Державні стандарти на молочну продукцію

 

 

Реферат

з дисципліни

Стандартизація і сертифікація

на тему:

«Державні стандарти на молочну продукцію»

 

                                                        

 

План:

Вступ

1. Визначення терміну «Державні стандарти України»……………………4
2. Система державного контролю молочної продукції в Україні………….7
3. Недоліки в роботі молочної промисловості…………………………….12

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Молочна галузь займає важливе місце в економіці будь-якої держави та забезпеченні населення продуктами харчування першої необхідності. Молочні продукти мають важливе значення для забезпечення здоров'я населення. Продукт, створений природою, має в своєму складі практично все, що необхідно організму.                                                                                          

Якість молока є найважливішим чинником подальшого виробництва високоякісної молочної продукції. Чим вищою є якість молока і чим швидше буде здійснено його переробку, тим якіснішою буде товарна молочна продукція. Від стану розвитку галузі в майбутньому залежать позиціонування продукції вітчизняних виробників на закордонних ринках, які мають історично сформовані параметри контролю якості, правила його проведення та оцінки результатів.

     Слід також зауважити, що в умовах нестачі якісної молочної сировини окремі підприємства випускають фальсифіковану молочну продукцію, що не

Лише негативно позначається на її смакових властивостях, а й пов’язане з

Ризиком для здоров’я споживачів.

        Тому розвиток ринку молока і молочних продуктів вимагає від підприємств і органів державного нагляду посилення уваги до питань безпеки і якості продукції, удосконалення системи технічного регулювання в Україні

 

 

 

 

 

1. Визначення терміну «Державні стандарти України»

       Стандарт - нормативний документ, розроблений на основі угоди більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом (або підприємством), в якому встановлюються загальні принципи, характеристики, вимоги та методи, що стосуються певних об'єктів стандартизації, спрямованих на впорядкування та оптимізацію роботи в певній галузі.

 Види стандартів:

• державні стандарти;

• міжнародні стандарти;

• галузеві стандарти;

• стандарти підприємств;

• стандарти громадських об'єднань (науково-технічні товариства);

• стандарти на нові продукції і послуги;

      ДСТУ (Державні стандарти України) — стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом. Згідно із Законом України «Про стандартизацію» це Положення стосується національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів, каталогів, а також міждержавних нормативних документів. Відповідно до Декрету КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» до державних стандартів України прирівнюються державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Стандарти ДСТУ існують з 1993 року.

        Державні стандарти України розробляються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, а саме:

• організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

• вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструмент, деталі кріплення тощо);

• складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо);

• продукцію міжгалузевого призначення;

• продукцію для населення та народного господарства;

• методи випробувань.

      Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.

      До обов'язкових належать:

• вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників;

• вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

• метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

• положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції;

• поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації,

• способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.

      Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

      Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

• це передбачено чинними актами законодавства;

• ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

• виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

       Державні стандарти України затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури.

      Державні стандарти України підлягають державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань технічного регулювання і публікуються українською мовою з автентичним текстом російською мовою

2. Система державного контролю молочної продукції в Україні

      Визначення якості молока – досить складний процес, адже в молоці міститься понад 90 найцінніших компонентів: близько 20 амінокислот, стільки ж жирних кислот, понад 25 видів мінеральних речовин, 12 вітамінів та інше.

    Якість молочної продукції означає високі санітарно-гігієнічні показники, вміст певної кількості білка, жиру, вітамінів, ферментів, гормонів, мінеральних солей та інших речовин. Воно не повинно містити нейтралізуючих речовин (антибіотиків, соди, перекису водню). Вміст важких металів, залишкових кількостей пестицидів не повинен перевищувати максимально допустимого рівня.

     В господарствах Житомирської області якість молочної сировини контролюється в першу чергу переробними підприємствами, визначаючи таким чином її закупівельну ціну. Контроль здійснюється для того, щоб гарантувати відповідність молока державним стандартам, а також щоб забезпечити заготовки високоякісного молока для виробництва різних видів молочної продукції, адже її споживають не тільки українські споживачі, а й

споживачі країн близького і дальнього зарубіжжя.

 

      Молочна галузь в усьому світі має справу з великою кількістю регулюючих документів щодо харчової цінності продуктів, безпеки та здоров'я людей, що можуть виникати за відсутності належного регулювання галузі. Переробники молока розуміють, що органи державного регулювання повинні перевіряти відповідність молочних продуктів стандартам щодо їх компонентного складу та якості. Органи державного регулювання можуть здійснювати таку перевірку у власних лабораторіях, або заключати контракти з незалежними лабораторіями, щоб бути впевненими у відповідності продуктів затвердженим стандартам.

Контроль компонентного складу молочних продуктів є дуже важливим нетільки для споживачів, а й для тих, хто займається переробкою молока.

Органи державного регулювання можуть і повинні забезпечувати гарантії того, що переробники молока знатимуть, розумітимуть та слідкуватимуть за тим, щоб їх продукція відповідала встановленим стандартам. Тоді споживачі, купуючи певний сорт молочного продукту, матимуть те, чого вони очікують, оскільки цей продукт вироблятиметься відповідно до встановлених стандартів

      Питання, що регулюють правові та організаційні основи забезпеченя якості та безпеки молока і молочних продуктів для життя та здоров’я населення і   довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання,   реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території  України регламентуються наступними законами України та нормативно- правовими актами:

• Закон України “Про молоко та молочні продукти” від 24 червня 2004 року №1870-IV

•  Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 6 вересня 2005 року №2809-IV

•  Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року № 4004- ХІІ 

•  Закон України “Про ветеринарну медицину” від 25 червня 19926 року № 2498- ХІІ

•  Закон України “Про захист прав споживачів” від 01 грудня 2005 року № 3161- IV

•  Закон України “Про державне регулювання імпорту сільскогосподарської продукції” від 17 липня 1997 року № 468/97- ВР

• Закон України “Про дитяче харчування” від 14 вересня 2006 року №142-IV

• МВ 5.08.07/1232-96 Методичні вказівки “Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки

•  ДСП 4.4.4 011-98 Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств

       Перелік молочної продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні:

• суміші на основі сухого молока, призначені для дитячого та дієтичного харчування;

• продукти молочні сухі (крім продуктів для дитячого харчування;

• продукти молочні згущені, у т.ч. з добавками (крім варених);

• сири сичужні тверді;

• масло вершкове, вершково-рослинне.

        Нормативні документи, що регламентують вимоги до продукції: