Кооператив як організаційна форма

 

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

 

 

ДВНЗ «Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури»

 

Кафедра фінансів і маркетингу

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни: «Фінансова діяльність суб’єктів підприємства»

варіант 12

 

 

 

 

 

Виконавець:

студент (ка) групи:v-15д      Касіян Оксана Анатоліївна___/_____________/

                 (прізвище, ім’я та по батькові)                               підпис

 

 

Керівник  роботи: доцент, Косячевська Світлана Миколаївна_/___________/

   посада, наукове звання (прізвище, ім’я та по батькові)                   підпис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2013 р.

 

  ПЛАН

 

 

1. Кооператив як організаційна форма……………………………………………...3
2. Особливості фінансової діяльності кооперативів……………………………… 5
3. Принципи фінансової діяльності кооперативів………………………………...11
4. Види кооперативів в Україні…………………………………………………….13                                                              
1. Сільськогосподарські кооперативи………………………………………….15                                                              
2. Споживчі кооперативи……………………………………………………….16                                                                                    
3. Кооперативні банки та кредитні спілки ……………………………………17                                                       

  Задача.…………………………………………………………………………….......19                                                                                                                           

 Список використаної літератури…………………………………………………....21                                                                               

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Кооператив як організаційна форма

 

В економічній вітчизняній і  зарубіжній літературі існують різні  тлумачення поняття "кооперативу", здебільшого як організаційної форми  кооперації. Ці поняття трактують  за роллю і значенням, а також  за окремими ознаками - економічними, соціальними  та правовими. Багато країн дотримуються визначення Міжнародної організації  праці, яка стверджує: кооператив - це асоціація осіб, котрі добровільно  об'єдналися з метою задоволення  спільних потреб через утворення  демократично контрольованого підприємства, зробили рівнозначні внески у  капітал свого товариства та погодилися поділити ризик і зиск від діяльності, в якій вони активно беруть участь. [1]

Кооперативу як організаційній структурі  гарантується вільний вибір господарської  діяльності, самостійність у прийнятті  рішень з усіх питань життя кооператорів, як за напрямом діяльності, обсягом  і структурою виробництва, розробленням плану, організацією виробництва, внутрішнім розпорядком, так і реалізацією  продукції та розподілом доходів.

Кооператив працює на засадах самоокупності  й самофінансування. Втручання в  господарську або іншу діяльність кооперативу (якщо вони не суперечать законодавству), державних і керівних кооперативних  органів встановлення йому будь-яких завдань, вирішення питань, віднесених до компетенції кооперативу та його органів, не допускається.

Кооператив визнається юридичною  особою, користується правами та виконує  обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс.

Кооператив є підприємством  особливої організаційно-правової форми, яке здійснює господарську діяльність на засадах підприємництва з метою  отримання доходу і відрізняється  від інших комерційних структур або товариств тим, що в ньому  об'єднується не капітал, а спільна  праця, трудові відносини не відокремлюються  від відносин власності й основна  мета кооперативу пов'язана із задоволенням потреб його членів. Він діє за законами ринкової економіки.

Як форма організації виробництва  кооператив функціонує на засадах приватної  власності. Кожен член кооперативу  знає, якою часткою капіталу він  володіє. Це і є його приватна власність.

Кооператив  може бути дієздатним лише у випадку, якщо виникнуть і складуться, як система, виробничі відносини і  в самому суб'єкті підприємництва, і  ззовні, що відповідають потребам виробництва, здійснюються та розвиваються цілеспрямовано між господарюючими суб'єктами по горизонталі  та по вертикалі. Тому основним у трактуванні  поняття кооперативу має бути відображення відносин і в самому кооперативі за його формування та діяльності, і з підприємствами й  організаціями, що створюють зовнішнє середовище, відповідно до їх інтересів  і під впливом певних умов. [1]

Вигоди та відповідальність у кооперативі розподіляються відповідно до затрачених зусиль. Члени кооперативу  одночасно є його власниками. На відміну від акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативні підприємства не можна перекупити сторонній особі, а право голосу не залежить від фінансової участі, адже одному члену кооперативу належить один голос. У кооперативі кожен член фінансує, покриває збитки та бере участь в отриманні вигод, відповідно до принципу пропорційності залежно від участі. [2]

Шляхом створення виробничого  кооперативу громадяни реалізують свої права на працю та на здійснення підприємницької діяльності, результатами якої є отримання прибутку, обслуговуючого - задовольняють свої потреби у  послугах певного виду, споживчого - забезпечують себе товарами, результатами виконаних робіт, наданих послуг. Кооператив не має на меті насичення  ринку товарами, роботами, послугами (хоча це і не виключається). Він створюється  і діє для своїх членів. Специфікою кооперативних формувань є не отримання максимального прибутку, а підвищення ефективності господарювання в інтересах його членів. Як зазначав М. Туган-Барановський, капітал для кооперативного підприємства не є ціллю, а лише засобом для досягнення інших цілей, тому що існує не в інтересах капіталу, а в інтересах споживачів, створюється не заради збільшення доходу, а для зменшення витрат. [4, с. 72]

2. Особливості фінансової діяльності кооперативів

 

Загальне поняття кооперативу  міститься у ст. 2 Закону України "Про кооперацію", відповідно до якої кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської  та іншої діяльності з метою задоволення  своїх економічних, соціальних та інших  потреб на засадах самоврядування.

Стаття 6 Закону України "Про кооперацію" прямо підкреслює наявність у  кооперативі самостійного балансу, поточного та інших рахунків в  установах банків, печатки зі своїм  найменуванням - атрибутів, притаманних  будь-якій юридичній особі. Для досягнення мети своєї діяльності  кооператив  набуває та використовує майно та фінансові ресурси. [3]

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів;  майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження  майном  кооперативу здійснюють   органи   управління   кооперативу  відповідно  до  їх компетенції,  визначеної статутом  кооперативу.

Кооператив може на власний  розсуд і без обмежень, що не суперечить законодавству України, використовувати на свій соціальний і виробничий розвиток фінансові ресурси, які є в його користуванні. На думку А. Чаянова, "управління справами кооперативу влаштовується так, що в ньому керують не представники капіталу, не ті, хто дав великі гроші на ведення кооперативної торгівлі або виробництва, а ті трудові господарства, для обслуговування якого виник та існує кооператив". [5, с. 11]

 Правління кооперативу  самостійно встановлює ціни, реалізовуючи  продукцію на основі прямих  угод із покупцями. Пропозиція  продукції кооперативними підприємствами  планується відповідно до попиту на товари та послуги. Якщо встановлені ціни не зможуть покрити собівартість, то члени повинні самостійно відшкодовувати збитки, сплачуючи додаткові внески у разі браку сформованих резервів. Через це кооператив веде облік не тільки внесків (паїв), а й сплачених кожним членом коштів за користування послугами. По закінченню фінансового року виявлена сума, яка перевищує витрати, за рішенням загальних зборів членів кооперативу розподіляється особливим чином.   Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є статут. Статут кооперативу повинен містити відомості щодо: найменування кооперативу, його типу та місцезнаходження; мети створення кооперативу і вичерпного переліку видів його діяльності; складу його засновників; умов і порядку вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; прав і обов'язків членів та асоційованих членів кооперативу; порядку внесення змін до статуту кооперативу; порядку встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальності за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форм участі членів кооперативу в його діяльності; порядку формування, складу і компетенції органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядку прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядку формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядку розподілу його доходу та покриття збитків; порядку обліку і звітності у кооперативі; порядку реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядку скликання загальних зборів; умов і порядку повернення паю.

Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому  його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Засновники кооперативу з метою  його створення добровільно об'єднуються  на основі членства. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про кооперацію" членами  кооперативу можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у його діяльності, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж 3 особи (ч. 5 ст. 7 Закону). [3]

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Рішення  правління (голови) кооперативу про  прийняття до кооперативу підлягає схваленню загальними зборами.

Вступний внесок — внесок фізичної або юридичної особи в грошовій формі понад пай при вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності в розмірах, встановлених статутом. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і в разі виходу з кооперативу не повертається.

Статутний капітал кооперативів формується за рахунок пайових внесків. Пай  — майновий внесок члена кооперативу  у створення та розвиток капіталу кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в т. ч. грошей, майнових прав, а також  земельної ділянки. Розміри пайових  внесків встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності. [6,с. 80]

Закон України "Про кооперацію" передбачає загальні положення щодо майнової відповідальності кооперативу та його членів. Згідно зі ст. 27 Закону кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом. Останнє положення Закону не забороняє іншими законодавчими актами встановлювати відповідальність членів кооперативу особистим майном за його зобов'язаннями. [3] Так, ст. 108 ГК України (див. також ч. 2 ст. 163 ЦК України) [7] передбачає субсидіарну (додаткову) відповідальність членів виробничого кооперативу за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом  кооперативу.

Частина 5 ст. 163 ЦК України передбачає, що особливості створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів можуть встановлюватися законом. [8] Зважаючи на це, Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" встановлює, що члени сільськогосподарських (в тому числі виробничих) кооперативів відповідають за зобов'язаннями кооперативів тільки в межах пайового майнового внеску (ч. 1 ст. 23 Закону). [9]

Кооператив, в свою чергу, не несе відповідальності за зобов'язаннями своїх членів. Основними правами членів кооперативу є: участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на загальних зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами; одержання частки доходу на пай (додатковий пай); одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом кооперативу. [3]