Національне багатство України та перспективи його збільшення

- підтримання найсприятливішого для здоров’я екологічно безпечного середовища для забезпечення фізичного, психологічного та соціального благополуччя населення;

- забезпечення раціонального  природокористування в інтересах  ефективного і стійкого соціально-економічного розвитку;

- збалансованість процесів  відтворення і використання відтворюваних ресурсів з широким залученням у господарський обіг відходів виробництва;     

- збереження біосферної  рівноваги на локальному, регіональному та глобальному рівнях;

- збереження генетичного  фонду, видової та ландшафтної  різноманітності природи, ландшафтно-архітектурних особливостей сільської місцевості та міст як безцінного здобутку народу, основи національних культур і духовного життя всіх членів суспільства.

Для досягнення поставлених  цілей слід:

• розробити і реалізувати послідовні заходи щодо ресурсозбереження та обліку екологічних вимог у всіх ланках суспільного виробництва і споживання;
• створити єдину систему природоохоронного законодавства, стандартів і нормативних вимог до господарської діяльності;
• забезпечити екологічно обгрунтоване розміщення продуктивних сил, використання і відтворення природних ресурсів з урахуванням критеріїв допустимих антропогенних навантажень на природне навколишнє середовище;
• розробити і ввести в дію новий господарський механізм раціонального природокористування;
• розробити заходи щодо попередження виробничих аварій на небезпечних в екологічному відношенні об’єктах, зменшення надходження в навколишнє середовище газоподібних, рідких та твердих шкідливих речовин до допустимих величин, проведення ефективної екологічної експертизи програм і проектів усіх видів господарської діяльності, ліквідації негативних впливів забруднення навколишнього середовища на людину, тваринний та рослинний світ, озонову оболонку Землі;
• створити єдину автоматизовану систему екологічного контролю і спостережень за станом і забрудненням природного навколишнього середовища;
• проводити дослідження з найважливіших наукових проблем природокористування;
• підвищувати рівень екологічної освіти і виховання людей, масової пропаганди природоохоронних знань.

Реалізація цих заходів створить необхідні умови для ефективного використання і збільшення національного багатства України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз національного  багатства України

2.1. Методи обчислення  національного багатства в СНР

Перехід на міжнародні стандарти  макроекономічного рахівництва  та запровадження СНР в Україні  потребують удосконалення розрахунків  і національного багатства. Нова СНР (1993 р.) передбачає для визначення національного багатства та його окремих елементів застосування ряду допоміжних таблиць. Вони призначаються, насамперед, для визначення обсягів  накопичених матеріальних і фінансових засобів у попередні періоди  відтворювального процесу як реальних ресурсів на початок розрахункового періоду (року). Для цього використовують окремі види балансів та балансових розрахунків (баланс основних фондів, баланси окремих  видів природних ресурсів та ін.). Відповідно до вимог нової СНР до складу НБ слід включати, крім основних фондів, матеріальних оборотних фондів, майна населення тощо, також показники природних ресурсів і навколишнього середовища, фінансові активи та ін. Зазначимо, що категорію валового нагромадження основного капіталу також було суттєво розширено за рахунок включення витрат на бурові та геолого-пошукові роботи, створення та придбання програмного забезпечення ЕОМ, витрат на придбання оригіналів літературних і художніх творів, чистого придбання цінностей (дорогоцінних металів і каміння, ювелірних виробів, антикваріату, колекцій тощо).

У складі національного рахівництва (СНР) показники наявних елементів  національного багатства (в СНР  їх називають «запасами») повинні  бути взаємопов’язані з показниками  всіх поточних операцій (в СНР їх називають «потоками») щодо руху матеріальних засобів і фінансових коштів за розрахунковий  рік та визначені підсумки економічної  діяльності на кінець року як нагромадження  передумов для наступного циклу  відтворення. 
         Як відомо, до основних елементів національного багатства, які відображаються в рахунках наявних запасів на початок розрахункового року, відносяться: природні ресурси, залучені до економічного обороту; основні фонди (основний капітал); матеріальні оборотні фонди та запаси різного призначення; домашнє майно населення; золото і валюта; наявні гроші та рахунки у банках; цінні папери, акції, технічні страхові фонди та ін. [2]

У СНР підсумкові оцінки елементів національного багатства  обчислюються за остаточною вартістю, тобто за відрахуванням зносу, часткового використання та вибуття, і виявляють  результати «чистого» нагромадження  в країні. В той же час СНР  рекомендує робити щорічні переоцінки національного багатства у поточних цінах за допомогою індексів цін, тобто обчислювати елементи національного  багатства за відповідною вартістю кожного року. Крім цього, рекомендується також обчислювати національне  багатство у постійних цінах  того року, який використовується як базовий.  Нарешті, для об’єктивного визначення обсягу національного багатства потрібно враховувати критерій права власності та її територіальне розміщення, тобто виключати із загального обсягу ті елементи багатства, які є власністю інших країн і знаходяться на території нашої країни, але в той же час включати до складу національного багатства майно та інші його елементи, які перебувають в інших країнах і належать уряду, організаціям та окремим особам нашої країни.

 

2.2. Сучасний стан національного багатства України

Дослідження національного  багатства є досить актуальним у  наш час і займає чільне місце  серед соціально-економічних досліджень сучасності. Адже воно допомагає вирішити проблему оцінки результатів виробничої діяльності суспільства, їх споживання та накопичення. [8, c. 224]

Національне багатство є  надзвичайно важливим макроекономічним показником, який використовується для  оцінювання економічного потенціалу та рівня економічного розвитку тієї чи іншої країни. Правильна оцінка національного  багатства дає змогу сформувати найоптимальніші стратегії розвитку виробництва шляхом ефективного  використання своїх можливостей.

Національне багатство включає  в себе сукупність матеріальних і  духовних благ, які є в розпорядженні  суспільства і накопичувались протягом усієї історії його виробничої діяльності. Основну його частину звичайно становить  матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених засобів виробництва й предметів споживання. Крім того, у широкому розумінні, національне багатство включає також нематеріальні, духовні цінності. [9]

Проводячи виробничу діяльність, суспільство постійно поповнює запас  матеріальних благ, які у свою чергу  є передумовою нового процесу  виробництва. Таким чином національне  багатство постійно споживається, поповнюється і накопичується, а тому пов’язане  із валовим внутрішнім продуктом  (ВВП). Причому цей зв’язок має двобічний характер. З одного боку, виробництво ВВП залежить від використання багатства, з іншого - обсяг національного багатства залежить від рівня виробництва ВВП. [15]

Таблиця 2.1.

ВВП України 2009-2011рр

	І квартал	ІІ квартал	ІІІ квартал	IV квартал	всього
ВВП у 2009 році	189028	214103	250306	259908	913345
ВВП у 2010 році	219428	260150	304709	310320	1094607
ВВП у 2011 році	263550	316480	387970	-	968000
Абсолютне відхилення за 2010-2011рр	44122	56330	83261	-310320	-126607
Темп приросту за 2010-2011рр,%	20,11	21,65	27,32	-100,00	-11,57
Абсолютне відхилення за 2009-2011рр	74522	102377	137664	-259908	54655
Темп приросту за 2009-2011рр,%	39,42	47,82	55,00	-100,00	5,98

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 2.1. Динаміка зростання валового внутрішнього продукту за 2009 – 2011рр

 
  З наведених даних видно що ВВП в 2011 році значно вищий показника 2010 року. Зокрема в першому кварталі 2011 року ми бачимо темп приросту ВВП в порівнянні із показником за 2010 рік на 20,11%, в другому кварталі на 21,65%, в третьому кварталі на 27,32%. Очікуване зростання в четвертому кварталі також не менше 20%. Зростання ВВП в 2011 році свідчить про відновлення економіки після кризового періоду.  [15]

Аналізуючи ВВП України та порівнюючи його з показниками інших країн Європи, можна зробити висновок, що наша країна значно відстає в своєму економічному розвитку, хоча насправді має величезні можливості. Так ВВП у розрахунку на одну особу у 2005 році в Україні становив 5583 доларів США, а Польщі - 13573 доларів США, Франції - 29644 доларів США, Білорусі - 8541 доларів США. Структура господарської діяльності просто скерована та побудована таким чином, що Україна не використовує увесь свій соціально-економічний потенціал та могутність, тому і не досягає найвищої ефективності виробництва.

За період 2000-2005 рік в структурі національного багатства найбільшу частку займає людський капітал (близько 47 %), яка в той же час за ці роки скоротилася приблизно на 8 %. Друге місце має природний капітал, частка якого стабільно зростає і в 2005 році досягла 34 %. Зросла частка й основного капіталу з 10 до 12 %. Високими темпами змінився й фінансовий капітал, який з 1 до майже 5 %. Найменшу частку складають резервні активи, частка яких також зростає, але становить менше 2 % в структурі НБ. [15]

Таблиця 2.2.

Рахунок капіталу в СНР  у 2000-2007 рр., у фактичних цінах, млн грн

Показник		2000	2001	2002	2003		2004	2005			2006	2007
Зміни в зобов'язаннях  і чистому багатстві
Чисте заощадження	11673		17945	26472		35445	63232		62817	68715		104146
Капітальні трансферти. одержані віл інших країн	…		…	112		59	101		71	101		13700
Капітальні трансфере, сплачені іншим країнам	…		…	…		- 1	…		- 112	-96		- 13685
Усього (зміни чистого  багатства за рахунок заощадження  та капітальних трансфертів)	11673		17945	26584		35503	63333		62776	68720		104161
Зміни в активах
Валове нагромадження  основного капіталу	33427		40211	43289		55075	77820		96965	133874		198348
Споживання основного  капіталу	- 30223		- 34303	-36160		- 38885	- 46576		- 50545	- 58265		-73071
Зміна запасів матеріальних оборотних коштів	-42		4229	2209		3661	-4883		2736	655		4685
Придбання за виключенням  вибуття цінностей	146		85	96		115	133		175	211		285
Придбання за виключенням  вибуття «вироблених нефінансових активів	…		…	-27		16	10		289	- 10		0
Чисте кредитування (+). чисте  запозичення (-)	8365		7723	17177		15521	36829		13156	-7745		- 26086
Усього	11673		17945	26584		35503	63333		62776	68720		104161

 

 

 

Рис 2.2. Динаміка приросту чистого багатства та приросту номінального ВВП

 

Структура зміни чистого  багатства України за період 2000-2007 років свідчить, що в номінальному обчисленні його приріст (див. табл. 2 і рис. 2) з 2004 по 2006 рік уповільнився, але із підйомом економіки в 2006-2007 роках темп приросту значно прискорився. [12]

Економічна ситуація в  нашій державі характеризується низкою факторів, що негативно впливають  на національне багатство та економічне зростання. Зокрема в Україні  з кожним роком погіршується якість відтворення та розвитку «людської  складової» національного багатства, технологічно та технічно застарів виробничий стан економіки, держава стає неспроможною забезпечити соціальні гарантії населенню тощо. [6]

Таблиця 2.3. 

Чисельність населення на 2004 – 2012 рр станом на січень

(тис. осіб)

	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Україна	47622,4	47280,8	46929,5	46646,0	46258,2	46143,7	45962,9	45778,5	45559,2

 

Рис 2.3. Чисельність населення за 2004 – 2012рр

По цьому графіку видно, що демографічна ситуація в Україні є негативною, з кожним роком населення України зменшується.

 

 

Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:

• різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту;
• постаріння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину;
• скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;
• погіршення здоров’я нації;
• інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.

Також існує тенденція значного погіршення здоров’я нинішніх дітей  і підлітків. Лише один з чотирьох-п’яти може вважатися цілком здоровим. Проблема поліпшення здоров’я населення перетворилися у проблему його елементарного збереження. [9, 6]