Безробіття як прояв макроекономічної нерівноваги

Незважаючи  на негативні і важкі наслідки безробіття, можна відзначити й ряд  позитивних моментів, пов’язаних із ним. 
 По-перше, на думку більшості економістів, безробіття – найважливіша умова нормального й безперебійного функціонування економіки. Воно, зокрема, забезпечує формування резерву робочої сили. 
 По-друге, забезпечується необхідний виробництву перерозподіл кадрів та їх зосередження в тих видах діяльності, що необхідні споживачам. 
 По-третє, роботодавці мають можливість підібрати висококваліфікованих кваліфікованих спеціалістів. Відбувається стимулювання робітника до систематичного підвищення своїх фахових навичок і вмінь. 
 По-четверте, безробітна людина має вільний час і може приділяти його родині, вихованню дітей, одержуючи при цьому допомогу по безробіттю [3]. 
 Соціально-економічні наслідки безробіття можна сформулювати таким чином: відбувається знецінення, неповне використання людського потенціалу суспільства, погіршується якість життя безробітних та їх членів родини, підсилюється тиск на розмір заробітної плати зайнятих із боку конкуруючих на ринку праці, збільшуються витрати суспільства й індивіда на відновлення чи зміну професійного статусу і рівня продуктивності праці, формуються категорії осіб із девіантною поведінкою, схильних до вчинків, що суперечать прийнятим соціальним нормам і цінностям.

Безробіття, яким би чином воно не вимірювалося – це завжди трагедія для тих, хто  не має роботи і не може одержати законне стабільне джерело існування. Тривала бездіяльність веде до соціальної деградації людини: що має професію – до втрати кваліфікації, що не має  її – до пошуку доходів сумнівними, напівкримінальними і кримінальними  способами. Відрив від трудового  джерела доходу та тривале існування  на соціальні допомоги призводить до втрати самоповаги, занепаду моральних  устоїв, розпаду родини тощо [4]. Існує  прямий зв’язок між ростом самогубств, убивств, крадіжок, психічних захворювань, смертності від серцево-судинних хвороб і високим рівнем безробіття. Нарешті, масове безробіття призводить до значних соціальних і політичних змін, часто у формі дуже гострих соціальних конфліктів. Багато політиків це добре знають і тому намагаються не допускати у своїх країнах високого рівня безробіття.

  Список використаної літератури 
1. Безробіття в Україні: причини, види, наслідки // Наукові доробки молоді – вирішенню проблем Європейської інтеграції: Збірник наукових статей у. 2 т.- х.: Континент, 2008 Т 2. – 2008. с – 182-184. 
2. П.О.Нікіфоров, А.О. Вольська Фінансово-економічні аспекти розвитку праці та боротьби з безробіттям // Фінанси України. – №10. – 2008. – С.22-30. 
3. Н.В.Руденко Питання оптимізації регулювання зайнятості в умовах відкритої економіки України // Зовнішня торгівля: право та економіка. – №6. – 2007. – С.120-126. 
4. Сайт Держкомстату України – http://ukrstat.gov.ua.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Втрати від безробіття та його наслідки в різних групах країн.

2.1 Країни  ЄС та Східного партнерства.

Здавалося б найстрашніші часи жителі країн Східного партнерства, а всі шість країн раніше входили до СРСР, пережили у 90-х, але зараз багатьом живеться не краще. Одна з найбільших проблем – безробіття. 

Отже,  перейдемо до ознайомлення з показниками безробіття серед країн Європейського Союзу (Рис.1).

Найменший рівень безробіття у березні 2013 році зафіксовано у Норвегії – 3,7% та Австрії – 4,9%. Невисокий він у найбагатшій економіці серед країн ЄС – Німеччині 5,4%. Найвищі показники серед країн південної Європи - Греції та Іспанії 26,6% та 26,8% відповідно, а також Португалії – 17,6% та Кіпру – 15,1%. Рівень безробіття у Франції – 10.8% є віддзеркаленням середньостатистичного серед 27 країн ЄС – 10,9%. Серед інших великих країн ЄС, Велика Британія, на відміну від Італії, має кращий показник рівня безробіття 7,7% проти 11,9%. З пострадянських країн найкращий стан зайнятості населення в Естонії – 8,7% безробітних, а нещодавно прийнята до ЄС Хорватія має високий показник безробіття – 16,6%.(Рис.2)

Після ознайомлення з географією рівня безробіття серед країн  ЄС, розглянемо показники динаміки за липень 2012 – травень 2013 років, яка  виражає ефективність боротьби урядів європейських країн з даним соціальним явищем. Загальний показник росту рівня безробіття серед країн ЄС протягом останніх 11 місяців становив 0,5% (з 10,5% до 11.0%).

З наведеної вище діаграми чітко видно майже пряму відповідність  показників рівня безробіття у Греції та Іспанії, який становив у липні 2012 року 25,0% та 25,3% відповідно, а в травні місяці 2013 року в обох країн зріс до 26,9%. Серед країн ЄС, які демонструють явну негативну динаміку – Італія, ріст безробіття за останніх 11 місяців зафіксований на рівні 1,5% (з 10,7% до 12,2%), дещо кращий стан справ у Франції, показники якої найбільше наближені до загальноєвропейських та становлять 0,7% росту (з 10,2% до 10,9%), а лідером за зростанням показників безробіття є Кіпр 4,1%, частка безробітних якого ще у липні минулого року становили 12,2% а вже у травні 2013 – 16,3%. Не велику, та позитивну динаміку демонструє Німеччина в якої рівень безробіття не піднімався жодного місяця протягом досліджуваного періоду, скоротившись з 5,5% до 5,3%, а також Велика Британія з 7,8% до 7,7%. Найкраща динаміка серед Європейських країн в Естонії, яка продемонструвала зниження рівня безробіття на 1,9%, з показника 10,2% до 8,3%, що також стосується інших прибалтійських країн, які демонструють позитивну динаміку.

 Розглянемо детальніше ситуацію безробіття в країнах Східного партнерства (Рис.3).

Білорусь

Якщо розглядати тільки статистичні дані, то ситуація в Білорусі просто прекрасна. У 9-мільйонній країні, де працездатними є більше 5 млн, офіційно безробітних (червень 2013) – 22,6 тис. осіб. Деякі експерти звинувачують владу у брехні і говорять про сотні тисяч безробітних.

За словами  міністра освіти Сергія Маскевича, в Білорусі зафіксовано найнижчий серед країн СНД показник безробіття серед молоді. А ще цікавіше те, що країна продовжує справу Радянського Союзу. Влітку в країні організовують студентські загони. Молодь працює на будівництві і реконструкції доріг, молочно-товарних ферм, дитячих садів, шкіл, житлових будинків, церков і спортивних комплексів. За інформацією Національного статистичного комітету Білорусі, на частку безробітних до 31 року припадає 36,4% молодих людей. [http://belstat.gov.by/homep/ru/indicators/pressrel/employment1.php]

Азербайджан

В Азербайджані цікава ситуація в регіонах, де населення  переважно зайняте в аграрному секторі та у сфері туристичних послуг, а це – сезонна робота. З молоддю тут також багато проблем. На думку експертів Центру економічних досліджень, досить високий рівень безробіття серед молодих дівчат. Хлопці, які закінчили середню школу і не надійшли до вузу, починають шукати собі роботу, а дівчата сидять вдома в очікуванні заміжжя або створюють сім’ю. Молоді люди, що не мають спеціальності, в основному знаходять роботу в будівельному секторі, але тут робота теж часто непостійна. Фахівці вважають, що країні слід перейти на 12-річну систему освіти. Багато говорять і про те, що Азербайджану не вистачає кваліфікованих кадрів.[ http://haqqin.az/news/8729]

Молдова

Громадяни Молдови  також вважають безробіття однією з  головних проблем країни. За даними Державного агентства зайнятості, переважна  кількість безробітних – це люди у віці від 30 до 49 років, що проживають у сільській місцевості. Майже у половини безробітних лише початкову і середню освіту. Освічені молоді люди, які зараз у пошуках роботи, в основному звинувачують роботодавців. На їх думку, вони пред’являють дуже високі вимоги. Експерти кажуть, що підтримувати молодь має уряд. Зараз ЄБРР, Світовий Банк, і інші структури, які виділяють кредити Молдові, підтримають розвиток середніх і малих підприємств, а наступний крок повинні зробити представники влади.

[ http://www.statistica.md/newsview.php?l=ru&idc=168&id=4018]

Грузія

Можна знайти різні цифри, що показують рівень безробіття в Грузії. Я вирішила взяти за основу “Програму з обліку шукачів роботи”, яку торік представив Голова Агентства соціального обслуговування Рамаз Суламанідзе. У рамках програми було встановлено, що загальна кількість безробітних і шукачів роботи досягло 763 тисяч осіб.

У Грузії проблеми такі ж, як і в інших країнах Східного партнерства. Багато вирішують емігрувати, а молодь виживає за рахунок дрібної торгівлі та працевлаштування у сфері послуг. Президент Грузії Михайло Саакашвілі вважає, що ситуацію можуть виправити численні великі проекти, які здійснюються в Грузії. В одному зі своїх виступів він згадав про модернізацію залізниці, будівництві нової залізниці до Туреччини, проектах розвитку муніципалітетів, розвитку Батумі, Поті, Кутаїсі. [http://www.apsny.ge/2012/pol/1329790220.php]

Вірменія

У Вірменії багато людей працюють “в тіні”. Крім того, експерти відзначають, що Вірменія –  світовий лідер з прихованого безробіття. Молодіжне безробіття є головною проблемою у сфері зайнятості. “Країни з великою часткою молодого населення, такі як Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан і Вірменія зіткнулися з труднощами в забезпеченні можливостей гідної праці для молодих людей, що вступають на внутрішній ринок праці”, – йдеться в доповіді Міжнародної організації праці. Влада визнає, що з безробіттям потрібно боротися. “На найближчі роки вважаю найважливішим забезпечення економічного зростання. Еміграція, безробіття, бідність – рішення цих проблем знаходиться в цій площині”, – сказав під час одного зі своїх виступів президент Серж Саргсян.[ http://www.armstat.am/ru/]

Отже, ми бачимо, що у всіх країн спільні проблеми. При цьому безробіття турбує не тільки країни Східного партнерства, але і ЄС. Нещодавно рівень безробіття в країнах єврозони встановив новий рекорд – у травні 2013 року без роботи сиділи 12,2 %. Так багато безробітних в країнах єврозони не було за весь час існування єдиної європейської валюти. Жінки в Європі втрачають роботу частіше за чоловіків. Помітно вище середньої залишається безробіття серед молоді.[ http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/]

Потрібно розуміти, що безробіття впливає на економіку. Незайнята робоча сила – це недостатнє використання економічного потенціалу суспільства. Якщо розглядати загальні показники, то безробіття веде до прямого  падіння раніше досягнутого рівня життя. До того ж, поки люди стоять в черзі на біржі праці вони втрачають кваліфікацію і отримують моральну травму. Примітно, що в багатьох країнах Східного партнерства опитування громадської думки показали, що люди називають безробіття однією з головних проблем. Потрібно прислухатися до людей. Поки політики поливають одне одного брудом і намагаються відволікти народ від реальних проблем, люди втрачають сили і віру в себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3.Особливості  та проблеми безробіття в Україні.

Безробіття – це соціальне  явище перевищення кількості  бажаючих отримати роботу над кількістю  робочих місць, проявом якого  є стан незайнятості працездатного  населення. Процес росту рівня не зайнятого населення працездатного віку має негативні економічні й соціальні наслідки для економіки та населення країни, територій на яких воно набуло значного поширення.

 У Законі України "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни у працездатному віці, які через не залежні від них причини не мають заробітку і трудового доходу. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних.

До основних причин виникнення безробіття належать: постійний науково-технічний  прогрес, який впливає на вивільнення  робочої сили; обмеженість попиту на товари і послуги, що спричиняє  згортання виробництва; нерівномірність  розвитку продуктивних сил в національному  господарстві, що зумовлює низький  рівень залучення трудових ресурсів до виробничого процесу, тощо.

Для ознайомлення зі станом безробіття, спершу розглянемо динаміку показників безробіття в Україні  за останній рік (липень 2012 – червень 2013), серед категорій міського та сільського населення, а також за статевої ознакою (Рис. 4).

 

 

 

 

 

 

 

Рівень безробіття в Україні  залежить від пори року, серед усіх категорій найнижчим він є  у жовтні – 399.9 тис.осіб, а найвищим у лютому – 589.1 тис.осіб офіційно зареєстрованих безробітних. Дані показники свідчать, що сезонне безробіття в значній мірі впливає на формування загальних показників, особливо це стосується сільського населення та чоловіків. Щодо структури незайнятого населення, то протягом року абсолютні показники безробіття серед міського населення вищі, ніж серед сільського, а серед жінок вищі ніж серед чоловіків. Дану динаміку можна пояснити тим, що влітку в сільській місцевості роботи значно більше ніж взимку, а чоловіки, які офіційно не працевлаштовані в літню пору року займаються сезонними роботами та не офіційно працюють у різних галузях, зокрема у будівництві.

За останніми даними Держкомстату найвищий рівень безробіття зафіксований у Чернігівській – 11,2%, Рівненській – 11,1%, Тернопільській – 11,0% та Житомирській – 10,9% областях, а найнижчий у м.Київ – 6,2%, АР Крим – 6,7%, Одеській області – 6,8% та м.Севастополь – 6,9%. Дану ситуацію ми можемо спостерігати у 2012 році, а в 2008 у певній мірі перелік лідерів відрізнявся від географії безробіття у 2013 році, найвищі показники рівня безробіття належали Чернівецькій – 10,9%, Черкаській – 10,5% та Тернопільській – 10,4%, найнижчі м.Київ – 3,2% та м.Севастополь – 4,1%, Дніпропетровській області – 5,6%. Загальні показники рівня безробіття з 2008 по 2013 рік за відповідні періоди підвищилися з 7,6% до 8,6%, а з 2012 по 2013, навпаки знизилися з 9,1% до 8,6%.

Динаміка рівня безробіття свідчить, що в порівнянні з попереднім роком у всіх областях зафіксований спад рівня безробіття з показниками від 0,1% у Миколаївській та Одеській областях до 0,8% у Сумській та Івано-Франківській областях. Щодо динаміки показників в порівнянні з 2008 роком то найгірше оговталися після фінансової кризи 2008-2009 років територіально-адміністративні одиниці вищого рівня, в яких був зафіксований традиційно найнижчий рівень безробіття, серед яких м.Київ – (-3%), м.Севастополь (-2,8%), а також Донецька та Вінницька області з показником (-2,8%), а поліпшилися показники зайнятості населення у 9 регіонах з 27, найкращі з яких у Львівській – (+1,1%) та Чернівецькій – (+1.0%).