Порівняльний аналіз ефективності й суспільної корисності ринкових ситуацій:досконала конкуренція та монополія

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО  – ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Економічна  теорія»

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни «Мікроекономіка»

на тему:«Порівняльний аналіз ефективності й суспільної корисності ринкових ситуацій:досконала конкуренція та монополія»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 1(З)ФК заочної форми навчання

6.030508 «Фінанси і кредит»

Шифр: 13.6.04.2.39

   Швець Юлія Валеріївна

Перевірив: ст. викладач

        Паткевич Н.О.

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

Зміст

Вступ

1. Суть та ознаки  досконалої конкуренції………………………………………… 4 

2. Варіанти рівноваги конкурентної  фірми в короткостроковому  періоді……… 6 

3. Довгострокова рівновага ………………………………………………………..7 

4. Економічна сутність,причини  та мікроекономічна модель монополії ……….8

5. Переваги та недоліки монополії  у порівнянної з ринком досконалої конкуренції ………………………………………………………………………….9

6. Розрахункова частина …………………………………………………………..21

Висновок ……………………………………………………………………………22

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасна ринкова економіка являє собою складний організм , що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур , що взаємодіють на фоні розгалуженої системи правових норм бізнесу, і що об'єднуються єдиним поняттям - ринок.

По визначенню ринок - це організована структура, де "зустрічаються" виробники і споживачі, продавці і покупці, де в результаті взаємодії попиту споживачів (попитом називається кількість товару, що споживачі можуть купити по певній ціні ) і пропозиції виробників (пропозиція - це кількість товару, що виробники продають по певній ціні ) встановлюються і ціни товарів, і обсяги продажів. При розгляді структурної організації ринку визначальне значення має кількість виробників (продавців) і кількість споживачів (покупців), що беруть участь у процесі обміну загального еквівалента вартості (грошей) на якийсь товар. Ця кількість виробників і споживачів, характер і структура відношень між ними визначають взаємодію попиту і пропозиції. При цьому ринки приймають самі різні форми. Найближча автозаправна станція, закусочна, магазин грамплатівок, пришляховий ларьок фермера - усе це звичайні ринки. Нью-Йоркская фондова біржа і Чикагська зернова біржа - це уже високорозвинені ринки, на яких покупці і продавці відповідно акцій, облігацій і сільськогосподарської продукції з усього світу встановлюють контакт один з одним. Подібною уявою й організатори аукціонів зводять разом покупців і продавців предметів мистецтва, худоби, держаного сільськогосподарського устаткування, а іноді і нерухомості. Відомий на всю Америку футболіст і його агент ведуть переговори про контракт із власником команди Національної футбольної ліги. Випускник хімічного факультету розмовляє з представниками фірм "Юніон карбайд" і "Дюпон" в університетському бюро, що допомагає випускникам одержати роботу. Всі ці ситуації, що зв'язують потенційних покупців із потенційними продавцями, утворюють ринки. Як випливає з наведених прикладів, одні ринки є локальними, тоді як інші носять національний або міжнародний характер. Деякі відрізняє особистий контакт між пред'явником попиту і постачальником, а інші є безособовими -- на них покупець і продавець ніколи не бачать або зовсім не знають один одного. Існує безліч видів ринків, головні з який можна згрупувати по таких трьох ознаках.

Основні види ринків. З погляду відповідності чинному законодавству

по економічному призначенню об'єктів  ринкових відносин, по просторовій ознаці

- легальний ринок

- тіньовий ринок

- споживчий ринок

- ринок капіталів

- ринок робочої сили

- ринок інформації

- фінансовий ринок

- валютний ринок і ін.

- місцевий ринок

- національний ринок

- міжнародний регіональний ринок

- світовий ринок

Кожен із цих ринків, у свою чергу, можна розділити на складові елементи. Так ринок засобів виробництва  включає ринок землі, верстатів, кормів, газу і т. д.; ринок інформації - ринки науково-технічних розробок, ноу-хау, патентів і ін.; фінансовий ринок - ринки цінних паперів, банківських позичок і інших кредитних ресурсів.

У даній роботі нас цікавить функціонування чисто конкурентних ринків. Подібні ринки припускають велике число незалежно чинних покупців і продавців, зацікавлених в обміні стандартних продуктів. Точніше, ми тут маємо на увазі не той тип ринку, до якого відносяться магазин грамплатівок і автозаправочні станції, де на загальний огляд вивішені цінники, а такі конкурентні ринки, як центральна зернова біржа, фондова біржа або біржа іноземних валют, де рівноважна ціна "виявляється" за допомогою узгоджених рішень покупців і продавців. Ми прагнемо також з'ясувати, як установлюються ціни на ресурсних ринках на основі рішень, прийнятих конкуруючими підприємствами - пред'явниками попиту, і на основі рішень, прийнятих конкуруючими домогосподарствами - постачальниками ресурсів.

Конкуренція. Ключовим поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції (competition) . Конкуренція - це центр ваги всієї системи ринкового господарства, тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Аналогічно визначається конкуренція між споживачами як взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку. Стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших . У суперництві на ринках мова йде про укладання угод і про частки участі в ринковій сфері. Конкурентна боротьба - це динамічний процес, що прискорює розвиток. Він служить кращому забезпеченню ринку товарами.

У якості засобів у конкурентній боротьбі для поліпшення своїх позицій  на ринку компанії використовують наприклад , якість виробів, ціну, сервісне обслуговування, асортимент, умови постачань і платежів, інформацію через рекламу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть та ознаки досконалої конкуренції

 

Термін “конкуренція” з лат. concurrentia означає - змагання, суперництво.

Можна зробити поспішний висновок, що конкуренція - це зло, але це не так. За Адамом Смітом, конкуренція - втихомирює егоїзм і регулює ціни, кількість.

Конкуренція має свої позитиви і  негативи. До плюсів можна віднести те, що конкуренція - є двигуном економічного прогресу, є знаряддям інноваційного прогресу, знижує витрати на одиницю продукції, підбирає життєздатні фірми.

До мінусів можна віднести те, що конкуренція - призводить до економічних  криз виробництва, розорення і безробіття, призводить до хижацького використання ресурсів, інколи переростає у недобросовісну конкуренцію. Економісти виділяють чотири основні ситуації на ринку:

1) досконала конкуренція,

2) досконала монополія,

3) монополістична конкуренція,

4) олігополія.

Під досконалою (чистою) конкуренцією розуміють термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм, чи жоден із споживачів не є достатньо могутніми, щоб вплинути на ринкову ціну. Результатом наукової абстракції є поняття досконалої конкуренції. Для нашого аналізу цей метод є дуже важливим.

Таким чином, конкуренція має ряд визначень, переваг і недоліків, і одним із видів конкуренції економісти виділяють досконалу конкуренцію.

Конкуренція називається досконалою (чистою), якщо:

Існує дуже велика кількість  ринкових агентів.

Основною рисою досконалої конкуренції являється наявність великої кількості незалежно діючих продавці, що звичайно пропонують свою продукцію на високоорганізованому ринку, або існує така значна кількість продавців і покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на ціну, тобто стати монополістом. Прикладом є ринки сільськогосподарських товарів, фондова біржа і ринок іноземних валют.

Досконала конкуренція  є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати  для аналізу економічних процесів. Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає в тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма на шляху до максимізації прибутку.

Ринок досконалої конкуренції — це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.

 

 

 

 

 

 

2. Варіанти рівноваги конкурентної фірми в короткостроковому періоді

 

Графік 2.1. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді

 

Для конкурентної фірми, що отримує прибуток (графік 2.1,а) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми більша, ніж середні витрати на її виробництво АС при тому його обсязі (Q*), який максимізує прибуток. Фірма отримує економічний прибуток:

Прибуток = (Р -АС) * Q*.

Для конкурентної фірми на рівні самоокупності (графік 2.1,6) ринкова ціна (Р) на продукцію фірми дорівнює мінімальним середнім витратам (АС) при обсязі випуску Q*. Це дозволяє їй лише покрити витрати. Фірма отримує нульовий економічний прибуток.

Р = МС = тіп АС.

Конкурентна фірма, що мінімізує  збитки

Графік 2.2. Рівновага конкурентної фірми в короткостроковому періоді.

 

 

 

3. Довгострокова рівновага

 

Досконало конкурентна фірма виробляє продукцію на довгостроковому Інтервалі  тільки у тому випадку, коли ціна Р  буде не нижчою, ніж довгострокові середні витрати (LАС) (див.графік 3.1).

 

Графік 3.1. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді.

LМС — довгострокові граничні  витрати; 

LАС — довгострокові середні  витрати. 

Довгостроковий період — це період, достатній для входу нових фірм у галузь або виходу з галузі. В довгостроковому періоді всі види витрат розглядаються як змінні витрати; в довгостроковому періоді фірми можуть як збільшувати, так і зменшувати масштаби виробництва; в галузь можуть ввійти нові фірми, частина фірм може покинути галузь.

Конкурентна фірма знаходиться  в стані короткострокової рівноваги, коли при рівноважному обсязі випуску  продукції ціна Р дорівнює граничним  витратам МС, і тоді досягається  ефективність розподілу:

Р=МС.

Конкурентна фірма знаходиться встані довгострокової рівноваги, коли при рівноважному обсязі випуску продукції ціна (Р) дорівнює граничним витратам (МС), а також дорівнює середнім сукупним витратам (АС). Коли це відбувається, фірма також досягає виробничої ефективності:

Р=МС=АС.

 

 

4. Економічна сутність,причини та мікроекономічна модель монополії

 

Монополія – це окремі крупні підприємства, об’єднання підприємств, господарські товариства, які виробляють значну кількість продукції певного  виду і таким чином займають монопольне становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують більш високі (монопольні) прибутки.

Рівновага в короткому  періоді.

Розглянемо поведінку фірми-монополіста  в короткому періоді. Для цього  поговоримо спочатку про попит на продукцію монополіста і про його граничному доході . В умовах досконалої конкуренції ціна на продукцію фірми ніяк не залежала від обсягу випуску цієї фірми, а, отже, з точки зору фірми крива попиту являла собою горизонтальну лінію, паралельну осі абсцис.

Монополіст отримує найкращі умови для роботи з найвищої можливої прибутком.

Домагаючись цього, монополіст, як правило:

Встановлює ціну вище, ніж в умовах конкурентного ринку.

Яким чином монополіст визначає для себе оптимальний рівень цін?

Для фірми-монополіста характерно:

Монополіст буде переносити збитки тільки в короткостроковому періоді. Як тільки (в довгостроковому періоді) його втрати стануть постійними, він  піде з галузі.

Довгострокова рівновага  монополіста

Фірма-монополіст може в короткому  періоді як насолоджуватися економічної прибутком, так і зазнавати збитків (в залежності від умов попиту і витрат). Розглянемо тепер, як йде справа в тривалому періоді.

Як ви вже знаєте, в умовах досконалої конкуренції в тривалому періоді  може змінюватися не тільки масштаб  виробництва на діючих фірмах, але і сама кількість фірм, що функціонують в галузі. Спільна дія цих процесів неминуче призведе до того, що кожна фірма вибирає для себе такий обсяг виробництва, який забезпечує мінімально можливий за даних умов рівень довгострокових середніх витрат.

5. Переваги та недоліки монополії у порівнянної з ринком досконалої конкуренції

1. Ринок, його функції і структура

Ринок, його функції структура. Конкуренція  як ринковий фак­тор. Підприємництво —  особлива ринкова діяльність.

Ринок — це сфера, в якій здійснюються акти купівлі-продажу. Товарно-грошові відносини проявляються лише на ринку.

Ринок виник на зорі людського суспільства  разом з первісни­ми формами  товарного обміну. В процесі його еволюційного ро­звитку розширюється ринкова сфера, вдосконалюються його ме­ханізми.

Ринок виконує три основні функції.

Перша. Він зв'язує продавців з  покупцями через попит і про­позицію. Притому проявляється постійна тенденція  до встанов­лення ринкової рівноваги  між ними. В свою чергу, ринкова  рів­новага відображає внутрішню збалансованість економічної сис­теми — виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Друга. Невід'ємною  складовою ринку є конкурентне  середо­вище, на основі якого ринок  виконує свою стимулюючу функ­цію, чим забезпечує розвиток економічної системи в цілому.

Третя. На ринку зустрічаються економічні інтереси його су­б'єктів. Ринок —  це сфера, функція якої полягає в  досягненні компромісу інтересів (продавців, покупців, виробників, спожи­вачів  тощо).

Одна з найістотніших особливостей ринку полягає у його зда­тності до саморегулювання і саморозвитку. Ця особливість реа­лізується через ринкові механізми, головним з яких є механізм ціноутворення. Через коливання цін встановлюється рівновага попиту і пропозиції, формується структура економіки, встанов­люється співвідношення між її складовими. Здатність до саморо­звитку проявляється також в удосконаленні ринкових механіз­мів, в їхній еволюції. Нарешті, в еволюції ринкової системи чіт­ко проявляється тенденція переходу від вільного ринку до регульованого.