Міжнародні кредитні відносини

 

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

 

Отримано

Реєстраційний номер №_________

від «______» __________________20___р.

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін «Політична економія», «Мікроекономіка» та «Макроекономіка»

на тему № 163 «Міжнародні кредитні відносини»

 

 

Виконала:

студентка ІV курсу групи 10-с

факультету економіки, менеджменту  та права

заочної форми навчання

Самойленко Олександра Миколаївна

Науковий керівник:

 

Лазебна Ірина Василівна

Результати перевірки:

____________________________

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст

Вступ 3

1. Суть поняття міжнародні кредитні відносини, їх роль в світовій економіці 5

2. Форми та функції міжнародних кредитних  відносин 10

3. Регулювання міжнародних кредитних відносин 16

4. Практичні засади міжнародного кредитування національної економіки України 21

5. Проблеми зовнішньої заборгованості України та шляхи їх вирішення 25

Висновки 27

Список використаних джерел інформації 29

Додатки 31

 

 

 

Вступ

Сьогодні  економічну суть міжнародних кредитних  відносин можна розглядати як відносини  між суб’єктами міжнародної економічної  діяльності з приводу надання, використання та повернення позики.  Неможливо  не визнати, що міжнародний кредит відіграє значну роль в національній економіці  будь-якої країни.

В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні  міжнародний кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає  їм змінити асортимент продукції, що випускається, або поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках. Міжнародний кредит виступає опорою сучасної світової економіки, невід'ємним  елементом економічного розвитку суспільства  в цілому.

З позицій цільових функцій сьогодні міжнародні  кредити залучаються:

- для утримання України як держави  «на плаву» з метою входження  у світовий ринок, де вона  має стати частиною світової  економіки;

- для отримання кредитів для  трансформації структури економіки  України, зміни в ній народногосподарських  пропорцій, створення умов повної  економічної рівноваги;

- отримання кредитів під залучення  критичного імпорту, передусім  енергоносіїв, яких в Україні  обмаль, для розвитку національного  виробництва та особистого споживання;

- під виглядом першої із зазначених  цільових функцій іноземних кредитів  в Україні отримуються кредити  для виживання конкретних урядів.

Саме  ці обставини обґрунтовують актуальність розгляду  теми  міжнародних кредитних  відносин, з’ясування  їх ролі в  економіці країни.

Мета  роботи - дослідити теоретичні засади міжнародних кредитних відносин і їх роль в економіці та проаналізувати  практичні засади міжнародного кредитування національної економіки України.

Об’єктом  курсової роботи є сучасні міжнародні кредитні відносини  та їх роль  в  економіці України.

Предметом є сучасні форми міжнародних  кредитів, матеріально-грошові ресурси, механізми здійснення міжнародних  кредитних операцій.

Методологічною основою дослідження є історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у національному і глобальному середовищі.  Дослідження проведене з використанням методів: наукової абстракції; індукції; статистичного якісного і кількісного порівняння;   факторного та структурного аналізів;  табличні та графічні методи.

Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, Постанови Кабінету Міністрів України,  матеріали  Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, інформаційні матеріали ряду міжнародних товариств та асоціацій, наукові розробки,  статті українських  економічних періодичних видань, українські Інтернет-ресурси.

 

 

1. Суть поняття міжнародні кредитні відносини, їх роль в світовій економіці

Кредит  і кредитні відносини є невід'ємною  складовою економічної системи  будь-якої країни. Знаходячись у  центрі сучасного грошово-фінансового  господарства, обслуговуючи інтереси господарських суб'єктів, кредит опосередковує  зв'язки між державою, банком, товаровиробниками  і населенням. Розвиток міжнародних  економічних відносин передбачає як необхідну передумову наявність  міжнародного кредиту і можливість здійснення міжнародних кредитних  операцій. Кредитні відносини у світовій економіці виконують низку важливих функцій. Вони обслуговують зовнішньоекономічну  діяльність економічних агентів, стимулюють зовнішню торгівлю, створюють сприятливі умови для іноземних інвестицій тощо. Залучення іноземних кредитів в економіку певної країни має  важливе значення для виходу вітчизняного народного господарства з кризового  стану.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу, пов’язаний із  наданням валютних і товарних активів одними суб’єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення [1]. Кредиторами і позичальниками виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні установи, уряди, міжнародні та регіональні валютно-кредитні і фінансові організації. Об'єктивною основою розвитку міжнародного кредиту стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків. Інтенсифікація світогосподарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці обумовили збільшення обсягів, подовження і диференціацію термінів міжнародного кредиту.

Будучи  різновидом категорії "кредит" і  забезпечуючи просування товарів, послуг і капіталів, міжнародний кредит пов'язаний з іншими економічними категоріями (прибуток, ціна, гроші, валютний курс, платіжний баланс тощо) і всією  сукупністю економічних законів  ринку. Як елемент механізму дії  закону вартості міжнародний кредит знижує індивідуальну вартість товарів  порівняно з їхньою суспільною вартістю, наприклад, на основі впровадження імпортного устаткування, купленого в кредит.

Джерелами міжнародного кредиту є:

а) тимчасово вивільнена у підприємств  у процесі кругообігу частина  капіталу в грошовій формі;

б) грошові накопичення держави, мобілізовані банком;

в) грошові заощадження індивідуального  сектору, мобілізовані банком.

Джерелами міжнародного кредиту є: тимчасово  вивільнена в підприємств у процесі  кругообороту частина капіталу в  грошовій формі; грошові нагромадження  держави й особистого сектора, що мобілізуються банками. Міжнародний  кредит відрізняється від внутрішнього міждержавною міграцією й укрупненням  цих традиційних джерел за рахунок  їх залучення з ряду країн. Хоча міжнародний  кредит опосередковує рух товарів, послуг і капіталів у зовнішньому  обігу, рух позичкового капіталу за національним кордоном є відносно самостійним стосовно товарів, вироблених за рахунок позичкових коштів. Це зумовлено погашенням кредиту за рахунок прибутку від експлуатації введеного в дію за допомогою позичкових коштів підприємства, а також використанням кредиту в некомерційних цілях.

Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий у результаті експорту устаткування, сировини, палива; у процесі виробництва  у формі кредитування під незавершене  виробництво; при реалізації товарів  на світових ринках.

Міжнародні  фінансово-кредитні відносини —  це відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу  міжнародної міграції капіталів  з метою отримання їхніми власниками підприємницьких прибутків, позичкових процентів.

Міжнародні  кредитні відносини ґрунтуються  на певній методологічній основі. Одним  з її елементів є принципи, яких мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої операції на міжнародному ринку банківських  кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві [2].

Основні принципи міжнародного кредиту такі:

а) повернення − відображає необхідність своєчасного повернення, отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником. Якщо отримані кошти не повертаються, то має місце безповоротне передання грошового капіталу, тобто фінансування;

б) строковість − передбачає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначений строк, зафіксований в кредитній угоді;

в) платність − означає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й проплати права їх використання;

г) забезпеченість − передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальником узятих на себе зобов‘язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;

ґ) цільовий характер − притаманний більшості кредитів і відображає необхідність цільового використання коштів, які отримані від кредитора;д) диференційований характер − визначає диференційований підхід з боку кредитної організації до різних категорій потенційних позичальників залежно від інтересів як банку, так і країни, в якій розташований банк-кредитор.

Принципи  міжнародного кредиту виражають  його зв‘язок з економічними законами ринку і використовуються для  досягнення поточних і стратегічних завдань суб‘єктами ринку і держави [3].

Місце і роль міжнародного кредиту у  світовій економічній системі визначається насамперед його функціями, які відображають особливості руху міжнародного позичкового  капіталу у сфері міжнародних  економічних відносин.

До  базових функцій міжнародного кредиту  можна віднести:

а)  перерозподіл позичкових капіталів  між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва;

б) економію затрат обігу у сфері  міжнародних розрахунків;

в) прискорення концентрації і централізації  капіталу;

г) обслуговування міжнародного товарообігу;

д) прискорення науково-технічного прогресу [4].

Через виконання взаємозв’язаних функцій  міжнародний кредит відіграє певну  роль у розвитку світового виробництва, яка може  бути і позитивною, і  негативною.

Позитивна роль міжнародного кредиту полягає  у прискоренні розвитку виробничих сил шляхом забезпечення безперервності процесу відтворення та його розширення. Міжнародний кредит грає роль пов’язуючої  ланки та передавального механізму, що впливають на зовнішньоекономічні  відносини і в решті решт на відтворення. Будучи продуктом зростання  виробництва, міжнародний кредит одночасно  є необхідною умовою і каталізатором  розвитку ринкової економіки. Він сприяє інтернаціоналізації виробництва  та обміну, утворенню та розвитку світового  ринку. Міжнародний кредит сприяє прискоренню  процесу відтворення за наступними напрямками:

-  кредит стимулює зовнішню торгівлю, утворюючи додатковий попит на  ринку. Зовнішня торгівля в  кредит стала міжнародною нормою, особливо для товарів, які мають  тривалий цикл виготовлення, попит  та високу вартість. В умовах  зростання цін продукції та  збільшення  частки машин та  обладнання в світовій торгівлі  імпортери та експортери зацікавлені  у використанні зовнішньоторгових  кредитів. Будівництво підприємств  за кордоном також здійснюється  за рахунок кредиту, що використовується  для сплати імпортного обладнання, особливо технологічного та енергетичного;

- міжнародний кредит створює сприятливі  умови для іноземних приватних  інвестицій, так як пов’язаний  з потребою надання пільг фірмам  країни-кредитора; використовується  для створення інфраструктури, необхідної  для функціонування підприємств,  в тому числі іноземних та  змішаних;

-  міжнародний кредит використовується  для вилучення прибутку з країн-позичальників,  посилюючи позиції фінансового  капіталу. В той же час щорічні  платежі по поверненню позик  з відсотками, перевищуючи певний  розмір чистого прибутку суспільства, за рахунок якого формуються накопичення, які забезпечують зростання виробництва, негативно впливають на джерело формування цих накопичень в країнах-боржниках;

- міжнародний кредит сприяє утворенню  та закріпленню в країнах-боржниках  вигідного для іноземних монополій  економічного та політичного  режимів.

Негативна роль міжнародного кредиту полягає  в поглибленні та загостренні  диспропорцій в економіці. Міжнародний  кредит сприяє перевиробництву товарів, перерозподіляє позиковий капітал  між країнами та сприяє стрибкоподібному розширенню виробництва в періоди  підйому та періодичним його спадам. Міжнародний кредит посилює диспропорції суспільного відтворення, полегшує розвиток найбільш прибуткових галузей  та затримує розвиток галузей, в які  не залучається іноземний капітал; міжнародний кредит є важелем  спекуляції та фактором загострення  економічних та валютних криз. Має  місце посилення конкурентної боротьби за ринки збуту, сфери застосування капіталу, джерела сировини. Монополії  активно використовують кредит для  придбання джерел сировини, розширення ринків збуту, сфер застосування капіталів. По каналах світового ринку позикових  капіталів відбувається переміщення  “гарячих” грошей, яке посилює  нестійкість грошової сфери  та кредиту, валютної системи, платіжних балансів та економіки в цілому.

 

 

2. Форми та функції міжнародних кредитних  відносин

Різноманітність форм та видів  міжнародного кредиту  в найбільш загальних рисах можна  класифікувати за кількома головними  ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин (див. Додаток А).

За  джерелами розрізняють внутрішнє  та зовнішнє кредитування та фінансування зовнішньої торгівлі. Ці види кредиту  тісно пов‘язані між собою  та обслуговують усі стадії руху товарів  від експортера до імпортера: заготівлю  або виробництво експортного  товару, перебування його в дорозі та на складі, в тому числі й за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва  та споживання. Чим ближчий товар  до реалізації, тим сприятливіші для  боржника умови кредитування [11].