Кооператив як організаційна форма

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 12:55, контрольная работа

Краткое описание

В економічній вітчизняній і зарубіжній літературі існують різні тлумачення поняття "кооперативу", здебільшого як організаційної форми кооперації. Ці поняття трактують за роллю і значенням, а також за окремими ознаками - економічними, соціальними та правовими. Багато країн дотримуються визначення Міжнародної організації праці, яка стверджує: кооператив - це асоціація осіб, котрі добровільно об'єдналися з метою задоволення спільних потреб через утворення демократично контрольованого підприємства, зробили рівнозначні внески у капітал свого товариства та погодилися поділити ризик і зиск від діяльності, в якій вони активно беруть участь. [1]

Содержание

Кооператив як організаційна форма……………………………………………...3
Особливості фінансової діяльності кооперативів……………………………… 5
Принципи фінансової діяльності кооперативів………………………………...11
Види кооперативів в Україні…………………………………………………….13
Сільськогосподарські кооперативи………………………………………….15
Споживчі кооперативи……………………………………………………….16
Кооперативні банки та кредитні спілки ……………………………………17
Задача.…………………………………………………………………………….......19
Список використаної літератури…………………………………………………....21

Прикрепленные файлы: 1 файл

фин деятельность субьектов предпринимательства.docx

— 54.71 Кб (Скачать документ)

Основними обов'язками члена кооперативу  є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень  органів управління  кооперативу та органів  контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі  в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

         Кооператив діє на засадах самоврядування.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про кооперацію" [3] вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

заслуховування  звітів його органів управління і органів контролю; затвердження  порядку розподілу доходу кооперативу;   визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;   утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих  працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань;  прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.  
         Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Правління або виконавчий директор кооперативу  використовує фінансові ресурси  відповідно до кошторисів або інших  документів, зокрема бюджетів, затверджених органами управління кооперативу згідно з їх компетенцією. У разі потреби  кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду. 

Виконавчий  орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним  відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Виконавчий  орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує  виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними  особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами;    діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.   
          У кооперативі, в якому кількість членів перевищує 50 осіб, може утворюватися спостережна Рада кооперативу.

Спостережна рада кооперативу обирається із числа членів кооперативу на загальних  зборах кооперативу у кількості 3-5 чоловік, які працюють у раді на громадських засадах.  Спостережна рада кооперативу підзвітна загальним зборам членів кооперативу.  
        Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу обирається ревізійна комісія. У кооперативі, до складу якого входить менше ніж 10 членів, функції ревізійної комісії виконує ревізор.  Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам членів кооперативу і обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у порядку, встановленому його статутом. Членами ревізійної комісії (ревізором) не можуть бути члени правління кооперативу чи його спостережної ради. Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу проводяться ревізійною комісією за власною ініціативою, а також за рішенням загальних зборів чи на вимогу не менш як 10 відсотків членів кооперативу.

        Реорганізація кооперативу  відбувається  за  рішенням  загальних  зборів членів кооперативу у порядку,визначеному законодавством та  статутом.

 У разі   реорганізації   права   та   обов'язки   кооперативу переходять до його  правонаступників. [3] Кооператив ліквідується за рішенням загальних зборів членів кооперативу або зборів  уповноважених; за рішенням суду. Ліквідація кооперативу   здійснюється  комісією,  призначеною  органом,  який прийняв рішення про його ліквідацію. Цим же органом визначається порядок діяльності ліквідаційної комісії. З дня  призначення  ліквідаційної  комісії  до неї переходять  повноваження з управління кооперативом. Майно кооперативу,  що  залишилося  після  задоволення  вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат членам кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці, розрахунків з кооперативним об’єднанням, членом якого він є, розподіляється між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом. Майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням  ліквідаційної  комісії іншій кооперативній або  зараховується до доходу бюджету.

  1. Принципи діяльності кооперативів

 

Діяльність кооперативу здійснюється за встановленими принципами. У кооперативних принципах відображені загальні закономірності, що становлять основу для виникнення та функціонування кооперативів.  

Кооперативні принципи - це основні, вихідні положення, на яких ґрунтується  вся теорія кооперативного руху. Вони становлять основу формування, розвитку і функціонування організаційних структур кооперації - кооперативів, що є носіями  та регуляторами внутрішніх і зовнішніх  їх відносин. Це усталені вимоги організаційно-економічного характеру, провідні ідеї, на яких має  ґрунтуватися діяльність кооперативу.

До  основних принципів діяльності кооперативів можна віднести такі:

  1. Добровільність членства в кооперативі та безперешкодний вихід з нього.

Зміст цього принципу сприймається як можливість вільного вступу суб'єкта у кооператив і виходу з нього. Згідно з цим принципом, кооперативи як добровільні організації відкриті для всіх, хто бажає користуватися їх послугами. Дух принципу добровільності є основою створення кооперативу. Лише за добровільного об'єднання співпраця членів кооперативу буде значно ефективнішою, ніж за примусового формування колективу. Цей принцип обумовлює рівність членів кооперативу. Принцип добровільності виявляється, насамперед, у дотриманні порядку прийняття органами управління рішень про вступ у кооператив, що здійснюється на підставі заяви особи, яка добровільно виявила бажання вступити до кооперативу. Чинником до вступу в кооператив є вигода або інтерес майбутнього члена отримати послуги за нижчою ціною та доступ до спільного майна. 

У кооперативі приватна власність  набуває колективної форми використання, тому інтереси окремих членів кооперативу  мають збігатися з груповими. Кооперативу вигідно мати велику кількість клієнтів-власників, але  ця кількість має бути обґрунтованою  тим, що кожен член повинен зробити  максимальний внесок для досягнення мети кооперативу - це є умовою й  основною вимогою.

  1. Обов’язкова трудова участь членів кооперативу у діяльності виробничого кооперативу;
  2. Обов’язкова участь членів у господарській діяльності обслуговуючого кооперативу;
  3. Демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом «один член кооперативу — один голос».

Основним  розпізнавальним принципом, який ідентифікує  діловий тип кооперативу, є демократичність  в управлінні, що означає побудову відносин на таких засадах, коли члени  кооперативу як власники повинні  самі скеровувати свій бізнес. Принцип демократичності передбачає, що вищим органом управління кооперативом є загальні збори його членів.

Саме загальні збори вирішують основні питання  діяльності кооперативу, а це повинно  бути врегульовано його Статутом. Весь процес управління - від вироблення рішення до його виконання - повністю контролюють члени кооперативу.

  1. Розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу.

Будь-який кооператив унаслідок своєї діяльності повинен  отримувати прибуток. Існування кооперативу  неможливе без збереження фінансової незалежності. Це обумовлює принцип  розподілу доходів між членами  відповідно до їхньої участі в діяльності кооперативу. Грошові надходження від господарської та комерційної діяльності кооперативу повинні покривати його витрати на виробництво, забезпечити сплату податків та інших платежів, виплату заробітної плати працюючим і одержання прибутку, який буде використано на розширене відтворення та розподіл певної його частини між членами кооперативу.

Кооперативи мають на меті навчати своїх членів, чиновників, службовців і всю громадськість  принципам їх діяльності.

  1. Контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом. [6, с.81]

 

  1. Види кооперативів в Україні

 

Основні види кооперативів встановлюються Законом України "Про кооперацію", згідно зі ст. 6 якого відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на: виробничі, обслуговуючі та споживчі. [3]

Виробничі, що здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам (діяльність таких кооперативів ґрунтується на засадах обов’язкової трудової участі його членів у процесі виробництва). Споживчі (обслуговуючі) — задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у фінансово-кредитному, торговельному й побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів тощо. Універсальні, які розвивають різноманітну виробничу діяльність, а також здійснюють різного роду обслуговування своїх членів. [6]

Кооперативна форма власності обумовлює особливості організаційно-економічного механізму функціонування кооперативів у процесі виробництва і розподілу продукції (робіт, послуг) та прибутку (доходу). Свою економічну діяльність і соціальний розвиток членів кооператив планує самостійно. Кооператив (споживчий, виробничий, обслуговуючий та ін.) є самоокупним підприємством.

У виробничому кооперативі всі члени підприємства мають зробити внесок у виробництво своєю працею, майном чи інвестиціями, а також повинні брати на себе відповідальність за збитки. Вони мають право на отримання частини прибутку. В Україні виробничий та обслуговуючий сільськогосподарський кооператив належить до вертикальної форми інтеграції. Члени обслуговуючого кооперативу - приватні товаровиробники - фізичні або юридичні особи, які є клієнтами цього кооперативу, спираються на принципи демократичного управління та відкритості членства. Послуги надаються за собівартістю переважно членам кооперативу. Основною метою обслуговуючого сільськогосподарського кооперативу є підвищення прибутків членів від їхніх власних господарств. Організаційна модель споживчого кооперативу відповідає типовій структурі управління. Метою споживчих кооперативів є надання послуг своїм членам для задоволення їх матеріальних і духовних потреб. Це некомерційна організація, що має повну господарську самостійність у веденні своєї діяльності, витрати якої покриваються за рахунок внесків членів кооперативу та реалізації товарів і послуг. Споживча кооперація прагне не лише зробити доступними для своїх членів ціни на споживчі товари, а й забезпечити високу якість товарів, культуру обслуговування членів, соціальні потреби, для чого органічно поєднує різноманітну діяльність (фінансову, торговельну, заготівельну, виробничу, ресторанне господарство та ін.). [2, с.93]

 

Кооперативи

виробничий

обслуговуючий

споживчий

Діяльність кооперативу

Виробництво та реалізація продукції

Надання різноманітних послуг, що необхідні членам для їх власних  господарств

Діяльність щодо забезпечення особистого споживання пайовиків

Участь членів у діяльності кооперативу

Особиста трудова участь членів, що отримують плату за працю в  кооперативі

Праця на власних господарствах і отримання від них доходу

Особиста трудова участь членів, що отримують дивіденди від кооперативу

Майно кооперативу

Кооператив володіє засобами виробництва, землями та є власником продукції. Об'єктом власності є майно  членів кооперативу - основні та обігові  кошти

Кооператив має матеріальну  базу, що потрібна для ведення його діяльності; не володіє землями, сільськогосподарською продукцією - це залишається власністю кожного члена

Кооператив володіє майном, що призначене для невиробничого споживання (предметами споживання)

Мета діяльності

Отримання прибутку (доходу)

Надання членам послуг, що сприяють підвищенню їх власного доходу

Колективне забезпечення економічних і соціальних інтересів членів


 

Рис.1.  Організаційні моделі виробничого, обслуговуючого та споживчого кооперативів мають відмінності в організаційно-економічному механізмі їх функціонування [2]

 

Найпоширенішими в Україні є сільськогосподарські та споживчі кооперативи, а також такий їх різновид, як кредитні спілки.

 

    1. Сільськогосподарські кооперативи

 

Членами сільськогосподарського кооперативу  можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що здійснюють свою діяльність у сфері сільського господарства. Кількість членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний капітал. Неподільний капітал утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі).

Информация о работе Кооператив як організаційна форма