Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Сентября 2013 в 19:32, курсовая работа
Основними задачами мого курсового проекту є:
• проведення аналізу організаційно-технічних параметрів об’єкта;
• виявлення недоліків існуючого трудового процесу;
• проектування раціонального трудового процесу;
• розробка проекту організації робочого місця;
• складання плану заходів щодо впровадження раціонального трудового процесу;
• розрахунок економічного ефекту від впровадження раціонального трудового процесу.
ВСТУП…………….………………………………………………………………..….3
АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………….5
Організація трудового процесу…………………………………….…..5
Застосування бригадних форм організації виробництва…………8
Сутність допоміжного виробництва…………………………………..11
Робоче місце та його обслуговування……………………………….12
ПРОЕКТНА ЧАСТИНА…………………………………………………………15
Проектування колективного трудового процесу…………………...15
Проектування карти робочого місця………………………………….16
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ……………………………………………....22
Визначення економічної ефективності………………………….……22
Заходи на підвищення ефективності…………………………………25
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….….27
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………..…..28
Основне робоче місце даної бригади має:
Отже, трудовий процес нашої бригади спроектовано наступним чином:
2.2. Проектування карти робочого місця
Робоче місце – це неподільне в організаційному відношенні (в даних конкретних умовах) ланка виробничого процесу, що обслуговується одним або кількома робочими, призначене для виконання однієї або кількох виробничих або обслуговуючих операцій, оснащене відповідним обладнанням і технологічним оснащенням.
Ергономічні вимоги мають місце при проектуванні обладнання, технологічної та організаційної оснащення, планування робочого місця.
Процесу праці працівника, незалежно від того, які функції він виконує, властиві притаманні йому закономірності, що визначають:
- Розміщення працівника в робочій зоні;
- Положення робочої зони;
- Послідовність, кількість і просторову протяжність складових трудовий процес трудових рухів;
До впровадження більш раціональної розстановки предметів та знаряддя праці, робоче місце нашої бригади виглядало таким чином:
планування А планування В
1 – холодильні камери;
2 – стіл;
3 – концерн з тарою;
4 – ліфт;
При розстановці робочого місця, даними для виявлення ефективності планування є :
за схемою А
3,8 км/ч
За схемою В
1)Відстань, яку
проходив робітник за час
2)Середня швидкість
руху робітника при
3,8 км/ч
3)Процент амортизаційних
відчислень за використання
4)Виробнича площа, відведена під робоче місце: 62 м2
5)Тарифна ставка робітника: 6,92 грн./г.
6)Вартість 1 м2 виробничої площі: 84 грн.
7)Річний ефективний фонд часу праці обладнання: 3780 годин
8)Змінна норма виробки: 679 ящиків.
Для визначення на скільки дане планування робочого місця раціональне, його вичеслення проводиться з урахуванням витрат часу на виконання операції тарифної ставки робітника та амортизаційних відрахувань за використовувану виробничу площу:
l=
де Тш – норма часу на операцію, хв.;
а – процент амортизаційних відчислень за використання виробничої площі;
Сп – вартість одиниці виробничої площі, грн.;
Qп – виробнича площа, відведена на робоче місце, м2;
Фэф – річний ефективний фонд часу праці обладнання, ч.;
Ст – тарифна ставка робітника, грн./г.
Тш=
де Тсм – час роботи зміни, хв.;
Нвир – норма виробки, шт.
Для знаходження різниці між нормою виробки при варіанті А і варіанті В, необхідно скористатися формулою:
Н’вир =
де Э – економія робочого часу, хв.;
Э=
де La, Lb – довжина переміщення робітника за зміну на робочому місці, км.;
Vср – середня швидкість руху робітника при переміщенні на робочому місці, км/г.
La =
де Кa,b – відстань, яку проходить робітник за час виконання операції.
Тобто, якщо норма виробки складає 345 ящиків за зміну, а відстань, яку проходить робітники при плануванні А складає 9 м, при плануванні В – 6,5м, то можна вирахувати La і Lb.
La = = 5,8 (км); Lb = = 4,2 (км)
З урахуванням швидкості руху робітника, яка дорівнює 3,8 км/г, варіант планування В забезпечує економію робочого часу на:
Э= = 25,3 (хв.), що дозволяє збільшити норму виробки за рахунок інтенсивного використання резервів робочого часу.
Так, як норма виробки при схемі А складає 645 ящиків, то збільшення норми виробки буде складати:
Н’вир = -645 = 34
Згідно цього: Нвир(В) = 645+34 = 679 (ящиків)
Тепер розрахуємо норму часу на операцію (Тш):
Тш (А)= = 0,74 (хв.)
Тш (В)= = 0,70 (хв.)
Тобто час, який робітники витрачають на проходження від холодильної камери з продукцією до концерну з тарою, а згодом віднесення тари з товаром до ліфту, при плануванні А складає 0,74 хвилини, а при плануванні В – 0,70 хвилин.
Маючи всі дані
можна розрахувати
l (А)= = 0,0839
l (В)= = 0,0768
Тобто найбільш раціональним є варіант планування В. При даній перестановці скорочується час на операцію, збільшується норма виробки, а отже за зміну бригада може зробити більше роботи при даному плануванні, ніж при попередньому.
Карта організації праці на робочому місці – це документ, який містить відомості про фактичні умови праці на робочому місці, що застосовуються, пільги, компенсації, доплати працівникам і про їх відповідність чинному законодавству, нормах (видачі спецодягу та інше.), а також рекомендації щодо покращення умов праці на даному робочому місці (аналогічних робочих місцях) і, у разі необхідності, пропозиції про скасування (чи про введення нових) пільг і компенсацій.
Карта призначена:
Так як, даний цех і бригада робітників є допоміжними в основному виробництві, то карта їхнього робочого місця матиме вигляд:
Таблиця 1
Карта організації робочого місця
Підприємство: Куп’янський молочноконсервний комбінат |
КАРТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ |
Цех_________________ Відділення___________ Робоче місце_________ | ||||
Предмет праці і технологія обробки |
Форма організації праці |
Оплата праці | ||||
Зберігання, відвантаження та постачання клієнту продукції |
Бригадна, змінна |
Почасова - у вантажника та фасовщика, помісячна – у начальника бригади, приймально – здатчика, приймальника тари. | ||||
Елементи процесу праці |
Час, хв | |||||
Отримання продукції з основного цеху; Складання продукції в холодильні камери; Отримання пустої тари; Фасування продукції до тари; Відвантаження продукції |
15 11 6 22 17 | |||||
Просторова організація робочого місця | ||||||
Зовнішне планування |
Розміщення предметів в зоні роботи | |||||
Цеклові переходи |
відстань |
час |
Холодильні камери знаходяться одна від одної, тара зберігається на спеціальних полицях | |||
Від холодильної камери до концерну з тарою; Від концерну з тарою до ліфту |
2,5 м
4 м |
5 с
9с | ||||
фактори | ||||||
Перерва 30 хвилин два рази на зміну |
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
3.1. Визначення економічної ефективності
Вся доцільна діяльність людини так чи інакше пов’язана з проблемою
ефективності. В основі цього поняття лежить обмеженість ресурсів, бажання заощаджувати час, отримувати як можна більше продукції з доступних ресурсів. Проблема ефективності – це завжди проблема вибору. Вибір стосується того, що виробляти, які види продукції, в який спосіб, як їх розподілити і який обсяг ресурсів використовувати для поточного та майбутнього споживання. Рівень ефективності впливає на вирішення цілого ряду соціальних і економічних завдань, таких як швидке економічне зростання, підвищення рівня життя населення, зниження інфляції, поліпшення умов праці та відпочинку.
Економічна ефективність – найважливіша соціально-економічна категорія, для якої характерні властивості динамічності і історичності. Ефективність виробничої діяльності властива різного рівня розвитку продуктивних сил кожної суспільної формації. Отже, вихідна модель кількісної оцінки ефективності являє собою співвідношення між економічними результатами і витратами, ресурсами. Максимізація кінцевих результатів з одиниці витрат і ресурсів або мінімізація витрат і ресурсів на одиницю кінцевого результату-така первинна мета суспільства, трудового колективу, окремої особистості (працівника).
Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) ефективність.
Загальна ефективність необхідна для оцінки та аналізу загальноекономічних результатів та ефективності на різних рівнях економіки (макро-і мікрорівнях) за певний період часу і в динаміці для зіставлення рівня ефективності по підприємствам та регіонам.
Порівняльна ефективність розраховується і аналізується при обґрунтуванні прийнятих виробничо-господарських, технічних і організаційних рішень, для відбору з альтернативних варіантів найкращого (оптимального). Такий відбір здійснюється на основі зіставлення (порівняння) за варіантами системи техніко-економічних показників, розрахунку терміну окупності або коефіцієнта ефективності додаткових капітальних вкладень, величини економічного ефекту.
Для оцінки й
аналізу економічної
Ефективність використання якого-небудь одного виду витрат і ресурсів виражається в системі диференційованих показників ефективності. До них
відносяться: продуктивність праці або трудомісткість, матеріаловітдача або
матеріалоємність продукції, фондовіддача або фондоємне, капіталовітдача або капіталомісткість. Диференційовані показники ефективності розраховуються як ставлення випуску продукції до окремих видів витрат або ресурсів, або навпаки – витрат або ресурсів до випуску продукції. Для оцінки економічної ефективності в цілому по підприємству застосовуються узагальнюючі (комплексні, інтегральні) показники ефективності. Ці показники дозволяють більш повно та у взаємозв’язку врахувати багато факторів і складові, які впливають на рівень і динаміку ефективності.
Для обґрунтування показників економічної ефективності заходів по науковій організації праці застосовують різні формули в залежності від використання даних звіту виробничо - економічної діяльності підприємства. Так, відносна економія чисельності робітників (Эч) може бути визначена різними шляхами [8].