Рекомендації до курсової

Структура (порядок розміщення) матеріалів курсової роботи:

- Титульна сторінка (дод. Е).

- Бланк завдання.

- Зміст.

- Основна  частина.

- Висновки  і пропозиції.

- Список  використаних джерел.

- Додатки.

Друк тексту (з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); комп'ютерний набір - 14 кегль, 1,5 інтервали, шрифт Тіmes New Roman; розмір полів: ліве - 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм).

Побудова ілюстративного матеріалу (схем, діаграм, графіків тощо). Ілюстративний матеріал слід подавати безпосередньо після посилання на нього у тексті, де він згаданий вперше, або на наступній сторінці і позначати  словом  "Рисунок", "Таблиця",  нумерувати послідовно. Номер рисунка та його назву розміщують під рисунком. Нумерацію рисунків і таблиць наводять арабськими цифрами без знака №. Сторінки курсової роботи, на яких наведено ілюстративний матеріал, включають до загальної нумерації сторінок. Таблиця має включати: дані, які необхідні для вивчення певного явища; загальний та внутрішні заголовки (загальний заголовок таблиці стисло та чітко характеризує її зміст, а також період, за який наведено дані, внутрішні заголовки зазначають, які показники аналізуються у відповідних рядках і графах таблиці, в яких одиницях виміру вони наведені). Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені у додатках) у межах розділу. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку пишуть: "Продовження табл. 1.1".  Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом, і доцільністю для надання тексту зрозумілості та конкретності.

Запис формул. Формули нумеруються послідовно за текстом роботи; номер формули пишуть у круглих дужках на цьому ж рядку з правої сторони сторінки; пояснення значень символів, числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі, та кожне з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули слід розміщати у тексті на окремому рядку, залишаючи вище і нижче не менше одного вільного рядка. При оформленні курсової роботи слід також дотримуватись вимог державного стандарту України ДСТУ БА.2.-4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) «Основні вимоги до робочої документації».

Титульну сторінку, яка є першою сторінкою курсової роботи, завдання, включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Нумерацію наступних сторінок подають арабськими цифрами, які проставляють у правому верхньому куті.

Зміст складається з усіх частин курсової роботи та номерів їх початкових сторінок. Його розміщують після титульної сторінки і завдання. На сторінці зі змістом зазначається на номер початкової сторінки кожної складової курсової роботи.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи.  Кожна частина курсової роботи повинна мати заголовок відповідно до плану роботи. Відстань між заголовком та текстом дорівнює 3-м інтервалам основного тексту. Кожний розділ починають з нової сторінки.

На додатки, які містяться у курсовій роботі, мають бути посилання у текстовій частині роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований у верхній частині сторінки маленькими літерами з першої великої літери симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б. У разі, якщо додаток поділений на розділи та підрозділи, текст у межах кожного додатка нумерується літерою і цифрою, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А.

Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках, наприклад, посилання [7, с. 25] означає: 7 - порядковий номер, під яким значиться літературне джерело у списку, 25 - сторінка цитованого джерела.

Список використаних джерел слід розміщувати у такій послідовності: спочатку (у хронологічному порядку) Закони України, потім — Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, за ними - літературні джерела в абетковому порядку: монографії, підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті. У кінці списку наводять іншомовні  та  електронні  джерела  інформації.  Відомості  про  книги обов'язково містять прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок; відомості про журнальні або газетні статті — прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки. Слід звернути увагу на те, що у списку використаних джерел наукові праці записують тією мовою, якою вони видані. Стосовно запису формул, першоджерела необхідно вказувати в квадратних дужках.

Додатки не входять до нумерації сторінок, містять нумерацію літерами у правому верхньому куту, на кожен з них є посилання в тексті.

Курсова робота подається  у встановлений термін (не пізніше  як за три дні до терміну зазначеного  у плані навчання) керівнику від  вищого навчального закладу для  перевірки, рецензування і допуску  до захисту. Письмова рецензія керівника курсової роботи від кафедри заноситься до спеціально бланку, який прикріпляється до роботи.

Розділи і окремі питання  курсової роботи повинні бути чітко  визначені, викладені  в логічній  послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки повинні бути змістовні і оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі.

Курсова роботи друкується на одному боці аркуша білого паперу формату  А4 через півтора міжрядкові інтервали, шрифт Times New Roman, розмір 14. За необхідності окремі таблиці та рисунки можна подавати на аркушах формату А3. Границі аркуша мають бути наступних розмірів: ліве поле - не менше як 20 мм, праве - не менше як 10 мм, верхнє - не менше як 20 мм, нижнє - не менше як 20 мм.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул і т.п. подають арабськими цифрами без знаку №. Таблиці та ілюстративний матеріал, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Ілюстрації (графіки, діаграми тощо) позначають словом "Рис. " і нумерують послідовно у межах розділу. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "Рис. 2.1".

Кожна таблиця повинна  мати назву, яка пишеться над таблицею симетрично до тексту. Слово "Таблиця" та безпосередньо її назва починається з великої літери. У кожній таблиці заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають єдине ціле.

Таблицю розміщують після  першого згадування про неї в тексті. Таблицю з великою кількістю рядків можна перенести на іншу сторінку, при цьому не повторюючи назву, а вказуючи "Продовження табл."

На всі таблиці мають  бути посилання в тексті, при цьому  слово "Таблиця" пишуть скорочено, наприклад, "Табл. 2.3". У повторних посиланнях за текстом на таблиці треба зазначити "див. табл. 2.3".

 

 

Захист курсової роботи

Виконана курсова робота у встановлений термін здається на кафедру і після реєстрації передається  науковому керівнику для перевірки і рецензування.

У рецензії (дод. Ж) викладач має зазначити позитивні сторони курсової роботи, оцінити ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, визначити недоліки або дискусійні питання, дати оцінку запропонованих студентом заходів і пропозицій та їх практичної цінності, а також зробити висновок щодо допуску до захисту.

Типові  помилки студентів при написанні  та оформленні курсової роботи, на які  варто звернути увагу керівнику:

- зміст дослідження  не відповідає плану курсової  роботи або не розкриває тему повністю чи в основній її частині;

- сформульовані розділи (пункти) не відображають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта;

- мета дослідження  не пов’язана з проблемою,  сформульована абстрактно і не  відбиває специфіки об’єкта і предмета дослідження;

- автор не виявив  самостійної дослідницької позиції;

- не проведено глибокого,  всебічного аналізу чинних офіційних  і нормативних документів, а також  сучасної спеціальної літератури за темою дослідження;

- аналітичний огляд  вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня дослідження проблеми;

- не розкрито зміст  та організацію експериментального  дослідження (його сутність, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних  об’єктів, їхні характеристики), поверхово висвітлені практичні питання;

- кінцевий результат  не відповідає меті дослідження,  висновки не відповідають поставленим  завданням;

- висновки і пропозиції  не пов’язані з основною частиною  курсової роботи;

- у роботі немає  посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких використано матеріал;

- бібліографічний опис  джерел у списку використаних  джерел наведено в довільній  формі, без дотримання вимог  державного стандарту;

- обсяг та оформлення  роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

Якщо за результатами першої перевірки науковим керівником робота оцінена незадовільно, вона не допускається до захисту і повертається студенту на доопрацювання.

Студент до початку екзаменаційної сесії повинен виправити вказані недоліки і подати роботу на перевірку вдруге, повторно зареєструвавши її.

За результатами повторної  перевірки науковий керівник пише відповідну рецензію (позитивну чи негативну) і  виносить роботу на розгляд комісії  по захисту курсових робіт.

Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком перед комісією у складі наукового керівника та двох-трьох викладачів кафедри у терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі.

Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх вирішення, відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, знайомиться  з рецензією і готується аргументовано відповісти на зауваження й запитання.

У процесі  захисту членами комісії оцінюється:

- оформлення та презентація курсової роботи;

- глибина оволодіння  студентом досліджуваної теми;

- вміння вести дискусію, обґрунтовувати і відстоювати  свою точку зору;

- чітко відповідати  на поставлені запитання. 

Остаточна оцінка за курсову  роботу вноситься до рецензії, відомості підсумкового контролю знань та залікової книжки студента.

У випадку незадовільної  оцінки курсової роботи комісією по захисту  оцінка виставляється у відомість  підсумкового контролю знань, а робота повертається студенту:

- при оцінці FX  —  для виконання роботи повторно за раніше затвердженою темою з урахуванням визначених недоліків;

- при оцінці F — для  виконання роботи за новою  темою. 

Повторний захисту курсової роботи здійснюється в додаткову  сесію, після чого:

- у разі одержання  студентом позитивної оцінки він допускається до складання екзамену з дисципліни, відповідно до розкладів екзаменів у додаткову сесію;

- у разі одержання  незадовільної оцінки студент  відраховується з університету.

Студент, який без поважної причини вчасно не подав (не зареєстрував) курсову роботу або не з’явився на захист у зазначений термін, не допускається до складання екзамену з відповідної дисципліни в основну сесію. При цьому відомості підсумкового контролю знань робиться запис — «не з’явився» і студент має академічну заборгованість з дисципліни.

Питання щодо можливості захисту курсової роботи та складання  екзамену з дисципліни в додаткову  сесію вирішує декан факультету залежно від кількості академзаборгованостей  студента.

 

 ОЦІНЮВАННЯ  ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

Оцінювання якості виконання  і захисту курсової роботи здійснюється за 100-баловою шкалою КНТЕУ з подальшим  переведення її в 4-балову національну  шкалу та шкалу ЄКТС.

Підсумкову оцінку визначає комісія кафедри, що приймає захист курсових робіт. Об’єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист курсової роботи.

 

№	Об’єкт оцінювання	Максимальна кількість балів, яку може отримати студент
1	Розкриття змісту курсової роботи	55
2	Оформлення курсової роботи	15
3	Захист курсової роботи	30

 

Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0-55 балів):

- ступінь розкриття теоретичних  аспектів проблеми, обраної для  дослідження;

- наявність практичного  висвітлення досліджуваної проблематики;

- логічний взаємозв’язок теоретичного матеріалу;