Экономика Японии: Экономический рост, проблемы и перспективы

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2013 в 12:39, курсовая работа

Краткое описание

Япония расположена на множестве крупных и мелких островов, протянувшихся с северо-востока на юго-запад почти на 3,5 тыс. км. Общая площадь островов составляет 378 тыс. кв. км, а их число достигает 3900. Самыми крупными из них являются Хонсю, Хоккайдо, Кюсю и Сикоку. Страна разделена на 47 префектур, каждая из которых имеет своё правительство, управляющее городами и селениями. По численности населения - 125,86 млн. человек (на конец марта 1999 г.) Япония занимает 8-е место в мире после КНР, Индии, США, Индонезии, Бразилии, России и Пакистана, свыше 99% -японцы. За 100 лет ее население увеличилось с 35,3 млн. чел. в 1875 г. до 111,9 млн. чел. в 1975 г.
Более 3/4 населения проживает в городах.

Содержание

Введение. Цифры и факты.
Глава 1.
1. Особенности экономики Японии.
1.1. Исторические предпосылки экономического подъема
1.2. Социальная структура и трудовые отношения
1.3. Особенности организации предпринимательства
1.4. Банковская система
1.5. Государственный сектор в экономике, государственный бюджет.
Глава 2.
2. Внешние экономические связи Японии.
2.1. Использование Японией процесса глобализации мировой экономики
2.2. Япония в современной мировой экономической системе
Глава 3.
3. Проблемы и перспективы развития экономики Японии.
3.1. Состояние и проблемы развития внешнеторговых отношений между Россией и Японией
3.2. Японцев не пускают на родные Курилы
Выводы
Литература

Прикрепленные файлы: 1 файл

Новий Документ Microsoft Word.docx

— 140.54 Кб (Скачать документ)

Відмінна риса контрольних  стрічок - переважання цифрової або  символічної інформації, метою якої є позначення артикулу виробів, номера моделі, розміру, сорту, іноді артикулу тканин, експлуатаційних знаків та ін.

Контрольні стрічки  найчастіше застосовуються для одежно-взуттєвих  товарів, причому у взуття відомості  контрольної стрічки частіше  наносяться на підкладку або внутрішню  частину.

Клейма  й штампи - носії інформації, призначені для ідентифікуючих умовних позначень на товари, пакування, етикетки, які наносяться за допомогою спеціальних пристосувань установленої форми.

Розрізняють клейма й штампи залежно від:

  1. місця нанесення - виробничі і торгові;
  2. призначення - ветеринарні, товарознавчі, карантинні й ін.;
  3. форми - овальні, прямокутні, квадратні, трикутні, ромбовидні.

Таврування й  штампування як засіб маркування застосовується

для окремих продовольчих і непродовольчих товарів. Для м'яса  й м'ясопродуктів, включаючи субпродукти  й жир-сирець, ветеринарне таврування м'яса є обов'язковим. Для інших  видів продовольчих товарів таврування й штампування носить рекомендаційний  характер. Штампи проставляються на дні  металевих консервних банок і  на металевих кришках скляних  банок, упаковці з полімерних і комбінованих матеріалів для соків, напоїв, вина, молока, кисломолочних продуктів, етикетках, на пляшках і банках, сирах, яйцях.

Тавруванню піддаються м'ясні туші забійних тварин і тушки  птиці. Штампи й тавро на непродовольчих товарах або їхній упаковці зустрічаються  рідше. До таких товарів відносять  тканини, у яких клеймо наноситься на хазові кінці з виворітного боку. Крім того, штампи, виконані виробничим засобом, наносяться на окремі комплектуючі деталі товарів (двигуни автомобілів, холодильні агрегати та ін.)

Таврування  й штампування товарів і упакувань здійснюється такими способами:

  1. нанесенням за допомогою клейма або штампа незмивної фарби, дозволеної органами Держсанепідслужби;
  2. випалюванням за допомогою електротавра,
  3. витискання за допомогою штампів;
  4. утискування пластмасових або казеїнових цифр, букв у продукт.

Найпоширеніший  спосіб - нанесення тавра або штампа незмивною фарбою. Випалювання за допомогою електротавра застосовується в основному для тушок птиць.

Рельєфне маркірування шляхом витискування букв, цифр, інших  умовних позначень зустрічається  на металевих консервних банках, рідше  на кришках скляних банок. Крім того, цей спосіб, поширений для маркування двигунів автомобілів, а також деяких товарів складно технічного призначення.

Рельєфне маркування зустрічається і на скляній упаковці (пляшках, банках), іноді на скляному посуді (наприклад, на дні гранчастих стаканів).

Утискання пластмасових або казеїнових цифр застосовується Для сирів.

До клейм і  тавр висовуються такі вимоги:

  1. чіткість відтисків клейм,
  2. збереженість незалежно від зовнішніх впливів (для м'яса під час холодильної обробки й зберігання):
  3. безпека застосовуваних способів таврування й штампування,
  4. збереження товарного вигляду продуктів і виробів, що
  5. піддаються тавруванню й штампуванню;

- дотримання встановлених  правил таврування й штампування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Носіями торговельного  маркування служать цінники, товарні  й касові чеки, рахунки, меню, штампи, а також упаковка.

На відміну від  виробничоготорговельне маркування наноситься не на товар, а на зазначені носії або експлуатаційні документи. Інша відмінність торговельного маркування полягає у тому, що її ідентифікуюча функція, більшою мірою пов'язана з вказівкою даних про продавця, меншою - з інформацією про товар. Це обумовлено особливостями носіїв торговельного маркування:

невеликі розміри;

заповнення даних  для кожного товару або покупки;

великі витрати  ручної праці на маркування;

обмежені технічні можливості для нанесення інформаційних  даних;

призначенням - довести  інформацію про торгову фірму.

Завдяки ідентифікуючим функціям, окремі носії торговельного  маркування служать підставою для  пред'явлення претензій продавцю у випадку виявлення дефектів товарів і нанесення збитку споживачу.

Вимоги, які висуваються  до змісту торговельного маркування регламентуються, окрім згаданих раніше законів України "Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини". "Про захист прав споживачів", правилами продажу окремих видів  продовольчих і непродовольчих товарів.

Забороняється реалізація й використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною  мовою України, що містить у доступній  для сприймання споживачем формі  інформацію про:

  1. загальну назву харчового продукту;
  2. номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маси, об'єму тощо);
  3. склад харчового продукту, якщо його виготовлено з кількох
  4. складників, із зазначенням переліку назв, використаних упроцесі виготовлення інших харчових продуктів, харчових добавок, барвників, інших хімічних речовин або сполук;
  5. енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають);
  6. дату виготовлення;
  7. термін придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;
  8. умови зберігання;
  9. позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
  10. найменування та адресу виробника й місце виготовлення;
  11. умови використання (якщо такі передбачено);
  12. відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок;
  13. застереження щодо вживання харчового продукту дітьми, якщо він не є дитячим харчуванням, а підстави для такого застереження є;
  14. іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Маркування нефасованих  харчових продуктів здійснюється у  порядку, встановленому нормативними документами для певних харчових продуктів. У маркуванні вітчизняних  та імпортних харчових продуктів  забороняється наводити інформацію про лікувальні властивості без  дозволу Міністерства охорони здоров'я  України. Текст для використання у маркуванні спеціальних харчових продуктів підлягає обов'язковому погодженню з Міністерством охорони здоров'я  України.

У маркуванні харчових продуктів повинні використовуватися  затверджені у встановленому  порядку специфічні символи, якими  позначають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні, біологічно активні харчові продукти, дитяче харчування, харчування для  спортсменів, а також екологічно чисті харчові продукти.

 

 

 

 

 

 

 

 

3.4. Інформаційні знаки

 

 

 

Інформаційні знаки (ІЗ) - умовні позначення, призначені для  ідентифікації окремих або сукупних характеристик товару. ІЗ наносяться на упаковку, товар і (або) інші носії  інформації (ярлики, бирки, експлуатаційні документи і т.п.). Вони мають усі  функції, які властиві маркуванню Поряд  із перерахованими раніше перевагами ІЗ властива стислість, промовистість, наочність і швидка розпізнаваність. Класифікацію на групи і підгрупи подано на рис. 3.3.

Рис 3.3. Класифікація інформаційних  знаків

Стислість обумовлена тим, що як ІЗ можуть виступати окремі слова, букви, цифри, малюнки й інші символи.

Промовистість і наочність  ІЗ визначаються їхньою формою, кольором, сполученням окремих символів, що відповідаютьвизначеним естетичним вимогам  споживачів. При цьому деякі фірми, націлені на конкретний сегмент споживачів, намагаються у своїх фірмових знаках враховувати саме їхні інтереси.

Швидка розпізнаваність  ІЗ досягається за рахунок застосування звичайних символів, зображення яких найчастіше легко розшифровуються. Легко впізнаються багато товарних знаків, оскільки вони містять найменування виготовлювача, або інші символи  з визначеними асоціативними  зв'язками. Швидка пізнаваність деяких символів, застосовуваних у ІЗ, базується  на їх тривалому застосуванні. ІЗ - це також великий блок інформаційних  даних про товар.

Товарні знаки

 

Значення знаків для товарів. В умовах ринкової економіки істотно  зростає значення знаків для розрізнення  одних і тих же товарів, що виробляються різними виробниками. Коли виробництво  товарів переважає попит, постає гостро питання певної їх індивідуалізації. Тут споживачеві допомагають  товарні знаки.

Товарний знак - це знак, який допомагає відрізнити товар одного підприємства від подібного товару іншого виробника.

У світі немає таких  країн, де б не застосовувалися товарні  знаки і де б вони не були захищені. Виключне право на використання товарних знаків, як правило, одержують шляхом їх реєстрації, але в деяких країнах  це виключне право закріплюється  фактом використання знака першим.

Товарні знаки виконують  в основному чотири функції:

- вирізнення товару або  послуг серед інших подібних, що знаходяться у цивільному  обороті;

- дані про походження  товару або послуг;

- дані про певну якість  товарів і послуг;

- рекламування певного  товару і послуг.

Як уже зазначалось, товарний знак виокремлює товари конкретного  підприємства серед інших подібних. Щоб це виокремлення маркованого  товару було більш ефектним, знаки  мають бути характерними (тобто відрізнятися від назви самого товару або сфери  його застосування) і водночас суттєво  відрізнятися від знаків, що використовуються конкурентами.

Функція даних про джерело  походження товару дуже близька до функції виокремлення. Уданому випадку  як джерело походження мається на увазі не географічна область, а  підприємство.

Функція даних про певну  якість товару полягає у тому, що товарний знак, за загальним правилом і традицією, що склалася, має вказувати  на якість товару, яка у споживача  не викликає сумніву.

Функція рекламування є також  однією із основних функцій знака. Завдяки  зв'язку між товаром і знаком останній надає споживачам інформацію про  товари і тим самим допомагає  їх власникам стимулювати і зберігати  попит на ці товари і послуги.

В Україні правова охорона  товарних знаків здійснюється Законом  України "Про охорону прав на знаки  для товарів і послуг" від 15 грудня 1993 р. Закон про товарні  знаки ставить за головну мету забезпечення індивідуалізації товарів  і послуг певними позначеннями. Саме цим він відрізняється від  законодавства про фірмове найменування (фірму), метою якого є забезпечення індивідуалізації виробників, а не товарів чи послуг. Закон про товарні  знаки за своїм змістом відповідає основним вимогам Всесвітньої організації  інтелектуальної власності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА. Вступ. Перспективи розвитку та вдосконалення технологій. Відомості про автоматизацію, комп'ютеризацію технологічних процесів, застосування промислових роботів. Повторення правил безпечної праці, організація робочого місця, санітарно-гігієнічних вимог під час роботи в шкільній майстерні. Ознайомлення зі змістом програми трудового навчання для учнів 9 класу  
 
Мета:закріпити знання про перспективи розпитку й удосконалення технологій, автоматизацію, комп'ютеризацію технологічних процесів, застосування промислових роботів;  
розвивати пам'ять, уяву, просторове та логічне мислення, формувати інтерес до професії верстатника широкого профілю; виховувати почуття прекрасного, охайність, повагу та культуру праці. Основні поняття: ЧПУ, промислові роботи. Обладнання: дошка, додатки.  
 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.  
 
СТРУКТУРА УРОКУ  
I. Організаційна частина  
II. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів  
III. Вивчення нового матеріалу  
ПЛАН  
1. Перспективи розвитку та вдосконалення технологій.  
2. Промислові ро'боти.  
3. Ознайомлення зі змістом програми трудового навчання для учнів  
9 класу з технічного виду праці.  
 
IV. Закріплення вивченого матеріалу  
V. Підсумки уроку  
VI. Домашнє завдання  
 
ХІД УРОКУ  
 
I. Організаційна частина  
Перевірка присутності учнів та призначення чергових.  
II. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів  
Фронтальне опитування  
1. Що називають продуктивністю праці?  
2. Що називають санітарно-гігієнічпими вимогами? Для чого вони  
потрібні?  
Для чого потрібно вивчати правила ТБ у шкільній майстерні?  
III. Вивчення нового матеріалу  
1. Перспективи розвитку й удосконалення технологій  
Перед промисловістю України стоять складні завдання, насамперед значне підвищення продуктивності праці. Це завдання вирішується завдяки впровадженню сучасних технологій на основі використання досягнень науки і техніки, застосування сучасного високопродуктивного обладнання, передусім верстатів із числовим програмним управлінням (ЧПУ). Для обслуговування новітньої техніки в умовах упровадження передових технологій різко зростають вимоги до знань, умінь і здатності обслуговуючого персоналу засвоїти принципово інші способи праці. Нові форми організації машинобудівного виробництва зумовлюють пошук резервів підвищення продуктивності праці, наприклад завдяки розширенню сфери трудової діяльності робітників-верстатників, що привело до появи професії верстатник широкого профілю. Основна вимога до представника цієї професії - володіти знаннями та вмінням з ряду спеціальностей, що, з одного боку, ускладнює процес навчання через значне розширення обсягу навчального матеріалу, а з іншого, дає змогу полегшити процес засвоєння різного матеріалу завдяки виявленню загального, здавалося б, у принципово різних питаннях.  
Верстатник широкого профілю - професія, яка поєднує кілька верстатних професій. Формування основних професійних знань відбувається переважно під час вивчення спеціальної технології.  
2. Промислові роботи  
Значимість промислових роботів полягає в тому, що за їх допомогою вдалося поєднати розрізнене технологічне устаткування в комплексні гнучкі автоматизовані виробничі системи машин і приладів. Саме таким системам належить майбутнє. Прийде час, коли без промислової робототехніки уявити собі і виробництво, і побут буде настільки ж важко, як сьогодні без автомобіля або телевізора.  
Застосування сучасних промислових роботів збільшує продуктивність праці і випуск продукції, поліпшує її якість, заміняє людину на монотонних і важких роботах, допомагає заощаджувати матеріали й енергію. Крім того, роботи достатньо гнучкі, що дає можливість використовувати їх при випуску продукції середніми і малими партіями, тобто в тій області, де традиційні засоби автоматизації незастосовні. Дрібносерійна продукція має великий ринок. Дослідження показують, що переважна більшість деталей, закуповуваних навіть військовими організаціями, були випущені партіями менш ніж 100 штук, а у Великій Британії приблизно 75 % усіх металевих деталей випускалося партіями менш ніж 50 штук.  
Роботи не мають якостей, властивих людині, наприклад, не здатні до розумного реагування на непередбачену обстановку і зміну робочого середовища, до самонавчання, до використання тонкої координації системи "рука - очі". Роботи із захватами чи подібні їм механізми застосовуються для виконання маніпуляційних операцій: лиття, очищення злитків, кування, термообробки, точного лиття, обслуговування верстатів на навантаженні-розвантаженні, формування, упакування, розміщення деталей у налети і складування.  
Роботи замість захватів можуть оснащуватися різними інструментами для виконання багатьох робіт: фарбування розпиленням, нанесення клейових і ізоляційних покриттів, свердління, зенкування, закручування гайок, шліфування, піскоструминне очищення. Крім того, роботи можна використовувати для крапкового і дугового зварювання, теплової обробки і різання за допомогою лазера чи полум'я, а також при очищенні за допомогою водяних струменів.  
Слід зазначити, що первісні ілюзії про можливість створити універсальний робот, здатний виконати майже будь-яку роботу - від зборки до точкового зварювання, тепер у значній мірі розвіяні. У даний час роботи здобувають спеціалізацію, стаючи роботами для фарбування, для зварювання, для складання тощо. Стосовно потенційної заміни робітників "сталевими комірцями" варто пам'ятати, що робот може замінити тільки того, хто "працює, як робот". Однак недалеко той час, коли роботи зможуть звільнити людей не тільки від стомлюючої, . монотонної, важкої праці, але й від виконання робіт, які вимагають вправності, що, як вважалося раніше, здобувається з досвідом. Тому цілком зрозуміло, що в багатьох людей поширення роботів викликає занепокоєння через можливе зростання безробіття. Якщо ж стримувати прогресивні зміни, людству загрожуватиме деградація.  
III. Ознайомлення учнів зі змістом програми з трудового  
навчання  
IV. Закріплення вивченого матеріалу  
Запитання  
Які ви знаєте верстати із ЧПУ?  
Яке значення промислових роботів?  
Де використовують промислових роботів?  
V. Підсумки уроку  
Рефлексія із застосуванням інтерактивної методики "Мікрофон"  
Запитання  
Що сподобалось чи не сподобалось на уроці?  
Чи дізнались про щось нове, цікаве?  
Чого навчились?  
Що очікували від себе та інших?  
Яких результатів досягли?  
Що вдалось, а що ні?  
Чи взяли з цього уроку щось корисне для себе?  
Чи застосовуватимете набуті знання в майбутній практичній діяльності?  
VI. Домашнє завдання  
Повторити конспект, записаний у зошиті. 

Информация о работе Экономика Японии: Экономический рост, проблемы и перспективы