Экономика Японии: Экономический рост, проблемы и перспективы

Тема уроку:  Інформація як чинник споживчого вибору.

Мета уроку:  Закріпити знання про джерела інформації, спираючись на знання з                            

курсу «Сходинки до інформатики»; сформувати поняття –                                                 

«достовірність інформації»; навчити  знаходити і аналізувати                               

необхідну інформацію для споживача.  Формувати  у учнів                             

комунікативну, інформаційну та інші життєво важливі компетенції.                              

Сприяти усвідомленню необхідності ведення  здорового способу                                      

життя (вживати тільки якісні товари).

Обладнання: Закон України «Про захист прав споживачів» (№3161, від01.12.2005), «Про якість та безпеку харчових продуктів»(№2809, від06.09.2005). Упаковки товарів: чаю, кави, круп’яних виробів, напоїв, цукерок тощо. Плакат із класифікацією харчових добавок. Інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, презентація для ведення уроку.

Тип уроку:  комбінований

ХІД  УРОКУ

І. Підготовча частина.

1. Організаційний момент.

2.  Нервово-психологічна підготовка.

1 учень:            Курс  цікавий ми вивчаємо,                             

І права споживчі знаємо.

2 учень:             А тепер повинні взнати:                              

Де, коли і що придбати.

3 учень:            Як  здоров'я своє захистити                             

І у виборі товару помилки не зробити.

3.  Актуалізація опорних знань

3.1.  Поняття «Споживач».

3.2.  Нормативні документи про захист прав споживачів.

3.3. Поняття «Інформація», «джерела  інформації» (міжпредметний зв'язок  з курсом «Сходинки до інформатики»).  

 

ІІ.  Основна частина.

1. Повідомлення  теми, задач уроку. Мотивація до  вивчання даної теми.

На кінець уроку ми будемо:

·        знати і називати джерела інформації, необхідної для споживача;

·        оцінювати достовірність інформації, що подається на упаковці товару;

·        аналізувати інформацію про товари та послуги, яку надають місцеві газети;

·        усвідомлювати значення достовірної інформації про товари та послуги для власного здоров'я та життя.

2. Повідомлення вчителем  базової інформації   

За даними досліджень, проведеними  в Україні останнім часом,  інформацію про якість товарів споживачі можуть отримати з упаковки самих товарів. Іншими важливими джерелами інформації щодо якості товарів є інформація друзів та знайомих і продавців. Потім ідуть інформація з телепередач та інформація від незалежних споживчих організацій. Закон України «Про захист прав споживачів» гарантує захист прав споживачів на отримання необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи та послуги). Від такої інформації залежить правильний вибір товару.

3. Формування поняття  «достовірна інформація»

·        Проблемне питання: Що ж таке достовірна інформація, як ви гадаєте діти?

·        Добір слів-синонімів до слова «достовірна».

·        Запис поняття в зошити:

Достовірність інформації – відповідність дійсності поданої  інформації про товар.

·        Виступ учня - «юридичного консультанта»:     

Українським законодавством до інформації про товар висуваються  певні вимоги: доступність, достовірність, повнота та рівень необхідності. Під  необхідною інформацією мається  на увазі її повнота, адже у споживача  немає достатніх знань про  товар, який він бажає придбати або  замовляє. Виробник, продавець, фармацевт  повинні надавати споживачеві повну  інформацію у такому обсязі, щоб  споживач мав повне уявлення про  товар. На підставі цих даних споживач робить свідомий компетентний вибір  потрібного товару.

4. Практична робота

·        Розподіл учнів на 3 групи. Визначення  керівника в групі.

·        Завдання і інструктаж до виконання роботи:

1 група -  Визначити якість інформації про товари, яку подають споживачам місцеві газети. Заповнити надану таблицю.

2 група -    Визначити, яка інформація міститься на упаковці певних товарів і продуктів, оцінити її повноту й достовірність. За поданим у таблиці планом оцініть упаковки харчових продуктів.

3 група -  Розглянути товар і інструкції до нього. Яку інформацію можна отримати з наданих інструкцій.

·        Виконання роботи (10 хвилин).

·        Звіт про результати роботи за планом:

1.     Повнота інформації про товар.

2.     Переваги і недоліки упаковки.

3.     Запропонуйте шляхи до покращення інформаційного наповнення упаковки.

ВИСНОВКИ: Якщо інформація про товар недостатня або недостовірна не слід ризикувати своїм здоров'ям – покупати такий товар. 

 

ІІІ. Заключна частина уроку.

1.     Обговорення  наступних питань:

-         Чому інформація про товари та продукти є важливою для споживача?

-         Які джерела інформації про товари вам відомі?

-         Як ви розумієте поняття «достовірність інформації»?

-         Якби вам запропонували створити упаковку для харчового продукту (соку, морозива, печива), яку інформацію та дизайн ви б запропонували?

2.       Підсумок уроку ( повертаємось до завдань уроку, які були на початку уроку, аналізуємо їх виконання).

3.     Оцінювання роботи на уроці (самооцінка + коментар вчителя)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковування і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і якісні характеристики товару.

Основними функціями  маркування є:

1. інформаційна;
2. ідентифікаційна;
3. мотиваційна;
4. емоційна.

Інформаційна  функція маркування як одного із засобів товарної •нформації є основною. Це визначає співвідношення між різними видами інформації - основоположною, споживчою та комерційною. Найбільша питома вага припадає на основоположну й споживчу 1нформацію, менше - на комерційну. При цьому основоположна інформація на маркуванні дублює той же вид інформації у ТСД. Розбіжність даних основоположної інформації на маркуванні й у ТСД може бути наслідком фальсифікації товарів.

Необхідність такого дублювання обумовлене спільністю ідентифікуючої функції маркування і ТСД. Проте, на відміну від ТСД, маркування призначене для всіх суб'єктів комерційної  діяльності, а для основної маси споживачів вона є практично єдино  доступним засобом товарної інформації, тому в ній питома вага комерційної  інформації значно менша.

Ідентифікаційна, вказівна, рекомендаційна та обмежувальна функції маркування забезпечують простежування товарних партій на усіх ланках логістичного ланцюга та дозволяє реалізувати основні логістичні функції: додержання технологічного процесу товаропросу-вання та зберігання товарів, управління запасами, розподіл та споживання товарів, додержання та оптимізація процесу виробництва товарів та ін.

Емоційна, пропагандистська і мотиваційна функції маркування взаємозв'язані. Яскраво оформлене маркування, що пояснює тексти, застосування узвичаєних символів викликають у споживача позитивні емоції і служать важливою мотивацією для прийняття рішення про придбання товару. Це дуже добре знають виготовлювачі імпортних товарів, барвисте маркування яких приваблює покупців, особливо, якщо ці товари купуються вперше.

Варто зазначити, що вітчизняні виготовлювачі, намагаючись  підвищити конкурентоспроможність своєї продукції, останнім часом  стали приділяти серйозну увагу  дизайну її упаковування й маркування. Це дозволяє сподіватися, що комплекс заходів щодо підвищення якості, продукція  українських виробників витіснить  яскраво марковану, але часом  низькоякісну імпортну продукцію.

Існують загальні правила  маркування товарів, але в деяких випадках доводиться відступати від  них по окремих позиціях в інтересах  покупців. Звичайно маркування товарів  та пакування містить основні, додаткові  та інформаційні надписи, маніпуляційні  знаки по вантаженню, перевезенню, а  також додаткові вказівки, які  характеризують країну-виробника. Залежно  від місця нанесення розрізняють  маркування виробниче й торговельне.

Виробниче маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виготовлювачем (виконавцем) на товар і (або) упаковування та (або) інші носії інформації.

Торговельне маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені продавцем на товарні або касові чеки, пакування і (або) товар.

Вимоги до виробничого  маркування встановлюються в основному  стандартами на маркування й упаковування, а також загально-технічними умовами  стандартів на продукцію.

Вимоги до торговельного  маркування, порівняно з виробничим, до останнього часу були менше розроблені. Окремі вимоги до торгового маркування встановлюються Правилами продажу  окремих видів продовольчих і  непродовольчих товарів. Прийнятий  нещодавно Закон України "Про  якість та безпеку харчових продуктів  та продовольчої сировини" чітко  визначив умови маркування харчових продуктів.

До маркування висуваються  загальні для товарної інформації та специфічні для маркування вимоги. Загальні вимоги регламентуються законом "Про захист прав споживачів" та включають найважливіші з них, які  звичайно називаються вимогами "трьох  Д" -достовірність, доступність та достатність.

Специфічні вимоги для маркування:

1. чіткість тексту та ілюстрацій;
2. наочність;
3. однозначність тексту, його відповідність споживчим властивостям товару;
4. наведені на маркуванні відомості не повинні вводити покупця й споживача в оману щодо кількості, якості, виробника, країни походження;
5. для маркування слід використовувати незмивні, стійкі до впливу зовнішнього середовища фарби, які дозволені органами Держсанепідслужби.

Носіями виробничого  маркірування можуть бути етикетки, вкладиші, ярлики, бирки, контрольні стрічки, клейма, штампи, кольєретки й ін.

Етикетки наносяться друкарським або іншим засобом на товар або пакування, крім того, вони можуть бути самостійним носієм інформації, що приклеюється або що прикладається до товару. Наприклад, більшість пакованих у виробничих умовах продовольчих товарів мають на пакуванні етикетку, на якому текст, малюнки й інша інформація нанесені друкарським способом.

Етикетування консервних банок здійснюється шляхом приклеювання паперової етикетки або нанесення  її літографським способом.

Іноді етикетка наноситься безпосередньо на товар (наприклад, маркування на дні посуду, на електропобутових товарах та ін.):

Етикетки відрізняються  значною інформаційною ємністю. Крім тексту, вони часто містять  зображення, символи. З усіх носіїв маркування відомості на етикетках  є найбільшими за кількістю характеризованих ознак. Маркування на етикетках може вміщувати пояснювальні тексти.

Кольєретки - етикетки особливої форми, що наклеюються на шийку пляшок. Кольєретки не несуть великого інформаційного навантаження, а виконують в основному призначення естетичного оформлення пляшок: вони застосовуються разом з основною етикеткою на пляшках для алкогольних, безалкогольних напоїв і пива, і самостійного значення не мають.

На кольєретці можуть бути зазначені найменування напою, виготовлювач, рік виготовлення або  інформаційні знаки. Іноді на кольєретках  взагалі відсутня інформація.

Вкладиші - це різновид етикеток, що відрізняється спрямованістю товарної інформації і призначені для повідомлення стислих відомостей про найменування товару, виготовлювачів (найменування організації, номера зміни). Іноді вкладиші можуть містити стислу характеристику споживчих властивостей товару, у першу чергу функціонального призначення. Тоді вкладиш набуває додаткових функцій рекламного листка або проспекту, але на відміну від останніх рекламна функція не є основною, а реалізується через характеристику товару. Такі вкладиші часто зустрічаються в упаковці різноманітних косметичних засобів.

Найчастіше застосовуються вкладиші для кондитерських виробів - цукерок, печива, пряників у коробках; для парфумерно-косметичних і  лікарських засобів, товарів побутової  хімії.

Ярлики й бирки - носії маркірування, що приклеюються, прикладаються або підвішуються до товару. Для них характерна менша інформаційна ємність, обмежений перелік відомостей, відсутність малюнків.

Бирки відрізняються  від ярликів меншою інформативністю. Бирки можуть бути дуже лаконічними  і вказувати тільки найменування або фабричну марку, або тільки назву  фірми-виготовлювача.

Ярлики, звичайно містять  найменування товару, фірми виготовлювача, його адресу, сорт, ціну, дату випуску, а також низку ідентифікуючих відомостей. Так, на ярликах, що підвішуються до одягу, вказуються артикул виробу, номер моделі, розмір, дата випуску. Ярлик може містити фірмовий і  товарні знаки, інші необхідні знаки  й умовні позначення.

Контрольні стрічки - це носії стислої товарної інформації, що дублює, розташованої на стрічці невеличкого розміру і призначеної для контролю або відновлення відомостей про товар у випадку втрати етикетки, бирки або ярлика, вони можуть застосовуватися як додаток.