Особливості формування попиту на українському ринку

• право застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів у разі доведення недотримання правил СОТ торговельним партнером;
• загальні винятки з правил про торгівлю товарами (щодо товарів, які несуть загрозу здоров’ю, суспільній моралі, є національними скарбами, захищені правом інтелектуальної власності, щодо золота й срібла тощо);
• перелік субсидій (у природоохоронній, науково-дослідній сферах та для регіонального вирівнювання), що не дають підстави для вжиття компенсаційних заходів, а також субсидій сільгоспвиробникам, надання яких дозволено;
• винятки з угоди про загальне скасування кількісних обмежень (обмеження експорту для усунення критичного дефіциту та імпорту для усунення надлишку пропозиції);
• надзвичайні дії щодо імпорту окремих товарів, якщо це завдає чи може завдати серйозної шкоди вітчизняним виробникам;
• винятки з міркувань безпеки;
• винятки з вимог щодо гармонізації технічних регламентів та стандартів з міжнародними нормативами для врахування вимог національної безпеки, національних технічних та природних особливостей, захисту життя, здоров’я людей, довкілля тощо;
• винятки з режиму найбільшого сприяння в рамках митних союзів, зон вільної торгівлі та прикордонної торгівлі;

Збереження суттєвої орієнтації виробників на зовнішні ринки, що сприяло закріпленню імпортерів на окремих товарних ринках. За підсумками 2005 р. половину (50,8 % без урахування давальницьких операцій) виручки від реалізації продукції, отриманої підприємствами обробної промисловості, було одержано від продажу продукції на зовнішніх ринках (55,1 % за підсумками 2004 р.). Три найбільш експортоорієнтованих галузі промисловості (металургія та обробка металу, хімічна промисловість, машинобудування) формують майже 65 % усього товарного експорту України у 2005 р. та 37 % усієї виручки від реалізації продукції промисловості. Натомість, практично повністю орієнтованими на внутрішній ринок є підприємства у таких галузях як виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (у 2005 р. частка експорту у виручці від реалізації склала лише 5,6 %); видобування енергетичних матеріалів (8,2 %); виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів) (9,3 %); харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (10,9 %). Подальша експлуатація експортного потенціалу промисловими підприємствами та слабка конкуренція на внутрішніх товарних ринках обумовили зростання обсягів товарної пропозиції, що формувалась імпортерами. Зокрема, у 2005 р. в цілому по обробній промисловості імпортна складова товарної пропозиції склала 52,6 % (проти 50,4 % у 2004 р.). Зросла роль імпорту на ринках продукції харчових продуктів (приріст з 10,9 % до 12,1 %), легкої промисловості (з 78,6 % до 81,5 %), виробництві коксу та нафтопродуктів (з 21,7 % до 22,7 %). Понад 65 % реалізованої на внутрішньому ринку продукції машинобудування має імпортне походження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Ринковий процес складається з безлічі актів обміну товарами і послугами. У кожнім такому акті бере участь продавець, на стороні якого виступає пропозиція товару, і покупець, що представляється попитом на товари. Попит та пропозиція є тісно пов'язаними і безупинно взаємодіючими категоріями і служать сполучним механізмом між виробництвом і споживанням. На величину попиту, як індивідуального, так і сукупного, впливають цінові і нецінові фактори, що повинні чітко відслідковуватися на постійній основі спеціальними відділами.

Результатом взаємодії попиту та пропозиції виступає ринкова ціна, що також називається рівноважною ціною. Вона характеризує стан ринку, при якому величина попиту дорівнює пропозиції. Для виміру величини зміни попиту та пропозиції використовується поняття еластичності як міри реагування одну перемінної на зміну іншої.

Треба також відзначити, що попит виступає одним із самих найважливіших факторів при формуванні економічної стратегії підприємства, тому що тільки виробництво “потрібних” товарів, що користуються попитом у покупців, доцільно і вигідно з економічної точки зору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література.

 

     1. Cлухай С.В. Довiдник базових термiнiв та понять.-К., 1998.

2. Мікроекономіка і макроекономіка / За ред. С.Будаговської, К., 1998.
3. Макконелл К.Р., Брю С.Л.  Экономикс.- К., 1993.
4. Долан, Линдсей. Мікроекономіка-К.,1993.
5. Карагодова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка .-К.,1997.

6. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка. — К., 2001. — 517с.

7. Дорнбуш Рудігер, Фішер Стенлі. Макроекономіка. — К., 1996. — 814с.

8. Коюда П.М. Макроекономіка. — Х., 2001. — 236с.
9. Кучерявенко І.А. Макроекономіка.— К., 2003. — 239с
10. Лебединська Л.Д. Макроекономіка. — Чернігів, 2002. — 128с.
11. Малиш Н.А. Макроекономіка. — К., 2003. — 182с.
12. Манків Грегорі Н. Макроекономіка. — К., 2000. — 588с.
13. Основи економічної теорії: Мікроекономіка. Макроекономіка / А.К. Покритан (ред.). — О., 1999. — 494с
14. Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український контекст. — К., 1999. — 334с.
15. Рабштина В. М. Макроекономіка. — Суми, 1998. — 311с.
16. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О. М. Макроекономіка. – К., 1999. – 288 с.

 Україна в цифрах 2002. – К., 2003. – 173 с.

      17.  Мэккью Н.Г. Принципы экономики. -СПб   1999.

      18.  Омельянович Л.А.. Сорока И.В. Макроэкономика Украины - Д 1996. - В 2-х частях.

       19. Экономическая теория / Под ред. А.И. Добрынина. Л.С Гарасевича, Учебник для вузов.-СПб., 1997.

20. Макроекономіка: Метод. рек. до самост. вивчення курсу / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / П.О. Нікіфоров (уклад.). — Чернівці : ЧНУ, 2003. – 257 с. 
21. Манків Грегорі Н. Макроекономіка: Підручник для України: Пер. з англ. / Степан Панчишин (наук.ред.пер.). — К.: Основи, 2000. – 249 с.
22. Орищак Я. Основи курсу "Макроекономіка": Лекції, семінарські заняття та завдання для самостійної роботи. — Т.: Підручники і посібники, 2001. — 120 с.

      23. http://www.bank.gov.ua.