Організація потокового та непотокового виробництва

                                     (2.7)

Знайдемо швидкість руху конвеєра:

 

Швидкість конвеєра зазвичай коливається в межах 0,1 - 4,0 м/хв.

В нашому випадку швидкість руху стрічки конвеєра перевищую допустиму межу.

Пропускна спроможність (q_к) потокової лінії (кг/год) розраховується за формулою:

                                   (2.8)

 де Q — середня маса одиниці виробу, що обробляється (складається) на потоковій лінії, кг.

 

1.2.4 Розрахунок довжини робочої частини конвеєра безперервно-потокової лінії

 

Довжина робочої зони на і-й операції (у метрах) дорівнює:

                                (2.9)

де t_і — норма часу на і-ту операцію.

Розрахуємо довжина робочої зони на операцію №1:

Розрахуємо довжина робочої зони на операцію №2:

Розрахуємо довжина робочої зони на операцію №3:

 

На операціях з нестабільним часом виконання операції і можливими  затримками (по технічних і іншим  причинам) створюється резервна зона:

                           (2.10)

де t_і.max, t_і. — відповідно максимальна та нормативна (середня) тривалість виконання і-ї операції.

При розрахунку прийняти, що максимальна тривалість виконання і-ї операції більша за нормативну (середню) на δ, %.

Знайдемо резервну зону для операції №1:

Знайдемо резервну зону для операції №2:

 

Знайдемо резервну зону для операції №3:

 

Загальна довжина робочої  зони і-ї операції буде:

                                  (2.11)

Знайдемо загальну довжину робочої зони операції №1:

Знайдемо загальну довжину робочої зони операції №2:

Знайдемо загальну довжину робочої зони операції №3:

Довжина робочої частини  конвеєра при односторонньому розміщенні робочих місць (L_к), дорівнює кількості робочих місць на конвеєрі, помноженій на його крок l_к:

             (2.12)

 

1.2.5 Розрахунок тривалості  циклу виготовлення одного об’єкта  виробництва та кількості виробів,  що одночасно перебувають на  безперервно-потоковій лінії 

 

Тривалість циклу Т_ц виготовлення одного об’єкта виробництва (складальної одиниці):

      (2.13)

Знайдемо тривалість циклу Т_ц виготовлення одного об’єкта виробництва:

 

 Кількість виробів (Nк), що одночасно перебувають на конвеєрі (округлювати до більшого цілого значення):

                                             (2.14)

Знайдемо кількість виробів (Nк), що одночасно перебувають на конвеєрі:

     

 

1.2.6 Розрахунок величини  заділів безперервно-потокової лінії та потужності приводного двигуна конвеєра

 

На однопредметній потоковій  лінії створюються заділи трьох  видів у штуках: технологічний, транспортний та резервний .

Вироби, що перебувають  у даний період на робочих місцях у процесі обробки (складання), створюють технологічний заділ Z_тех у разі надходження виробів транспортними партіями

                                     (2.15)

Вироби, що перебувають  у процесі транспортування, формують транспортний заділ Z_тр:

                          (2.16)

 Резервний (страховий) заділ Z_рез установлюється на випадок відхилень від заданого такту роботи лінії:

                                    (2.17)

 де t_рез — час, на який створюється резервний запас предметів праці на і-й операції, хвилин. Для устаткування потокової лінії величина резервного часу має відповідати тривалості циклу їх ремонту,  тобто втратам робочого часу на планові ремонти конвеєра (βк,  %).

Знайдемо резервний заділ для даних операцій:

Загальна величина заділу (Z_заг) визначається за формулою:

                                   (2.18)

Знайдемо загальну величину заділу:

 Потужність приводного двигуна конвеєра (Р_дв.к, кВт) визначається за формулою:

                            (2.19)         

 де W — потужність, що споживається конвеєром і яка вимірюється в кінських силах (к. с.).

к.с

де Q_к — маса стрічки (ланцюга) конвеєра, зазвичай 4-8 кг/м.

Знайдемо потужність приводного двигуна конвеєра:

кВт

1.2.7 Розрахунок кількості  робітників-операторів безперервно-потокової лінії

 

Кількість робітників на потокових лініях визначають виходячи з кількості робочих місць, норм обслуговування і коефіцієнта завантаження робочих місць (округлюється до більшого цілого значення).

Кількість робітників-операторів (Чоп і) на і-й операції дорівнює:

                                     (2.20)

 де РМ_{і. (пр)}, РМ_і.н.обс — відповідно, прийнята кількість робочих місць та норма обслуговування на і-й операції. Норма обслуговування на і-й операції - кількість робочих місць, що може бути обслужена одним робітником.

Знайдемо кількість робітників-операторів на операції №1:

Знайдемо кількість робітників-операторів на операції №2:

Знайдемо кількість робітників-операторів на операції №3:

 

Загальна чисельність  робітників на потоковій лінії (Чоп заг), дорівнює кількості робітників з урахуванням резерву, що зайняті на кожній операції (робочому місці):

                         (2.21)

 де Р_ч — додаткова (резервна) кількість робітників-операторів, 
у % до розрахункової кількості робітників на потоковій лінії 
(у межах 5-10 %).

Знайдемо загальна чисельність робітників на потоковій лінії:

 

Основним параметром потокової лінії є такт Такт є функцією заданої програми випуску продукції, що істотно впливає на вибір технологічного процесу, устаткування, оснащення, транспортних засобів.В нашому випадку такт  є низьким, що негативно впливає на процес виробництва.

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць дорівнює 0,993- це означає, що простою немає.

Швидкість руху стрічки конвеєра перевищую допустиму межу.

Пропускна спроможність потокової лінії  дорівнює 6000 кг/год,и при середній масі одиниці виробу 30кг є незначним результатом.

Після визначення техніко-економічних  параметрів поточної лінії на дільниці №2 можна сказати, що дільниця є нерентабельною та потребую детального вдосконалення.

1.3.Визначення типу  виробництва

Тип виробництва дільниць №1 та №2  визначається рівнем їх спеціалізації  за допомогою коефіцієнту закріплення  операцій (Кзо), що являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

                           (2.22)

 де  m j — кількість операцій, що проходить j -та деталь у процесі обробки на робочому місці;

j - найменування деталей, що обробляються на даному устаткуванні (на робочому місці) за розрахунковий період j=[ 1, 2, 3, ..., n];

РМ_{і (пр)} — кількість робочих місць на даній і-й операції;

i - найменування операції з оброблення деталей і=[ 1, 2, 3, ..., m].

Знайдемо тип виробництва  дільниць:

 – масовий тип виробництва.

Згідно значень К_зо дільницям №1 та №2  притаманний масовий тип виробництва. Він характеризується безперервним виготовленням обмеженої номенклатури виробів на вузько спеціалізованих робочих місцях.

Масовий тип виробництва характерізується також сталим об’єктом виробництва, що при значному об’мі випуску продукції забезпечує можливість закріплення операцій за певним обладнанням з розташуванням його в технологічній послідовності (по потоку) і з широким використанням спеціалізованого та спеціального обладнання, механізацією та автоматизацією виробничих процесів при строгому виконанні принципів взаємазамінності, що забезпечуює значне скорочення трудоємності складальних робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В даній курсовій роботі були виконані розрахунки техніко-економічних параметрів поточних  та непоточних ліній виробництва на дільницях №1 та №2.

Згідно отриманих даних  можна сказати, що дане виробництво  на дільниці №1 має ефективну організацію та відмінне планування, отже програма виробництва є оптимальною.

На дільниці №2 пропускна спроможність потокової лінії невелика и тому дільниця є нерентабельною та потребую детального вдосконалення.

Також було визначенно тип  виробництва – масовий.

Масовий тип виробництва  характеризується постійним і безперервним випуском суворо обмеженої номенклатури продукції, тому масового і великосерійному  виробництву відповідає потоковий метод організації виробництва. 
Обмежена номенклатура продукції, що випускається при великих обсягах випуску створює економічну доцільність широкого застосування в конструкціях виробів уніфікованих і взаємозамінних елементів, ретельної розробки технологічних процесів, операції яких диференціюються до окремих переходів, трудових дій, прийомів і виконуються на спеціальному обладнанні. У масовому виробництві значно підвищується питома вага спеціального обладнання і високопродуктивної оснащення, механізованих і автоматизованих процесів. 
Диференційований технологічний процес дозволяє вузько спеціалізувати робочі місця шляхом закріплення за кожним з них обмеженої кількості деталеоперацій (1-3), тому тут використовується праця вузькоспеціалізованих робітників-операторів. Разом з тим застосовується праця висококваліфікованих рабочіхналадчіков. 
Різко скорочується обсяг всякого роду ручних робіт, виключаються доводочні роботи. Всі організаційні умови діяльності підприємства стандартизуються, всі функції управління централізує. Масовий тип виробництва забезпечує найбільш повне використання матеріалів та обладнання, найбільш високий рівень продуктивності праці і найнижчу собівартість продукції. 
Перераховані особливості масового типу виробництва створюють передумови для організації поточного методу виробництва, хоча він виникає вже в серійному виробництві. 
Для масового виробництва характерний високий рівень спеціалізації, механізації та автоматизації виробничих процесів. 
До масового типу виробництва відносяться підприємства автомобільні, сільськогосподарських машин та ін Однак поділ підприємств за типами носить умовний характер, так як на будь-якому з них можуть бути створені цехи, ділянки з різними типами виробництва.

 

 

 

Список використаних джерел

1. Васильков В. Г. Організація виробництва: навчальний посібник. /                   В. Г. Васильков. - К.: КНЕУ, 2003. — 524 с.
2. Васильков В. Г., Дзюбенко Л. М. Організація виробництва: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В. Г. Васильков, Л. М. Дзюбенко. - К.: КНЕУ, 2003. — 241 с.
3. Тян Р.Б., Багрова І.В. Організація виробництва:  навчальний посібник / Тян Р.Б., Багрова І.В. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2003 – 186 с.
4. Гриньова В.М. Організація виробництва:  навчальний посібник /                 В.М. Гриньова. - К.:Знання, 2009. - 582с.
5. Онищенко В.О., Редкін О. В. Організація виробництва: Практикум:  навчальний посібник / В.О. Онищенко, О. В. Редкін. -  К.: Лібра, 2005. - 376с.
6. Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві: навчальний посібник / Ю.А. Єгупов. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 488с.
7. Курочкин А.С. Организация производства: Учеб. пособие /                            А.С. Курочкин - К.: МАУП, 2001. - 216с.
8. Новицкий Н.И. Организация производства на предприятиях: Учеб.-метод. пособие / Н.И. Новицкий - М.: Финансы и статистика, 2003. - 392 с.
9. Антонов А.Н., Морозова Л.С. Основы современной организации производства: Учебник / А.Н. Антонов, Л.С. Морозова - М.: ДИС, 2004. - 428 с.
10. Фатхутдинов Р.А. Организация производства. Учеб. для вузов /                       Р.А. Фатхутдинов. - М.: Инфра-М, 2002. - 672 с.