Основи формування цінової політики підприємства

Ц= Сзм + (Спост + Пзаг) \ N

де Сзм - змінні витрати на одиницю продукції (послуги);

Спост - постійні витрати на дану продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);

Пзаг - загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;

N - обсяг продажу продукції (наданої послуги) в натуральному вимірі.

3. Установлення ціни на засаді  суб'єктивної цінності товару  здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту.

4. Метод ціноутворення «за рівнем  поточних цін» («за рівнем конкуренції») полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. Залежно від особливостей продукції й типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (установлення ціни на рівні поточної ринкової ціни або трохи нижче за неї; установлення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію та співвідношення параметрів цих виробів).

5. Установлення ціни на підставі  результатів закритих торгів  є різновидом методу «за рівнем  поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).

6. Метод ціноутворення «за рівнем  попиту» передбачає встановлення  ціни за допомогою пробного  продажу товару в різних сегментах  ринку. При цьому враховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги. За використання цього методу в різних місцях (сегментах) ринку на ті самі товари ціни можуть бути різними.

7. Метод установлення ціни за  місцем походження товару полягає  в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника).

8. Метод установлення єдиної  ціни із включенням у неї  витрат на доставку означає  відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).

9. Застосування методу встановлення  зональних цін полягає в тім, що підприємство (фірма) виокремлює  кілька зон, у межах яких встановлюються єдині ціни залежно від рівня транспортних витрат.

10. Метод установлення ціни стосовно  базисного пункту характеризується  тим, що продавець (фірма) вибирає  конкретний район (місто, область) за  базисний і збирає з усіх  замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.

11. Метод встановлення цін із  прийняттям на себе витрат  на поставку означає, що підприємство (організація) частково чи повністю бере на себе фактичні витрати на доставку товару з метою стимулювання надходження замовлень від покупців (клієнтів).

12. За встановлення цін зі  знижками підприємство-продавець  змінює свою вихідну ціну та  встановлює певну знижку з неї, ураховуючи дострокову оплату рахунків, закупівлю великого обсягу продукції або позасезонну її закупівлю тощо. Це дає змогу підприємству підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.

Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації).

Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Практичні аспекти ціноутворення

 

Задача 1

Собівартість виробу - 56 грн. Рентабельність - 25%, ставка акцизного збору – 30%, збутова націнка – 5% відпускної ціни виробника. Роздрібна ціна 157 грн 50 коп. Визначити % торгівельної надбавки у роздрібній ціні.

 

Розв’язок.

Для розрахунку ціни в даному випадку застосовується метод витрат і відсотків від витрат.

Ціна виробника при цьому визначається за формулою:

Цвир = С + П + НП,

де С - собівартість виробництва, грн., П – прибуток (націнка) , грн., НП – непрямі податки (ПДВ, Акцизний збір), грн.

Націнка виробника в нашому випадку становитиме :

П = 56 * 0,25 = 14 грн.

Вільна відпускна ціна з включенням акцизного збору визначається підприємством за формулою:

Цреал вир = , де

А – ставка акцизного збору, %.

Цреал вир = = 100 грн.

Отже, посередник отримає продукцію від виробника за ціною 100 грн.

Збутова націнка посередника становитиме:

ЗН = 100 * 0,05 = 5 грн.

Ціна з врахуванням збутової націнки : 100 + 5 = 105 грн.

Роздрібна ціна становить 157,50 грн.,

отже торгова надбавка становить: 157,50 – 105,0 = 52,50 грн.

У відсотковому вираженні: 52,50 / 157,50*100 = 33,3 %.

Таким чином, торгівельна надбавка становить 52,50 грн. з одиниці товару, що становить 33,3 % її роздрібної ціни.

 

 

Задача 2

Знайти повну собівартість, ціну підприємства-виробника та ціну реалізації за наступними даними:

№ з/п	Показники	Сума, грн
1	Матеріальні витрати	5000,0
2	Електроенергія	500,0
3	Амортизація основних фондів	700,0
4	Заробітна плата основних робітників	1900,0
5	Додаткова заробітна плата (15%)
6	Відрахування на соц.заходи (50%)
7	Загальновиробничі витрати (200%)
8	Поза виробничі витрати (4%)
9	Рентабельність (30%)

 

Розв’язок

Розрахунок повної собівартості, ціни підприємства-виробника та ціни реалізації здійснимо в таблиці.

№ з/п	Показники	Сума, грн
1	Матеріальні витрати	5000,00
2	Електроенергія	500,00
3	Амортизація основних фондів	700,00
4	Заробітна плата основних робітників	1900,00
5	Додаткова заробітна плата (15%)	285,00
6	Відрахування на соц.заходи (50%)	1092,50
7	Виробнича собівартість	9477,50
8	Загальновиробничі витрати (200%)	18955,00
9	Поза виробничі витрати (4%)	379,10
10	Повна собівартість	28811,60
11	Рентабельність (30%)	8643,48
12	Ціна підприємства-виробника	37455,08
13	ПДВ 20%	7491,02
14	Ціна реалізації з врахуванням ПДВ	44946,10

 

Пояснення до таблиці:

Додаткова заробітна плата: 1900 * 0,15 = 285,0 грн.

Відрахування на соціальні заходи: (1900,0+285,0)*0,50 = 1092,5 грн.

Витрати операційної діяльності групуються за економічними елементами.

Групування витрат за економічними елементами наведено на рисунку 1.

Рисунок 1. Групування витрат за економічними елементами

 відповідно до П(С)БО 16

 

Виробнича собівартість: 5000,0 + 500,0 + 700,0 + 1900,0 + 285,0 + 1092,50 = 9477,50 грн.

Загальновиробничі витрати визначаються як відсоток від виробничої собівартості: 9477,50 * 2,0 = 18955,0 грн.

Позавиробничі витрати: 9477,50 * 0,04 = 379,10 грн.

Повна собівартість: 9477,50 + 18955,0 +379,10 = 28811,60 грн.

Прибуток підприємства-виробника: 28811,60 * 0,30 = 8643,48 грн.

Ціна підприємства виробника з врахуванням ПДВ: (28811,60 + 8643,48) * 1,2 = 44946,10 грн.

 

Висновки

З теоретичних позицій ціна - це сума коштів, які сплачує покупець за товар, який він придбаває, який представлений у вигляді продукту або послуги. Ціна виступає грошовим виразом вартості товару. Ціна представляє собою економічну категорію, що визначає суму грошей, за яку продавець хоче продати, а покупець придбати товар.

Цінова політика — комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії і тактики, умов оплати, варіювання цінами залежно від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей фірми.

Формуючи цінову політику, підприємство повинно поставити перед собою наступні цілі:

- забезпечення виживаності;

- максимізація поточного прибутку;

- завоювання лідерства по показниках  частки ринку або по показниках  якості товару.

Залежно від сфери діяльності, від частки займаного ринку підприємство може вибрати один з наступних методів ціноутворення:

- „середні витрати плюс прибуток”;

- аналіз беззбитковості й забезпечення  цільового прибутку;

- встановлення ціни на основі  цінності товару,

- встановлення ціни на основі  рівня поточних цін,

- встановлення ціни на основі  закритих торгів.

На підставі проведеного аналізу методів ціноутворення можна зробити висновок, що основою будь-якого методу є витрати підприємства. Лише на підставі інформації про витрати встановлювати ціни неефективно, однак без аналізу складу та величини витрат здійснювати ціноутворення неможливо. Для досягнення намічених цілей розвитку підприємства, такі цілі слід перевести у формат цін. А це неможливо зробити, не провівши аналіз витрат, оскільки від їх рівня залежить мінімально прийнятна ціна. Ефективне управління витратами через систему бюджетів є базисом для ведення підприємством відповідної цінової політики, яка в свою чергу має бути складовою частиною стратегії розвитку підприємства.

Список літератури

 

1. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 р.
2. Білобловський С.В. Ціноутворення як складовий елемент управління підприємством / Економіка.Фінанси.Право. – 2003. - №9. - с.13-18
3. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмы. - М.: Финстатпром,1995. - 192 с.
4. Ерухимович И.Л. Ценообразование. Уч.пособие. - К.: МАУП, 1999. - 106 с.
5. Иващенко Н.Г. Ценовая политика: технология разработки / Текстильная промышленность. - 2003. - №4. – с.70-72
6. Калита Н.С. Цены и ценообразование: состояние, проблемы, перспективы / Под ред. Калитна Н.С., Спицина Т.Ю., Кожуховского И.С. - К.: Вища школа, 1998. - 220 с.
7. Кириленко В., Кириленко Л. Теорія ціни та сучасне ціноутворення в Україні / Економіка України . - 2002. - №8. - с.56-63
8. Маркетинг: принципи і функції / За ред. О.М. Азарян. – Київ: НМУВО, НВФ «Студцентр», 2001. – 320 с.
9. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та інші.; За редакцією. Г. Н. Климка, В.П. Нестеренка. – 2–ге вид., перероблений. І доповнений. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
10. Попов Е., Крючкова О. Ценообразование: методы установления цен и их классификация / Маркетинг. – 2002. №5-6. - с.102-114
11. Примак Т.О. Маркетинг: Навч.посіб. – К.: МАУП, 2001. – 200 с.
12. Сизоненко В.О. Підприємництво: Підручник. – К.: Вікар, 1999. – 438 с.
13. Ценообразование и рынок: пер. с англ./ Под ред. Е.И. Пунина, С.Б. Бычкова. - М.: Прогрес, 1992. – 315 с.
14. Ценообразование / Под ред. И.М. Салимжанова: Уч.пособие. – М.: Финстатинформ, 1996. – 160 с.
15. Ценообразование. Под ред. В.А. Питетелев, А.Ю. Давыдов, А.В. Молчанов. - М.: Дека, 1994. – 52 с.
16. Економіка виробничого підприємства: Навч.посіб. за ред.. Й.М. Петровича. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 405 с.
17. Экономическая энциклопедия / Научн.-ред. совет изд-ва "Экономика"; Инст.экон. РАН; Гл. ред. Абалкин. - М.: ОАО Издательство "Экономика", 1999. - 1055 с.
18. Юрчук В.В. До методики визначення реагування споживача на зміну цін / Фінанси України. – 1998. - №4.- с.22-26