Планирование материальных ресурсов

 

З табл. 2.2 можна зробити наступні висновки:

1. Зростання матеріалоємності та одночасне зменшення матеріаловіддачі на 7,21% є негативним та свідчить про збільшення рівня матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції.

2. Зростання питомої ваги матеріальних  витрат у собівартості продукції на 8,56% свідчить, про зростання залежності вартості собівартості від ціни на основну сировину (борошно).

3. Пришвидшення  оборотності матеріальних запасів  зросла лише на 1,45%, проте ця  зміна є позитивною.

4. Зменшення  тривалості одного обороту є незначним - 1,43%, проте це свідчить про зростання ефективності використання матеріальних запасів.

Для поглибленого аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів на ПрАТ «СТАНДАРТ» проведений факторний аналіз.

Співвідношення темпів росту обсягу виробництва і матеріальних ресурсів становить: 103,1 / 110,54 = 0,93, тобто розмір матеріальних витрат зростає швидше, ніж обсяг виготовленої продукції, це є негативним та свідчить про зменшення суми прибутку, яку отримує підприємство від реалізації макаронних виробів. Обсяг матеріальних витрат на підставі формули (2.1) дорівнює:

 

 

де М – матеріальні витрати,

Q – обсяг виготовленої продукції,

МЄ – матеріалоємність.

 

Загальна зміна матеріальних витрат у звітному періоді в порівнянні з попереднім становить: DМ = М₂₀₁₂ – М₂₀₁₁ = 5890,3 – 5328,7 ≈ 561 тис. грн., в тому числі за рахунок змін:

- обсягу виготовленої продукції:

DМ_Q = (Q₂₀₁₂ – Q₂₀₁₁) * МЄ₂₀₁₁ = (10139,2 - 9834) * 0,542 = 165,4 тис. грн.

- матеріалоємності:

DМ_мє = (МЄ₂₀₁₂ – МЄ₂₀₁₁) * Q ₂₀₁₂ = (0,581 – 0,542) * 10139,2 = 395,4 тис. грн.

Балансова перевірка:

DМ = DМ_Q + DМ_мє = 165,4 + 395,4 ≈ 561 тис. грн.

Таким чином, зростання матеріальних витрат обумовлено у більшій мірі за рахунок зростання обсягу виготовленої продукції (71%) та у меншій мірі (29%) за рахунок зростання матеріалоємності.

Аналогічно можна оцінити зміну  обсягу продукції під впливом  змін матеріальних витрат і матеріаловіддачі.

Отже, дослідивши діяльність ПрАТ «СТАНДАРТ» можна зробити наступні висновки:

1. ПрАТ «СТАНДАРТ» здійснює планування потреби в матеріальних ресурсах, про що свідчить складання проекту плану виробництва, матеріально-техніхних ресурсів та інших планових документів.

2. Здійснений аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів виявив зростання матеріалоємності на 7,21%, що є негативним та свідчить про збільшення рівня матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції; зменшення тривалості одного обороту на 1,43%, що свідчить про зростання ефективності використання матеріальних запасів.

3. Проведений факторний аналіз виявив, що на зростання матеріальних витрат у розмірі 561,6 тис. грн. на 71% впливає зростання обсягу виготовленої продукції та на 29% - зростання матеріалоємності.

4. Вцілому, підприємство  здійснює ефективну господарську діяльність з виробництва макаронних виробів завдяки творчому потенціалу колективу працівників та виробничій базі, що розширюється та модернізується. Про це свідчить отримання та зростання розміру чистого прибутку впродовж досліджуваного періоду.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

3.1. Аналіз забезпеченості підприємства матеріально-технічними ресурсами

 

В умовах ринку важливе значення має закупівля найбільш економічних  видів сировини і матеріалів, забезпечення збереження матеріальних цінностей, залучення до обороту промислових відходів і вторинної сировини. Дія законів ринкової економіки вимагає для підприємств самостійності в організації матеріально-технічного постачання. Підприємства самостійно визначають види необхідних ресурсів, їх обсяги, вибір конкретних постачальників, формують портфель замовлень. В процесі цього аналізу:

1. Обґрунтовується вибір партнерів та характер ділового співробітництва з ними.

При виборі постачальників слід враховувати ряд чинників: територіальну віддаленість і оперативність постачань, відповідність виробничій потужності постачальників потребам підприємства в матеріальних ресурсах, їх якість, ціну, умови розрахунків, можливість надання кредиту та інше. Перевага віддається тому партнерові, який забезпечує кращі умови з мінімальними витратами.

2. Перевіряється наявність і обґрунтування плану забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, в процесі якого проводиться дослідження:

а) наявності планів забезпечення по всій номенклатурі матеріальних ресурсів;

б) раціональності та обґрунтованості планового споживання – здійснюється шляхом перевірки правильності розрахунків по окремим видам матеріальних ресурсів у відповідності з окремими видами матеріальних ресурсів та у відповідності з обсягами виробництва і якістю, відповідність норм рівню техніки і технології;

в) надходження інформації плану забезпечння до цехів, ділянок, служб;

г) наявності договорів з постачальниками і своєчасність їх укладання.

3. Проводиться загальна оцінка виконання плану забезпечення найважливішими видами товарно-матеріальних цінностей, в тому числі по особливо дефіцитним матеріалам визначається виконання договірних зобов’язань. Оцінка надається в натуральному і вартісному показниках. Цей процес потребує:

а) зіставлення фактичного надходження з плановою потребою, із заключеними договорами по поточній номенклатурній позиції матеріальних ресурсів в цілому і в розрізі постачальників;

б) виявлення відхилення від плану, причини їх виникнення і взаємозв’язок відхилень з обсягом виробництва.

4. Здійснюється оперативний контроль і аналіз надходження матеріальних ресурсів. Для цього щоденно аналізуються:

а) відповідність матеріальних ресурсів, що надходять, по обсягу, номенклатурі, асортименту, якості, термінам, комплектності  постачання укладеним договорам  в розрізі постачальників;

б) забезпеченість матеріальними ресурсами  цехів, ділянок, робочих місць;

в) виявляються відхилення по кожній номенклатурній позиції, по кожному  постачальнику і причини їх виникнення;

г) вивчається організація контролю кількості та якості матеріалів, які надходять, своєчасність і повнота претензій і санкцій постачальникам за порушення договірних зобов’язань.

Аналіз матеріально-технічного забезпечення по асортименту, ритмічності постачання здійснюється методом обліку постачань  і аналогічний методу визначення коефіцієнтів асортиментності і ритмічності випуску продукції. На основі аналізу претензій постачальникам установлюють кількість порушень договірних зобов’язань постачальниками, виявляють причини порушень, визначають ефективність використаних санкцій і розраховують загальну суму доходів від представлених і задоволених санкцій.

5. Здійснюється спостереження за відповідністю фактичних залишків по кожному номенклатурному номеру встановленим нормативам шляхом зіставлення фактичних складських запасів (залишків) з нормативом, з лімітом потреби цехів і передбаченими надходженнями. Завчасно виявляють можливі порушення і розробляються та застосовуються заходи по їх усуненню.

6. Пропонується система заходів по ліквідації причин невиконання плану матеріально-технічного постачання (забезпечення).

Методика розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах передбачає застосування норм витрат матеріалів (у натуральних вимірниках), а  також розрахунку мінімального рівня  запасу. Загальна потреба підприємства в конкретних видах матеріальних ресурсів визначається за формулою (3.1):

 

Н_з = Н_в + Н_е + Н_р + Н_зп + Н_к ,                                  (3.1)

 

де Н_з - загальна планова потреба;

Н_в - потреба на виробництво продукції;

Н_е - потреба на експериментально-дослідні роботи;

Н_р - потреба на ремонтні роботи;

Н_зп - потреби на створення планових (в межах нормативів) запасів;

Н_к - запас (залишок) на кінець планового періоду.

 

Для аналізу забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами у розрізі  їх видів використовується формула (3.2):

 

де З_n - забезпеченість n-видом матеріалу, дні;

ОЗ_n - фактичний обсяг запасу n-виду матеріалу у натуральних вимірниках;

СП_n - середньодобове споживання n-матеріалу у натуральних вимірниках.

Найчастіше в практиці зустрічаються  наступні втрати готової продукції, пов’язані з:

- недопостачанням матеріалів;

- низькою якістю матеріалів;

- простоями у зв’язку з порушенням  графіку постачань.

Втрати продукції, пов’язані з  недопостачанням певного виду матеріалу  знаходять шляхом відношення кількості недопоставленого матеріалу на норму його витрачання на одиницю продукції. Втрати продукції, пов’язані з низькою якістю матеріалів, викликаються появою поверхпланових відходів. Розраховуються ці втрати шляхом відношення кількості поверхпланових відходів певного матеріалу (сировини) до норми його витрачання на одиницю продукції. Втрати продукції, пов’язані з неритмічним постачанням матеріалів, визначаються як добуток кількості людино-годин простоїв з причин відсутності матеріалів та планового середньогодинного виробітку продукції [25, 215-223].

Важливе значення в діяльності підприємства має контроль над використанням матеріальних ресурсів, що дозволяє вирішити завдання:

а) оцінка забезпеченості матеріальними  ресурсами;

б) визначення потреби в них;

в) оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

г) визначення резервів зростання  ефективності використання матеріалів і вимірювання економічності  або додаткового випуску продукції  за рахунок економії матеріальних ресурсів.

3.2. Аналіз виконання плану забезпеченості матеріально-технічними ресурсами

 

Для здійснення аналізу забезпеченості ПрАТ «СТАНДАРТ» матеріально-технічними ресурсами використано основні матеріальні ресурси, що необхідні для виробництва макаронних виробів: борошно, плівка фасувальна та мішки.

В процесі аналізу важливо оцінити  виконання плану забезпеченості матеріальними ресурсами, що здійснено у табл. 3.1. Відсоток виконання плану поставок матеріальних ресурсів наочно зображено на рис. 3.1.

Таблиця 3.1

Виконання плану забезпечення матеріальними ресурсами                      на ПрАТ «СТАНДАРТ» за 2012 рік

Вид матеріалу	Од. вим	Потреба за планом			Заключені договори	Надійшло від постачаль-ника	Відхилення від плану
		Разом	в тому числі на:				абсо-лютне	відносне, %
			виробництво продукції	поповнення запасів
Борошно	т	2160	2142	18	2160	1800	-360	83,3
Плівка фасувальна	м2	216000	214200	1800	216000	201000	-15000	93,1
Мішки	шт.	54000	53250	750	54000	54000	0	100,0

 

Рис. 3.1 - Відсоток виконання плану поставок матеріальних ресурсів

З даних табл. 3.1 та рис. 3.1 видно, що план забезпечення матеріальними ресурсами  був виконаний не повністю, а саме: постачання борошна відбулось менше  на 360 тонн або виконано на 83,3%, а плівки фасувальної на 15 км² або виконано на 93,1%. Лише план забезпечення мішками був виконаний на 100% і становив 54 тис. шт. Неповне забезпечення цими ресурсами спричинене зменшенням замовлень макаронних виробів, що призвело до необхідності зменшення їх виробництва. При цьому вини постачальників у даній ситуації не має, а їх роль є позитивною, адже договорами передбачено корегування сум замовлень матеріальних ресурсів без застосувань пені та штрафів.

Для глибшого аналізу плану  забезпечень матеріальними ресурсами на ПрАТ «СТАНДАРТ» проведено дослідження оптимальності визначення потреби в основних видах матеріальних ресурсів, що необхідні для виробництва макаронних виробів. Результати розрахунку здійснені на основі формули (3.1) та узагальнено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Потреба в основних видах матеріальних ресурсів на 2012 рік

Вид матеріалу	Од. вим.	Розрахунок потреби підприємства (Нз)	Потреба підприємства (Нз)	Потреба, визначена підприємством	Відхилення
Борошно	т	2000*0,95 + 18	1918	2160	-242
Плівка фасувальна	м2	1000*200 + 1800	201800	216000	-14200
Мішки	шт.	1000*50 + 750	50750	54000	-3250

 

З табл. 3.2 видно, що потребу в усіх видах матеріальних ресурсів на ПрАТ «СТАНДАРТ» визначено більше, ніж це є необхідним. Перевищення потреби є негативним, адже це призведе до накопичення залишків та збільшення виробничих запасів, обслуговування яких (зберігання на складах) понесе за собою додаткові необгрунтовані витрати. Керівництву підприємства необхідно звернути увагу на цей прорахунок та усунути його. Адже як-би потреба у матеріальних ресурсах була визначена більш оптимальнішою (у даному випадку меншою) по всіх видах, то плани забезпечення були б виконані у більшому розмірі, ніж фактично (рис. 3.1).