Організація потокового та непотокового виробництва

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

 

Економічний факультет

 

Кафедра економіки і  управління підприємства

 

 

 

КУРСОВА РАБОТА

 

 

 

 

з дисципліни Організація виробництва

 

 

на тему: Організація потокового та непотокового виробництва

А

 

 

 

 

Варіант № 11

 

 

 

 

Виконала  студентка

групи  ЕП–10у-з                        ______________              Рубцова А.Г.

                                                                      

 

 

Керівник    

канд. економ.наук. доцент         ______________             Яровенко Т.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2012

Зміст

 

Вступ                                                                                                              3

1.Розрахункова частина

   1.1.Організація непотокового виробництва                                            4

   1.2.Організація потокового виробництва                                              15

   1.3.Визначення  типу виробництва                                                         22

Висновки                                                                                                      23

Список використаних джерел                                                                    24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Джерелом існування, розвитку та підвищення життєвого  рівня людини є виробнича діяльність. Виробнича діяльність спрямована на задоволення потреб. Засоби для задоволення  потреб, тобто споживчі блага, створюються у виробництві.

Реформування  економіки країни, що відбувається, перш за все торкається зміни характеру  організаційно-економічних відносин у процесі виробництва. Сучасні  підходи до ринкового господарювання ставлять перед виробництвом конкретні  цілі: випускати певні види продукції (надавати послуги) за номенклатурою, кількістю, якістю та ціною, які відповідають існуючому попиту чи прогнозу щодо нього. Тому завданнями виробництва є систематичне підвищення рівня його організації, гнучкості реагування на зміни попиту, мобільності проектування та освоєння нової продукції (послуг); підтримання оптимальності функціонування з найменшими витратами; забезпечення високої культури трудової діяльності персоналу, спрямованої на точне і своєчасне виконання замовлень належної якості та конкурентоспроможності.

Проблема  надання гнучкості та мобільності  виробничим підприємствам особливо актуалізується на сучасному етапі  реформування економіки, проведення широкомасштабних заходів реструктуризації промислового виробництва. Це потребує розроблення і впровадження нових підходів, способів та методів організації виробництва, які б узгоджувались із змінами, що виникають навколо та всередині підприємства.

Методи  й умови створення та раціонального  функціонування самої структури  виробничої системи характеризують організацію виробництва. Практика показала, що традиційні, класичні концепції організації та управління виробництвом, що ґрунтуються на дрібному розподілі праці, стали стримувати розвиток, створювати бар'єр між вимогами своєчасного задоволення потреб споживачів та прагненням отримати якомога більшу економію на масштабах виготовлення продукції.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об’єктом  дослідження курсової роботи є теоретичні засади економіки.

Предмет дослідження – організація виробництва.

Метою дослідження  курсової роботи є дослідження організації  виробництва.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

• дослідити структуру та принципи організації виробничого процесу;
• охарактеризувати організаційні типи виробництва;
• дослідити виробничий цикл і види руху предметів праці у виробництві;
• виявити методи організації виробництва;
• проаналізувати технічну підготовка виробництва.

1.Розрахункова частина

   1.1.Організація непотокового виробництва

1.1.1Розрахунок мінімального, оптимального розмірів партії деталей та кількості партій

На умовній  ділянці №1 обробляються три види деталей (А, Б і В) на трьох операціях. Деталі запускаються у виробництво  партіями.

Необхідно визначити мінімально-допустимий та оптимальний розмір партії для кожного виду деталей, що мінімізував витрати з врахуванням конкретних виробничих умов.

Партія деталей - група  деталей одного найменування, які  обробляються на одному робочому місці  без переналадки устаткування та одночасно запускаються у виробництво.

Для визначення мінімально допустимого розміру партії деталей використовуємо метод за співвідношенням норми тривалості підготовчо-завершального часу та тривалості виконання операцій.

Для визначення мінімально-допустимого розміру партії використовуємо формулу:

 

 

(1.1) 

      де a  — припустимі втрати часу на переналагодження устаткування по відношенню до штучного часу в залежності від складності обладнання, %;

tпз в_j — підготовчо-завершальний час (т.т. час на переналагодження) за ведучою операцією на партію деталей j-го найменування виробу, хвилин;

t_{в j} — норма штучного часу тривалість обробки на ведучій операції j-го найменування виробу, хвилин.

Розраховуємо мінімально-допустимий розмір партії для кожної деталі на кожному цеху.

Токарний верстат, деталь А:

Токарний верстат, деталь Б:

Токарний верстат, деталь В:

Фрезерувальний верстат, деталь А:

Фрезерувальний верстат, деталь Б:

Фрезерувальний верстат, деталь В:

Шліфувальний верстат, деталь А:

Шліфувальний верстат, деталь Б:

Шліфувальний верстат, деталь В:

Розмір партії повинний бути кратним місячній програмі випуску деталей, відповідати стійкості інструменту та дорівнювати як мінімум змінному виробітку.

Граничні  розміри партії деталей j-го найменування коригуються виходячи з мінімального розміру.

Коригування починається  з установлення легкого для планування ритму (Rр_j) періоду чергування (або запуску/випуску) партій виробів, які залежать від кількості робочих днів у місяці.

Періодичність запуску (випуску) деталей  (Rр j) у виробництві є  тривалістю часу (в днях або змінах) між моментами запуску та випуску партій в обробку та розраховується за формулою:

(1.2)

        

  де D_p – кількість робочих днів в плановому періоді;

Nj доб - добова програма  випуску деталей, штук на добу.

Знаходимо добова програма випуску деталей:

Nj доб=Nj міс/Dр

Добова програма випуску для деталі А:

Nj доб=2150/21=102,38

Добова програма випуску для деталі Б:

Nj доб=2000/21=95,24

Добова програма випуску для деталі В:

Nj доб=1500/21=71,43

Періодичність випуску А деталей  у виробництві:

3,46

Періодичність випуску Б деталей  у виробництві:

3,26

Періодичність випуску В деталей  у виробництві:

4,22

При 21 робочому дню в місяці  ритми виготовлення деталі А,Б і В дорівнюють 7 днів.

Оптимальний розмір партій деталей ( ) кожного j-го найменування здійснюється за формулою:

                                                                                          (1.3)

Для партії деталей  А оптимальний розмір партії буде дорівнювати:

Для партії деталей  Б оптимальний розмір партії буде дорівнювати:

Для партії деталей  В оптимальний розмір партії буде дорівнювати:

Кількість партій (Х_j) по кожному j-му найменуванню деталей визначається за формулою:

                                                                                           (1.4)

 

Кількість партій деталей А дорівнює:

Кількість партій деталей Б дорівнює:

Кількість партій деталей В дорівнює:

Обсяг всіх трьох партій є рівним, що свідчить про ефективну  організацію виробництва продукції.

1.1.2. Розрахунок відхилення розміру місячної програми випуску від запланованого.

Обсяг запланової місячної програми випуску продукції може відхиляться від обсягу фактичного випуску через те, що вона не є кратною кількості запланованих партій випуску. Таким чином, необхідно розрахувати відхилення розміру випуску від запланованого, що буде враховано при плануванні виробництва у наступному періоді.

Відхилення розміру випуску  від запланованого(∆Nj):

                                                                                          (1.5)

                                                                                                                                                          Розрахуємо відхилення розміру випуску від запланованого для деталі А:

        

Розрахуємо відхилення розміру випуску від запланованого для деталі Б:

       

 Розрахуємо відхилення розміру випуску від запланованого для деталі В:

     

Допустиме відхилення фактичної  величини від норми 5 - 10%.

В нашому випадку відхилення менше  допустимого значення, що свідчить про ефективну організацію виробництва та відмінне планування, отже програма виробництва є оптимальною.

Також необхідно розрахувати виробничу програму (N_{зап  j}) запуску деталей j-го найменування, що можуть бути фактично оброблені за розрахунковий період з врахуванням кількості партій, у штуках:

          (1.6)

де γ – технологічно неминучі втрати деталей (брак, випробування) , %.

Виробнича програма запуску деталі А:

Виробнича програма запуску деталі Б:

Виробнича програма запуску деталі В:

1.1.3. Розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження.

Організація виробництва дільниці передбачає розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження. Для цього необхідно визначити плановий ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період  (Ф_{пл і}) у хвилинах  з урахуванням режиму роботи дільниці, хвилин визначається за формулою:

          (1.7)

 де S – кількість  змін роботи дільниці;

D_с – кількість святкових днів у плановому періоді (скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні складає 1 годину);

β_і – втрати робочого часу на планові ремонти і - го виду устаткування та інші регламентовані перерви,  % .

Плановий ефективний фонд часу роботи токарного верстату за розрахунковий період: 

 хв.

Плановий ефективний фонд часу роботи фрезерувального верстату за розрахунковий період: 

хв.

Плановий ефективний фонд часу роботи шліфувального верстату за розрахунковий період: 

хв.

Кількість одиниць обладнання дільниці на кожній i-й операції (Gi) визначається за кожним видом устаткування за формулою:

             (1.8)

t_ij – тривалість обробки j - й деталі на і - му робочому місці, хвилин;

К_вн.і – плановий коефіцієнт виконання норм на і – му устаткуванні (приймають 1,1 – 1,25 або за даними підприємства);

Кількість токарних верстатів для виготовлення деталі А :

Кількість токарних верстатів для виготовлення деталі Б :

Кількість токарних верстатів для виготовлення деталі В :

Кількість фрезерувальних верстатів для виготовлення деталі А :

Кількість фрезерувальних верстатів для виготовлення деталі Б :