Пiдготовка зовнiшньоторговельноi угоди з iмпорту фруктiв

Світове виробництво груш підвищиться в 2012/13 р. на 5%. У Китаю, частка якого у світовому випуску груш перевищує 70%, завдяки росту врожайності випуск виросте на 4% щодо торішнього рівня. Відносно низька вартість груш в останні кілька років сприяла тому, що деякі китайські фермери перейшли на виробництво інших видів фруктів, таких, як виноград, вишня або нектарини. Очікується, що в ЄС в 2012/13 р. завдяки гарним погодним умовам виробництво груш виросте на 15%. Торік через надлишкові дощі була загублена частина врожаю в Італії. У США цього року  зростання виробництва груш повинен скласти 9% [22].

За прогнозом  USDA, світовий експорт груш в 2012/13 р. у порівнянні з минулим роком підвищиться на 4%. Прогнозується розширення відвантажень із Аргентини і Європи, насамперед, у Бразилію й Росію. У результаті росту внутрішнього попиту експорт із Китаю скоротиться на 5%. Відвантаження зі США зростуть на 6% за рахунок збільшення поставок у Канаду й Мексику

 

1.2.Аналіз українського  ринку товару

 

В Україну щороку завозиться близько 1 мільйона тонн плодоовочевої продукції  на суму приблизно 700-800 мільйонів доларів. У п'ятірці найпопулярніших серед українців фруктів опинилися цитрусові, банани, виноград, ківі та яблука.

Найбільшим попитом серед українських  споживачів із фруктів користуються цитрусові. В середньому кожного  року до України їх завозиться 400 тисяч  тонн з Єгипту, Греції, Туреччини та Іспанії, що складає майже 40% від усього об’єму фруктів.

На другому місці по споживанню знаходяться банани, які завозяться з Еквадору та Коста-Ріки, середня  кількість імпорту яких складає 250 тисяч тонн в рік (рис. 2.1.). Але у 2009-2010 роках поряд з бананами була завезена велика кількість яблук. У 2009 році – 300 тисяч тонн, у 2010-му – майже 240 тисяч тонн, у 2011-му – 100 тисяч тонн. Основними постачальниками яблук є Греція, Італія, Польща та Іспанія.

Рис. 2.1. Імпорт бананів в Україну протягом 2009-2011 рр., тис. ящиків. [22]

 

 

За 2012 рік до України було завезено лише 300 тонн баштанних, в той час як у попередні п’ять років цей показник в середньому складав 700 тонн.

Якщо у 2007 році «екзотикою» для  споживача були такі фрукти як ківі, помело, нектарини, то у 2012 році їх видовий склад значно урізноманітнився за рахунок таких як кумкват, мангостан, гуява, рамбутан.

Незважаючи на те, що такі фрукти як абрикоси, вишні, персики, черешні та сливи є «нашими» культурами, в  середньому до України їх завозиться до 50 тисяч тонн. В основному з Іспанії, Італії, Туреччини та Греції.

Протягом 2005-2008 рр. обсяги легального імпорту значно зросли. Зокрема, тільки у 2005 р., коли відбулося зниження ставок митного тарифу, вартісні обсяги товарної групи «їстівні плоди та горіхи; цитрусові», за даними Держкомстату, збільшилися у 2,4 раза. Відчутне зниження ставок у 2005 р. мало місце щодо видів товарів даної групи, які в Україні не вирощуються, і було логічним кроком, спрямованим на виведення значних обсягів імпорту з тіні (зокрема, це стосується імпорту бананів). Щодо фруктів, які в Україні вирощуються, то зниження тарифу відбулося в рамках запровадження механізму сезонного мита, за яким знижена ставка встановлювалася на деякі види товарів тільки у період з 1 грудня по 31 березня [9, с. 6].

Відчутним було зниження ставки мита на різні види ягід, що також вирощуються  в Україні. Результати аналізу розподілу  обсягів надходження імпорту  ягід по місяцях 2005 р., свідчать про  те, що протягом другого півріччя-період, коли відбулося фактичне зниження митного тарифу в результаті набрання чинності Закону «Про внесення змін до деяких законів України» (до Закону «Про Митний тариф України») – було ввезено 57,4% річних обсягів імпорту.

Найбільша частка імпорту припадає на грудень і становить 17,1% річних обсягів, що можна пов’язати з дією сезонного мита.

Зростання імпорту ягід впродовж 2005-2008 рр. відбувалося за рахунок збільшення фізичних обсягів, тоді як ціна залишалася практично незмінною. Зміни відбулися і в структурі імпорту – відчутно зменшилася частка цитрусових і значно збільшилася частка яблук і груш.

У натуральному виразі в Україну  у 2008 р, було ввезено 22,4 кг фруктів та ягід у перерахунку на душу населення  на рік, в тому числі тих, що вирощуються  в Україні – 7,9 кг. Зокрема, щодо збільшення обсягів ввезення останніх, зростання цін на імпорт у 2006-2007 рр. на 30-40%, а у 2008 р. – взагалі майже в 2 рази порівняно з 2004 р. не виявилося стримуючим чинником [16, с. 122].

Разом з тим необхідно зазначити, що таке зростання було дещо компенсовано ревальвацією гривні, введенням сезонного мита, а також тим, що захисна ефективність специфічного мита, яке саме і застосовувалося по цих видах товарів, знижується зі зростанням цін на імпортну продукцію, таким чином зменшуючи ціну на імпорт усередині країни порівняно з попереднім періодом, що фактично і відбулося.

Таким чином, якщо у випадку з  імпортом овочів та коренеплодів у  досліджуваний період спостерігалася висока його еластичність по ціні (тобто  зростання ціни на імпорт приводило до відчутного зменшення обсягів ввезення), то з фруктами навпаки – зростання цін не викликало скорочення фізичних обсягів ввезення, що є ознакою низького рівня заміщення імпорту і тотожно слабкій конкурентоспроможності вітчизняного виробника на внутрішньому ринку.

В 2012 році лідерами по імпорту серед фруктів були мандарини, апельсини та яблука (рис. 2.2.)

Загальна сума імпорту овочів та фруктів в Україну в 2011 році порівняно з 2005 роком зросла в 4,2 рази, перевищивши 860 млн. доларів. При цьому в фізичному вимiрi імпорт продукції плодоовочівництва зріс на 77%.

Закордонних яблук, груш, вишень, черешень та абрикос в 2012 році було ввезено понад 210 тис. тонн, що майже вп`ятеро перевищує значення 2005 року. Таке зростання говорить про неспроможність України повністю на даному етапі забезпечувати себе власною продукцією плодоовочівництва.

 

Рис. 2.11. Імпорт фруктів в Україну в 2011 році, тис. т [22]

 

Наприкінці 2011 року українська митниця переглянула довідкові ціни на фрукти. Від цього показника залежить, скільки податків платитимуть імпортери при ввезенні свого товару в Україну. По деяких позиціях довідкові ціни виросли більш ніж в два рази. Так, банани, які проходили в серпні 2011 року оформлення за ціною 600 доларів за тонну, у вересні вже оформлялися по 1650 доларів.

Ціновий поріг для лимонів виріс  в півтора рази – з 900 до 1400 доларів за тонну.

Підвищення довідкових цін, від яких залежить сума податків, що сплачується імпортерами, вже відбилося на ціні фруктів в роздрібі. Найбільше подорожчали лимони – гуртові ціни на цей товар складають близько 24 грн./кг і 30 грн. в роздрібі, що є рекордним показником за усю історію. Навіть в період грипозної істерії восени 2009 року, коли ціни на цибулю і часник зашкалювали, максимальні ціни на цитрусові в роздрібі складали 25 грн./кг. Банани подорожчали на третину, мандарини і апельсини додали в ціні 20%.

В цілому, протягом  2012 року українці спожили близько 180 тисяч тонн овочів та майже 1 мільйон тонн іноземних фруктів. Найбільшими імпортерами в 2012 році були Еквадор, Польща, Туреччина, частково Єгипет, в менших об’ємах – Голландія, Іспанія, Італія. Лідерами імпортних фруктів були цитрусові, банани, виноград та ківі.

 

 

2.Правове обґрунтування  можливості здійснення даної  зовнішньоекономічної угоди

2.1.Законодавча база

 

Для того, щоб правильно скласти  контракт на імпортування овочів  перше  з законодавчих джерел, на яке необхідно  звернути увагу, це Закон України  «Про зовнішньоекономічну діяльність»  із останніми поправками, внесеними 22.03.2012 р. [1].

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

• фізичні  особи
• юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають  постійне  місцезнаходження  на  території  України  (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші  види   господарських   товариств,   асоціації,  спілки,  концерни,  консорціуми,  торговельні  доми,  посередницькі  та консультаційні  фірми,   кооперативи,   кредитно-фінансові   установи,  міжнародні  об'єднання,  організації  та  інші),  в тому числі юридичні особи,  майно  та/або  капітал  яких  є  повністю  у  власності  іноземних  суб'єктів господарської діяльності;
• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб,
• інші  суб'єкти  господарської   діяльності,    передбачені законами України.

Всі  суб'єкти  зовнішньоекономічної  діяльності  мають  рівне  право  здійснювати будь-які її види, прямо  не заборонені  законами  України, незалежно від форм власності  та інших ознак.

В законі міститься список дозволених видів зовнішньоекономічної діяльності, імпорт до них належить. [1]

Імпорт (імпорт  товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій  формі)  українськими  суб'єктами  зовнішньоекономічної  діяльності  в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих  товарів  на  територію  України,  включаючи  купівлю  товарів,  призначених  для власного споживання  установами та організаціями України, розташованими за її межами

В Законі «Про зовнішньоекономічну діяльність» міститься перелік товарів, які забороняється ввозити, провозити транзитом та вивозити з митної території країни, однак овочі до переліку не входять. Це означає, що дозволено вільне пересування даного товару. Далі щодо написання самого контракту:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом

Для підписання зовнішньоекономічного  договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл  будь-якого органу  державної влади, управління або вищестоящої  організації,  за  винятком   випадків, передбачених законами України.

В Законі України "Про Митний тариф України" (остання редакція від 01.01.2012 р.)   наведено  перелік ставок ввізного  мита,  яке  справляється  з  товарів,  що  ввозяться на митну територію України [2].

В законі сказано, що товари  та  інші  предмети,  що  ввозяться на митну територію  України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню  митом, якщо інше не передбачено законом.

Мито, що стягується митницею, являє  собою податок  на  товари  та інші предмети, які переміщуються  через митний кордон України.

Митний тариф  України  –   це   систематизований   згідно   з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності  перелік ставок ввізного  мита,  яке  справляється  з  товарів,  що  ввозяться на митну територію України [2].

Товарною номенклатурою  Митного  тарифу  України є Українська  класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка  базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Оскільки ми будемо імпортувати  товар, то детально розглянемо ввізне мито. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети  при  їх  ввезенні на митну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

• до товарів та інших предметів, що походять  з держав,  які входять разом з Україною до митних  союзів  або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого  спеціального преференційного митного режиму згідно з  міжнародними  договорами за участю України, застосовуються преференційні  ставки  ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України    
• до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які  користуються в Україні режимом найбільшого сприяння,  котрий  означає,  що  іноземні суб'єкти  господарської діяльності цих країн або союзів  мають  пільги  щодо  мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо  них  встановлюються в рамках  спеціального  преференційного   митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита,  передбачені Єдиним митним тарифом України;
• до  товарів,  що  походять з України, застосовуються пільгові  ставки  ввізного мита, визначені Митним тарифом України;   
• до решти товарів та інших предметів застосовуються  повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Згідно Митного  тарифу  фрукти належать до групи 08 (Їстівні плоди та горіхи; цедра цитрусових  або шкірки динь). На найбільш поширені овочі (банани, фініки, інжир, авокадо, цитрусові) встановлене мито у розмірі 3-4%, на виноград, персики мито становить 10%, груші та яблоки – 1 євро за кг, на ягоди – 0,6-1,2 євро за кг залежно від виду [2].

Мито  нараховується  митним  органом  України  відповідно  до  положень  Закону  і  ставок Єдиного митного тарифу України,  чинними  на  день  подання  митної  декларації, і сплачується як у  валюті  України,  так і в іноземній валюті, яку купує Національний  банк України.

При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта  перераховується у валюту  України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних  операціях  і  діє  на  день  подання  митної  декларації. Мито вноситься до державного бюджету України.

Базовим документом у сфері валютного  регулювання є Декрет Кабінету Міністрів  України від 19.02.93 № 15-93 “Про систему  валютного регулювання і валютного  контролю”, який установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, а також повноваження державних органів і функції банків у регулюванні валютних операцій в Україні.