Країна у світовому господарстві

Енергетика базується на імпортній нафті. Вона переробляється в Гавані і Сантьяго-де-Куба. Споруджується великий нафтопереробний завод в Сьєнфуегосі. Виробничі потужності електроенергетики склали 2,3 млн. кВт. Замість малопотужних місцевих мереж створена єдина енергосистема. В районі Сьєнфуегоса з допомогою СРСР споруджена перша АЕС (табл.2.1).

З виробництва нікелю, за запасами якого Куба посідає перше місце в світі, республіці вдалося вийти на найвищий рівень, який становить близько 68 тисяч тонн. 50% видобутого нікелю припадає на частку спільного підприємства Moa Nickel. Двосторонні контракти, що укладаються кубинською стороною з іноземними компаніями, здійснюються організацією, іменованої Gtominera S.A. Реконструюються та споруджуються горнометаллургійні підприємства сумарною потужністю 130 тис. т нікелю в рік (близько 1/4 світового виробництва) [20, c.22].

Таблиця 2.1

Основні показники промисловості країни у 2013 році

Показник	Од.вим.	Разом	Місце у світі
Виробництво електроенергії	млрд. квтг	17,8	76
Споживання електрики	млрд. квтг	16,38	73
Електрика - встановлена генеруюча потужність	млрд. квтг	5,914	68
Електрика - від викопного палива:	%	99,3	56
Електроенергії з ГЕС	%	0,6	143
Електрика - з інших поновлюваних джерел	%	0,1	94
Виробництво сирої нафти	бар/день	53000	57
Виробництво нафтопродуктів	бар/день	104200	73
Виробництво природного газу	куб.м	1,03	89

Джерело:https://www.cia.gov/library/publications/hte-word-factbook/gos/bb.html.

Чорна металургія представлена невеликим підприємством в Гавані. Створена хімічна промисловість з великими підприємствами по виробництву штучних добрив. Вони розташовані в портах Сьєнфуегос, Матансас, Нуевітас.

У машинобудуванні життєво важливі для економіки підприємства побудовані з допомогою СРСР (завод комбайнів в Ольгіне, механічний завод в Санта-Кларі і ін). Суднобудування спеціалізоване на виробництві риболовних суден.

Легка промисловість традиційно розвинута в районі Гавани, в Сантьяго-де-Куба. Споруджений великий текстильний комбінат в Санта-Кларі. Одна з головних традиційних галузей - тютюнова промисловість - зосереджена у Гавані. Великий розвиток отримує харчова промисловість, у тому числі виробництво фруктових соків і консервів. Галуззю, розвиток якої поліпшило продовольче становище, стало технічно оснащене морське рибальство. З допомогою СРСР був побудований великий рибальський порт в Гавані.

Для забезпечення зростаючих обсягів промислового та житлового будівництва створена велика цементна промисловість, побудовано ряд домобудівних комбінатів [27, c. 137].

Галузі промисловості: нафта, нікель/кобальт, фармацевтика, тютюнова, будівельна, сталь, цемент, сільськогосподарська техніка, цукор.

Куба здійснює як експорт так і імпорт промислової продукції. Дані за останні десять років про обсяги імпорту та експорту представлені на рис.2.2.

.

 

Рис.2.3 Темпи зростання обсягу промислового виробництва Куби, %

Джерело: http://www.ereport.ru/stat.php?razdel=country&count=cuba

 

Експорт - партнери: Канада − 17,3%, Китай - 16,6%, Венесуела − 12,7%, Нідерланди − 8,8%, в Іспанія − 5,8% (2012).

Імпорт - товари: нафтопродукти, продовольство, машини і устаткування, хімікати.

Імпорт - партнери: Венесуела на 36,4%, Китай − 10,5%, Іспанія − 8,7%, Бразилія −5,1%, США −  4,2% (2012) [33].

Сучасні інтереси Куби в області промисловості зводяться до розвитку експортної та імпортної галузі ринку. За останні роки спостерігається поступове зростання обсягів промислового виробництва. Зросло також виробництво простої і нержавіючої сталі, металопрокату, будівельної техніки, електрокабелів, що дозволило задовольнити внутрішні потреби й налагодити експорт у сусідні країни. Змінилася якість і номенклатура продукції, усе більше відповідаючи міжнародним стандартам.

Покращилися показники розвитку базової промисловості, де було проведене укрупнення підприємств, у результаті чого стало можливим більш результативно використовувати ресурси, створювати економічні об'єднання з іноземним капіталом з метою залучення передової технології, розширення ринків збуту й підвищення конкурентоспроможності продукції. Перед галуззю коштує завдання збільшення, у кооперації з іноземними інвестиціями, в 2012 р. видобутку нафти до 2,6 млн. т., природного газу — до 700 млн. куб. м., нікелю, кобальту — на 9,6%, а також виробництва паперу, скла, продукції хімічної промисловості [33].

Зберігається позитивна динаміка розвитку фармацевтики, мікробіології й біотехнології, які одержують пріоритетне державне фінансування. Високий рівень підготовки національних кадрів, широкі контакти з ведучими міжнародними центрами дозволили розробити ряд лікарських препаратів і вакцин, експортованих у країни, що розвиваються, а також створити високоякісний насінний фонд високопродуктивних сортів бананів, картоплі, цукрового очерету.

У зв'язку із широкомасштабним розвитком туризму на Кубі передбачуваний і стабільний характер має збільшення попиту на будматеріали, у т.ч. цемент, азбест і т.д. Без державних дотацій росте виробництво й експорт мармуру й мармурових плит, білої кераміки.

Кубинські виробники продовжують зазнавати певних труднощів з поставкою своїх товарів на зовнішній ринок, у першу чергу, через їхню низьку конкурентоспроможність, незнання ринкової кон'юнктури, недостатнього досвіду ведення зовнішньоторговельних операцій. Для багатьох галузей кубинської промисловості характерні проблеми високого рівня енергоємності, технологічної відсталості, складності переходу до світових стандартів.

На думку кубинських економістів, внутрішній ринок споживчих товарів, реалізованих на долари, має більший потенціал. В останні роки налагоджено виробництво широкого асортименту таких товарів як: меблі, електропобутові прилади, продукти харчування, безалкогольні й алкогольні напої, швейні вироби, товари особистої гігієни, парфумерія. Дана продукція дозволяє істотно скоротити обсяг імпорту [28, c. 277].

У ці останні роки кубинська економіка була занурена в процес глибоких і широких змін, спрямованих на адаптацію соціально-економічної системи країни до ситуації, коли були загублені її основні міжнародні економічні зв'язки й посилена американська блокада. Ці перетворення дали вже свої позитивні результати.

 

2.3. Третинний сектор (сфера  послуг)

Куба має доволі розвинуту сферу послуг, вона займає 3−є місце у ВВП країни  (табл.2.2) [34].

Основні транспортні мережі Куби було збудовано завдяки Радянському Союзу. Транспортні засоби значно застаріли, тому потребують оновлення. Більшість пасажирів і вантажів перевозять автомобільним і залізничним транспортом. Загальна довжина залізниць становить 4226 км. Створення розгалуженої залізничної мережі пов’язане з розвитком плантаційного господарства та цукрової промисловості. Через весь острів із заходу (Гуане) на схід (Гуантанамо) прокладено головну залізницю.

Розвинута також мережа автошляхів (60,8 тис. км), 2/3 яких із твердим покриттям. Важливе значення має Центральне шосе, що пролягає через весь острів від Ла-Фе до Сантьяго-де-Куба. Більше автошляхів знаходиться у районі Гавани.

Морський транспорт країни сприяє розвитку зовнішньої торгівлі, однак у 90-ті роки XX ст. його роботу було зупинено у зв’язку з різким скороченням постачань російської нафти. Нині він складається з 15 суден тоннажністю 54,8 тис. т (2010). Найбільшими портами є Гавана, Сантьяго-де-Куба, Матансас, Сьєнфуегос, Маріель. Порти і термінали: великий морський порт(и): Антілла, Сьєнфуегос, Гуантанамо Гавана, Матансас, Mariel, Nuevitas Bay, Сантьяго-де-Куба.

Таблиця 2.2

Основні показники сфери послуг Куби у 2013 році

Показник	Од.вим.	Разом	Місце у світі
Рівень розвитку
ВВП у сфері послуг	млн. $	279,9	89
Зайнятість у сфері послуг	тис.роб.	3287,6	77
Продуктивність праці	$ /роб	17200	98
Транспорт
Кількість аеропортів	Од.	133	42
Довжина трубопроводів: − газ − нафта	км	41 230
Довжина залізних доіг:	км	8203	25
Довжина доріг з покриттям грунтові	км	60858 29820 31038	72
Довжина водних шляхів	км	240	95
Зв'язок
Кількість стаціонарних телефонів	млн	1193	79
Кількість сотових телефонів	млн	1315	149
Кількість користувачів Інтернету	млн.	1606	79
Кількість Інтернет-хостів:	од.	3244	154
Кількість туристів	млн.осіб	2,7	46

Джерело:https://www.cia.gov/library/publications/hte-word-factbook/gos/bb.html.

 

Завдяки розвиткові туризму велику увагу приділяють авіаперевезенням, які обслуговує національна авіакомпанія «Кубана де Авіасьйон».

У даний час основою кубинської економіки є саме туризм (близько 50% від всієї економіки, у порівнянні з 4% з 90-ми рр.). Туризм як і раніше залишається найдинамічнішою сферою кубинської економіки. За підсумками 2012 року в "бездимної індустрії" зареєстровано зростання у розмірі 12,3%. Тільки за 2012 рік Кубу відвідало понад два мільйони туристів з усього світу. За останні десять років Кубу відвідало понад 15 мільйонів людей, і ця цифра постійно зростає. Зараз найбільший в Карибському басейні острів має 40,5 тис. номерів. Більше половини з них управляється іноземними готельними ланцюгами, а 4-5* готелі становлять не менше 72% всього готельного фонду.

Рівень освіти та охорони здоров'я на Кубі близький до рівня країн Західної Європи. Медицина на Кубі знаходиться на найвищому рівні при тому, що вартість медичних послуг невисока. Для жителів острова Свободи медицина є безкоштовною і кожен житель проходить обов'язкову диспансеризацію як мінімум раз на рік. На Кубі виготовляються унікальні медичні препарати, як наприклад, мелагенин, використовуваний для лікування шкірного захворювання вітіліго, вакцини проти менінгіту та гепатиту. Широку популярність отримали оздоровчі та реабілітаційні медичні дитячі центри [18, c.93].

Сфера освіти на Кубі одна з найбільш розвинутих. На кожні 42 жителя країни приходиться 1 вчитель, цей показник є одним з найвищих у світі. Уся освіта є безкоштовною.  За рівнем грамотності (99,8%) Куба займає друге місце за Грузією (100% грамотність населення).

Революційні Збройні Сили Куби включають Територіальні Загони (Milicia де Tropas де Territoriales, МТТ)); Революційний військово-морський флот (Marina de Guerra Revolucionaria, ДОД, включає в себе Морську Піхоту); Революційні Повітряні війська (Defensas Анти-Aereas y Fuerza Aerea Revolucionaria, DAAFAR), Молодіжну Трудову Армію (Ejercito Juvenil del Trabajo, EJT) [35].

Військові витрати становлять 3,2% ВВП (2011), це 37−е місце у світі.

Телефонний зв'язок: збільшення інвестицій на початку 1994 року і створення нового Міністерства Інформаційних Технологій і Зв'язку в 2000 році призвело до поліпшення системи; національні волоконно-оптичні системи в стадії розробки; мобільний зв'язок коштує дорого і повинен бути оплачений у конвертованих песо, що фактично обмежує його використання громадянами країни. Фіксована щільність залишається на низькому рівні - 10 на 100 жителів.

ЗМІ: уряд володіє і управляє всіма мовними засобами масової інформації приватної власності в електронних ЗМІ заборонена; на уряд працює 4 національних телевізійних мережы і багато місцевих телевізійних станцій; 6 національних радіо мереж, міжнародна станція і багато місцевих радіостанцій;