Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2014 в 18:01, курсовая работа
Методологічною основою дослідження є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: системний, соціологічний, історичний, порівняльний, спостережень, системного аналізу, економічно-математичний, статистичний, прогнозування. Використовуватимуться також методи класифікації, періодизації, синтезу та аналізу, сукупність яких дасть можливість на належному рівну розкрити тему дослідження та трактувати досліджувану проблему з точки зору сучасних тенденцій у вивченні економічних відносин
Інформаційною базою послужили роботи відомих російських та українських науковців Бекарєвіч А.Д.[4], Богатурова О.Д. [5], Дахно І.І. [7], Ларіна Є.О. [12], Колєснікова Н.С. [9], Шестакової Є.Є. [24], Манасова М.І. [13], Сизоненко А.І. [19], Сльозкіна Л.Ю. [21], Первушина А.С. [17] та інших, матеріали преси («Латинська Америка», «Туризм», «Економічні науки», «Проблеми економіки» тощо), фактичні дані, розміщені на офіційних сайтах ЦРУ США та ООН.
Вступ….……………………………………………………………………
Розділ 1. Макроекономіка країни………………………………………..
1.1. Основні економічні показники…..…………………………….
1.2. Чинники і динаміка економічного зростання…………..…….
1.3. Стратегія економічного розвитку……………………………..
Розділ 2. Галузева структура економіки………………………………..
2.1. Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)……
2.2. Вторинний сектор (промисловість та будівництво)…………
2.3. Третинний сектор (сфера послуг)……………………………..
Розділ 3. Країна у світовому господарстві……………………………..
3.1. Структура зовнішньої торгівлі………………………………..
3.2. Іноземні інвестиції……………………………………………..
3.3. Конкурентоздатність і міжнародне співробітництво………..
Висновки.. ………………………………………………………………..
Список використаної літератури………………………………………..
На Кубу на початку 2013 року була проведена перша оптоволоконна мережа широкосмугового доступу в Інтернет. Державі дана модернізація інформаційної інфраструктури обійшлася в 70 мільйонів доларів. Кабель, що був протягнутий з Венесуели на відстань понад 1500 кілометрів.
3 червня 2013 року в країні відкрилися 118 інтернет-кафе. Вартість години роботи в інтернет становить 4,5 долара США. Населення вперше отримало вільний доступ у всесвітню інформаційну мережу. Інтернет код країни: сu.
На Кубі є єдиний оператор мобільного зв'язку - державна компанія ETECSA під торговою маркою Cubacel. Спочатку, мобільні телефони могли мати тільки іноземці, працівники зарубіжних фірм або кубинці, які займають ключові пости в державному апараті. При цьому, прості кубинці, що бажають обзавестися мобільним телефоном, обходили заборону, оформляючи телефони на ім'я іноземних громадян. 14 квітня 2008 року кубинським громадянам було дозволено вільне придбання мобільних телефонів, що стало причиною масового поширення мобільного зв'язку.
РОЗДІЛ 3. КРАЇНА У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Відсутність цілісної офіційної інформації щодо зовнішньої торгівлі Куби ускладнює складання з уривчастих відомостей достовірної загальної картини.
Країна підтримує зовнішньоекономічні і торговельні зв'язки більш ніж з 80 країнами. Обсяг імпорту у 2012 році склав 14,25 млрд.дол, а експорту − 5,68 млрд.дол.
Потреби Куби в промисловому і транспортному устаткуванні, а також у нафті практично повністю покриваються за рахунок імпорту; значна частина промислових споживчих товарів, сировини і багато видів основних продуктів харчування також надходять з-за кордону.
Цукор дає 84% вартості експорту, іншими важливими статтями експорту є нікель, сигари, тютюн та цитрусові. Станом на 1990 р., торговельний дефіцит Куби оцінювався у 2,2 млрд. дол..
За даними на 2012 р. приблизно 45% зовнішньоторговельного обороту Куби припадало на країни Європи, 39% - на країни Латинської Америки і Канади і 16% - на Азіатсько-Тихоокеанський регіон (рис.3.1). Пріоритетними стали відносини з Канадою, країнами ЄС, Росією, Китаєм і Японією. Найважливішим завданням залишається подолання економічного ембарго з боку США [30].
За останнє десятиліття обсяги імпорту та експорту Куби зростали високими темпами, що обумовлено економічними перетвореннями, які відбувалися на Кубі у ці роки. Тільки у 2012 році ці темпи уповільнюються (рис.3.2 − 3.3).
Рис.3.2. Динаміка експорту Куби за 2003−2012 рр. (млн.дол)
Рис.3.3. Динаміка імпорту Куби за 2003−2012 рр., млн.дол.
Джерело: http://www.ereport.ru/stat.
Позитивний ефект для розвитку зовнішньої торгівлі й іноземних інвестицій очікується у зв'язку з розвитком на Кубі вільних зон (їх на сьогодні понад 10).
Інфляція в 2009 р. склала 1,4%, в 2010-му - 2,9%. Серйозна загроза - величезне негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, почасти компенсується надходженнями від іноземного туризму і грошовими переказами від кубинців з-за кордону (майже $1 млрд. щорічно).
Кубі існує «чорний» ринок, наявність якого в поєднанні з корумпованістю державних чиновників якоюсь мірою зм'якшує твердість існуючої розподільної системи.
Куба надає допомогу багатьом країнам Африки, Латинської Америки та Азії в підготовці кадрів, у галузі освіти, охорони здоров'я, розвитку рибальства, тропічного рослинництва і тваринництва, в дорожньому і житловому будівництві.
3.2. Іноземні інвестиції
Винятково важливе місце в зовнішньоекономічній політиці Куби надається залученню в економіку країни іноземних інвестицій «на контрольованій основі» у формі спільного підприємництва.
На Кубі діє 394 економічних асоціацій за участю іноземного капіталу з 45 країн, які охоплюють 37 секторів економіки.
Загальний обсяг іноземних інвестицій становить понад 5 млрд. дол. Основними сферами їхньої діяльності є різні галузі промисловості, туризм, гірничорудна справа. Провідними інвесторами в економіку Куби виступають Іспанія, Канада, Італія, Великобританія і Франція. Найбільш великим інвестором на Кубі є канадська компанія «Шеррит Інтернасіональ», що діє в нікелевій промисловості, видобутку нафти, туристичній сфері й сільському господарстві.
Найважливішою і за підсумками 2012р. провідно сферою іноземного інвестування на Кубу є туризм. При участі іноземних фірм створюються нові туристичні комплекси, реставруються існучі готелі, формуються асоціації, що здійснюють спільне керування готельним господарством. У галузі діють більше 90 угод про спільну з іноземним капіталом інвестиційну діяльність, а обсяг іноземних капвкладень оцінюється в 850 млн. дол. Завдяки росту числа готелів, що перебувають в адміністративному керуванні досвідчених іноземних компаній, рівень обслуговування туристів у них постійно підвищується. Активно працюють на кубинському ринку відомі туристичні фірми з Іспанії - Sol Melia і Trip, Франції - ACCOR і Club Med, Німеччини - LTI, Ямайки - Super Clubs. До кінця 2012 р. 26 змішаних компаній здійснювали експлуатацію 3,6 тис. готельних номерів у різних туристичних центрах Куби й понад 10 тис. номерів перебували під адміністративним керуванням іноземних компаній.
Прямі іноземні інвестиції за даними Всесвітнього банку зростають з 24218,56 млн. дол. у 2009 р. до 110000 млн. дол. у 2012 році [30]. Відбувається розширення сфер іноземних інвестицій: були створені перші спільні структури в банківській сфері (іспанський партнер Caja de Madrid) і в страхуванні (із британською фірмою Lambert Fenchurch).
Поряд з ростом обсягів прямих інвестицій в економіку Куби вкладених іноземних компаніями, відзначається помітна активність із боку закордонних інвестиційних фондів, що створюють спеціалізовані структури для обслуговування кубинського ринку. До їхнього числа відносяться британські Beta Gran Caribe і Commonwealth Development, що мають на Кубі свої представництва й спільні з кубинцями фірми, що управляють фінансами фондів на Кубі.
Для Куби є характерним поступове зростання обсягів державного боргу (рис.3.4). слід відмітити, що до 2007 року державного боргу взагалі не було.
Рис.3.4. Державний борг Куби, % до ВВП
Джерело: http://www.ereport.ru/stat.
Найважливішим елементом створення поля правої стабільності для іноземних інвесторів є курс Куби на висновок угод про заохочення й взаємний захист інвестицій. На кінець 2012 р. у Куби була підписано 51 подібна угода й по угодах з 10 країнами здійснюється переговірний процес. Одночасно кубинське керівництво веде роботу з розширення договірно-правової бази інвестиційної сфери.
У цьому зв'язку іншим елементом стимулювання припливу іноземних капітальних вкладень є угоди про запобігання подвійного оподатковування. До теперішнього часу в Куби є подібні угоди з Іспанією, Італією й Барбадосом. Відповідна угода з Росією була підписана в грудні 2000 року, під час візиту президента РФ В.В.Путина на Кубу.
3.3. Конкурентоздатність і міжнародне співробітництво
Куба є членом Всесвітньої торговельної організації та Всесвітньої митної організації. Постійно бере участь у міжнародних угодах — Нью-Йоркської конвенції про міжнародний арбітраж, Паризьку конвенцію й Мадридський протокол, пов'язаних із промисловою власністю. Підписано угоду Всесвітньої організації індустріальної власності. У рамках ООН Республіка Куба підписала різні угоди і є учасницею декількох конвенцій по туризму, торгівлі, цивільній авіації, захисту навколишнього середовища й т.д. В 1999р. Куба була вибрана членом Ради по експлуатації Всесвітнього поштового союзу, спеціалізованого установи ООН, а також була обрана членом Керівної ради МАГАТЄ [25, c.105].
Одним з показників, який характеризує конкурентоздатність країни − індекс глобальної конкурентоздатності. Індекс конкурентоспроможності оцінює здатність країн забезпечити високий рівень добробуту своїх громадян. Що в першу чергу залежить від того, наскільки ефективно країна використовує ресурси, якими володіє. При цьому для підтримки рівня життя в умовах вільного ринку, як правило, необхідно постійне підвищення продуктивності праці і якості товарів/послуг. Згідно рейтингу глобальної конкурентоздатності за 2013−2014 рік Куба займає 94 місце, рік тому займала 97−е місце. Тобто займає місце в середині списку країн світу [29].
Ще один показник конкурентоздатності країни − це ІРЛП. Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) - інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Перше місце в цьому рейтингу займає Швейцарія. Куба − це країна з високим рівнем людського розвитку − 0,78; а це 59−е місце серед двох сотень країн, зразу за Болгарією та Панамою [31].
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволяє зробити нам висновки.
Негативний вплив на економіку Куби чинять економічне ембарго з боку найбільшого північного сусіда США та втрата такого серйозного партнера як СРСР.
Проведений аналітичний пошук свідчить, що Куба може стати не тільки однією з передових країн латинської Америки, але і всього світу. Все залежить від людей, від уряду. За останні кілька років Куба вже почала зростання за всіма параметрами, і ця тенденція повинна продовжуватися - в Куби є все, що необхідно, щоб стати однією з найсильніших держав. Враховуючи особливості кубинського менталітету і сучасні загальносвітові тенденції, можна сказати, що всі сценарії розвитку Куби ведуть її в ринкову економіку. Сьогодні є всі підстави вважати, що нинішня економіко-політична спрямованість досить життєздатна при подальшій її демократизації [9]. Підводячи підсумок, хочу зауважити, що Куба за останні кілька років вже змінилася на стільки, що її часом важко впізнати. Будемо сподіватися, що ці зміни і реформи не встануть і підуть далі і Куба стане не «країною третього світу», а однією з передових держав.
Узагальнюючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що Куба - багатостороння перспективна в економічному плані країна, яка розвивається швидкими темпами. Куба є унікальною в багатьох аспектах: унікальним є її клімат, флора та фауна; на Кубі багато історичних пам’яток, музеїв, природних парків та інших цікавих об’єктів. Все це робить Куби дуже привабливою для туристів, для розвитку якого є всі необхідні економічні умови.