Недержавні пенсійні фонди України на ринку фінансових послуг

Свою діяльність адміністратор  здійснює винятково на підставі ліцензії Держфінпослуг.

Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду в письмовій формі. Адміністратор діє від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників. Він заповнює та подає до Держфінпослуг форми звітності, відповідно до Положення про подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 22 червня 2004 р. № 1100.

Компанія з управління активами – юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності.

Така ліцензія видається  ДКЦПФР.

Управління активами пенсійного фонду здійснюється згідно з умовами договору про управління активами пенсійного фонду.

Управління активами НПФ може здійснювати:

• компанія з управління активами;
• банк щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду;
• професійний адміністратор, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.

Ліцензія на провадження  діяльності з управління активами пенсійних  фондів видається особі за умови, що вона має оплачений грошовими  коштами статутний капітал на день державної реєстрації, не менший ніж:

1) для компанії з  управління активами – сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним  курсом НБУ;

2) для професійного  адміністратора – сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним  курсом НБУ.

Компанія з управління активами, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів, зобов’язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні, не меншому ніж сума, еквівалентна 200 тис. євро за офіційним обмінним курсом НБУ, а особа, яка одержала таку ліцензію – на рівні не меншому ніж сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом НБУ.

Розмір винагороди особі, що здійснює управління активами пенсійного фонду, визначає рада фонду, він зазначається у договорі про управління активами пенсійного фонду.

Договір про управління активами пенсійного фонду може включати зобов’язання особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, щодо забезпечення мінімальної дохідності на рівні офіційного індексу інфляції.

Сума винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду визначається як відсоток чистої вартості активів пенсійного фонду, що перебувають в управлінні цієї особи. Винагорода виплачується в грошовій формі. Граничні розміри такої винагороди встановлює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодження з Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Зберігач пенсійного фонду – банк, який провадить  депозитарну діяльність зберігача  цінних паперів.

Зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслуговування пенсійного фонду.

Банк-зберігач відкриває  поточні рахунки пенсійного фонду  та зберігає пенсійні активи фонду  у вигляді цінних паперів та документів, які підтверджують право власності  на пенсійні активи в інших формах. Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через зберігача.

Щоб виконувати функції  зберігача пенсійного фонду, банк має  відповідати таким вимогам:

• мати ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів – депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;
• не бути пов’язаною особою пенсійного фонду, з радою якого укладено договір про обслуговування пенсійного фонду;
• не здійснювати управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду;
• не бути кредитором адміністратора або осіб, котрі здійснюють управління активами пенсійного фонду, з яким зберігачем укладено договір про обслуговування пенсійного фонду.

Зберігач не може надавати послуги торговця цінними паперами (посередника) пенсійному фонду, з яким він уклав договір про обслуговування, протягом строку дії такого договору. Він також не може використовувати активи пенсійного фонду, які перебувають на рахунках цього фонду як кредитні ресурси.

Заміна зберігача може здійснюватися:

• після закінчення строку дії відповідного договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем;
• у разі дострокового розірвання такого договору за ініціативою ради пенсійного фонду;
• у разі дострокового розірвання такого договору за ініціативою зберігача.

Дострокове розірвання договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем провадиться за ініціативою ради фонду у випадку:

1) анулювання Державною  комісією з цінних паперів  та фондового ринку ліцензії  на провадження депозитарної  діяльності зберігача цінних паперів;

2) повідомлення органів  державної влади про порушення  зберігачем законодавства про  недержавне пенсійне забезпечення;

3) порушення зберігачем  умов договору про обслуговування  пенсійного фонду;

4) порушення справи  про банкрутство зберігача, прийняття рішення про його ліквідацію або введення щодо нього режиму санації.

 

 

2.2. Використання активів  недержавного пенсійного фонду

До складу активів недержавного пенсійного фонду входять:

• активи в грошових коштах;
• активи в цінних паперах;
• інші активи згідно із законодавством.

Активи НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків  та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків. Дані про активи недержавного пенсійного фонду відображаються у формі НПФ-2 звітності про  діяльність пенсійного фонду, яка подається до Держфінпослуг відповідно до Положення про надання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22 червня 2004 р. №1100.

Операції з пенсійними активами здійснюються згідно з інвестиційною  декларацією пенсійного фонду та укладеним договором про управління активами.

Особа, яка здійснює управління активами пенсійного фонду, під час  провадження нею такої діяльності не має права:

1) формувати пенсійні  активи за рахунок позикових  (кредитних) коштів;

2) надавати майнові  гарантії, забезпечені пенсійними  активами, або будь-які кредити (позики) за рахунок пенсійних активів;

3) укладати угоди купівлі-продажу  або міни пенсійних активів  з обов’язковою умовою зворотного  викупу.

Пенсійні активи не можуть бути предметом застави. На пенсійні активи не може бути звернене будь-яке  стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать законодавству.

Інвестування активів  недержавного пенсійного фонду може здійснюватись в такі цінні папери:

• цінні папери, погашення та одержання доходу за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, місцевими радами;
• акції та облігації українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, обсяги торгів на яких становлять не менше 25% від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України;
• цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав;
• облігації іноземних емітентів з відповідним інвестиційним рейтингом, вимоги до встановлення якого визначаються ДКЦПФР;
• акції іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК. Емітент цих акцій має провадити свою діяльність не менше 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої визначається ДКЦПФР.

Пенсійні активи не можуть інвестуватися в:

• цінні папери, емітентами яких є зберігач, особи, котрі здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор, аудитор та особи, які надають консультаційні, агентські або рекламні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов’язані особи, засновники пенсійного фонду;
• цінні папери, що не пройшли лістинг фондової біржі або торговельно-інформаційні системи;
• цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування;
• векселі;
• похідні цінні папери.

Обмеження щодо структури  активів пенсійного фонду представлені таблицею 2.2.1.

Таблиця 2.2.1.

Загальні вимоги до структури  активів пенсійного фонду

Активи пенсійного фонду	Частка активів певного виду від загальної вартості пенсійних активів
Цінні папери одного емітента	≤ 5%
ЦП, доходи за якими гарантовано  КМУ	≤ 50%
Облігації місцевих позик	≤ 20%
Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України	≤ 40%
Акції українських емітентів	≤ 40%
ЦП іноземних емітентів	≤ 20%
Іпотечні цінні папери	≤ 40%
Об’єкти нерухомості	≤ 10%
Банківські метали	≤ 10%
ЦП, кредитний рейтинг яких не визначений Рейтинговим агентством або відповідає спекулятивному рівню за Національною шкалою	0%
ЦП емітентів, кредитний  рейтинг яких не визначений Рейтинговим  агентством або відповідає спекулятивному рівню за Національною шкалою	0%
ЦП, емітентами яких є засновники корпоративного фонду	≤ 5% (для корпоративних  пенсійних фондів)
Кошти на банківських  депозитних рахунках та ощадних сертифікатах банків	≤ 40% і ≤ 10% у зобов’язаннях  одного банку
Кошти на банківських  депозитних рахунках та ощадних сертифікатах банків, кредитний рейтинг яких не визначений Рейтинговим агентством або відповідає спекулятивному рівню за Національною шкалою	0%
Надання майнових гарантій, забезпечених пенсійними активами	Заборонено
Надання кредитів	Заборонено
Інші активи, не заборонені законодавством України	≤ 5%

 

До складу сукупного  прибутку (збитку) від інвестування активів пенсійного фонду входять:

• прибуток (збиток) від здійснення операцій з активами пенсійного фонду;
• пасивні доходи, отримані у результаті використання активів пенсійного фонду третіми сторонами;
• доходи від оренди необоротних активів у складі пенсійних активів;
• дохід, одержаний пенсійним фондом внаслідок сплати на його користь штрафних санкцій.

Цей прибуток зменшується  на суму втрат від вибуття активів, які перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами.

Розподіл прибутку між  учасниками фонду здійснює адміністратор  не рідше ніж один раз на місяць пропорційно сумам, відображеним на їх індивідуальних пенсійних рахунках. Встановлення мінімально гарантованої норми прибутку за будь-якою пенсійною схемою забороняється.

Якщо річний прибуток пенсійного фонду за висновком органів  державної влади, які здійснюють нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, визнаний неприйнятно низьким, порівняно з середніми ринковими показниками або середніми річними прибутками інших пенсійних фондів, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України зобов’язана рекомендувати раді пенсійного фонду розглянути питання щодо:

• внесення змін до інвестиційної декларації фонду;
• заміни особи, котра здійснює управління активами пенсійного фонду;
• здійснення інших заходів для забезпечення дотримання належного рівня інвестиційного прибутку.

 

 

2.3. Порядок припинення  діяльності НПФ

Припинення діяльності НПФ відбувається з дотриманням Методичних рекомендацій щодо припинення недержавних пенсійних фондів, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27 червня 2006 р. №5944.

Припинення діяльності НПФ може здійснюватись шляхом приєднання, злиття та ліквідації.

Рада фонду приймає  рішення про припинення недержавного пенсійного фонду, на підставі якого  розробляють плани припинення, злиття або ліквідації, які відображають порядок і терміни припинення (злиття, ліквідації) пенсійного фонду.

Для організації процедури  припинення діяльності пенсійного фонду  шляхом приєднання та злиття створюється  комісія з припинення, для організації  ліквідації – ліквідаційна комісія.