Державні стандарти на молочну продукцію

• ДСТУ 4399:2005 “Масло вершкове. Технічні умови”
• ДСТУ 4445:2005 “Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови”
• ДСТУ 3662-97 “Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі”
• ДСТУ 4273:2003 “Молоко та вершки сухі. Загальні технічні умови”
• ДСТУ 4274:2003 “Консерви молочні. Молоко незбиране згущене з цукром. Технічні умови”
• ДСТУ 4343:2004 “Йогурти. Загальні технічні умови”
• ДСТУ 4417:2005 “Кефір. Технічні умови”
• ДСТУ 4418:2005 “Сметана. Технічні умови”
• ДСТУ 4421:2005 “Сири тверді (український асортимент). Технічні умови”
• ДСТУ 4395:2005 “Сири м’які. Загальні технічні умови”
• ДСТУ 4554:2006 “Сир кисломолочний. Технічні умови”
• ДСТУ 4503:2005 “Вироби сиркові. Загальні технічні умови”

         Показники якості та безпеки, що контролюються в молоці та молочних продуктах:

• Органолептичні показники

• Фізико-хімічні показники (густина, група чистоти, титрована кислотність, активна кислотність, волога, сухі речовини, сахароза, лактоза, білок, фосфор, нітрати, нітрити, кисла фосфатаза, хлориди)

• Токсичні елементи (свинець, кадмій, миш’як, ртуть, мідь, цинк, олово)

• Микотоксини (афлатоксин В1, афлатоксин М1)

• Антибіотики (антибіотики тетрациклинової групи, пеніцилин, стрептоміцин)

• bГормональні препарати (диетилстиль-бестрол, естрадіол-17

• Пестициди (хлорорганічні, фосфорорганічні, ртутьвмістні)

• Мікробіологічні показники (БГКП, патогенні мікроорганічні, в т.ч. сальмонели, плісняві гриби, дріжджі, Staphylococcus aureus, молочнокислі та біфідобактерії)

• Радіологічні показники (питома активність цезію-137, стронцію-90)

• Харчові добавки (консерванти, барвники, антиоксиданти, стабілізатори)

         Нормативні документи на методи контролю:

• ДСТУ ISO 1211:2002 “Молоко. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру. (Контрольний метод)

• ДСТУ ISO 1737:2002 “Молоко згущене без цукру та молоко згущене з цукром. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру. (Контрольний метод)

• ДСТУ ISO 1735:2005 “Сир і плавлений сир. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру. (Контрольний метод)

• ДСТУ ISO 3976:2001 “Жир молочний зневоднений. Визначення пероксидного числа (контрольний метод)

• ДСТУ ISO 5534:2005 “Сир і плавлений сир. Визначення загального вмісту сухих речовин (контрольний метод)

• ДСТУ ISO 2962:2005 “Сири та плавлені сири. Визначення вмісту загального фосфору методом спектрометричної молекулярної абсорбції

• ДСТУ ISO 6799-2002. Жири та олії тваринні. Визначання складу стеринової фракції. Газохроматографічний метод

• ISO 12078:2006. Anhydrous milk fat. Determination of sterol composition by gas-liquid chromatography (Reference method) Зневоднений молочний жир. Визначення стеринового складу методом газо-рідинної хрматографії

• ISO/DIS 17678:2006 Milk fat – Detection of foreign fat by gas chromatographic analyses of triglycerides (reference method) Молочний жир. Визначення чужорідних жирів методом газохроматографічного аналізу тригліцеридів.

 

 

 

 

 

 

 

 

             3.Недоліки в роботі молочної промисловості

         В Україні немає системної роботи над стандартами в молочній галузі. І це, на думку молочників, прогалина, перш за все держави, так як однією з умов вступу до СОТ та ЄС є гармонізація діючих стандартів на продукцію, що виробляється до стандартів та вимог ЄС. Це загальнодержавні стандарти на масло, сири сичужні тверді та м’які, йогурти та ін. Виробники користуються деякими стандартами, розробленими ще в радянські часи.

       Якість молочної сировини має контролюватися самим переробним

підприємством, а також відповідним органом державного регулювання. Контроль здійснюється для того, щоб гарантувати відповідність молока державним стандартам. На переробному підприємстві контроль якості молока необхідний також для того, щоб забезпечити заготовки високоякісного молока для виробництва різних видів продуктів.

        Міжнародні стандарти якості молочної сировини стають дедалі жорсткішими. Згідно з ними для того, щоб переробник молока міг ідентифікувати, реалізувати та експортувати свої молочні продукти до іншої країни, він має засвідчити, що сировина, яка надходить до підприємства, відповідає прийнятим міжнародним стандартам якості.

      Тому в першу чергу необхідно розробити і впровадити єдині державні стандарти на молочну продукцію. Координувати таку роботу повинні професійні організації. Потрібно привести усі вітчизняні стандарти на молочну продукцію і систему технічного регулювання у відповідності до вимог СОТ. На думку українських молочників, потрібно також змінювати механізм контролю якості та небезпечності молочної продукції.   

       В Росії якість і безпеку продукції контролює одна організація – Россільгоспнагляд, в Україні – три: Держспоживчстандарт, Міністерство охорони здоров’я та Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства агропромислової політики України. Існує пропозиція Спілки молочних підприємств України створити єдиний контрольний орган, що буде займатися питаннями якості та безпеки молочних продуктів.

       Сьогодні в Україні є підприємства, які серйозно ставляться до якості, до

безпечності своєї продукції, які атестовані згідно з міжнародною системою ISO. Але правда й те, що багато ще молокозаводів працюють зі старими технологіями, старим обладнанням, і, звісно, перспектив у таких підприємств немає. Деякі керівники переробних підприємств виконують вимоги стандартів шодо складу молочної продукції. Однак, немає чітких пояснень стосовно того, як здійснюється контроль цих стандартів органами державного регулювання, оскільки, за словами керівників

підприємств, державні органи не мають у своєму розпорядженні лабораторій для визначення відповідності продукції встановленим стандартам. Якщо перевірка стандартів молочної продукції є функцією державних органів, то вони обов'язков повинні мати в своєму розпорядженні відповідно обладнані лабораторії для проведення необхідних аналізів.

       В 1997 році в Україні був прийнятий Державний стандарт на заготівельне

молоко ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги про закупівлю», розроблений на основі нормативних документів Європейського співтовариства,який став значним кроком вперед в порівнянні із старим ГОСТ 13264-88, що діяв на території колишнього Радянського Союзу. Але офіційне впровадження його в промисловість було здійснено лише з 1 липня 2002 р. Згідно нового стандарту за своїми фізико - хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними характеристиками молоко ділиться на ґатунки та визначається за показниками жиру та білка. Але й цей стандарт ще не доведений до Європейських вимог. Щоб мати молоко «Екстра», бактеріальну забрудненість слід зменшити втричі. Як показує існуюча

практика, молоко, яке заготовляють для молочної промисловості, в більшості

випадків не відповідає вимогам ДСТУ 3662-97, особливо по мікробіологічним показникам та показникам безпеки. Це пов’язано з тим, що більшість виробників не дотримуються належних санітарно-гігієнічних умов виробництва молока, не забезпечують його охолодження, не бажають, або не мають можливості застосувати миючі та дезинфікуючі засоби, транспортують молоко в алюмінієвих цистернах.

      Отже, навколо молочної галузі утворилося багато проблем, які необхідно терміново розв'язати. Для підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках виробники мають покласти в основу стратегії розвитку своїх підприємств наступні цілі: максимальне задоволення потреб споживачів; представлення на ринок широкого

асортименту високоякісної молочної продукції; впровадження високоефективних технологій; завоювання нових ринків збуту; розширення портфеля торговельних марок, а також посилення можливостей для інновацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

       Для підвищення ефективності діяльності молочної галузі необхідно

здійснити сприяти на законодавчому рівні розвитку сільськогосподарських

обслуговуючих кооперативів, створенню та підтримки інформаційного забезпечення виробників молока та продукції; розробки стандартів на молокопродукцію, які відповідатимуть найвищим світовим зразкам.

      Передбачити кошти у Державному бюджеті та місцевих бюджетах для

закупівлі обладнання незалежних лабораторій з визначення параметрів якості

молока, а також надати пільгові кредити підприємствам для модернізації

технологічного устаткування та закупівлі молока вищого гатунку. Здійснити заходи щодо стимулювання експорту молочної продукції за рахунок підвищення її якості.

       В одночас, вчені та практики, використовуючи накопичений досвід у

виробництві молочних продуктів, з урахуванням ринкових відносин повинні

спрямовувати свої зусилля на удосконалення технологій і техніки виробництва, його автоматизацію і механізацію, розширення асортименту молочних продуктів, підвищення їх харчової і біологічної цінності, удосконалення господарського механізму взаємовідносин виробників і переробників молока.

      Подальший розвиток молочної промисловості значною мірою буде залежати від попиту і потреб майбутнього покоління. Зміна умов життя буде стимулюватипояву нових вимог до якості, які є на ринку збуту, а також розробку нових видів продуктів.Доцільно також продовжувати збільшувати вкладення коштів в розвиток івпровадження нових технологій, що дасть можливість виробляти продукти з використанням унікальних властивостей молока. Технології, які покращують смак, віжість, харчову безпеку продуктів і підвищують рентабельність виробництва, будуть ключовими для забезпечення діяльності прибуткової галузі, здатної протистояти зростаючій конкуренції.

 

Список використаної літератури

1. Андрійчук В.Г. Економіка  аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. І перероблене. В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002.

 

2.Інтернет мережа

 

3.Єресько, Г.О. Якість молока і молочних продуктів  Г.О. Єресько, О.І. Романчук //Вісн. аграр. наук. – 2006. – № 12.

 

4. Кухтин, М. Одержання якісного і безпечного молока. М. Кухтин

// Тваринництво України. – 2007. – № 7.