Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 12:55, контрольная работа
В економічній вітчизняній і зарубіжній літературі існують різні тлумачення поняття "кооперативу", здебільшого як організаційної форми кооперації. Ці поняття трактують за роллю і значенням, а також за окремими ознаками - економічними, соціальними та правовими. Багато країн дотримуються визначення Міжнародної організації праці, яка стверджує: кооператив - це асоціація осіб, котрі добровільно об'єдналися з метою задоволення спільних потреб через утворення демократично контрольованого підприємства, зробили рівнозначні внески у капітал свого товариства та погодилися поділити ризик і зиск від діяльності, в якій вони активно беруть участь. [1]
Кооператив як організаційна форма……………………………………………...3
Особливості фінансової діяльності кооперативів……………………………… 5
Принципи фінансової діяльності кооперативів………………………………...11
Види кооперативів в Україні…………………………………………………….13
Сільськогосподарські кооперативи………………………………………….15
Споживчі кооперативи……………………………………………………….16
Кооперативні банки та кредитні спілки ……………………………………17
Задача.…………………………………………………………………………….......19
Список використаної літератури…………………………………………………....21
Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Членство в кооперативі
Кооператив діє на засадах самоврядування.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про кооперацію" [3] вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;
заслуховування
звітів його органів управління і органів
контролю; затвердження порядку розподілу
доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і
членського внесків та паїв; розмірів,
порядку формування та використання фондів
кооперативу; розмірів оплати праці голови
правління, голови ревізійної комісії
(ревізора), а також кошторису на утримання
апарату органів управління та органів
контролю за діяльністю кооперативу; затвердження
річного звіту і балансу кооперативу;
затвердження рішення правління або голови
правління про прийняття нових членів
та припинення членства; прийняття рішень
щодо володіння, користування та розпорядження
майном; утворення спеціальних комісій
із залученням як консультантів найманих
працівників; прийняття рішень про вступ
кооперативу до кооперативних об'єднань;
прийняття рішень про реорганізацію або
ліквідацію кооперативу.
Виконавчим
органом кооперативу є правління, яке
очолює голова, повноваження якого визначаються
статутом кооперативу.
Правління або виконавчий директор кооперативу використовує фінансові ресурси відповідно до кошторисів або інших документів, зокрема бюджетів, затверджених органами управління кооперативу згідно з їх компетенцією. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду.
Виконавчий
орган підзвітний вищому органу управління
кооперативу і несе перед ним
відповідальність за ефективність роботи
кооперативу. Виконавчий орган кооперативу:
здійснює управління кооперативом у період
між загальними зборами членів кооперативу,
забезпечує виконання їх рішень; представляє
кооператив у відносинах з органами державної
влади та органами місцевого самоврядування,
міжнародними організаціями, юридичними
та фізичними особами; укладає угоди
між кооперативом та іншими особами; діє
від імені кооперативу в межах, передбачених
статутом кооперативу. Виконавчий орган
може бути наділений іншими повноваженнями,
визначеними вищим органом управління
кооперативу або статутом кооперативу.
У кооперативі,
в якому кількість членів перевищує 50
осіб, може утворюватися спостережна Рада
кооперативу.
Спостережна рада кооперативу обирається
із числа членів кооперативу на загальних
зборах кооперативу у кількості
3-5 чоловік, які працюють у раді на
громадських засадах. Спостережна
рада кооперативу підзвітна загальним
зборам членів кооперативу.
Для контролю
за фінансово-господарською діяльністю
кооперативу обирається ревізійна комісія.
У кооперативі, до складу якого входить
менше ніж 10 членів, функції ревізійної
комісії виконує ревізор. Ревізійна комісія
(ревізор) підзвітна загальним зборам
членів кооперативу і обирається загальними
зборами з числа членів кооперативу у
порядку, встановленому його статутом.
Членами ревізійної комісії (ревізором)
не можуть бути члени правління кооперативу
чи його спостережної ради. Перевірки
результатів фінансово-господарської
діяльності кооперативу проводяться ревізійною
комісією за власною ініціативою, а також
за рішенням загальних зборів чи на вимогу
не менш як 10 відсотків членів кооперативу.
Реорганізація кооперативу відбувається за рішенням загальних зборів членів кооперативу у порядку,визначеному законодавством та статутом.
У разі реорганізації
права та обов'язки
кооперативу переходять до
Діяльність кооперативу здійснюється за встановленими принципами. У кооперативних принципах відображені загальні закономірності, що становлять основу для виникнення та функціонування кооперативів.
Кооперативні принципи - це основні, вихідні положення, на яких ґрунтується вся теорія кооперативного руху. Вони становлять основу формування, розвитку і функціонування організаційних структур кооперації - кооперативів, що є носіями та регуляторами внутрішніх і зовнішніх їх відносин. Це усталені вимоги організаційно-економічного характеру, провідні ідеї, на яких має ґрунтуватися діяльність кооперативу.
До основних принципів діяльності кооперативів можна віднести такі:
Зміст цього принципу сприймається як можливість вільного вступу суб'єкта у кооператив і виходу з нього. Згідно з цим принципом, кооперативи як добровільні організації відкриті для всіх, хто бажає користуватися їх послугами. Дух принципу добровільності є основою створення кооперативу. Лише за добровільного об'єднання співпраця членів кооперативу буде значно ефективнішою, ніж за примусового формування колективу. Цей принцип обумовлює рівність членів кооперативу. Принцип добровільності виявляється, насамперед, у дотриманні порядку прийняття органами управління рішень про вступ у кооператив, що здійснюється на підставі заяви особи, яка добровільно виявила бажання вступити до кооперативу. Чинником до вступу в кооператив є вигода або інтерес майбутнього члена отримати послуги за нижчою ціною та доступ до спільного майна.
У кооперативі приватна власність
набуває колективної форми
Основним розпізнавальним принципом, який ідентифікує діловий тип кооперативу, є демократичність в управлінні, що означає побудову відносин на таких засадах, коли члени кооперативу як власники повинні самі скеровувати свій бізнес. Принцип демократичності передбачає, що вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів.
Саме загальні
збори вирішують основні
Будь-який кооператив унаслідок своєї діяльності повинен отримувати прибуток. Існування кооперативу неможливе без збереження фінансової незалежності. Це обумовлює принцип розподілу доходів між членами відповідно до їхньої участі в діяльності кооперативу. Грошові надходження від господарської та комерційної діяльності кооперативу повинні покривати його витрати на виробництво, забезпечити сплату податків та інших платежів, виплату заробітної плати працюючим і одержання прибутку, який буде використано на розширене відтворення та розподіл певної його частини між членами кооперативу.
Кооперативи мають на меті навчати своїх членів, чиновників, службовців і всю громадськість принципам їх діяльності.
Основні види кооперативів встановлюються Законом України "Про кооперацію", згідно зі ст. 6 якого відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на: виробничі, обслуговуючі та споживчі. [3]
Виробничі, що здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам (діяльність таких кооперативів ґрунтується на засадах обов’язкової трудової участі його членів у процесі виробництва). Споживчі (обслуговуючі) — задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у фінансово-кредитному, торговельному й побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів тощо. Універсальні, які розвивають різноманітну виробничу діяльність, а також здійснюють різного роду обслуговування своїх членів. [6]
Кооперативна форма власності обумовлює особливості організаційно-економічного механізму функціонування кооперативів у процесі виробництва і розподілу продукції (робіт, послуг) та прибутку (доходу). Свою економічну діяльність і соціальний розвиток членів кооператив планує самостійно. Кооператив (споживчий, виробничий, обслуговуючий та ін.) є самоокупним підприємством.
У виробничому кооперативі всі члени підприємства мають зробити внесок у виробництво своєю працею, майном чи інвестиціями, а також повинні брати на себе відповідальність за збитки. Вони мають право на отримання частини прибутку. В Україні виробничий та обслуговуючий сільськогосподарський кооператив належить до вертикальної форми інтеграції. Члени обслуговуючого кооперативу - приватні товаровиробники - фізичні або юридичні особи, які є клієнтами цього кооперативу, спираються на принципи демократичного управління та відкритості членства. Послуги надаються за собівартістю переважно членам кооперативу. Основною метою обслуговуючого сільськогосподарського кооперативу є підвищення прибутків членів від їхніх власних господарств. Організаційна модель споживчого кооперативу відповідає типовій структурі управління. Метою споживчих кооперативів є надання послуг своїм членам для задоволення їх матеріальних і духовних потреб. Це некомерційна організація, що має повну господарську самостійність у веденні своєї діяльності, витрати якої покриваються за рахунок внесків членів кооперативу та реалізації товарів і послуг. Споживча кооперація прагне не лише зробити доступними для своїх членів ціни на споживчі товари, а й забезпечити високу якість товарів, культуру обслуговування членів, соціальні потреби, для чого органічно поєднує різноманітну діяльність (фінансову, торговельну, заготівельну, виробничу, ресторанне господарство та ін.). [2, с.93]
Кооперативи | ||
виробничий |
обслуговуючий |
споживчий |
Діяльність кооперативу | ||
Виробництво та реалізація продукції |
Надання різноманітних послуг, що необхідні членам для їх власних господарств |
Діяльність щодо забезпечення особистого споживання пайовиків |
Участь членів у діяльності кооперативу | ||
Особиста трудова участь членів, що отримують плату за працю в кооперативі |
Праця на власних господарствах і отримання від них доходу |
Особиста трудова участь членів,
що отримують дивіденди від |
Майно кооперативу | ||
Кооператив володіє засобами виробництва, землями та є власником продукції. Об'єктом власності є майно членів кооперативу - основні та обігові кошти |
Кооператив має матеріальну базу, що потрібна для ведення його діяльності; не володіє землями, сільськогосподарською продукцією - це залишається власністю кожного члена |
Кооператив володіє майном, що призначене для невиробничого споживання (предметами споживання) |
Мета діяльності | ||
Отримання прибутку (доходу) |
Надання членам послуг, що сприяють підвищенню їх власного доходу |
Колективне забезпечення економічних і соціальних інтересів членів |
Рис.1. Організаційні моделі виробничого, обслуговуючого та споживчого кооперативів мають відмінності в організаційно-економічному механізмі їх функціонування [2]
Найпоширенішими
в Україні є
Членами сільськогосподарського кооперативу можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського господарства. Кількість членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний капітал. Неподільний капітал утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі).