Розвиток кейнсіанської теорії

 

План

Вступ……………………………………………………………………………….3

І Розділ: Історичні аспекти  зародження Кейнсіанської теорії…………………5

1.1. Причини виникнення кейнсіанської теорії………………………………....5

1.2. Основоположник кейнсіанської теорії……………………………………...8

ІІ Розділ: Теорія ефективного  попиту Дж. М. Кейнса………………………...11

2.1. «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей » як джерло кейнсіанської теорії……………………………………………………………………………...11

2.2. Теорія ефективного  попиту………………………………………………...19

2.3. Революційність теорії Дж. М. Кейнса …………………………………….22

ІІІ Розділ: Розвиток кейнсіанської  теорії………………………………………24

3.1. Кейнсіанство………………………………………………………………...24

3.2. Неокейнсіанство або розвиток теорій Кейнса…………………………….26

Висновки…………………………………………………………………………30

Список використаної літератури………………………………………………..33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В 30-х роках ХХ століття, загальноприйнята теорія Дж. Сміта  не виправдовувала себе. Це пов’язано  із економічною кризою, яка одержала назву «Велика депресія» і  яка стала свідченням того, що ринкова  економіка не здатна сама відновлювати стабільність.

Дж. М. Кейнс є саме тією постаттю, яка здійснила революцію  в економічній думці ХХ ст. Праці  Кейнса пов’язані з пошуком саме тих важелів, які допомогли б  подолати недоліки світової економіки. Саме тому, в умовах Світової фінансово-економічної  кризи, актуальність теми дослідження полягає у опрацюванні наукової спадщини Дж. Кейнса та його послідовників, адже осмислення та пошуки способів регулювання економіки є доцільним способом на шляху до економічної стабільності.

Об’єктом дослідження, у моїй роботі, виступає .

Предметом дослідження є теорія ефективного попиту у рамках кейнсіанської економічної теорії. Адже саме Кейнс вивів західну економічну теорію зі стану глибокої кризи, саме він зумів представити найбільш переконливу відповідь на питання, чому існує катастрофічне перевиробництво і що слід зробити, щоб не допустити його в подальшому. Кейнс багато в чому сприяв відновленню престижу західної економічної науки, підірваного драматичними подіями «Великої депресії» 1930 х рр. А його вчення на кілька десятиліть стало справжнім керівництвом до дії для урядів найбільш розвинених капіталістичних країн.

Метою роботи є визначення сутності та значення кейнсіанської моделі економіки, для реалізації її положень на сучасному етапі макроекономічних досліджень.

За допомогою аналізу  визначених у плані питань передбачається розв’язання таких завдань:

• визначення сутності світової економіки та притаманних їй циклічних процесів;
• вивчення історичних процесів, що стали передумовою виникнення кейнсіанства;
• ознайомлення із основоположником кейнсіанства – Дж. М. Кейнса;
• опис основних ідей кейнсіанства;
• розгляд розвитку кейнсіанства (неокейнсіанство, посткейсніанство).

Методологічною  основою основою даної роботи є комплекс дослідницьких методів таких як загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, характеристики, порівняння, групування, табличні методи, тенденцій формування і розвитку основних понять теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І Розділ: Історичні  аспекти зародження Кейнсіанської  теорії

1. Причини виникнення кейнсіанської теорії

Як відомо із загальної  економічної теорії, світова економіка  – це певна сукупність господарств  різних країн, які пов’язані один з одним системою міжнародного поділу праці, а також економічними і  політичними відносинами, що у певній мірі впливає на економіку кожної країни окремо.

Приймаючи до уваги факт взаємозалежності економіки різних країн, варто зауважити про невідворотність  та циклічність певних процесів у  світовій економіці, про що нам свідчить історичний досвід минулих століть.  
Світова економіка має циклічний характер, що забезпечує розвиток економічних показників у майбутньому [14].

Економічний цикл складається  із таких  фаз: рецесія; депресія; пожвавлення; піднесення.

 

Рис. 1.1 (Схема класичного економічного циклу)

Позитивним аспектом економічного циклу є відрізок, зображений у  верхньому правому кутку (від  пожвавлення до піднесення), який доводить те, що після виходу економіки з кризи вона посилюється і досягає вищого за передкризовий стан. У той же час недоліком даного циклу є постійність даного процесу, а отже, після піднесення обов’язково настає криза [3, c. 115].

На початку 20-х років XX ст. основним завданням економічної  теорії  було з'ясування зв'язку між  поставленими цілями й наявними ресурсами, однак без оцінки існуючої економічної  політики.

Таким чином, розглядаючи  причини виникнення кейнсіанської  теорії варто розпочати із Світової економічної кризи 1929-1933 рр. Причиною світової економічної кризи тих років стала криза, яка розпочалася у США і отримала назву «Велика депресія». Причиною «Великої депресії» стали наслідки Першої світової війни. Як відомо, США під час Першої світової війни виступало головним постачальником військово-збройної техніки. Економіка США була спрямована на виробництво саме цих товарів і таким чином досягла чималих статків і на той час перебувала у найкращому стані порівняно із іншими країнами, які приймали участь у війні. Таким чином, США були найбільшими кредиторами тих часів і інші країни перебували у прямій залежності від Штатів. Саме тому, криза, яка була пов’язана із перевиробництвом вплинула на світову економіку в цілому.  
Також відомо, що до настання Світової фінансової кризи 1929-1933 рр. у науці економічної теорії не було розмежування на мікроекономіку та макроекономіку, що сутнісно впливало на можливість вивчення конкретних процесів, притаманних економіці того часу. Саме це, на мою думку, є найголовнішим досягнення теорій Дж. М. Кейнса – зміна самої структури викладу економіки, а саме виокремлення окремого розділу – макроекономіки, яке було покликано вивчати саме актуальні загальносвітові економічні процеси і їх зв'язок між собою. Саме тому, можна вважати, що досягнення, які були здійсненні Кейнсом мали на той час актуальний характер на ряду із неокласичною школою та маржиналізмом [7, c. 211].

Повертаючись до кризи, як елемента економічного цикла варто зазначити, що фаза кризи характерна рядом ознак, серед яких різке скорочення виробництва, що пов’язане із зниженням купівельної спроможності, що у свою чергу призводить до безробіття, яке охоплює масовий характер.  Саме це стало головною передумовою для створення нової моделі економічної теорії – макроекономічної, яка була б покликана на вивчення саме глобальних проблем, таких, що притаманні кризі та які перераховані вище.  Наряду із вживаною на той час неокласичною теорією, заснованою  А. Маршаллом, Дж. Б. Кларком, В. Парето, яка при настанні глобальної кризи не виправдала себе [2, c. 32].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основоположник кейнсіанської теорії

 

Джон Мейнард Кейнс – видатний фахівець економічної теорії, основоположник кейнсіанської течії в економічній науці першої половини ХХ століття, також вважається засновником макроекономіки, як окремого об’єкту дослідження.

Кейнс народився в сім'ї  викладача Кембриджського університету, навчався в Ітоні був членом дискусійного клубу при Ітонському коледжі. Після Ітона для Кейнса був відкритий шлях в самий привілейований коледж Кембриджського університету - Королівський. Кейнс починав вивчати математику, проте з часом його інтереси повністю переключилися на економіку. По закінченні університету в 1908 він почав там же викладати економічну теорію, і зв'язок з Кембриджем зберігалася все його життя.Але в академічній науці Кейнсу було тісно. Завдяки своїй підприємницькій жилці він зумів стати головою великої страхової компанії, керуючим інвестиційною компанією, власником тижневика «Нейшн», який потім злився з поглинутим ним журналом «Нью Стейтсмен». Кейнс на протязі багатьох років (1911-1945) був редактором найважливішого теоретичного органу англійських економістів «Економік Джорнал», членом елітарного співтовариства філософів, літераторів і художників - Блумсберійского гуртка. До того ж Кейнс захоплювався театром, балетом, колекціонуванням, був пристрасним книголюбом.На терені державної службиВроджене честолюбство, глибокі знання і бажання брати участь у практичному «облаштуванні» цього світу підстьобували його прагнення і до політичної кар'єри. Теоретичні дослідження Кейнса були тісно пов'язані з його державною службою і практичною діяльністю. Ще навчаючись в університеті, Кейнс пропрацював два роки в департаменті у справах Індії міністерства фінансів. В результаті їм була написана перша велика робота в області економіки «Індійська грошова система і фінанси» (1913).З початком Першої світової війни Кейнс став економічним радником у міністерстві фінансів. У 1919 як представник міністерства він брав участь у Паризькій мирній конференції, де були підготовлені умови Версальського мирного договору. Однак Кейнс виступив з різкою критикою цього договору, вбачаючи в ньому загрозу післявоєнного розвитку капіталізму в Європі, і в знак протесту навіть склав з себе повноваження радника англійської делегації. Свої міркування з приводу Версальського договору і післявоєнного розвитку Європи він виклав у двох статтях, відразу ж принесли йому величезну популярність: «Економічні наслідки Версальського миру» і «Перегляд мирного договору» (1919).У 1920-х роках він все більше уваги приділяв проблемам грошового обігу, виношуючи ідею заміни золотого стандарту регульованою валютою («Трактат про грошову реформу», 1923). Після того, як з ініціативи канцлера казначейства У.Черчилля Англія в 1925 повернулася до золотого стандарту, Кейнс різко засудив цей захід, опублікувавши роботу "Кінець Laissez faire» (1925). Вчений був проти введення золотого стандарту, так як в його умовах неможливий випуск незабезпечених грошей, що Кейнс вважав за необхідне для стимулювання споживчого попиту. У 1925 Кейнс одружився з російською балериною Лідією Лопоковою. З нею він двічі відвідав Радянський Союз - в 1925 і 1928. Ці візити дали йому привід висловити своє негативне ставлення до централізованого планування. У листопаді 1929, коли вибухнула криза на американській фондовій біржі (велика депресія), Кейнс був призначений членом англійського урядового комітету з фінансів і промисловості. У тому ж році він зайняв пост голови Економічної ради при уряді з проблем безробіття. Як раз в цей час вийшла його двотомна праця «Трактат про гроші» (1930), в якій були узагальнені його погляди на функціонування грошової системи капіталізму. Кейнсіанство у цей період Кейнс приходить до остаточного висновку про те, що вся стара економічна теорія, а не тільки її грошові аспекти, потребує кардинального оновлення, у приведенні її у відповідність з новим економічними реаліями, що характеризують капіталізм XX століття. Так народжується задум книги «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей», яку він публікує в 1936. У ній були закладені основи нової макроекономічної теорії функціонування системи в умовах невизначеності та негнучкості цін [1, c. 101].

З початком Другої світової війни Кейнс стає радником міністерства фінансів, а також одним з директорів Англійського банку. У 1942 він був  зведений королем Георгом VI в лицарство  і удостоєний титулу лорда Кейнса-Тілтокского. У цей період він виступає з цілого ряду кардинальних практичних проблем своєї країни - з проблем інфляції і військових фінансів на початку війни («Як оплатити війну», 1940) і з проблем соціального забезпечення та зайнятості - в кінці її. Найбільш важливою в цей період була його роль в розробці післявоєнних основ міжнародних валютних відносин, які були зафіксовані Бреттонвудської конференцією (1944) і призвели до створення Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції і розвитку (1946) [1, c. 219].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ Розділ: Теорія ефективного попиту Дж. М. Кейнса

2.1. «Загальна теорія  зайнятості, процента і грошей  » як джерело кейнсіанської  теорії;

Стабілізаційна політика ґрунтується на теоретичних положеннях, розроблених в книзі англійського економіста Дж. М. Кейнса «Загальна  теорія зайнятості, відсотка і грошей», яка, як уже згадувалося, вийшла в  світ в 1936 році і поклала початок  «кейнсіанської революції» в економічній  теорії: саме ця книга заклала основи сучасного макроекономічного аналізу.

У роботі "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей" Дж. М. Кейнс запропонував ідею та способи державного регулювання економіки, обґрунтував основні принципи формування та організації системи інформації, нeобхідної для аналізу ринкових відносин. Тим самим він сформулював головні принципи майбутньої системи національного обліку і теорії управління інформацією для об'єктивного відображення процесів і явищ. Він довів, що без урахування і розрахунків неможливо управління та контроль соціально-економічних процесів [16]. Дж. М. Кейнс переконливо довів, що:

• ринок не є саморегулюючою системою, здатною до нескінченного процвітання;
• ринок не може створити рівновагу в економіці без втручання держави;
• ринок не має механізму процентної ставки, цін і доходів;
• олігархи нe будуть інвестувати свої кошти на державні потреби і проблеми населення;
• гроші – є другорядним фактором, головним є - зростання споживання і заощадження, тільки з них виникають інвестиції за допомогою яких здійснюється розширення виробництва і зростання доходів населення [17].