Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Января 2014 в 03:39, курсовая работа
Сьогодні перед багатьма підприємцями постає завдання вибору між використанням ручної праці і автоматизацією виробництва – у цій сфері також важливо провести аналіз (дослідження) найбільш ефективного використання потенціалу підприємства та оптимального сполучення цих напрямків. Бо взагалі автоматизація для мети досягнення найбільшої ефективності безсумнівно краща ніж збільшення використання ручної праці, але в реальних умовах України і багатьох інших країн, за наявності дефіциту коштів на великі інвестиційні вкладення (що потребує автоматизація), низької вартості праці, високого рівня безробіття, необхідно обирати найбільш оптимальне або раціональне сполучення автоматизації і ручної праці.
Вступ_____________________________________________________________с.4
1 Аналіз трудової та соціально-трудової сфер дільності цеху з виробництва плінтусу ООО «Север Трейд»
Стисла характеристика цеху з виробництва плінтусу с.6
Аналіз нормативно-законодавчого регулювання трудової та соціально- трудової сфери_________________________________________________с.7
Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами________________________с.9
Аналіз використання робочого часу______________________________с.16
Аналіз продуктивності праці____________________________________с.18
Аналіз трудомісткості продукції_________________________________с.22
Аналіз фонду заробітної плати та середньої заробітної плати працівників___________________________________________________с.24
Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці і оплати праці____________________________________________________________
Розробка теоретичних шляхів щодо можливостей поліпшення трудових і соціально-трудових показників цеху
Розробка теоретичних шляхів щодо можливостей підвищення сталості персоналу______________________________________________________37
Розробка теоретичних шляхів щодо можливостей підвищення продуктивності праці____________________________________________40
Пропозиції по поліпшенню трудових і соціально-трудових показників цеху шляхом підвищення сталості персоналу та шляхом підвищення продуктивності праці___________________________________________с.43
Висновки________________________________________________________c.51
Список використаної літератури____________________________________с.53
Розрахунок впливу цих чинників на зміну рівня середньорічної заробітної плати персоналу можна провести методом абсолютних різниць (таблиця 1.14).
Таблиця 1.14 - Розрахунок впливу факторів на зміну рівня середньорічної заробітної плати персоналу
Фактор |
Алгоритм розрахунку |
Вплив фактору, грн. |
1. Зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік |
∆РЗПд = (Дзв–Дбаз)*tзм.зв*ГЗПзв , (1.39) |
∆РЗПд=(256- -255)*9*6,88= =61,92 |
2. Зміна середньої тривалості робочої зміни робітника |
∆РЗПtзм = Дзв*(tзм.зв-tзм.баз)* ГЗПзв , (1.40) |
∆РЗПtзм=256* *(9-9)* 6,88=0 |
3. Зміна середньо-годинної зарплатні одного робітника |
∆РЗПгзп = Дзв*tзм.зв*( ГЗПзв- ГЗПбаз), (1.41) |
∆РЗПгзп=256*9 *(6,88-5,85)= =2988,28 |
Разом |
= =61,92+ +2988,28= =3050,2 |
Балансова перевірка розрахунку впливу двох чинників на фонд заробітної платні персоналу підприємства:
ΔРЗП =
Сумарний вплив 2-х чинників на величину фонду заробітної плати персоналу підприємства склав 3,05 тис.грн. Зміна середньої годинної зарплатні одного робітника-погодинника на рівень середньорічної заробітної платні є найбільш впливовим фактором і складає 2,99 тис.грн.
Зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік впливає на зміну рівня середньорічної заробітної плати персоналу у розмірі 0,061 тис.грн.
Зміна середньої тривалості робочої зміни робітника не впливає на рівень середньорічної заробітної плати персоналу.
Висновок по пункту 1.7: відносне відхилення по фонду заробітної платні з урахуванням зміни виробництва продукції склало 114,67 тис.грн. Заробітна плата працівників-погодинників зросла в 2008 році на 14,4% в порівнянні з 2007 роком. Сумарний вплив факторів на величину фонду оплати праці робітників-погодинників склав 114,67 тис.грн. Зміна фактичної середньооблікової чисельності є найбільш впливовим фактором і складає 75,86 тис.грн. Зміна середньої зарплати впливає на фонд заробітної плати персоналу у розмірі 38,81 тис.грн. Зміна середньої годинної зарплатні одного робітника-погодинника на рівень середньорічної заробітної платні є найбільш впливовим фактором і складає 2,99 тис.грн.Зміна кількості відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік впливає на зміну рівня середньорічної заробітної плати персоналу у розмірі 0,061 тис.грн.Зміна середньої тривалості робочої зміни робітника не впливає на рівень середньорічної заробітної плати персоналу. Відносне відхилення по фонду заробітної платні з урахуванням змінення виробництва продукції складає 167719,6 грн.
1.8 АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕМПІВ РОСТУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ І ОПЛАТИ ПРАЦІ
Підхід, що рекомендується базується на порівнянні темпів зростання обсягів продукції, що виробляє підприємство, у грошовому вимірі з темпами зростання витрат на оплату праці персоналу. Таким чином в загальному вигляді формули індексів, що можуть бути використані для аналізу мають вигляд:
де, ДПзв - дохід підприємства у звітному періоді;
ДПбаз - дохід підприємства у базовому періоді;
Івп=2557258,2/1545552=1,65
де, ОПзв – витрати на оплату праці персоналу у звітному періоді;
ОПбаз - витрати на оплату праці персоналу у базовому періоді;
Іоп=317030,4/147683,3=2,14
Квип=1,65/2,14=0,77
Індекс зміни оплати праці всіх працюючих більше за індекс зміни продуктивності праці на 0,49, таким чином коефіцієнт випередження дорівнює 0,77.
При цьому при розрахунку коефіцієнту випередження по робочих розрахунок індексів має вигляд:
де, ВПзв - обсяги продукції, що виробило підприємство у звітному періоді;
ВПбаз - обсяги продукції, що виробило підприємство у базовому періоді;
Івпр=26397,5/18546,5=1,42
де, ОПзвр – витрати на оплату праці робочих у звітному періоді;
ОПбазр - витрати на оплату праці робочих у базовому періоді.
Іопр=58345,7/29192,5=1,99
Квип=1,42/1,99=0,71
Індекс зміни оплати праці робочих більше за індекс зміни продуктивності праці на 0,37, таким чином коефіцієнт випередження дорівнює 0,71, отже, можна зробити висновок, що існують резерви для збільшення продуктивності праці робочих. Після аналізу з’ясували, що причиною такої продуктивності праці робочих є те, що техніка, яку вони використовують застріла та потребує заміни та модернізації. Необхідно також автоматизувати обладнання, що теж збільшить продуктивність праці робочих.
При цьому при розрахунку коефіцієнту випередження по керівниках та спеціалістах розрахунок індексів має вигляд:
де, ЧДПзв – чистий доход, що отримало підприємство у звітному періоді;
ЧДПбаз - чистий доход, що отримало підприємство у базовому періоді;
Івпкс=10254689,1/12487663,2=0,
де, ОПзвкс – витрати на оплату праці керівників та спеціалістів у звітному періоді;
ОПбазкс - витрати на оплату праці керівників та спеціалістів у базовому періоді;
Іопкс=31703,04/26851,5=1,18
Квип=0,82/1,18=0,69
Індекс зміни оплати праці керівників та спеціалістів більше за індекс зміни продуктивності праці на 0,36, таким чином коефіцієнт випередження дорівнює 0,69, отже, можна зробити висновок, що існують резерви для збільшення продуктивності праці керівників та спеціалістів. Після аналізу з’ясували, що причиною такої низької продуктивності праці керівників та спеціалістів є низька трудова та промислова дисципліна, недосить високі вимоги до кандидатів на керівні посади.
Коефіцієнт випередження скоригований Квип.ск:
Квип.ск=0,77*0,92=0,71
Квип.ск р=0,71*0,92=0,65
Квип.ск кс=0,69*0,92=0,635
Врахувавши індекс цін та індекс інфляції, знайшли скориговані коефіцієнти випередження по працюючим – 0,71, по робітникам – 0,65, по спеціалістам та керівникам – 0,635. Таким чином, найгірше зростає продуктивність праці у керівників та спеціалістів.
Аналогічним чином враховується вплив інших факторів.
Для визначення суми економії або
перевитрати фонду оплати праці
у зв'язку зі зміною співвідношень
між темпами зростання
де, Е – сума економії або перевитрати фонду оплати праці.
Е=317030,4*((0,77-1,65)/0,77)=
Дані розрахунків заносяться в таблицю 1.15.
Таблиця 1.15 - Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності і оплати праці
Показники |
|
1 |
2 |
|
|
|
1,65 |
|
1,42 |
|
0,82 |
|
|
|
2,14 |
|
1,99 |
|
1,18 |
|
|
|
0,77 |
|
0,71 |
|
0,69 |
|
|
|
0,71 |
|
0,65 |
|
0,635 |
|
-362,321 |
Висновок по пункту 1.8: коефіцієнт випередження по робочим дорівнює 0,71, отже, можна зробити висновок, що існують резерви для збільшення продуктивності праці робочих. Після аналізу з’ясували, що причиною такої продуктивності праці робочих є те, що техніка, яку вони використовують застріла та потребує заміни та модернізації. Коефіцієнт випередження по керівникам та спеціалістам дорівнює 0,69, отже, існують резерви для збільшення продуктивності праці керівників та спеціалістів. Після аналізу з’ясували, що причиною такої низької продуктивності праці керівників та спеціалістів є низька трудова та промислова дисципліна, недосить високі вимоги до кандидатів на керівні посади. Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності і оплати праці показав, що індекс зміни продуктивності праці по працівникам більший за індекс зміни оплати праці і складає 1,65, тому сума економії фонду заробітної плати склала 362,321 тис.грн.
Висновок по 1 розділу: позитивною стороною діяльності цеху з виготовлення плінтусу є збільшення працівників основної діяльності на 80%. Негативною стороною є те, що коефіцієнт плинності кадрів збільшився в 2008 порівняно з 2007 на 0,1, а коефіцієнт сталості складу персоналу зменшився на 0,11 в 2008 порівняно з 2007 роком. Проте необхідно зменшувати коефіцієнт плинності кадрів за рахунок покращення умов праці, рівня оплати праці, оскільки така плинність кадрів в даному цеху веде до значних втрат робочого часу, зниження продуктивності, а отже і до втрат коштів. Чисельність робітників зайнятих на апаратурних і агрегатних роботах занадто велика для такого цеху, тому її необхідно скорочувати за рахунок заміни та модернізації техніки. Позитивною стороною є те, що в цеху з вироблення плінтусу календарний фонд робочого часу ефективно використовується, так в 2008 році фонд робочого часу збільшився на 100,78% за рахунок збільшення середньорічної чисельності прцівників на 8 особ та за рахунок збільшення відпрацьованих днів одним робітником на 1 день. Позитивним також є те, що загальне вироблення збільшилось в 2008 році порівняно з 2007 роком на 28,42 тис.грн., при підвищенні середньочасового вироблення продукції на 10,99%, трудомісткість продукції знизилась на 8,31% в 2006 році в порівнянні з планом. Як бачимо, між трудомісткістю продукції і рівнем продуктивності праці існує зворотньо-пропорційна залежність, у цеху існують резерви для підвищення продуктивність праці за рахунок зниження трудомісткості продукції. Відносне відхилення по фонду заробітної платні з урахуванням збільшення виробництва продукції склало 114,67 тис.грн. Заробітна плата працівників-погодинників зросла в 2008 році на 14,4% в порівнянні з 2005 роком. Сума економії фонду заробітної плати склала 362,320 тис.грн. Негативною стороною є низька продуктивність праці керівників та спеціалістів через низьку трудову та промислову дисципліну, недосить високі вимоги до кандидатів на керівні посади.