Організація та перспективи розвитку галузі рослинництва

Отже, аналізуючи склад та структуру товарної продукції, можна зробити такі висновки: товарна продукція галузі рослинництва в 2011 році відносно 2009 року збільшилась на 1184 тис. грн., тобто на 44,2%. В тому  числі  вартість  зернових і  зернобобових  збільшилася на  1825 тис. грн. , тобто  на   363,7%, вартість   озимої  пшениці  збільшилася  на  729 тис. грн., тобто на  750,7%, кукурудзи на  зерно – на 537,3 тис. грн., тобто  на 217,8%, ячменя  ярого – на 489 тис. грн.,  тобто на 309,7%. Вартість  соняшнику  зменшилася  на  220,4 тис. грн., тобто на 15,8%, а вартість  сої – на 81%. Зі  складу   товарної продукції  в  2011 році  вибув ріпак  озимий і було внесено нову культуру в сівозміну – ячмінь  озимий. Вартість  іншої  продукції  рослинництва  збільшилася  на  306,5 тис. грн., тобто  на 1761,5%. Вартість продукції   тваринництва  зменшилася  на  70,7 тис. грн.., тобто на 15,9%, в тому  числі вартість  продукції  свиней – на 18,3%. А от  вартість  меду, навпаки, збільшилася  на  1 тис. грн. , тобто на 66,7 %. Вартість іншої продукції тваринництва збільшилась на 450%.

Аналізуючи структуру товарної продукції, можна зробити висновок, що ТОВ «Радивилів Агро» спеціалізується на  виробництві продукції  рослинництва, зокрема зерна і зернобобових (54,9%) та  соняшнику (27,6%). Це видно з того, що у складі та структурі товарної продукції питома вага цих видів продукції найбільша. Рівень спеціалізації господарства становить  82,5%.

 

1.3. Організація  виробництва  продукції  рослинництва

Організація рослинницьких галузей у сільськогосподарських підприємствах передбачає систему заходів, спрямованих на забезпечення безумовного виконання державного замовлення на реалізацію продукції, а також створення необхідних фондів для внутрішньогосподарського використання. При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь на основі впровадження наукової системи землеробства, яка передбачає інтенсифікацію виробництва, відповідає грунтовим і кліматичним умовам господарства, з метою одержання найбільшої кількості високоякісної продукції при наявному виробничому потенціалі, і з мінімальними сумарними витратами на її одиницю.

При організації рослинницьких галузей у плані економічного і соціального розвитку господарства відображають: питання організації земельних угідь, розглядають їх трансформацію у плановому році, встановлюють розмір і структуру посівних площ відповідно до договірних зобов’язань щодо продажу продукції рослинництва і потреби господарства в продукції, рівень урожайності сільськогосподарських культур, нагромадження і використання добрив, захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.

Процес виробництва в сільському господарстві пов’язаний із землею, її родючістю, природними і біологічними процесами, а також правильним і раціональним використанням природних ресурсів.

Розглянемо динаміку структури посівних площ у ТОВ «Радивилів Агро» на основі даних табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Склад  та  структура  посівних  площ  ТОВ «Радивилів Агро»

Культури	2009 р.		2010 р.		2011 р.		2011 р. у % до 2009 р.
	га	%	га	%	га	%
Зернові та зернобобові:                               з  них:	849	63,03	866	39,36	995	42,68	67,71
Пшениця озима	315	23,39	378	28,34	239	17,89	76,5
Кукурудза на зерно	129	9,58	83	6,22	140	10,48	109,42
Ячмінь озимий	-	-	-	-	181	13,55	-
Ячмінь ярий	405	30,07	405	30,36	435	32,56	108,29
Соняшник	233	17,3	167	12,52	328	24,55	141,93
Соя	80	5,94	59	4,42	13	0,97	16,38
Ріпак озимий	185	13,73	242	18,14	-	-	-
Разом площа посіву	1347	100	2200	100	2331	100	Х

 

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що загальна площа посіву сільськогосподарських культур за три  роки трохи збільшилась, а саме на 984 га. В тому числі посівна площа зернових і зернобобових збільшилася на 146 га, тобто на 17,2%.  Посівна площа соняшнику збільшилась на 95 га (40,8%), посівна площа кукурудзи на зерно  -  на 11 га (8,5%), ячменя ярого – на 5 га, тобто на 1,2%. Значно зменшилась  площа посіву  сої, а саме на 67 га (83,75%), а   площі під  посів  ріпаку  озимого, в 2011 році, взагалі не займалися. Проте, в цьому ж році в сівозміну включили посіви ячменя озимого, посіви якого становили 181 га.

Найважливішими результативними показниками сільсько-господарського виробництва є урожай і урожайність. Рівень урожайності відображує вплив економічних, природних умов та якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі.

У процесі аналізу даних про урожайність оцінюють рівень виконання планових завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва с/г  культур.

Динаміку  урожайності  та   валового  збору  сільськогосподарських  культур  проаналізуємо  в  таблиці 1.7.

За даними таблиці можна зробити висновок про збільшення посівних площ, у 2011 році в порівнянні з 2009 роком,  практично під усіма культурами (крім пшениці  та  сої) внаслідок загального збільшення  площі ріллі у підприємстві. Щодо урожайності основних сільськогосподарських культур, то тут чіткої тенденції прослідкувати не можна, адже за досліджуваний період урожайність лише  кукурудзи на  зерно постійно зростала, по всім іншим культурам вона варіювала: то зростала, то знижувалася. Дана ситуація викликана нестабільністю у забезпеченні ТОВ «Радивилів Агро» добривами, засобами захисту рослин тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця  1.7.

Динаміка  посівних  площ, урожайності  та  валових  зборів  основних  культур  ТОВ «Радивилів Агро»

Культури	Посівна  площа, га			Урожайність, ц/га			Валовий збір, ц
	2009	2010	2011	2009	2010	2011	2009	2010	2011
Зернові та зерно- бобові, з них:	849	866	995	19,23	81,97	36,65	16323	30003	36465
пшениця  озима	315	378	239	23,39	38,09	31,07	7368	14401	7426
кукурудза  на  зерно	129	83	140	34,92	43,31	88,87	4505	3595	12442
Ячмінь  озимий	-	-	181	-	-	39,19	-	-	7094
Ячмінь ярий	405	405	435	10,99	29,65	21,84	4450	12007	9503
соняшник	233	167	328	28,63	41,42	17,18	6671	6917	5637
Соя	80	59	13	17,87	15,95	16,69	1430	941	217
ріпак  озимий	185	242	-	20,19	25,83	-	3735	6252	-

 

Внаслідок впливу зміни урожайності і посівних площ, змінилися і валові збори культур. Так валовий збір зернових і бобових (разом з  кукурудзою на зерно) вцілому збільшився, соняшнику  та сої – зменшився.

Важливим завданням господарської діяльності сільськогосподарських підприємств є не тільки виробництво продукції, а й її реалізація. Розглянемо динаміку реалізації  сільськогосподарської продукції.

За даними таблиці  можна зробити висновок, що обсяги реалізації продукції рослинництва залежать від обсягів її виробництва. У ТОВ «Радивилів Агро» продукція релізується практично на 90% (окрім озимих зернових, які реалізуються на 50 %). Ця тенденція зберігається протягом досліджуваних 2 років. Це викликано тим, що частина продукції використовується підприємством як  плата  за  земельні паї, що знаходяться в їх розпорядженні. Але в останній рік дослідження, як бачимо, обсяги реалізації  продукції перевищують обсяги її виробництва, окрім озимих зернових та  кукурудзи на зерно. Це викликано тим, що підприємство  мало  значні запаси  продукції з  минулих років, які вони не використали.

Таблиця 1.8

Динаміка  реалізації  продукції  рослинництва  у ТОВ «Радивилів Агро»

Продукція	Виробництво продукці, ц			Реалізація продукції, ц
	2009 р	2010 р	2011 р	2009 р	2010 р	2011 р
Озимі зернові	7368	14401	14520	1939	7181	14165
Ярі зернові	4450	12007	9503	2732	7832	10667
Кукурудза на зерно	4505	3595	12442	4501	2769	11398
Соняшник	6671	6917	5637	6405	2260	6826
Соя	1430	941	217	1226	770	250
Ріпак	3735	6252	-	3721	6134	-

 

 

1.4.Економічна  ефективність  виробництва  продукції  рослинництва у  ТОВ «Радивилів Агро».

Ефективність виробництва як економічна категорія відображає дію об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відображається також якість продукції і здатність її задовольняти певні потреби споживача.[2]

Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва. Для підприємства важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці тощо. Розглянемо економічну ефективність виробництва озимої  пшениці у ТОВ «Радивилів Агро».

Таблиця 1.9

Динаміка  економічної  ефективності виробництва  озимої пшениці  в  ТОВ «Радивилів Агро»

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 до 2009 р.,%
Собівартість  1 ц продукції, грн.	23,13	30,12	50,7	219,2
Прибуток на  1 ц продукції, грн.	22,7	31,9	6,87	30,3
Рівень рентабельності (збитковості), %	98,1	105,9	13,6	Х

За результатами розрахунків таблиці  можна зробити висновок про зменшення прибутку на 1 ц зерна озимої пшениці за рахунок збільшення собівартості 1 ц продукції.

Результатом зменшення  прибутку на 1 ц насіння  стало зменшення  рівня рентабельності виробництва  зерна на 84,5%..