Кооператив як організаційна форма

Члени кооперативу  передають право користування належною їм земельною ділянкою кооперативу як пайовий внесок у порядку, визначеному Земельним кодексом України. За земельну ділянку, передану в користування, справляється відповідна плата згідно з договором у розмірах, визначених загальними зборами. За претензіями кредиторів звернення стягнення на земельні ділянки, надані кооперативу в користування, не допускається.

Дохід сільськогосподарського кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після  покриття матеріальних і прирівняних  до них витрат і витрат на оплату праці найманого персоналу. Порядок  використання доходу кооперативу встановлюється статутом. Кооперативні виплати і виплата часток доходу на паї членам кооперативу та асоційованим членам до оплати праці не належать.

Нарахування і виплата часток доходу на паї  здійснюється за підсумками фінансового  року з доходу, що залишається у  розпорядженні кооперативу з  урахуванням необхідності формування фондів для його розвитку. Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу  виплата часток доходу на паї може здійснюватися грішми, товарами, цінними  паперами, збільшенням паю тощо. У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами відповідно до його вартості на момент виходу, а земельної ділянки — в натурі (на місцевості). Для виконання статутних завдань сільськогосподарські кооперативи та їх об’єднання можуть створювати підприємства різних видів (кооперативні підприємства). Кооператив може реорганізовуватися в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. У разі реорганізації кооперативу всі його права та обов’язки переходять до правонаступників. [6]

 

2. Споживчі кооперативи.

 

Споживча  кооперація — це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення  господарської діяльності (торговельної, заготівельної, виробничої) з метою  поліпшення свого економічного та соціального  стану.

Членство у споживчому товаристві може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальне членство в споживчому товаристві реалізується в такому ж  порядку, як і в інших видах  кооперативів. Колективними членами  споживчого товариства можуть бути селянські (фермерські) господарства, колективні сільськогосподарські підприємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси.

Споживчі  товариства та їх спілки, виходячи зі статутних  вимог, мають право створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх  статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об’єкти, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об’єднань для розв’язання господарських і соціальних завдань.

Реорганізація та ліквідація споживчого товариства провадиться за рішенням загальних  зборів його членів або за рішенням господарського суду. У разі ліквідації товариства майно, що залишилося після  сплати членам товариства пайових та інших внесків і дивідендів на них, розрахунків з оплати праці, виконання зобов’язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, розрахунків зі спілкою, розподіляється між членами, що входили до складу споживчого товариства. [6]

 

 

3. Кооперативні банки та кредитні спілки.

 

Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачена можливість створення кооперативного банку, який є кредитною установою, що забезпечує коштами розвиток кооперативу, проводить касово-розрахункове обслуговування, репрезентує його інтереси в господарських і фінансових органах. Кооперативні банки мобілізують вільні кошти кооперативів та їх членів на договірних засадах і можуть брати участь своїми коштами в господарській діяльності кооперативів. Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Статутний капітал такого банку формується за рахунок паїв, які вносяться його учасниками. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Одним з  різновидів кооперативів є кредитні спілки, які можна розглядати як спрощену форму кооперативного банку.

У ст. 113 Господарського кодексу  України кредитна спілка визначена  як "неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг". [7] Після реєстрації місцевими органами державної влади кредитна спілка стає юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки та інші реквізити.

Членами кредитної спілки, в тому числі її засновниками, можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, досягли 18 років, не обмежені у дієздатності. На відміну  від сільськогосподарських та споживчих  кооперативів, кредитні спілки не можуть утворюватись юридичними особами і  не можуть бути засновниками суб’єктів  підприємницької діяльності. [2]

Кредитна спілка створюється  у складі не менше ніж 50 осіб і  об’єднує громадян за місцем їх роботи, проживання, а також за професійною ознакою, ознаками членства у громадській організації, належності до релігійної організації тощо. Членові спілки, який вибуває кредитна спілка виплачує всі його членські внески разом з належним доходом після відрахування його заборгованостей перед спілкою. До основних видів фінансової діяльності кредитної спілки можна віднести: приймання внесків від членів спілки; надання позичок членам спілки та іншим кредитним спілкам; надання поручительств щодо виконання членами спілки зобов’язань перед третіми особами. Члени спілки несуть фінансову відповідальність щодо її зобов’язань перед державними установами, кооперативними, громадським об’єднаннями та фізичними особами в межах своїх членських внесків. У кредитній спілці за рішенням загальних зборів створюється кредитний комітет, який складається не менше ніж з трьох членів спілки. Цей орган відповідає за реалізацію кредитної політики, визначеної правлінням, та приймає рішення про надання позичок або готує відповідні подання до розгляду правління. Кошти кредитної спілки утворюються здебільшого із вступних і членських внесків її членів. Вступний внесок сплачується членом одноразово при прийнятті в спілку і не повертається при припиненні членства. Членський внесок, який належить членові спілки на правах власності, визначає його частку в майні та його особисту фінансову відповідальність за зобов’язаннями спілки. За рахунок коштів спілки формується позичковий (використовується для надання позичок) та резервний (використовується для покриття втрат від неповернення позичок) капітал. Якщо кредитний комітет приймає рішення про надання позички, то між кредитною спілкою та позичальником укладається кредитна угода, в якій визначаються строк та умови повернення позички. Одному членові кредитної спілки не може бути надано позичку, що перевищує 10 % від позичкового фонду кредитної спілки (на момент подання заяви). Одноразова позичка, що перевищує визначений у статуті розмір, надається обов’язково під заставу майна або майнових прав. У разі ліквідації кредитної спілки кожному її членові виплачуються членські внески разом з належним доходом, а також пропорційна кількості його членських внесків частина резервного фонду, але лише після того, як кредитна спілка розрахується за своїми зобов’язаннями перед третіми особами. [6]

ЗАДАЧА

Фізичними особами (Граб В.П., Громенко В.Т., Жук П.Р.) прийнято рішення про заснування товариства з обмеженою відповідальністю. Формування стартового капіталу ТОВ характеризується такими даними:

- зазначена  в установчих документах відносна  частка окремих учасників у  статутному капіталі становить:  Граб В.П. - 25 %; Громенко В.Т. – 50 %; Жук П.Р - 25 %;

- на момент  реєстрації ТОВ Жук П.Р. вніс 45 тис. грн., що становить 115 % його  частки в статутному капіталі; учасник Граб В.П. - 55 тис. грн., учасник Громенко В.Т. - 65 тис. грн. Навести всі позиції першого розділу пасиву балансу нaново створеного ТОВ.

Зробити висновки.

Рішення

 

Внесок  учасника Жук П.Р. в сумі 45тис. грн. – це 115%, тоді 100% = 45/115*100 = 39тис.грн.

Частка  учасника Граб В.П. також становить 39 тис. грн. (25% від статутного капіталу).

Частка  учасника Громенко В.Т. = 39 тис. грн. * 50 / 25 = 78 тис. грн.

Всього  статутний капітал = 39+39+78 = 156 тис. грн.

Фактично  внесено 45+55+65 = 165 тис. грн. серед них  внесені зайві внески, що спрямовуються  до додаткового капіталу:

Жук П.Р.: 45-39 = 6 тис. грн.

Граб  В.П.: 55-39= 16 тис. грн.

Всього 16+6= 22 тис. грн.

Громенко В.Т. при частці в статутному капіталі 78 тис. грн. вніс лише 65 тис. грн., тому неоплачений капітал = 78-65 = 13 тис. грн.

 

 

 

Складаємо розділ 1 пасиву балансу:

Статті розділу І пасиву балансу	Сума, тис. грн.
Статутний капітал	156
Пайовий капітал
Додатковий  вкладений  капітал	22
Інший  додатковий  капітал
Резервний  капітал
Нерозподілений  прибуток (непокритий  збиток)
Неоплачений  капітал	13
Вилучений   капітал
Усього власний капітал	165

 

Таким чином, сума власного капіталу складає 165 тис. грн., що відповідає фактично сплаченим  внескам всіх учасників. Додатковий вкладений капітал становить 22 тис. грн., що відповідає надлишково внесеним коштам учасниками Жук П.Р. та Граб В.П. Відповідно Громенко В.Т. недовніс 13 тис. грн., що відповідає сумі неоплаченого капіталу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Економіка підприємств: підручник / Ф. В. Горбонос - К. : Знання, 2010. - 463 с. 
2. Соколова А. «Організаційно-економічний механізм функціонування кооперативів в Україні» Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2009. - №2. - С. 88-97
3. ЗУ «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року
4. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / М. И. Туган-Барановский. — М., 1989.
5. Чаянов А. В. Краткий курс кооперации / А. В. Чаянов. — М., 1989.
6. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 554 с.
7. Господарський кодекс України: принятий Верховною Радою України 16 січ. 2003 р. — К.: Істина, 2003. — 203 с.
8. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року
9. ЗУ «Про сільськогосподарську  кооперацію» від 17 липня 1997 року