Особливості формування попиту на українському ринку

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………

 

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика поняття та закону попиту на ринку………

РОЗДІЛ 2. Поняття та види еластичності попиту…………………………….

РОЗДІЛ 3. Особливості формування попиту на українському ринку..…….

 

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Попит – це узагальнюючий термін, що описує поведінку фактичних і потенційних покупців товару. Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.).

Попит є невід'ємною категорією ринкової організації господарювання, що виражає об'єктивні економічні відносини товарного виробництва. 3 розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулювання попиту. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цієї категорії ринкової економіки. Принциповими моментами, що уточнюють поняття економічного змісту попиту є:

1. тісний зв'язок попиту з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю;
2. попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах грошовим покриттям.

Актуальність теми. Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) – все це визначає виживання й успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не зробити яку-небудь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять у даний час численні відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб по можливості більш повно розкрити поняття та закон ринкового попиту, показати те, що попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі; попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів.

В зв’язку з цим постає ряд завдань для вирішення:

1. Охарактеризувати поняття та закон ринкового попиту
2. Розглянути суть та види еластичності попиту
3. Визначити особливості формування попиту на українському ринку

Об’єктом дослідження є сфера споживання (виробничого чи особистого), представлена на ринку покупцем.

Предметом виступає саме ринковий попит та еластичність його на українському ринку.

Курсова робота написана на основі економічних статей, економічних коментарів, посібників та підручників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика поняття та закону попиту на ринку

 

Попит – це потреба, виражена в грошовій формі. Обсяг попиту – це кількість товару, що покупці бажають придбати за деякий період часу (день, місяць, рік і т.д.). «Бажання придбати» тут означає, що покупці дійсно мали би бажання і можливість заплатити за необхідну кількість товару, якби така малася в наявності. Важливо розрізняти обсяг попиту й обсяг фактичної покупки. Обсяг попиту визначається тільки поведінкою покупців, тоді як обсяг покупки визначається і покупцями, і продавцями спільно. Обсяг попиту залежить від ціни даного товару, ціни інших товарів, нецінових детермінант, що включають доходи покупців і їхні смаки, накопичене майно, інфляційні і дефляційні сподівання покупців, ціни на взаємозамінні і взаємодоповнюючі товари. Тому попит дуже рухливий і мінливий.  Є й інші нецінові фактори (вік покупців, національні особливості і т.д.), що здатні впливати на обсяг попиту. Їх необхідно виявляти, перш ніж починати впроваджувати на ринок той або інший товар.

У залежності від рівня економіки, на якому формується попит, виділяють:

1. Сукупний попит - формується на рівні макроекономіки.
2. Галузевий попит - формується на мезорівні і являє собою попит з боку інших галузей і домогосподарств на продукцію даної галузі.
3. Ринковий попит - попит на деякий визначений вид продукції.   
4. Попит індивідуального покупця - залежить від розмірів коштів, що знаходяться на руках населення, в ощадкасах, від різних виплат і спадщини, розмірів ринку, ціни, корисності і якості товарів, суб'єктивних смаків і переваг. 

Сукупний попит – це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроміжних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність. Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Зворотню залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній  осі.

Крива попиту — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час по цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар.

 

де, Р — це ціна, Q — кількість продукції

Рис. 1.1 Графік попиту

Кожна точка графіка являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, що споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відбиває всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту у своїх границях. Графік дозволяє чітко представити визначений зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.

Лінія попиту на рис.1 показує тільки один продукт. Зміна цін і наявність альтернативних продуктів за різними цінами, що несуть у собі таку ж або подібну корисність, будуть впливати на рух цієї лінії. Зобразивши на рис. 1.1 сукупну лінію попиту, ми покажемо сукупні виробничі можливості країни в цілому. Але такий графік звичайно використовується для вираження змін у попиті на прикладі ціни одного якого-небудь товару або послуги. Зміна попиту звичайно буває викликана значною зміною в ринковій структурі, що знаходить своє вираження в реальному зниженні або підвищенні ціни. Підвищення попиту може наступити в результаті серйозного відкриття в області технології, що значно знизить вартість продуктивних витрат при випуску продукту. У цьому випадку більша кількість продукту стає доступним по більш низьких цінах і, отже, у людей підвищується на нього попит.     

Як уже говорилося вище, обсяг попиту залежить від багатьох факторів. Одним з основних є ціна на даний товар. Стійкий, повторюваний взаємозв'язок між обсягом попиту і ціною, що має обернено пропорційний характер, називається законом попиту.

Причина цього криється в тому, що при зростанні ціни люди роблять вибір, які продукти їм споживати. Із закону попиту можна зробити висновок, що при рівноцінності інших складових величин результатом підвищення ціни завжди буде зменшення кількості товару, що купується.

Цей закон вперше сформулював французький математик Антуан Огюстен Курно в роботі «Дослідження математичних принципів теорії багатства». Відповідно до його формулювання закону, попит на товар є деякою функцією ціни, причому, як правило, спадаючою. Таке положення цілком обґрунтоване і не суперечить ринку.

Формула закону спадаючого попиту А.Курно така:

 

              D = f(P)                   (1.1)

 

де f(P)<0; D – попит; f – функція; P – ціна.

Даний закон виражає наступну залежність:

1) ціни мають тенденцію до зниження;

2) при цьому кількість товарів, на яку пред'явлений попит, навпаки, підвищується;

3) підвищення кількості товарів, на яке пред'являється попит, відбувається в меншому ступені, ніж зниження ціни;

4) крива попиту – спадна.

Закон спадаючого попиту під впливом численних факторів діє як тенденція.

Таким чином, під попитом варто розуміти всю криву попиту, а позначення окремої крапки на кривій попиту означає «куплена кількість товару» за визначеною ціною. Рух по кривій попиту являє собою зміну обсягу покупок у результаті зрушень у цінах, але зовсім не означає зміни самої кривої попиту.

Величини попиту повинні мати визначене значення і відноситися до визначеного відрізку часу. Корінна властивість попиту полягає в наступному: при незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту. Бувають випадки, коли практичні дані суперечать закону попиту, але це не означає його порушення, а тільки лише порушення допущення за інших рівних  умов.

Існування закону попиту підтверджують деякі факти:

1. Звичайно люди дійсно  купують даного продукту більше  за низькою ціною, ніж за високою. Вже той факт, що фірми влаштовують  «розпродаж», служить наочним свідченням їхньої віри в закон попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси не шляхом підвищення цін, а шляхом їхнього зниження.

2. У будь-який даний  період часу кожен покупець  продукту одержує менше задоволення, або вигоди, або корисності від  кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання піддається  дії принципу спадної граничної  корисності —  тобто принципу, відповідно до якого наступна  одиниця даного продукту приносить  все менше і менше задоволення, — споживачі купують додаткові  одиниці продукту лише за умови, що ціна його знижується.

3. На трохи більш високому  рівні аналізу закон попиту  можна пояснити ефектами доходу  і заміщення. Ефект доходу вказує  на те, що при більш низькій  ціні, людина може дозволити собі  купити більше даного продукту, не відмовляючи собі в придбанні  яких-небудь альтернативних товарів. Тобто, зниження ціни продукту  збільшує купівельну спроможність  грошового доходу споживача, а  тому він у стані купити  більшу кількість даного продукту, ніж колись. Більш висока ціна  призводить до протилежного результату. Ефект заміщення виражається  в тому, що при більш низькій  ціні в людини з'являється стимул  придбати дешевий товар замість  аналогічних товарів, що тепер  відносно дорожчі. Споживачі схильні  заміняти дорогі продукти більш  дешевими. Ефект доходу і заміщення  сполучаються і призводять до  того, що в споживача виникає  здатність і бажання купувати  більшу кількість продукту по  більш низькій ціні.

Рис. 1.2   Зміна кривої попиту

 

Лінія позначена як Qd2, відбиває зміну попиту і свідчить про те, що на ринку з'явився новий фактор, що викликає значні зміни у взаєминах між цінами і кількістю продукту, що користується попитом. Зміна в попиті може бути викликана збільшенням доходу покупців, впровадженням екзогенного (зовнішнього) попиту в економіку або зміною цін на альтернативні продукти. Іншими причинами зміни попиту можуть бути зміни смаків на користь даного продукту, новий приплив споживачів на ринку. Підвищення або зниження цін на елементи виробництва продукту змінюють собівартість і ціну всього продукту. Зменшення кількості продукту високого попиту призводить до підвищення ціни на продукт-замінник.

Горизонтальні лінії Р1 і Р2 вийшли за лінію Qd1. Нова лінія, позначена Qd2, означає, що в споживача більше грошей на покупки й у результаті буде збільшена кількість продукту, що він придбає на ринку. Припустимо, що ці лінії попиту позначають тільки одиничні продукти. У дійсності ж ми маємо справу з взаємодією пропозиції та попиту на прикладі нескінченної множини продуктів, що можуть бути в продажі в будь-якому місці й у будь-який час.

Пересування лінії попиту може відбутися при впровадженні в економіку екзогенного попиту – попиту, зміна якого викликано втручанням уряду або впровадженням яких-небудь сил ззовні вільного ринку.

На рис. 1.2 видно, що ціна піднялася й встановила нові співвідношення між необхідною кількістю продукту і пропонованою ціною. Механізм цін – це кращий шлях регулювання, ніж втручання уряду. У системі ринку споживачі продукту мають можливість самі визначити, у якій кількості їм споживати продукт і скільки за нього платити. Якщо цьому механізмові не дати працювати самостійно, результатом, швидше за все, буде скорочення обсягу корисності, виробленої і споживаної суспільством.