Безробіття як прояв макроекономічної нерівноваги

Вагомим показником при оцінці соціального явища безробіття є відповідність показників наявних робочих місць та бажаючих їх отримати, тобто попиту-пропозиції робочої сили на ринку праці. Важливість даного показника прямо випливає з наявної можливості у країни боротися з безробіттям, адже чим вищий показник попиту на робочу силу, тим менший термін перебування безробітних в даному статусі. Наступна діаграма виражає показники попиту-пропозиції на трудові ресурси згідно з офіційно зареєстрованим числом безробітних та потребою підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) (Рис.5).

В літні місяці пропозиція робочих місць найбільша й  у серпні 2012 сягнула максимального  показника 82.1 тис., а найнижча в грудні – 48.6 тис., з пропозицією робочої сили все навпаки – в літні та осінні місяці вона мінімальна (жовтень 399.9 тис.), а взимку та на весні – максимальна (лютий – 589.1 тис.). Навантаження зареєстрованих безробітних на 1 вільне робоче місце протягом даного періоду варіюється відповідно до показників попиту-пропозиції від 5.4 у серпні 2012 до 10.4 у січні 2013 офіційно зареєстрованих безробітних на 1 наявне робоче місце.

Висновки

Виходячи з вищевикладеного, проблема безробіття є ключовим питанням у ринковій економіці, і не вирішивши  його неможливо налагодити ефективну  діяльність економіки і правового  регулювання.

Безробіття є макроекономічною проблемою. Безробіття – це  соціально-економічне явище, за якого частина працездатного  населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. Американські фахівці  змушені визнати, що “безробіття – це щось більше, ніж економічне нещастя, це також і соціальна катастрофа. Депресія приводить до бездіяльності, а бездіяльність до втрати кваліфікації, втраті самоповаги, занепаду моральних підвалин, а також до суспільного і політичного безладу”.

Виділяють такі основні типи безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Фрикційне безробіття пов’язане  з пошуками та очікуваннями роботи з боку тих, хто шукає роботу вперше або бажає змінити роботу на краще. Структурне безробіття пов’язане з  технологічними зрушеннями у виробництві  та змінами попиту на робочу силу певних спеціальностей. Циклічне безробіття – це відхилення фактичного рівня  безробіття від природного, пов’язане  зі спадом в економіці.

Існує два  принципово  відмінних  трактування   причин безробіття: неокласичне та кейнсіанське.  Неокласичне,  що  є своєрідною конкретизацією  класичного,  пояснює  безробіття жорсткістю зарплати, негнучкістю цін і хибністю економічних  передбачень. Кейнсіанське трактування ґрунтується  на ідеї   недостатності сукупного попиту.

Розглянувши показники географії  та динаміки рівня безробіття в Україні  та країнах ЄС, можна зробити кілька висновків. Поширення безробіття в  Україні та ЄС прямо залежить від  існування великих індустріальних центрів та економічної активності територій. В Україні на відміну  від європейських країн вагомий  вплив має сезонне безробіття, про яке чітко свідчить динаміка показників, адже в жодній з країн  ЄС (в тому числі й туристичних  Греції, Португалії, Іспанії та Кіпру) не було виявлено явної сезонної циклічності  рівня безробіття, в той час  як в Україні офіційне число зареєстрованих в залежності від пори року різниться  в півтора рази. Також отримана динаміка свідчить про значний рівень прихованого безробіття в Україні, яке зменшується в літню пору року в результаті тимчасової зайнятості населення в різних галузях, де роботодавці  не фіксують офіційного працевлаштування а також за кордоном. За даними представництва Міжнародної організації по міграції (МОМ) в Україні 6,5 мільйонів громадян України працює за кордоном, які становлять найбільшу частку з категорії "прихованого безробіття".

Рівень безробіття серед 27 країн  ЄС протягом останнього року виражає  чітку закономірність росту у  південних країнах ЄС, стабільну  контрольовану ситуацію серед найвпливовіших країн європейського співтовариства та значний спад рівня безробіття у прибалтійських країнах, забезпечення загальних показників росту безробіття в ЄС на рівні 0,5% в основному за рахунок Іспанії, Греції, Кіпру та в незначній мірі Італії. Інші світові економічні центри демонструють спад рівня безробіття, наприклад у США він знизився на 0,7% до 7,6%, а в Японії на 0,2% до 4,1%.

Негативні соціально-економічні наслідки безробіття торкаються не тільки окремих осіб, що втратили роботу, відповідний  та стабільний заробіток, але й в  цілому суспільства. Зростання безробіття призводить до втрат суспільного  продукту у виробництві, створює  додаткове навантаження на державний  бюджет, оскільки збільшуються обсяги державної допомоги. Зазначається, що із зростанням безробіття у суспільстві підіймається рівень злочинності та самогубств, безробітні потребують соціальної та психологічної допомоги. Тому соціальна політика має вирішальне значення на цьому етапі.

Таким чином ми з’ясували, що безробіття є однією з найактуальніших, найважливіших та найцікавіших проблем  економічного життя країни. Воно, на жаль, займає невід’ємну частину нашого існування. Тому розробляється комплекс методів та шляхів подолання цього  негативного явища державними органами країни. Нам слід намагатися бути не байдужими до цієї проблеми.