Основні вимоги FATF і організація боротьби з легалізацією "брудних грошей" у банківському секторі економіки

Для протидії відмиванню брудних грошей в 1989 році згідно з  рішенням «великої сімки» була створена ФАТФ – міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей, це міжурядова організація. Сьогодні до неї входять 31 країна і дві міжнародні організації. Ключовим документом ФАТФ є рекомендації, які викладені у формі щорічних звітів організації.

Відповідно  до звіту за 2006-2007 роки критерії можна поділити на такі групи:

визнання державами  відмивання грошей злочином;

встановлення  кримінальної відповідальності за такі протиправні дії, а також за неповідомлення про них;

конфіскація отриманих  злочинних доходів, а також сприяння іншим країнам у конфіскації таких доходів;

створення спеціального органу фінансового контролю за сумнівними фінансовими операціями (так званої фінансової розвідки);

введення обов'язкових  вимог до всіх фінансових організацій  стосовно ідентифікації своїх клієнтів, виявлення, обліку та повідомлення спеціального органу про сумнівні фінансові операції;

звільнення  від кримінальної відповідальності осіб за умов подання контролюючому  органу інформації про сумнівні фінансові  операції;

співпраця з  відповідними міжнародними органами та організаціями в боротьбі з відмиванням грошей, у тому числі видача злочинців (екстрадиція).

Одним із напрямків  діяльності ФАТФ є визначення так  званих некооперативних країн та територій і складання їх переліку, який називають "чорним списком". Хоч включення країни до "чорного списку" і не приводить до застосування санкцій з боку світового співтовариства, однак воно свідчить про ступінь довіри до неї з боку зарубіжних інвесторів. Включення чи виключення з цього списку країни відбувається на засіданнях ФАТФ відповідно до певних критеріїв, визначених цією організацією у 2000 р. і згрупованих у чотири групи:

«прогалини» у  фінансовому регулюванні – наприклад  можливість здійснення транзакцій в  платіжних системах без відповідної  авторизації – тобто не можливість встановлення походження коштів;

інші перешкоди  законодавчого характеру – сюди відносять наприклад не можливість встановлення особи власника компанії;

перешкоди в  міжнародній співпраці – наприклад, законодавча заборона надання інформації міжнародним організаціям, які займаються протидією відмивання коштів, стосовно певних транзакцій.

неадекватність  заходів для протидії відмиванню коштів – нестача, або не належна  кваліфікація персоналу, хабарництво  тощо.

ФАТФ визначає обсяги тіньової економіки у високо-розвинутих країнах на рівні 17 % ВВП, у країнах, що розвиваються — 40 % ВВП, у країнах з перехідною економікою — понад 20 % ВВП. За даними Світового банку у сфері світової тіньової економіки щорічно виробляється товарів та надається послуг на 8—10 трлн дол. США.

Кіпр і Євросоюз ведуть переговори про залучення  зовнішніх аудиторів з метою  виявлення ознак відмивання грошей через кіпрську банківську систему, повідомляє Financial Times.

Раніше Німеччина  висловила занепокоєння у зв’язку  з тим, що майбутнє виділення європейської фінансової допомоги Кіпру буде означати, в тому числі, що ці гроші будуть витрачені на порятунок фінансових інститутів, де зберігаються нелегальні гроші з Росії. Це стало однією з перешкод для ухвалення рішення про виділення Кіпру фінансової допомоги.

У той же час  сам Кіпр категорично відмітає обвинувачення, що через банки країни проходять  якісь незаконні кошти, доводячи, що країна реалізувала всі необхідні  заходи для боротьби з відмиванням грошей.

Міністр фінансів Кіпру Васос Шіарлі в принципі прийняв ідею проведення аудиту, щоб зняти перешкоди на шляху виділення допомоги, обсяг якої може скласти близько 17 млрд євро (у тому числі близько 10 млрд на капіталізацію банків), пише FT.

Передбачається, що цю роботу виконає іноземна консалтингова або аудиторська компанія, зокрема, одним з можливих кандидатів називається PwC.

На вихідних рейтингове агентство Fitch знизило довгострокові  рейтинги дефолту емітента (РДЕ) Кіпру  в іноземній і національній валютах  на два щаблі – до “В” з  “BB-”. Агентство прогнозує, що при наданні зовнішньої допомоги відношення держборгу до ВВП підскочить вище 140% у 2013 році. Це істотно більше від колишніх оцінок Fitch, згідно з якими пікове значення держборгу складе 120% ВВП.

Тим часом надання  Кіпру фінансової допомоги відкладене через розбіжності між кредиторами. Зокрема, Міжнародний валютний фонд наполягає на значному списанні боргів країни як умові своєї участі в кредитуванні уряду.

Німеччина не вважає достатніми заходи, спрямовані на обмеження  відмивання російських грошей через банківську систему Кіпру.

Європейські лідери, зокрема, канцлер ФРН Ангела Меркель, не розглядають також президента Кіпру Деметріса Крістофіаса, враховуючи майбутні вибори на Кіпрі, як партнера, що викликає довіру.

Представники  Єврокомісії та більшості країн єврозони побоюються, що навіть припущення про те, що вкладники не зможуть повністю повернути кошти, розміщені в кіпрських банках, може спровокувати спалах кризи в інших країнах з нестабільними банківськими системами, наприклад, в Іспанії.

На кінець листопада 2012 року обсяг коштів на депозитах банків Кіпру становив 70 млрд євро, з яких 38% належало іноземцям.

                          Україна в боротьбі з відмиванням «брудних» грошей.

Передумови  поширення тінізації економічних  відносин в Україні виникли ще за часів колишнього СРСР. Особливо стрімким було нагромадження тіньових капіталів за роки так званої перебудови (1985—1991 рр.). У результаті зі здобуттям незалежності Україна отримала у спадок вже сформований тіньовий сектор, в якому містилося досить вагоме кримінальне ядро. Додаткові умови для розвитку тіньової кримінальної діяльності створювали спотворена галузева та регіональна структура економіки, її надмірна монополізація. Позначилися й відчутні помилки у здійсненні реформ, зокрема тих, що стосувалися прискореної лібералізації та приватизаційних процесів, розбудови фінансового сектору.

За підрахунками експертів 55 % українського валового внутрішнього продукту виробляється в тіні, при  цьому гроші через бюджет не спрямовуються  на соціальні потреби: підтримку вчителів, медиків, пенсіонерів, армії. У країнах Балтії, наприклад, 43 % ВВП розподіляється через бюджет, у Польщі — 49 %, а в Україні через публічні фінанси розподіляється лише 23—29 % внутрішнього валового продукту . Для зниження рівня тінізації економіки Україна використовувала такі інструменти:

удосконаленням  чинного законодавства, лібералізацією правового поля для підприємства;

зниженням рівня (з 42,4 % у 1997 р. до 2,3 % у 2003 р.) бартерних  операцій;

підвищенням якості використання бюджетних коштів, зокрема  шляхом обмеження не грошових форм розрахунків з бюджетом та заборони бюджетних взаємозаліків, переходом  на казначейську форму обслуговування бюджетних операцій;

подоланням  гіперінфляції та забезпеченням надійної грошової стабілізації, позитивних змін у структурі грошової маси зокрема зменшенням кількості грошей, що обертаються поза банками, з 48,9 % у 1997 р. до 35,7 % від грошової маси у 2003 р.;

здійснення  заходів щодо впорядкування системи  зайнятості населення, надання субсидій населенню на створення додаткових робочих місць для працевлаштування зареєстрованих безробітних тощо.

Українське  законодавство закріпило ряд  базових принципів, визначених «Сорока  рекомендаціями ФАТФ». Але через  зволіканням з прийняттям цих принципів Україна 1 вересня 2001 р. була включена до «чорного списку» ФАТФ.  Причини щодо включення України були такі:

Повна відповідність  критеріям 

№4 – обов’язковий моніторинг усіх фінансових систем,

№8 – відсутність  законів з приводу регулювання фінансових інститутів,

№10 – не надання  фінансової звітності, щодо підозрілих фінансових операцій,

№11 – не бажання  фінансового сектору допомагати відповідним органам з приводу  перешкоджання відмивання брудних  грошей,

№14 – фіктивні компанії,

№15 - складність визначення власників компаній, їхню особу тощо,

№16 - складність визначення керівного складу компаній,

№23 – участь злочинних угруповань у відмиванні грошей,

№24 – відсутність  законів, які б регулювали обмін  інформацією між міжнародними правовими організаціями,

№25 – небажання  приймати адекватні заходи у відповідь  на порушення законодавства.

Водночас рівень тінізації української економіки  і фінансів все ще залишається  надто високим. Він суттєво перевищує  рівень тінізації економіки країн  Центральної Європи. За оцінками Світового банку, в Угорщині рівень тінізації економіки не перевищує 25 % , у Чехії та Словаччині — 18- 19, у Польщі — 27,6 %.

У «чорному списку» FATF наша країна провела майже два  з половиною роки: 1 вересня 2001-го чергова сесія цієї шановної організації констатувала, що дійових механізмів для боротьби з відмиванням кримінальних грошей в Україні немає. А з 20 грудня 2002-го по 14 лютого 2003 року ми стали одними з небагатьох, хто потрапив під дію контрзаходів FATF - фінансових санкцій. Протягом року після цього удару (швидше, по іміджу, ніж по економіці країни) нормалізація відносин із Групою протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, стала одним із пріоритетів для керівників держави й політиків.

У FATF існує такий документ - «Критерії визначення країн і територій, що не співробітничають у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму». Він містить 25 «негативних» критеріїв: якщо країна відповідає їм - це погано, не відповідає - добре. Отож, на період планової перевірки України інспекторами FATF 2001 року в нас було 17 відповідностей і лише за вісьмома критеріями все було гаразд. До речі, у жовтні 2003 року, відповідно до звіту, наданого нами на Стокгольмській сесії FATF, у нас було все нормально вже за 24 критеріями, правда, за деякими з позначкою «частково».

Україна в основному  виконала свої зобов'язання по Плану  дій щодо стратегічних недоліків, які FATF виявила в лютому 2010 року. Україна, отже, більше не підлягає контролю ФАТФ в рамках глобального AML / CFT процесу Згідно з ним, Україні продовжить працювати у напрямі подальшого посилення режиму AML / CFT, надаючи інформацію про цю роботу для підготовки взаємного доповіді про оцінку.

У вересні поточного  року Україна подала звіт в FATF. За словами голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитра Тевельова, «це дає підстави, що Україні буде виведена з сірого списку FATF».

За його словами, у звіті Україні близько 60% присвячено поліпшенню нормативної та законодавчої боротьби з відмиванням грошей. Україна перебувала в "чорному" списку FATF з 2002 по 2004 рік і потім знову потрапила туди в 2010 році.

Україна перебувала в немилості FATF з 2002 по 2004 рік і  ще в 2010 році, але сьогоднішні новини фінансів більш ніж райдужні. На пленарному засіданні ФАТФ 27 жовтня 2011 було прийнято рішення про зупинку моніторингу Україною та виключення її з так званого «чорного списку». Україна нарешті виключена з «чорного» списку ФАТФ (Financial Action Task Force) - міжнародної організації по боротьбі з відмиванням грошей.

Цьому рішенню  передувала тривала робота уряду, Національного  банку України і державної  служби фінансового моніторингу, які  розробили законопроекти, які дозволяли  привести законодавство України  у відповідність до вимог FATF. Після прийняття цих законів парламентом Верховної ради Україна місія FATF перевіряла ефективність імплементації цих законів. Тільки після цього було прийнято відповідне рішення.

 

 

 

 

 

 

 

                       Статистика за останні  10 років

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             РОЗДІЛ 3

 Узагальнення новітніх методів боротьби з відмиванням грошей в банківському секторі економіки.

   Глобалізація  світових фінансових ринків має  як позитивні, так і негативні тенденції для людства. Однією з них є загострення проблеми боротьби з легалізацією доходів, отриманих кримінальним шляхом. Специфіка відмивання грошей (у широкому розумінні цього терміна) в Україні полягає в тому, що переважна частина такої діяльності має економічне підґрунтя. Це означає, що більшість доходів, які відмиваються в нашій країні, отримані від ухилення від сплати податків. В Україні подібна діяльність (ухилення від сплати податків) спричинена, перш за все, надмірним податковим тиском на підприємництво, недосконалим законодавством і корупцією. Процес відмивання брудних грошей узагалі об'єктивно неможливий без задіяння банківського сектору, який може відігравати як пасивну роль, тобто безпосередньої технічної ланки, так і активну, яка полягає у створенні умов для проведення сумнівних та незаконних операцій .

   Термін  «відмивання» грошей виник у  США приблизно в 30-х рр. ХХ  ст., коли був упроваджений у  дію закон, що забороняв вільний  обіг алкогольних напоїв. Це спричинило  появу так званого «буглерства»- масової контрабанди алкогольних напоїв. Кошти отримані внаслідок таких операцій, вкладалися в різні мережі правлень по всій країні, а дохід, отриманий від відмивання, був легальним. Саме цей прийом легалізації «брудних» грошей назвали «прання», що образно передавало зміст процесу перетворення нелегально отриманих коштів у легальні.