Лізинг

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський  державний бізнес-коледж

Кафедра економіки  та підприємства

 

 

 

Реферат

 

 з предмету: Управління витратами

на тему: Лізинг

 

 

Виконав:

студент IIІ курсу

Перевірив:

Викладач 

 

 

 

 

 

 

 

Роботу захищено з оцінкою ______________________

 

 

Черкаси 2013

 

ПЛАН

Вступ

1. Зміст, об'єкти та  види лізингу.

2. Фінансовий лізинг  як джерело фінансування інвестиційних  проектів, його ознаки та організація.

3. Учасники лізингових  операцій, їх взаємовідносини та  регулювання.

4.Лізингові контракти, їх призначення, види та склад. 
5.Лізинг в Україні: стан і перспективи розвитку.

Висновок

Список використаної літератури 
Вступ

Традиційні фінансові  послуги, які банки надають підприємствам  та організаціям, не завжди допомагають останнім сповна розв'язувати свої проблеми. Адже проблеми, частіше за все, пов'язані з оновленням чи вдосконаленням основних фондів підприємств і потребують довгострокових інвестицій. За таких умов перспективним стає лізинговий бізнес. У сучасних умовах лізинг – це альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні відносини, елементи кредитування та фінансування. З позиції банків – це один із шляхів диверсифікації видів банківської діяльності. Завдяки лізинговим операціям банк може значно розширити коло клієнтів та підвищити свою прибутковість.

 

 

1. Зміст, об'єкти та  види лізингу.

У Законі України “Про лізинг” термін “лізинг” трактується  як “підприємницька діяльність, що спрямована на інвестування власних  чи залучених фінансових коштів та полягає у наданні лізингодавцем  у виключне користування на певний термін лізингоотримувачу майна, яке є власністю лізингодавця чи придбане їм у власність за дорученням та узгодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умовою сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів”. У новому проекті Закону “Про лізинг” передбачається більш чітке визначення лізингу «як строкове та платне відповідно до визначених конкретною угодою умов, користування майном (у тому числі спеціально придбаним на замовлення), що передається лізингоотримувачу особою, яка є власником цього майна (лізингодавцем). Тобто лізинг може виступати формою строкового та платного користування майном.

Лізингу притаманні особливі риси, що суттєво відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:

1) наявність посередника,  який бере на себе обов'язки  власника майна;

2) тип майна, що надається  у лізинг, визначається лізингоотримувачем  за погодженням з лізингодавцем  та переважно представлений об'єктами  основних фондів виробничого призначення;

3) термін лізингу майна,  як правило, співвідноситься з  періодом амортизації цього майна.  У класичному розумінні лізинг  – довгострокова операція;

4) періодичність виплат  лізингових платежів установлена  в договорі;

5) можливість викупу  об'єкта лізингу за залишковою вартістю;

6) широке коло учасників; 

7) забезпеченість лізингової  угоди майном – об'єктом лізингу.

Головні об'єкти лізингу  – елементи активної частини основних фондів. Згідно із Законом України  “Про лізинг” не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Залежно від характеру  об'єкта лізингу розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна. Об'єктами лізингу  рухомого майна є: транспортні засоби (вантажні та легкові автомобілі, літаки, вертольоти, судна); будівельна техніка; засоби теле- та дистанційного зв'язку; верстати; засоби обчислювальної техніки; інше виробниче обладнання, механізми та прилади.

До об'єктів  лізингу нерухомості належать будівлі та споруди виробничого призначення.

У закордонній практиці лізинг класифікують за основними ознаками, серед яких: склад учасників угоди, тип майна, ступінь його окупності, умови амортизації, обсяг обслуговування, сектор ринку, характер лізингових платежів, методи фінансування лізингу тощо.

Залежно від складу учасників  угоди розрізняють прямий лізинг, за якого власник майна (постачальник) самостійно передає об'єкт у лізинг (двостороння угода), та опосередкований лізинг, коли передача майна здійснюється через посередника. В останньому випадку має місце класична тристороння операція або при складних лізингових операціях – багатостороння операція з великою кількістю суб'єктів угоди.

Різновидом прямого  лізингу можна вважати зворотній  лізинг (ліз-бек), за яким власник майна передає право власності на нього майбутньому лізингодавцю на умовах купівлі-продажу та одночасно вступає з ним у відносини як користувач цього майна. Це не виключає можливості наступного викупу майна після закінчення терміну угоди та відтворення права власності на нього постачальника-користувача.

Залежно від характеру  об'єкта лізингу розрізняють лізинг рухомого майна (машинно-технічний) та лізинг нерухомого майна.

За ступенем окупності майна виділяють:

* лізинг з повною  окупністю, за якого протягом терміну дії однієї угоди відбувається повна виплата вартості об'єкта лізингу;

лізинг з неповною окупністю має місце, коли протягом терміну дії однієї угоди окупається лише частина вартості майна. Залежно  від умов амортизації розрізняють:

* лізинг з повною амортизацією та відповідно з повною виплатою вартості об'єкта;

* лізинг з неповною  амортизацією, отже з частковою  виплатою вартості.

Відповідно до двох останніх ознак виділяють фінансовий та оперативний  лізинг, які дуже пов'язані між  собою.

До фінансового лізингу належать, як правило, контракти, що передбачають сплату протягом чітко встановленого строку лізингових платежів, величина яких є достатньою для повного відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням майна та реалізацією прав власника, а також для забезпечення йому певного прибутку.

Операції оперативного лізингу характеризуються тільки частковою  амортизацією об'єкта лізингу протягом одного строку лізингування; здійсненням  більшої частини обов'язків, пов'язаних з обслуговуванням майна, за рахунок лізингодавця.

За обсягом обслуговування об'єкта, що передається у лізинг, вирізняють:

* чистий лізинг, коли лізингоотримувач зобов'язується здійснювати все обслуговування лізингуючого об'єкта;

* лізинг із повним набором послуг, коли лізингодавець має надавати повний набір послуг за об'єктом лізингу;

* лізинг із частковим набором послуг.

За характером лізингових платежів розрізняють:

* лізинг із грошовим  платежем, коли всі платежі здійснюються  у грошовій формі;

* лізинг із компенсаційним  платежем, коли платежі здійснюються у формі постачання товарів, вироблених на даному обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг;

* лізинг із змішаним  платежем, коли поєднуються названі  вище форми оплати.

Стосовно податкових та амортизаційних пільг окремо виділяють:

• фіктивний лізинг, коли угода має спекулятивний характер та укладається з метою отримання  необґрунтованих  податкових та амортизаційних пільг;

• дійсний лізинг, коли при укладанні угоди вказана  вище мета не є основною та визначною.

Відповідно до чинного Закону України «Про лізинг» в Україні можливо реалізувати лише два види лізингу – фінансовий та оперативний і три форми лізингу – зворотний, пайовий та міжнародний.

До міжнародного, або  зовнішнього, лізингу належать угоди, в яких хоча б одна сторона чи всі сторони одночасно є представниками різних країн. До цієї форми лізингу можна віднести угоди, які проводить лізингодавець і лізингоотримувач однієї країни, якщо хоча б одна сторона будує свою діяльність та має капітал спільно із іноземною фірмою, наприклад, виступає спільним підприємством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Фінансовий лізинг  як джерело фінансування інвестиційних  проектів, його ознаки та організація.

У новому законопроекті  “Про лізинг” фінансовий лізинг визначається як «договір,  гідно з яким лізингоотримувачу передається у користування на визначений договором термін майно (предмет лізингу), яке спеціально придбане лізингодавцем відповідно до визначених у договорі з лізингоотримувачем специфікації та умов, яке лізингоотримувач може отримати у  власність після закінчення терміну користування ним та у випадку оплати повної визначеної договором ціни. 

Особливими ознаками такого виду лізингу є: 

* довгостроковий характер  такої послуги;

* господарське відношення  до об'єкта як до власності;

* виключне право лізингоотримувача на користування майном протягом усього терміну дії лізингової угоди;

* можливість придбання  об'єкта за залишковою вартістю  після закінчення строку лізингової  угоди;

* страхування та відповідальність  за майно, як правило, несе  лізингоотримувач;

* можливість реалізації  опціону на купівлю лізингоотримувачем  об'єкта лізингу за залишковою  вартістю після закінчення основного  терміну лізингу.

Згідно із дослідженнями  американських економістів банк може брати участь у лізинговому  бізнесі прямо та опосередковано (шляхом фінансування лізингової компанії).

Якщо з метою фінансування лізингового проекту банківська установа бере опосередковану участь у лізинговому бізнесі, то, як правило, створюється власна дочірня лізингова  компанія і банк здійснює її кредитне обслуговування. Відомо, що 75–80 % від загальної кількості лізингових компаній у світі створені банками або контролюються ними. Схема організації лізингу за опосередкованою участю банку подана на рис. 1

 

Виробник (постачальник)

Банк

 

Дочірня лізингова компанія

 

Лізонгоотримувач

 

Рис 1. Організація опосередкованого лізингу

 

 

Відмінністю такої схеми  фінансування від прямого кредитування є наявність фінансового посередника  між банком і лізингоотримувачем, однак загальновизнана практика кредитування тут повністю зберігається. Безпосередньо банківський позичальник –. лізингова компанія – розглядається як фінансовий посередник. Реальним позичальником вважається лізингоотримувач, що використовує свої активи у виробничих цілях для отримання грошових надходжень, щоб виплатити лізингові платежі і тим самим забезпечити погашення боргу за позичкою лізингової фірми.

У такому випадку аналіз проекту ускладнюється, оскільки доводиться аналізувати як лізингову компанію, так і лізингоотримувача.

В організації лізингового процесу за умови опосередкованої участі банків можна умовно виділити три етапи. На першому етапі здійснюється необхідна підготовча робота для укладення юридичних договорів. Важлива роль цього етапу обумовлена складним характером багатосторонніх відносин при лізингу, який потребує докладного вивчення всіх умов та особливостей кожного етапу організації операції. Лізингові процедури, які здійснюються на цьому етапі, оформлюються у таких документах: заявці, яку отримує лізингодавець від майбутнього лізингоотримувача; висновку про платоспроможність лізингоотримувача та ефективність лізингового проекту; замовленні-наряді, який направляється лізингодавцем постачальнику; кредитному договорі, що укладається лізинговою компанією з банком про надання позички для проведення лізингових операцій.

Значна роль у лізинговому  процесі належить другому етапу, на якому в три- та двосторонніх договорах  закріплюється лізингова операція. Лізингові відносини, що складаються  на цьому етапі, оформлюються у таких  документах: договорі купівлі-продажу об'єкта лізингу; акті прийняття об'єкта в експлуатацію; лізинговій угоді; договорі на технічне обслуговування майна, що передається у лізинг; договорі на страхування об'єкта лізингу.

Третій етап лізингового  процесу включає період користування об'єктом лізингу. На цьому етапі лізингові операції знаходять відображення у бухгалтерському обліку та звітності; здійснюється виплата лізингових платежів лізингодавцю, а після закінчення терміну лізингу оформлюються відносини щодо подальшого використання майна.

Участь банків у створенні  лізингової компанії має ряд переваг, а саме: можливість кредитування за рахунок залучених коштів, зменшення  ризиків банку, що пов'язані із проведенням  лізингових операцій. У свою чергу  у банківських лізингових компаній з'являється можливість отримання пільгових кредитів від своїх засновників, гарантій від банку, можливість отримання матеріально-технічної бази банку. При цьому скорочуються витрати на функціонування офісу компанії, коли його розміщено на території банку. Задовольняючи значні кредитні потреби лізингових компаній, банки тим самим отримують можливість впливати на масштаби, напрями та обсяги лізингових операцій, а отже на розвиток конкретних видів лізингу та лізингового бізнесу в цілому.