Недержавні пенсійні фонди України на ринку фінансових послуг

Пенсійні активи, що накопичуються  у НПФ, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із обслуговуванням фонду. Використання пенсійних активів для інших цілей заборонено.

Законодавством заборонено проголошення процедури банкрутства щодо недержавного пенсійного фонду. Існує особлива процедура переведення пенсійних коштів від однієї пенсійної установи до іншої з метою унеможливлення втрати пенсійних коштів кожного учасника НПФ.

Важливо те, що діяльність НПФ є прозорою, вкладники та учасники фонду можуть отримати необхідну інформацію про діяльність фонду, а учасники фонду – також про поточний стан свого пенсійного рахунку.

У фонді учаснику відкривається  та ведеться індивідуальний пенсійний  рахунок для обліку внесків і результатів їх інвестування.

З моменту зарахування  коштів на Ваш індивідуальний пенсійний  рахунок вони є Вашою приватною  власністю, на них розповсюджується право успадкування, вони не можуть бути відчужені на користь третіх осіб.

Інвестиційний дохід від здійснення операцій з активами фонду (за мінусом витрат на обслуговування фонду) повністю розподіляється між учасниками пропорційно сумам, відображеним на їх персональних рахунках.

Ви маєте право отримувати виписки про стан Вашого індивідуального пенсійного рахунку 1 раз на рік – безкоштовно, частіше – на письмову вимогу за плату.

Податкове законодавство  України звільняє учасників НПФ  від оподаткування аж до моменту  отримання пенсійних виплат. Але, і розпочинаючи отримувати пенсію, учасник фонду має можливість отримати деякі податкові пільги, порівняно з іншими джерелами доходів.

Так, оподатковується  лише 60 відсотків суми виплат пенсії на визначений термін, а після досягнення учасником 70-річного віку вони взагалі  не оподатковуватимуться. Не підлягають оподаткуванню виплати пенсії на визначений строк і одноразові пенсійні виплати для інвалідів І групи.

Якщо Ви – учасник  НПФ, який є вкладником фонду на свою користь, то у будь-який момент можете перевести кошти, які є Вашою  власністю, до іншого недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на банківський пенсійний депозитний рахунок.

Пенсійний вік, після  досягнення якого учасник має  право на отримання пенсійних  виплат, визначається ним самостійно. Цей вік може відрізнятися від  пенсійного віку визначеного в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, але не більше, ніж на 10 років, тобто на сьогодні в межах: від 50 до 70 років – для чоловіків, від 45 до 65 років – для жінок.

Ви укладаєте договір  на виплату пенсії на визначений строк, який Ви визначаєте самостійно, але не менше ніж на 10 років. Пам'ятайте, що пенсійні виплати, як правило, збільшуватимуться навіть протягом часу виплати.

Якщо хочете отримувати довічну пенсію, то укладаєте договір і переводите кошти, накопичені у НПФ, до страхової компанії.

Учасник має право  на одноразові виплати з НПФ, якщо:

- на момент виходу  на пенсію сума коштів на індивідуальному рахунку, є меншою від законодавчо визначеної мінімальної суми;

- він виїжджає на  постійне місце проживання за кордон;

- медично підтверджено  критичний стан його здоров’я (онкозахворювання, інсульт, інвалідність І групи).

Пенсійні кошти успадковуються і виплачуються спадкоємцям одноразово.

Динаміка результатів  діяльності НПФ в Україні представлена додатками В, С.

 

 

РОЗДІЛ 2

ДІЯЛЬНІСТЬ НПФ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

 

2.1. Організація  діяльності недержавного пенсійного  фонду

Створення недержавного пенсійного фонду починається з  прийняття рішення зборами засновників-юридичних  осіб, яке оформлюється протоколом.

Наступним кроком засновників є розробка Статуту НПФ.

Статут пенсійного фонду  має містити:

1) повне і скорочене  найменування, вид фонду (відкритий,  корпоративний чи професійний), місцезнаходження (юридичну адресу) ради фонду;

2) відомості про засновників  фонду із зазначенням їх місцезнаходження (юридичної адреси);

3) порядок внесення  змін до пенсійних схем та  їх скасування;

4) порядок затвердження  і внесення змін до інвестиційної  декларації фонду;

5) порядок укладання  пенсійних контрактів;

6) права і обов’язки фонду і порядок їх реалізації, права й обов’язки засновників, роботодавців-платників, вкладників і учасників пенсійного фонду;

7) порядок формування  порядку денного , скликання, проведення  зборів засновників та їх компетенцію;

8) повноваження ради  пенсійного фонду, порядок її утворення та функціонування, скликання її засідань, кваліфікаційні вимоги до її членів;

9) умови набуття статусу  учасника фонду;

10) умови сплати внесків  до пенсійного фонду;

11) порядок використання  пенсійних активів фонду; 

12) види дозволених витрат, пов’язаних з діяльністю пенсійного фонду;

13) порядок організації  персоніфікованого обліку учасників  НПФ та звітності;

14) порядок ліквідації  та реорганізації пенсійного  фонду;

15) умови, за яких  можуть бути проведені вибір  і заміна адміністратора, компанії з управління активами, зберігача та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав учасників фонду;

16) порядок оприлюднення  інформації про діяльність пенсійного  фонду;

17) порядок внесення  змін до статуту пенсійного фонду;

18) порядок виходу засновників  пенсійного фонду;

19) інші положення,  що не суперечать законодавству.

Право на здійснення діяльності з недержавного  пенсійного забезпечення фонд отримує з моменту його державної  реєстрації в Держфінпослуг і  одержання відповідного свідоцтва. Порядок реєстрації НПФ здійснюється в три етапи.

І етап. Засновники НПФ  подають до Держфінпослуг пакет  документів, визначений законодавством.

ІІ етап. Державна комісія  з регулювання ринків фінансових послуг перевіряє надані документи.

ІІІ етап. Прийняття рішення  щодо реєстрації.

В разі негативного рішення  протягом 30 днів засновники мають право  усунути виявлені недоліки, підготувати  і надати додаткову інформацію.

В разі позитивного рішення  видається свідоцтво про реєстрацію.

Після державної реєстрації фонд може розпочинати діяльність з оформлення пенсійних контрактів та отримування пенсійних внесків за умов виконання таких вимог:

• засновники НПФ зобов’язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду;
• рада фонду має укласти договори з адміністратором, компанією з управління активами, зберігачем пенсійного фонду.

Рада фонду є єдиним органом управління НПФ, яка здійснює контроль за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішує основні питання його діяльності. Рада фонду створюється у чисельності не менше п’яти осіб. Члени ради НПФ обираються на три роки з правом переобрання на наступний строк.

Основні функції ради НПФ:

• звітування про діяльність пенсійного фонду;
• затвердження інформації про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню, та розгляд аудиторського висновку;
• реєстрація в Держфінпослуг змін до пенсійних схем фонду;
• укладання від імені пенсійного фонду договорів з адміністратором, компанією з управління активами, зберігачем, аудитором пенсійного фонду. Заслуховування звітів про їх діяльність.
• здійснення контролю за цільовим використанням активів пенсійного фонду;
• розгляд спірних питань, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками або вкладниками;
• вирішення інших питань, віднесених статутом пенсійного фонду до компетенції ради.

Отже, для організації  функціонування НПФ, слід розробити  такі обов’язкові документи:

• статут НПФ;
• пенсійні схеми як невід’ємний додаток до статуту;
• інвестиційну декларацію;
• типовий пенсійний контракт;
• договір з адміністратором;
• договір з компанією з управління активами;
• договір зі зберігачем;
• договір з інвестиційним консультантом.

Крім того, пенсійні схеми  фонду та інвестиційну декларацію рада має зареєструвати в Державній  комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Інвестиційна декларація – документ, який визначає інвестиційну політику фонду. В ньому відображено  основні напрями інвестування пенсійних  активів та обмеження інвестиційної  діяльності з пенсійними активами.

Пенсійна схема – документ, який визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду.

Така схема має відображати:

• опис усіх видів та умов здійснення пенсійних виплат;
• порядок визначення розміру пенсійних виплат;
• строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати, та порядок їх здійснення;
• порядок і строки сплати пенсійних внесків, у тому числі можливість \ї зміни за умовами пенсійного контракту;
• умови та порядок участі у пенсійній схемі;
• права та обов’язки вкладника, учасника фонду за цією пенсійною схемою;
• інші умови, що не суперечать законодавству.

Пенсійний фонд може використовувати  кілька пенсійних схем. Запровадження  нових схем, а також внесення змін чи анулювання пенсійних схем можливе  за умов:

• якщо немає контрактів, укладених за пенсійними схемами, що змінюються або анулюються;
• отримання письмової згоди всіх вкладників фонду, з якими укладені пенсійні контракти за пенсійною схемою, яка змінюється.

Учасники недержавного пенсійного фонду – фізичні особи, на користь яких сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і які мають право на одержання пенсійних виплат з такого фонду.

Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Фізична  особа може бути учасником кількох  пенсійних фондів за власним вибором. На кінець 2009 р. чисельність учасників НПФ відповідно до укладених контрактів становила 477, 066 тис.осіб. Як і в попередні роки, станом на 31 грудня 2009 р. серед учасників НПФ більшість становили особи віком від 40 до 55 років, а саме – 41,4%.

Вкладники недержавного пенсійного фонду – особи, які  здійснюють пенсійні внески на користь  учасника фонду шляхом перерахування  коштів до недержавного пенсійного фонду  відповідно до умов пенсійного контракту.

Вкладником фонду може бути сам учасник фонду, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника фонду або професійне об’єднання, членом якого є учасник фонду. Станом на 31 грудня 2009 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 62475 пенсійних контрактів з 49804 вкладниками, з яких 4,6% - юридичні особи, а 95,4% - фізичні особи. Вкладники фонду мають право вільного вибору пенсійної схеми, а також право на зміну пенсійної схеми, але не частіше одного разу на шість місяців.

Функціонування недержавного пенсійного фонду обумовлює виконання обслуговуючими суб’єктами відповідних функцій. До обслуговуючих суб’єктів відносяться:

• рада НПФ;
• адміністратор недержавного пенсійного фонду;
• компанія з управління активами;
• банк-зберігач;
• незалежний аудитор.

Адміністратор недержавного пенсійного фонду – юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Функції адміністратора НПФ:

• залучення вкладників;
• укладання пенсійних контрактів;
• ведення індивідуальних пенсійних рахунків;
• облік пенсійних внесків;
• здійснення пенсійних виплат;
• надання агентських та рекламних послуг;
• складання звітності.

Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:

• юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор);
• юридична особа – одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;
• компанія з управління активами.