Гігієнічні вимоги щодо організації раціонального та лікувально-профілактичного харчування

3. Дотримання санітарних  правил кулінарної обробки харчових  продуктів, термінів зберігання  і реалізації готової їжі.  

4. Утримання у належному  санітарному стані продовольчої техніки, кухонь, посуду, інвентарю тощо.  

5. Систематичний санітарний  нагляд за продовольчими об’єктами,  а ветеринарної служби – за  тваринництвом та отриманням м’ясопродуктів.

6. Медичні огляди і  обстеження на бацило-, гельмінтоносійство персоналу продовольчих об’єктів (промислових, складських, харчоблоків, торгової мережі та ін.), нагляд за дотриманням ними правил особистої гігієни та ін.

Висновки

Отже, вітаміни беруть участь в обміні речовин, входять до складу ферментів, регулюють активність деяких органів, каталізують дію багатьох ферментів, підтримують працездатність і опірність організму. забезпечуют нормальне функціонуваня організму.  
Макро- і мікроелементи (мінеральні солі) - також важливі складові харчового раціону. Чимало мінеральних солей містить рослинна їжа. Людському організму регулярно потрібні натрій, хлор, сірка, кальцій, калій, магній, залізо, фосфор, йод, мідь, цинк, марганець, хром, фтор тощо. Мінеральні солі беруть участь у побудові кісткової тканини, вуглеводному, білковому та жировому обміні речовин, визначають осмотичний тиск (тиск рідини на стінки клітин), кислотно-лужний баланс у сполучних тканинах, активність ферментів.  
Білки - основний будівельний матеріал організму. Вони містять амінокислоти, від яких значною мірою залежить функціонування імунної системи, процес побудови хромосом. У результаті окислення одного грама білка звільняється 4,3 ккал енергії.  
Жири (ліпіди) захищають організм від переохолодження і пошкодження. У результаті окислення одного грама жиру звільняється 9,3 ккал. Енергетичну функцію жири найбільше виявляють за умови тривалого фізичного навантаження помірної та середньої інтенсивності (робота в режимі аеробної продуктивності    організму).  
Вуглеводи - основне джерело енергії в організмі (4,3 ккал/г). Вони у вигляді органічних сполук містяться у всіх тканинах організму у вільному стані або в з'єднаннях із ліпідами й білками. Вуглеводи беруть участь у пластичних процесах метаболізму.  
Гігієнічні вимоги до раціонального харчування  
1. Харчування повинно бути повноцінним, різноманітним і помірним.  
Якщо не дотримувати принципів збалансованого харчування, то порушується обмін речовин, виникають різноманітні захворювання.  
2. Людина повинна харчуватися своєчасно та систематично.  
Інтервал між вживанням їжі повинен становити 4-5 годин, що сприяє рівномірному навантаженню на травну систему. Якщо людина харчується з великими інтервалами, то вона за 1-2 рази з'їдає значну кількість їжі, переобтяжуючи шлунок, унаслідок цього їжа погано перетравлюється, затримується в шлунку, порушується ритмічна діяльність кишок, виникають запори. У таких людей посилюється відкладання жиру в організмі, створюються умови для захворювань печінки та ожиріння. Харчування з короткими інтервалами може призвести до розладу секреторної та моторної діяльності травного тракту тому, що їжа не встигає повністю перетравитись і всмоктатися.                                                                                                                      Здоровій людині необхідно харчуватись 4 рази на день:  
а) сніданок -25% добової енергомісткості;  
б) обід - 35%;  
в) підвечірок - 15%;  
г) вечеря - 25%.

3.Калорійність  добового раціону повинна відповідати  добовим енерговитратам організму.  
Для нормальної підтримки здоров'я і працездатності людина повинна вживати щоденно: рідини - 2818 г; вуглеводів- 500 г; білків- 100-118 г; жирів- 50 г; мінеральних речовин - 32 г.  
Добовий харчовий раціон людини повинен становити приблизно 2500-3000 ккал (40 ккал на 1 кг маси тіла). У спокої людині досить 25-28 ккал, якщо легка робота - 35 ккал, робота середньої інтенсивності - 45-50 ккал, важка робота - 60-70 ккал на 1 кг маси тіла.  
Таким чином, раціональне збалансоване харчування є одним з важливих факторів зміцнення здоров'я, збереження працездатності й довголіття.

Література:

1.) Галушко В.П. Артиш В.І «Світове сільське господарство та продовольчі ресурси»

2.) www.bestreferat.ru

3.) pidruchniki.ws

4.) nemk-sport.at.ua

5.) intranet.tdmu.edu.ua