Конкуренція та монополія в сучасній ринковій економіці

З метою виявлення, припинення та недопущення антиконкурентних дій, оптимізації процесів інтеграції України  у європейську та світову економіку  необхідно розширювати міжнародні зв'язки у сфері захисту і розвитку конкуренції. Насамперед це стосується налагодження ефективного співробітництва  з такими міжнародними організаціями  як ЮНКТАД, ОЕСР, СОТ та антимонопольними органами країн СНД, Європи. Без дієздатного  спеціального механізму міжнародного співробітництва ефективна конкурентна  політика стає неможливою, оскільки, як свідчать дослідження, найбільший негативний вплив на внутрішню конкуренцію, у тому числі в нашій державі, мають саме ті дії, які здійснюються за межами відповідних країн транснаціональними корпораціями та їх дочірніми підприємствами, філіями, представництвами. Актуальними  залишаються питання співробітництва  України з країнами ЄС. Україна  вже отримала статус країни з ринковою економікою, однак реформи, потрібні для ефективного функціонування внутрішнього ринку та глибшої інтеграції до світової економіки, не завершені. У  країнах Центральної Європи поштовхом  для реформ була перспектива членства в Європейському Союзі. Утім, ЄС поки що не готовий обговорювати таку перспективу стосовно України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПОДОЛАННЯ МОНОПОЛІЗМУ  І СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Подолання наслідків монополізму - це складна і клопітка справа. Одним  з найважливіших напрямів ліквідації монополії є рішуча деконцентрація виробництва, а її конкретною формою - розукрупнення більшості об'єднань і великих підприємств у всіх галузях економіки (в промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, на транспорті тощо). Деконцентрацію великих державних підприємств  слід здійснювати шляхом відокремлення (відсікання) від них колишніх самостійних  підприємств, філій, окремих цехів  і виробничих структур, які знову  повинні здобути статус самостійного підприємства.

Особливе значення для  подолання державного монополізму, для ліквідації організаційно-галузевих (відомчих) монополій має приватизація великої частки державної власності. Це, безумовно, і корінне питання  з точки зору формування в країні принципово нової господарської  системи.

На шляху до конкурентної ринкової економіки необхідно сформувати багатомільйонний загін вільних  підприємців, які вміють ефективно  господарювати. В результаті виникне  важливий сектор ринкової економіки, який складається з дрібних і середніх за своїми розмірами фірм. Вони будуть сприяти швидкому розвитку ринку  багатьох видів продовольчих і промислових  товарів, особливо сфери послуг.

Досвід всіх країн з  розвинутою ринковою економікою виявив наступну закономірність. Чим більше підприємців, зайнятих виробництвом корисних благ, тим більше буде насичуватись товарами ринок, тим швидше зростатиме споживання. Проте зі збільшенням  числа підприємців посилюється  конкуренція між ними, в результаті зростає заінтересованість підприємців  у тому, щоб підвищувати якість товарів і послуг, а також робити їх дешевшими.

Демонополізація виробництва, роздержавлення і приватизація - усе  це, поряд з іншими заходами, дозволить  створити в Україні всі умови  для нормальної ринкової конкуренції. Виникнуть (чого сьогодні ще немає) конкурентна  пропозиція та конкурентний попит. Конкурентна  пропозиція означає, що даний продукт  виробляється і пропонується на ринку  необмеженою кількістю підприємств. Відповідно до цього, попит на цей  продукт повинна висловлювати необмежена кількість покупців. З точки зору сучасних потреб, кожний товар повинен  вироблятись і пропонуватись  для збуту, як мінімум, 8-10 товаровиробниками. Це стане можливим тоді, коли в Україні  діятимуть щонайменше близько 1 млн. підприємств різних форм власності. Тоді ж сформується і більш-менш конкурентний попит.

В умовах сучасного ринкового  господарювання держави здійснюють антимонопольне регулювання на основі антимонопольного законодавства. Перший антимонопольний закон було прийнято у Канаді в 1889 р., подібний закон у 1890 р. було прийнято і в США - так  званий Акт Шермана. До початку 90-х  років ХХ ст. антимонопольне законодавство  було прийнято більше ніж в 40 країнах. Національні законодавства відображають специфічні умови своїх країн. Разом  з тим антимонопольне законодавство  має єдині основи. Воно, по-перше, ставить під державний контроль злиття компаній. По-друге, забороняє  угоди і змови фірм щодо цін  і умов торгівлі. По-третє, воно присікає недобросовісну конкуренцію.

З 1992 р. В Україні також  діє закон "Про обмеження монополізму  та недопущення недобросовісної  конкуренції у підприємницькій  діяльності". Даний закон передбачив утворення спеціального Антимонопольного комітету України. До його компетенції  входять: розробка заходів з розвитку конкуренції, демонополізації виробництва  і обігу, розукрупнення високомонополізованих  структур; комплексний аналіз стану  ринків і конкуренції на них; підготовка пропозицій з питань удосконалення  антимонопольного законодавства; розгляд  справ про порушення антимонопольного законодавства. Закон повинен стати  важливим важелем здійснення антимонопольної  боротьби. Він дає визначення підприємства-монополіста  в Україні (ним вважається підприємство, частка якого на ринку певного  товару перевищує 35%).

Отже, антимонопольне законодавство  поставило певні перепони монополізації  ринкової економіки. Одночасно держава виступає гарантом збереження конкуренції в її цивілізованих формах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Конкуренція має як негативні, так і позитивні риси.

Негативні риси конкуренції. Дрібні виробники витісняються капіталом, перші розорюються, інші збагачуються, посилюється соціальне, майнове  розшарування населення, загострюється  безробіття.

Позитивні риси конкуренції. Вона є рушійною силою ринкової економіки. В умовах конкуренції перемагає  той, хто створює високоякісну продукцію  при найменших витратах виробництва  завдяки використанню науково-технічних  досягнень, передовій організації  праці. Конкуренція приносить користь  суспільству: стимулює економію матеріальних трудових і фінансових ресурсів, спонукає постійно поновлювати асортимент продукції, що випускається, пильно стежити за науково-технічним прогресом.

Конкуренція позбавлена суб’єктивних вад. Підсумки її оцінюють самі споживачі, віддаючи перевагу тим чи іншим товарам. Слід зазначити, що без конкуренції  не може діяти закон вартості. Вона є процесом – причиною, що веде до утворення вартості. Цей причинно-наслідковий  зв’язок у минулому не визнавався. А саме він визначає сутність закону вартості.

Ще не так давно вважали, що конкурентна боротьба веде до хаосу  та анархії. Однак життя спростувало  таке твердження. Американський економіст  П. Самуельсон у книзі «Економікс»  зазначає, що «конкурентна система  – це складний механізм невимушеної  координації, який діє через систему  цін і ринків, механізм зв’язку, що служить для об’єднання знань  і дій мільйонів різних індивідуумів. Без допомоги центральної служби розвідки ця система вирішує одну з найскладніших проблем, яку  тільки можна уявити, що охоплює  тисячі невідомих змін і відносин. Цю систему ніхто не винаходив. Вона просто розвинулась, і, подібно до людської натури, змінюється. Водночас вона задовольняє  не меншою мірою вимогу, що пред’являється до будь-якого соціального організму: вона здатна вижити».

Отже, конкуренція – головна  ознака економіки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр. Ельга, 2000. - 528 с.

2. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 320 с.

3. Бузгалин А.В. Переходная экономика: курс лекций по политической экономии. - М.: Таурас, Просперс, 1994. - 472 с.

4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995. - 471с.

5. Григорук А.А., Палюх М.С., Літвінова Т.Д., Литвин Л.М. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А., Палюха М.С. - Тернопіль, 1999. - 252 с.

6. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А., Палюха М.С. - Тернопіль, 2002. - 304 с.

7. Основи економічної теорії / [С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін.]; За ред. С.В. Мочерного – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 450 c.

          8. Портер. М. Международная конкуренция./Портер. М. – М.,1994. – 543c.

9. Робинсон. Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. / Робинсон. Дж. – М., 1986. – 546 с.

10. Гасанов Р.М Промислове шпигунство на службі монополій. / Гасанов Р.М – М.: Міжнародні відношення, 1986. – 240 с.

11. Рузавін. Г.И. Основи ринкової економіки. / Рузавін. Г.И., – М.: ЮНИТИ. 1996. – 340 с.

12. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. / Мочерний С.В. – Київ 1998., – 410 с.

13. Костусев А., Пугачова М. Конкурентная среда в Украине: состояние и тенденции развития. // Вестник Антимонопольного комитета Украины. Конкуренция. – 2009. – №4. – С.19-25.

16. Тарнавська Н. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання України // Економіст. – 2008. – №10. – С.56-61

17. Шишкин А.Ф. Экономическая теория: Учебное пособие: В 2 кн. Кн. " - М.: ВЛАДОС, 1996. - 352 с.

18. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М., 1982. - 423 с.

19. Экономика: Учебник / Под ред. А.С.Булатова. - М.: Экономика, 1997. - 816 с.

20. Экономическая теория / Под ред. А.И.Добрынина, Л.С.Тарасевича : Учебник для вузов. - СПб : Изд. СПбГУЭФ, Изд. "Питер Паблишинг", 1997. - 480 с.