Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

   Одним  із основних базових принципів  побудови ефективної системи  протидії використанню банківської  системи у процесі відмивання  грошей, одержаних злочинним шляхом, закладені в главі 11 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Тому, можна сказати, що нормативно-правові акти Національного банку України загалом містять достатньо надійні правові механізми ідентифікації клієнтів. Це, зокрема, жорсткі правила щодо завірення та перевірки достовірності документів, які подаються клієнтами в установи банків для відкриття різних видів рахунків, положення щодо ідентифікації особи клієнта та перевірки достовірності документів, які він пред'являє для засвідчення своєї особи, та ін.

   Вагомим  кроком у процесі становлення  ефективної системи протидії  відмиванню грошей, здобутих злочинним  шляхом, стало законодавче закріплення  Сорока рекомендацій Робочої  групи з розробки фінансових  заходів боротьби з відмиванням  грошей (FATF). Ідеться про спільну постанову Кабінету Міністрів і Національного банку України від 28.08.2001 р. № 1124 «Про Сорок рекомендацій Робочої групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)», за якою органи виконавчої влади, банківські та інші фінансові установи зобов'язані керуватися у своїй діяльності зазначеними рекомендаціями FATF

   Основне  завдання FATF - забезпечити прийняття  всіма фінансовими центрами міжнародних  стандартів у сфері запобігання  «відмиванню брудних» грошей, його  виявлення та притягнення вищих посадових осіб до відповідальності.

   З метою  створення єдиної національної  системи боротьби з легалізацією  доходів, отриманих незаконним  шляхом, в листопаді 2002 р. Верховна  Рада ухвалила Закон «Про попередження  і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». Завдання і функції цієї діяльності були закріплені за Департаментом фінансового моніторингу при Міністерстві фінансів. Надалі департамент був перетворений в Комітет фінансового моніторингу. Завдяки зусиллям комітету в лютому 2004 р. Україна була виключена з «чорного списку» міжнародною групою розробки методів боротьби з відмиванням доходів FATF (Financial Action Task Force on Money Laundering). За 7 років роботи Комітету були налагоджені зв'язки і проводиться співпраця з міжнародними організаціями, такими як Егмонгськая група, MONEYVAL, МВФ, Вольфсберзькая група та ін.  Найвразливішою для використання з метою "відмивання" брудних грошей є банківська сфера. Це пов'язано як з характером діяльності банків, так і з можливістю їхнього виходу на міжнародні фінансові ринки. Причому банки, які пов'язані з брудними грошима, ризикують самі - можуть спричинити значний відплив капіталів з їхніх рахунків, так і піддають ризику банківську систему загалом, що негативно відобразиться на економіці.  Отже, одним з пріоритетних напрямів державної політики має стати протидія "відмиванню" коштів злочинного походження. Зважаючи на це, у контексті детінізації економіки України важливе значення має налагодження чіткого механізму фінансового моніторингу, який не перешкоджав би нормальному функціонуванню банківської та фінансової системи країни.

Для боротьби з  відмиванням брудних грошей в  Україні було прийнято Закон України  “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”. Подолати тіньову економіку неможливо лише тільки адміністративними заходами (контрольними функціями), тому політика детінізації має базуватися на принципі заохочування до ведення легального бізнесу та усунення тих адміністративно-регуляторних бар’єрів, які стримують діяльність суб’єктів господарювання. З цією метою, протягом 2011 року та І кварталу 2012 року вживалися заходи за наступними напрямками :

1. Покращення  інвестиційного клімату, зниження фіскального та регуляторного тиску.

2. Дерегуляція  підприємницької діяльності й  підтримка малого та середнього  бізнесу.

3. Реформування  системи правосуддя, забезпечення  прав власності та боротьба з корупцією.

Відповідно  до збільшення тіньової економіки, в Україні був запроваджений фінансовий моніторинг для протидії відмиванню брудних грошей. Фінансова операція  підлягає  обов'язковому  фінансовому моніторингу у разі,  якщо сума,  на яку вона проводиться, дорівнює чи  перевищує  150  000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять  азартні  ігри,  -  13  000  гривень) та має одну або більше таких ознак [2]:

- переказ грошових  коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження   грошових  коштів  з  анонімного  (номерного) рахунку з-за кордону;

- купівля-продаж  чеків,  дорожніх  чеків або  інших подібних платіжних засобів  за готівку;

- зарахування   на  рахунок  коштів  у   готівковій формі з їх подальшим  переказом того самого або   наступного  операційного дня  іншій особі;

- переказ особою коштів за кордон за відсутності  зовнішньоекономічного договору (контракту);

- обмін банкнот,  особливо  іноземної  валюти,  на  банкноти іншого номіналу;

- проведення  фінансових  операцій  з  цінними   паперами  на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах;

- проведення  фінансових операцій  з  векселями   з  бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника;

- здійснення  розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;

- проведення  фінансових  операцій  за  правочинами,  форма розрахунків за якими  не визначена.

Досвід показує, що швидкість і результативність процесів трансформації суспільства безпосередньо відбиваються на ступені криміналізації населення і на успіхах у боротьбі зі злочинністю, включаючи економічну злочинність. Відмивання доходів злочинного походження, легалізація тіньових доходів є діалектичною складовою тіньових економічних процесів. У країнах Центральної і Південно-Східної Європи, які домоглися в короткий термін помітних успіхів у ринковому перетворенні економіки, спостерігаються позитивні зрушення й у боротьбі зі злочинністю. Питання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є нагальним і для України. Їх вирішення сприятиме подальшому розвитку національної економіки, у тому числі її кредитно - фінансової системи, утвердженню її демократичних засад діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.В Україні тіньова економіка займає 34% від рівня офіційного ВВП. Для боротьби з даним явищем в Україні запровадили фінансовий моніторинг та обмеження в готівкових розрахунках з метою посиленого контролю за походженням та використанням коштів. Дослідження та впровадження закордонних методів боротьби з легалізацією дають широку аналітичну базу як для розробки норм антилегалізаційного законодавства, так і для реалізації практичних заходів протидії відмиванню грошей в Україні. Сьогодні бути учасником боротьби з відмиванням брудних грошей означає належати до цивілізованого світу. Україна уже в цьому питанні заявила про себе як про цивілізовану державу. Залишилося розробити дієву методологію боротьби з незаконними доходами.

МІЖНАРОДНА  ПРОТИДІЯ ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ

 

У світовій економіці  чіткою домінантою у сфері регулювання  фінансових взаємовідносин стала боротьба з відмиванням грошей та фінансуванням  тероризму. Відмивання грошей вже вийшло за рамки окремих країн, набувши глобального значення. Найсприятливішими для відмивання грошей є нові фінансові ринки в країнах із перехідною економікою,  до яких належить і Україна, тому обрану тему доповіді вважаю досить актуальною.

Історично термін “відмивання грошей” вперше з'явився у США у 1980-ті роки, як процес приховування наявності незаконного походження або незаконного використання доходів.

З огляду на актуальність проблем, пов'язаних із відмиванням  злочинно набутих коштів у Парижі у 1989 році було створено Групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом (FATF). Ця Група існує й до цього часу і її діяльність у сучасних умовах спрямована на виконання таких завдань:

· поширення  інформації про заходи у сфері  боротьби з відмиванням грошей на всіх континентах і у всіх регіонах світу;

· здійснення моніторингу  реалізації рекомендацій у країнах - членах FATF;

· огляд тенденцій  у сфері відмивання грошей та відповідних  контрзаходів (проведення “типологічних  досліджень” з метою виявлення нових схем відмивання коштів) тощо.

Рекомендації FATF як один з базових документів, яким керуються країни та фінансові установи всього світу передбачають необхідність:

· визначення країнами переліку та ознак операцій, пов'язаних з легалізацією отриманих злочинним шляхом коштів

· запровадження  правил ідентифікації клієнтів та моніторингу  інформації;

·створення  в країнах уповноважених органів, відповідальних за боротьбу з легалізацією “брудних” коштів;

· тісної співпраці  фінансових установ з компетентними органами з питань протидії відмиванню коштів тощо.

Але, не зважаючи, на боротьбу FATF із економічними злочинцями, в світі все одно процвітає  фінансування тероризму. Терористи  і їхні спонсори часто користаються неформальними системами грошових переказів, наприклад, вони використовують кур'єрів і\чи системи трансфертів. Однак, злочинці і терористи змушені легалізувати "чорні гроші", щоб купувати нерухомість, бізнеси чи отримувати активи, необхідні для проведення терактів.

В Україні в  боротьбі з фінансуванням тероризму підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу фінансові операції, сума яких дорівнює чи перевищує 80 тисяч гривень та які мають одну або більше ознак, визначених Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом”. Крім того, згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність” українські банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує еквівалент 50 тисяч гривень.Згідно до законодавства передбачається встановлення певних обмежень щодо повідомлення зазначеними особами спеціально уповноваженому органу у сфері фінансового моніторингу про свої підозри. Зокрема, вказані особи можуть утримуватись від направлення відповідної інформації, якщо вона отримана за обставин, що є предметом їх професійної таємниці.  Встановлюється також обов’язок суб’єктів первинного фінансового моніторингу вживати посилені застережні заходи стосовно клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій з легалізації (відмивання) доходів і фінансування тероризму. Зокрема, такі заходи мають вживатись у разі встановлення і здійснення ділових відносин з іноземними політичними діячами та іноземними фінансовими установами. Також пропонується на Державну митну службу покласти обов`язок повідомляти про випадки перевезення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей.

 

 

 

 

 

 

                                                    ВИСНОВОК

Отже, ознайомившись  з даною темою і дослідивши її, я дійшла такого висновку, що ФАТФ є важливим міжурядовим органом, який відслідковує процеси імплементації  заходів з боротьби щодо відмивання грошей, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні та запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій імплементації стандартів боротьби з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені функції, ФАТФ плідно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, чия діяльність також спрямована на протидію відмиванню «брудних» грошей.

 Оцінюючи  дану ситуацію України, я дуже  надіюсь, що вона не потрапить  знову до «чорного списку»,  хоча вирішення цього питання  в руках влади. Отже, можна зробити висновок, що весь світ дійшов згоди, що боротьба з відмиванням грошей, набутих злочинним шляхом, у банківському секторі економіки - справа виняткової ваги. Щоб запобігти легалізації “брудних” грошей, вдаються до різних методів і засобів. Зокрема, розробляють і приймають відповідні закони та підзаконні акти, директиви міжнародних економічних союзів, провідні світові банки встановлюють спеціальні правила, а органи виконавчої влади запроваджують відповідні системи контролю, надають рекомендації стосовно конкретних напрямів боротьби із цим явищем. А найголовнішою умовою боротьби є міжнародна співпраця країн.Майже у всіх країнах світу прийняті відповідні закони з питань протидії легалізації коштів, існують спеціальні уповноважені органи контролю за такими операціями, впроваджена система моніторингу та інформування цих органів про суб'єктів, що здійснюють підозрілі операції, та встановлена відповідальність за легалізацію коштів та не інформування про зазначені операції.

Щодо України, то вона може імплементувати положення рекомендацій FATF щодо боротьби з фінансуванням тероризму Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, що значно наблизить її до європейських стандартів у цій сфері.

                                                         Список використаних джерел

1. Гаман MB Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід. - К.: Вікторія, 2004.

2. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник - М.: ЮНИТИ, 2008.

3. Герчикова И.Н. Международные экономические организации.- М.: Консалтбанкир, 2000.

4. Герчикова И.Н. Международные экономические отношения.- М.: АО "Консолт - банкир", 2009.

5. Гіл Ч. Міжнародний бізнес- К.: Основи, 2011

6. Гузар Б. Стратегія та досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Київ: РВВ МВС України, 2005. — С. 75.

7. Л.М. Доля. Проблема сьогодення - боротьба з легалізацією “брудних” грошей. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика), 2011.- С.489.

8. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України- електронний режим доступу: www.me.gov.ua

9. Остаточна дата прийняття рішення Регіональною групою ФАТФ щодо України - 31 грудня 2009 р. / Київська муніципальна газета «Хрещатик». – 21 грудня 2009 р.

10. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28.11.2002 № 249-IV.

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків): Закон України №10656 від 21.06.2012.

13. www.legalizer.ru Легализация доходов полученных преступным путем и борьба с ней.

14. http://ru.wikipedia.org

15. http://www.sdfm.gov.ua

16. http://www.unian.ua