Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Октября 2015 в 11:42, контрольная работа
В Україні інноваційна діяльність регулюється достатньою кількістю законодавчих та нормативних актів, які отримали позитивну оцінку Всесвітньої організації інтелектуальної власності, проте механізм державної підтримки та стимулювання інноваційних процесів все ж має багато невирішених проблем, адже, як показує практика, заходи щодо активізації інноваційної діяльності в нашій країні залишаються малоефективними. Все це зумовлює актуальність обраної теми та передбачає необхідність її розробки.
Вступ 3
1 Інноваційна діяльність в Україні 4
2 Законодавче регулювання інноваційної діяльності 6
3 Проблематика тенденцій розвитку інноваційної діяльності в Україні 11
Висновок 23
Список літератури 24
Аналіз проблем, зв'язаних як з визначенням стратегічних напрямків розвитку держави, так і з інтегруванням України в Європу і світове співтовариство змушує форсувати перехід до інноваційної моделі розвитку нашої країни. Адже виробництво конкурентної продукції в сучасних умовах можливо лише на інноваційній основі, а матеріальну базу сучасної економіки створює інвестиційний потік.
Ядро законодавчого корпуса інноваційної моделі розвитку складають насамперед Закон України "Про інвестиційну діяльність", закони з питань оподатковування, закони про створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку і т.п.. Тому має сенс особлива увага звернути на те, як працюють ці закони, наскільки вони сприяють поліпшенню інвестиційного клімату в Україні.
Неупереджений аналіз свідчить про системний, інтегральний характер процесів, що відбуваються в інвестиційній сфері. Іншими словами, законодавчий компонент є лише одним з факторів, хоча і дуже важливим.
Власне сфера інновацій регулюється законами України "Про наукову і науково–технічну діяльність", "Про наукову і науково–технічну експертизу" , "Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків" і зрештою прийнятим минулого року законом "Про інноваційну діяльність". Цей Закон визначає правові, економічні й організаційні основи державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, установлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом. Відповідно до цього Закону державну підтримку одержують суб'єкти господарювання усіх форм власності, що реалізують в Україні інноваційні проекти, і підприємства усіх форм власності, що мають статус інноваційних. Звичайно, оскільки в повному обсязі закон набрав сили з 1 січня поточного року, ще рано говорити про його позитивний вплив на реальний процес інноваційного розвитку. Проте , аналіз норм цього закону дає підстави принаймні помірного оптимізму. Йдеться насамперед про розділ "Особливості в оподатковуванні і митному регулюванні інноваційної діяльності" і роздягнула "Фінансова підтримка інноваційної діяльності". Законодавець створив визначені правові передумови для надання могутнього імпульсу, здатного істотно змінити ситуацію на краще. Утім, не усе передбачив і він. Наприклад, щодо підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури, державних інноваційних фінансово–кредитних установ.
Безумовно, варто згадати про законі "Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні", що визначає правові, економічні й організаційні основи формування і реалізації пріоритетних напрямків інноваційної діяльності в Україні.
Для України як держави з перехідною економікою тільки інноваційна стратегія може визначати шлях соціально–економічних перетворень. Інноваційні механізми економічного розвитку повинні використовувати наявний науково–технічний потенціал і базуватися на відповідній інфраструктурі. Проте існуюче законодавство щодо технопарків є явно недосконалим. Відсутні чіткі механізми і регламентовані терміни розгляду інноваційних проектів, має місце правова незахищеність проектів, що ускладнюють діяльність технопарків і приводить до утисків з боку контролюючих органів, а це відвертає інвесторів від фінансування інноваційних проектів. Більше того, розглядаються пропозиції щодо недоцільності надання передбачених законодавством пільг для технопарків.
Активізація інноваційної діяльності вимагає нових форм і методів упровадження досягнень науки і техніки, насамперед за рахунок розширення інноваційного ринку. Нині його в Україні практично немає, а становлення йде досить повільно. Можна ясно побачити недоліки розвитку інноваційного ринку – неринковий характер формування цін, безсистемність у визначенні безпосередніх замовників і споживачів виконаних розробок; не здійснюються аукціонні торги інноваційних розробок, немає інноваційних бірж і ефективної реклами; відчувається дефіцит маркетингових досліджень, низька питома вага витрат на інноваційну діяльність у капіталовкладеннях і т.п..
Зрештою, розвиток інноваційного ринку стримується недостатніми темпами створення недержавних науково–дослідних і проектно–конструкторських організацій.
Для ефективного розвитку інноваційного ринку потрібна реалізація широкого спектра заходів: забезпечення фінансування ресурсами пріоритетних напрямків наукових розробок, розширення джерел фінансування на основі спеціальних цільових, венчурных фондів, створення механізмів державного стимулювання ефективного використання приватних і іноземних інвестицій у наукомісткі області, у пріоритетні науково–технічні розробки, зменшення импортозалежності економіки, а також розширення форм інфраструктури інноваційного ринку (технопарки, наукові центри, торговельні інноваційні біржі, використання можливостей маленького і середнього бізнесу).
ВИСНОВОК
Безумновно, в українській інноваційній системі є недолік, що полягають у відсутності сучасних ефективних механізмів організації та реалізації менеджменту в інноваційній дільності.
До основних проблем розвитку інноваційної дільності в Україні можна віднести:
-недостатність фінансування
,що в свою чергу пов’язано
з нестачею коштів у суб’єктів
господарювання і держави для
здійснення інвестицій ,з метою
реалізації інноваційних
- відсутність єдиного
підходу та оцінки
- відсутність науково-техніної підтримки;
- невизначеність пріоритетів
розвитку базових галузей
- нерозвиненість прикладних досліджень тощо.
Вивчення особливостей інноваційного розвитку в Україні свідчить про необхідність системного підходу до створення оптимальних умов для ефективного подальшого його розвитку та відпрацювання дієвого соціально-економічного механізму для стимулювання мотивації працівників інтелектуальної праці до розробки та втілення новітніх ідей, пропозицій, наукових розробок, що сприятиме конкурентоспроможності вітчизняної економіки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ЗАДАЧА 10Підприємство планує освоєння нових пральних машин-автоматів. Валові витрати на виробництво однієї пральної машини становлять 1700грн. Частка постійних витрат у валових витратах дорівнює 16%. Прогнозна ціна пральної машини-автомата становитиме 2000 грн., а прогнозний попит на них передбачається у розмірі – 3000 шт. Визначити аналітично-розрахунковим і графічним способами критичний обсяг виготовлення пральних машин-автоматів і оцінити, чи буде прибутковим нове виробництво за умови, якщо його річну програму орієнтувати на прогнозний попит. Чи зможе підприємство своєчасно розрахуватися з банком за отриманий кредит у розмірі 940 тис. грн., який воно взяло для започаткування виробництва під2 5% річних терміном на два роки?
Информация о работе Проблематика тенденцій розвитку інноваційної діяльності в Україні