Організація потокового та непотокового виробництва

Кількість фрезерувальних верстатів для виготовлення деталі В :

Кількість шліфувальних верстатів для виготовлення деталі А :

Кількість шліфувальних верстатів для виготовлення деталі Б :

Кількість шліфувальних верстатів для виготовлення деталі В :

 

Кількість одиниць обладнання дільниці (Gi) округлюється до найбільшого цілого значення (Gпрi).

Кількість шліфувальних верстатів:60+64+86=210

Кількість фрезерувальних верстатів:43+46+62=151

Кількість токарних верстатів:40+43+58=141

 

Коефіцієнт завантаження устаткування по кожній i-й операції (К_з.об.і) визначається за формулою:

                               (1.9)

 

      Коефіцієнт завантаження токарних верстатів для виготовлення деталі А:

      Коефіцієнт завантаження токарних верстатів для виготовлення деталі Б:

      Коефіцієнт завантаження токарних верстатів для виготовлення деталі В:

      Коефіцієнт завантаження фрезерувальних верстатів для виготовлення деталі А:

      Коефіцієнт завантаження фрезерувальних верстатів для виготовлення деталі Б:

      Коефіцієнт завантаження фрезерувальних верстатів для виготовлення деталі В:

Коефіцієнт завантаження шліфувальних х верстатів для виготовлення деталі А:

      Коефіцієнт завантаження шліфувальних верстатів для виготовлення деталі Б:

      Коефіцієнт завантаження шліфувальних верстатів для виготовлення деталі В:

 

В даних групах верстатів К_з.об.і £ 0,8, тобто потрібно розширити номенклатуру деталей на даних дільницях.

 

 

1.1.4. Розрахунок чисельність основних виробничих  робітників.

 

Чисельність основних робітників залежно від прийомів нормування трудових витрат встановлюють по професіях і розрядах на підставі трудомісткості робіт (продукції).

При одноверстатному обслуговуванні чисельність робітників визначають за формулою:

                           (1.10)

 де  – плановий фонд часу робітника за розрахунковий період;

                           (1.11)

Чисельність робітників працюючих на токарних верстатах:

Чисельність робітників працюючих на фрезерувальних верстатах:

Чисельність робітників працюючих на шліфувальних верстатах:

 

1.1.5. Розрахунок тривалості виробничого циклу та вибір виду  руху деталей .

Послідовний вид руху партій деталей.

Тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при послідовному виді їх руху:

                         (1.12)

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей А:

Тривалість технологічного циклу  обробки партії деталей Б:

Тривалість технологічного циклу  обробки партії деталей В:

Паралельний вид руху партій деталей.

Тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при паралельному виді їх руху:

           (1.13)

 де  — час найтривалішої (головної) операції.

Тривалість технологічного циклу  обробки партії деталей А:

 

 

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей Б:

 

 

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей В:

 

 

Паралельно-послідовний вид руху партій деталей.

     (1.14)

 — час найкоротшої операції при порівняння двох сусідніх.

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей А:

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей Б:

Тривалість технологічного циклу обробки партії деталей В:

Мінімальну тривалість має паралельний вид руху партій деталей.

Тривалість виробничого циклу у хвилинах розраховується для окремих деталей (Тц j) (або їх партій):

                       (1.15)

Тривалість виробничого циклу у хвилинах для партії деталей А:

 

Тривалість виробничого циклу у хвилинах для партії деталей Б:

 

Тривалість виробничого циклу у хвилинах для партії деталей В:

 

Тривалість виробничого  циклу у робочих днях розраховується для окремих деталей (Тц рд j) (або  їх партій):

                                       (1.16)

Тривалість виробничого  циклу у робочих днях для партії деталей А: для партії деталей А:

Тривалість виробничого циклу  у робочих днях для партії деталей Б:

Тривалість виробничого циклу  у робочих днях для партії деталей В:

 Для відображення тривалості виробничого циклу в календарних днях               (Тц кд j) тривалість виробничого циклу у робочих днях треба помножити на співвідношення календарних (Дк) і робочих (Др) днів у році, тобто коефіцієнт календарності (Кк):

                                      (1.17)

                          (1.18)

Коефіцієнт календарності (Кк):

Відображення тривалості виробничого циклу в календарних дня для партії деталей А:

Відображення тривалості виробничого циклу в календарних дня для партії деталей Б:

Відображення тривалості виробничого циклу в календарних дня для партії деталей В:

1.1.6.  Визначення середнього розміру заділів.

 

З метою контролю обсягу незавершеного виробництва на підприємстві розраховується величина заділу, що повинна  бути мінімальною, а її збільшення призводить до потреби в додаткових оборотних  засобах.

Під незавершеним виробництвом розуміють продукцію, виробництво якої в підрозділах підприємства ще не завершені, яка знаходиться на різних стадіях виробничого процесу та підлягає подальшій обробці на даному підприємстві. Незавершене виробництво в натуральному виразі називається заділом. Цикловий заділ - це кількість деталей (складальних одиниць або виробів), що одночасно перебувають у виробництві на виробничих ділянках цехів, якщо створені нормативи періодичності запуску-випуску виробів.

У серійному виробництві  нормативний розмір циклового заділу (Zj) j-ї деталі на ділянці визначається за формулою:

                       (1.19)

Визначаємо розмір циклового  заділу деталі А:

Визначаємо розмір циклового  заділу деталі Б:

Визначаємо розмір циклового заділу деталі В:

 

Після визначення техніко-економічних  параметрів дільниці №1 можна зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку.

Обсяг всіх трьох  партій деталей є рівним, що свідчить про ефективну організацію виробництва продукції.

Відхилення розміру місячної програми випуску від запланованого є мінімальним при тому, що обсяг запланової місячної програми випуску продукції може відхиляться від обсягу фактичного випуску через те, що вона не є кратною кількості запланованих партій випуску.

Допустиме відхилення фактичної  величини від норми 5 - 10%.

В нашому випадку відхилення менше допустимого значення, що свідчить про ефективну організацію виробництва та відмінне планування, отже програма виробництва є оптимальною.

           В даних групах верстатів К_з.об.і £ 0,8, тобто потрібно розширити номенклатуру деталей на даних дільницях.

          Взагалі виробництво на  дільниці  №1 організовано найбільш вдало.

 

1.2.Організація потокового виробництва.

1.2.1. Розрахунок такту,  темпу та ритму безперервно-потокової  лінії 

 

Основним параметром потокової лінії є такт – це інтервал календарного часу, через який періодично запускаються на першу операцію або виходять з останньої операції лінії суміжні об’єкти виробничого виготовлення (деталі, складальні одиниці, вироби). Такт є функцією заданої програми випуску продукції, що істотно впливає на вибір технологічного процесу, устаткування, оснащення, транспортних засобів.

Для однопредметної лінії  такт (τ) визначається за формулою (у хвилинах):

                            (2.1)

 де   – плановий (дійсний) фонд часу роботи лінії (конвеєра) за розрахунковий період (зміна, доба, місяць, рік) з урахуванням регламентованих перерв, хвилин;

 –  кількість виробів,  що запускається за той самий  період на лінію, штук.

Кількість виробів, що має  бути випущена (Nвип), визначається виробничою програмою виготовлення продукції. Якщо за умовами технологічного процесу передбачені втрати виробів (так звані технологічно неминучі втрати (брак) у відсотках — α), тоді розрахунок ведеться за програмою запуску (яка округлюється до більшого цілого значення):

                           (2.2)

Знаходимо такт:

 

 Обернена такту  величина називається темпом або продуктивністю потокової лінії (Т), тобто кількістю продукції (штук), що зійде з потокової лінії за період часу (зазвичай за 1 годину) її роботи (не округлюється):

                         (2.3)

Знаходимо продуктивність потокової лінії:

Коли переміщення виробів  з операції на операцію здійснюється транспортними партіями (невеликі деталі, мала величина такту (по кілька штук одночасно), розраховується ритм лінії - період часу необхідний для випуску транспортної партії:

                                (2.4)

де р — кількість виробів у транспортній партії.

Розраховуємо ритм лінії:

 

1.2.2. Розрахунок кількості робочих місць безперервно-потокової лінії та коефіцієнту їх завантаження

 

Розрахункова кількість  робочих місць РМ_{i (р)} (одиниць устаткування) на i-й операції визначається відношенням тривалості операції до такту t:

                                   (2.5)

де t — час на виконання і-ї операції, хв.

Знаходимо розрахункову кількість робочих місць на операції №1:

         

Знаходимо розрахункову кількість робочих місць на операції №2:

         

Знаходимо розрахункову кількість робочих місць на операції №3:

         

Коефіцієнт  завантаження робочих місць на і-й операції потокової лінії дорівнює:

                             (2.6)

Знайдемо прийняту (округлену) кількість робочих місць (РМ_і(пр)) на операції №1:

РМ_і(пр)=50

Знайдемо прийняту (округлену) кількість робочих місць (РМ_і(пр)) на операції №2:

РМ_і(пр)=34

Знайдемо прийняту (округлену) кількість робочих місць (РМ_і(пр)) на операції №3:

РМ_і(пр)=67

Коефіцієнт завантаження робочих місць на операції №1 потокової лінії дорівнює:

Коефіцієнт завантаження робочих місць на операції №2 потокової лінії дорівнює:

Коефіцієнт завантаження робочих місць на операції №3 потокової лінії дорівнює:

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць на всіх операціях (m) потокової лінії дорівнює:

         

З цих розрахунків  можна сказати, що на операціях №2 та №3 є вільні робочі місця.

 

1.2.3 Розрахунок швидкості руху, продуктивності та пропускної спроможності безперервно-потокової лінії

 

Швидкість руху конвеєра (V) — важливий показник роботи потокової лінії. Для безперервно-потокової лінії вона визначається відношенням кроку конвеєра до такту, тобто відстань, яку конвеєр проходить за час, що дорівнює такту: