Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Июня 2013 в 21:48, курсовая работа
Актуальність вивчення амортизації полягає у фактичній компенсації коштів, витрачених на придбання основних фондів. Таким чином, метою економічної амортизації має бути визначення дійсних витрат підприємства, пов'язаних з повним відтворенням засобів праці, а отже, і собівартості продукції. Амортизаційні відрахування в даному випадку відображають реальне знецінювання основного капіталу в процесі виробництва і відносяться на витрати діяльності суб'єктів господарювання. Економічна амортизація повинна використовуватися в межах управлінського обліку, причому керівники підприємств можуть вибирати норми і правила нарахування самостійно.
Вступ 5
1. Методика планування амортизаційної політики на підприємстві:
1.1 Знос і амортизація основних засобів 6
1.2 Методи нарахування амортизації 11
1.2.1 Податковий метод 11
1.2.2 Методи, які пропонуються П(с)БО 17
2. Аналіз амортизаційної політики підприємства:
2.1 Загальна характеристика ПВП «Молокозавод-Карпати» 22
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства 25
2.3 Аналіз структури основних засобів ПВП «Молокозавод-Карпати» 31
2.3 Аналіз стану і руху основних засобів 37
2.5 Аналіз амортизаційної політики підприємства ПВП «Молокозавод-Карпати» 38
2.6 Проблеми формування амортизаційної політики підприємства 40
3 План амортизаційної політики підприємства ПВП «Молокозавод-Карпати»:
3.1 Пропозиції щодо формування амортизаційної політики ПВП «Молокозавод-Карпати» 42
3.2 Оцінка ефективності запропонованої амортизаційної політики 48
Висновки 49
Список використаної літератури 52
- 6% інше обладнання.
Кожний вид обладнання дає змогу виготовити молочну продукцію різних типів. Така структура обладнання пояснюється зростаючим попитом на продукцію в сирів, форми якої закледені у виробничому обладнанні австрійської фірми «Gert» - протягом чотирьох останніх років
Графічно структуру технічного оснащення подамо на рисунку 2.3.
Рис. 2.3 - Технічне оснащення підприємства
Динаміку та характеристику кількості ремонтів обладнання, які проводилися на досліджуваному підприємстві протягом 2007-2009 років подамо у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4– Динаміка та характеристика ремонтів ПВП «Молокозавод-Карпати»
Вид ремонту |
Роки |
Темп зростання,% | ||
2007 |
2008 |
2009 | ||
Профілактичний |
12 |
13 |
16 |
133,3 |
Непередбачуваний |
1 |
2 |
1 |
100,0 |
Капітальний |
2 |
3 |
2 |
100,0 |
Поточний |
8 |
10 |
12 |
150,0 |
Витрати на ремонтне обслуговування, грн. |
7724 |
8506 |
10618 |
137,5 |
Динаміку кількості ремонтів подамо на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Динаміка кількості ремонтів ПВП «Молокозавод-Карпати»
Отже, приходимо до висновків, що у 2009 році найбільшими темпами зросла кількість профілактичних ремонтів, і становила 16 порівняно з 2007 роком – 12. Відсоток зростання показує, що кількість профілактичних ремонтів зросла майже на 33%. Це є позитивним показником, оскільки профілактичний ремонт попереджає непередбачувані поломки обладнання та відповідно зменшує витрати та простої обладнання. Кількість непередбачуваних та капітальних ремонтів за 2007-2009 не змінилися. Проте у 2009 обидва ці ремонти збільшились на один. Кількість поточних ремонтів у звітному році зросла на 4, що у відсотковому відношенні становить 50%. Витрати на ремонтне обслуговування зросли на 37,45%. Дані показники свідчать про подальше зростання ролі проведення ремонтів на аналізованому підприємстві.
Аналіз ефективності використання обладнання за часом проведемо за допомогою порівняння фонду часу одниниці обладнання та трудомісткості програми за діючими нормами. Розрахунок завантаження обладнання за часом проведемо у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 - Розрахунок завантаження обладнання за часом (1 квартал 2010 р.)
Назва обладнання |
Кількість, од. |
Фонд часу одного обладнання при двозмінному режимі, год. |
Фонд часу роботи групи устаткування (год.) |
Фактичний фонд часу роботи обладнання |
Коефіцієнт завантаження обладнання за часом |
обладнання для виробництва молока |
12 |
1000 |
12000 |
7440 |
0,62 |
обладнання для виробництва продукції сметани |
4 |
1 000 |
4000 |
2960 |
0,74 |
обладнання для виробництва сирів |
5 |
1000 |
5000 |
4650 |
0,93 |
обладнання для виробництва солодких сирків |
2 |
1000 |
2000 |
1400 |
0,7 |
Всього |
23 |
23000 |
16450 |
0,71 |
Загальний фонд часу роботи обладнання становить 21000 год. Фактичний фонд часу роботи обладнання становить 16450 год. Загальний коефіцієнт завантаження обладнання за часом рівний 0,71 або 71% та є достатньо високим.
Графічно коефіцієнт завантаження різних видів обладнання за часом подамо на рисунку 2.5.
Рисунок 2.5 – Завантаження обладнання за часом ПВП «Молокозавод-Карпати»
Отже, як бачимо, найбільше завантажене обладнання, що забезпечує виробництво сирів на 93%, цей показник є досить високим і за умови ремонту обладнання за умови попиту на даний вид продукції («Російський» та ін.) можуть виникнути простої у виробництві, що призведе до невчасного виконання замовленя та збоїв у виробничій програмі. Щодо інших груп обладнання, то коефіцієнт завантаження за часом становить 74% та 70%, що є досить ефективним у роботі даного підприємства ПВП «Молокозавод-Карпати». Найменш завантаженим є обладнання для виробництва солодких сирків, що пояснюється відносною спростотою та швидкістю виробничого процесу.
2.4 Аналіз стану і руху основних засобів
Структура основних засобів, які являють собою засоби праці, приведена в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Показники рівня зносу засобів ПВП «Молокозавод-Карпати»
Вид основних засобів |
Роки | ||
2007 |
2008 |
2009 | |
- будівлі, споруди та передавальні пристрої |
48,31 |
46,01 |
42,60 |
- машини та обладнання |
45,89 |
47,12 |
43,63 |
- транспортні засоби |
89,09 |
70,43 |
65,21 |
- інструменти, прилади, інвентар (меблі) |
21,67 |
32,60 |
22,25 |
- інші основні засоби |
25,84 |
24,61 |
22,79 |
Покажемо рівень зносу на даному підприємстві на рисунку 2.6.
Рисунок 2.6 - Рівень зносу основних засобів на ПВП «Молокозавод-Карпати»
Отже, найбільш
зношеними є транспортні
Отже, дане підприємство є забезпеченим технічними та матеріальними ресурсами.
На даному підприємстві при обчисленні амортизації використовують прямолінійний метод, за яким річна сума амортизації (Ар) визначається діленням амортизованої вартості (АВ) на строк корисного використання об'єкта основних засобів (Тсл), тобто за формулою (2.1):
Амортизація нараховується на об'єкти III групи основних фондів підприємства – молокооброблюване обладнання.
Динаміку амортизаційних відрахувань подамо у таблиці 2.7. та на рис. 2.7.
Амортизаційні відрахування |
Роки | ||
2007 |
2008 |
2009 | |
Амортизаційні відрахування, тис.грн. |
78,45 |
103,6 |
114,7 |
Рис. 2.7 - Динаміка амортизаційних відрахувань
Покажемо як на прикладі одного такого молокооброблюваного обладнання, його первісна вартість складає 20000 грн, строк корисної експлуатації - 4 роки, очікується, що він матиме ліквідаційну вартість 2000 грн.
Амортизована вартість молокооброблюваного обладнання складе суму 18000 грн. (тобто АВ = Фп-Фп= 20000 грн - 2000 грн). Отже, згідно із формулою розрахунку (6.3) щорічні амортизаційні відрахування становитимуть суму 4500 грн. (тобто 18000 / 4). Відтак норма амортизації такого молокооброблюваного обладнання складе 25%.
Проілюструємо процес перенесення вартості молокооброблюваного обладнання в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 - Розрахунок амортизаційних відрахувань прямолінійним методом
Рік |
Норма амортизацій |
Вартість на початок року, грн.. |
Амортизаційні відрахування, грн.. |
Вартість на кінець року, грн.. |
2010 |
25 |
20000 |
4500 |
15500 |
2011 |
25 |
15500 |
4500 |
11000 |
2012 |
25 |
11000 |
4500 |
6500 |
2013 |
25 |
6500 |
4500 |
2000 |
Таким чином, у кінці 2012 році окупиться вартість обладнання – молокооброблюваного обладнання. Такий метод є найбільш простим і розповсюдженим. Використання такого методу нарахування амортизації було доцільним, коли дане підприємство не мало конкурентів та на змінювало часто виробництво продукції. Сьогодні при зростанні конкуренції та частого оновлення продукції варто використовувати інші методи нарахування продукції, які враховують можливий моральний знос.
На відміну від Закону України «Про внесення змін у Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» нарахування амортизації проводяться щомісяця (законом передбачалося поквартальне нарахування амортизації).
Місячна сума амортизації при використанні методів «зменшення залишкової вартості», «прискореного зменшення залишкової вартості», прямолінійного і кумулятивного визначається розподілом річної суми амортизації на 12.
Важливим моментом є те, що методи амортизації на підприємствах можуть вибирати самостійно з урахуванням економічних вигод та їх використання.
Можна вважати, що впровадження цього стандарту - це крок уперед по формуванню амортизаційної політики, яка відповідає ринковій економіці. Однак ще треба багато зробити, щоб створити такі «правила гри», де інтереси держави й організацій бізнесу не суперечили б один одному. Труднощі виникнуть у підприємств із визначенням строків корисного використання основних засобів. Відповідно до стандарту цей строк визначається з урахуванням очікуваної інтенсивності використання об'єкта, фізичного «морального зносу», а також правових та інших обмежень. Доцільно, якби урядові інститути розробили приблизні строки використання по видах устаткування, а підприємства за допомогою коефіцієнтів, що відображають очікувану інтенсивність використання, визначали б строк служби об'єкта.
Далі у стандарті
Не відомо, з якої причини в стандарт не потрапив метод «прискореної компенсації витрат», який при обов'язковому його використанні дає широкі можливості для формування амортизаційної політики підприємств.
Для іншого устаткування, приладів, транспорту і т. п. необхідно розробити по класах норми амортизації з широким діапазоном. У цих межах підприємство саме зможе вибрати строк амортизації своїх активів. Варто враховувати, що не кожне підприємство в умовах ринкової економіки наважиться на прискорену амортизацію. «Менеджери найшвидше встановлять найвищу ставку відрахувань на амортизацію, яка лише дозволяється законом, - відзначає Е. Хелферт. - але якщо тільки прибуток від виробничої діяльності...достатній, щоб скористатися всіма перевагами існуючих податкових пільг» . Ще Е. Хелферт у цій праці підкреслює, що для того, аби скористатися перевагами завищення перших амортизаційних відрахувань, оподатковуваний прибуток компанії повинен бути досить великим.
Ці застереження - не випадкові. Компанія ніколи не наважиться на прискорену амортизацію, якщо остання «з'їсть» увесь прибуток чи примусить підвищити ціну продукції, зменшуючи її конкурентоспроможність. На таку поведінку і розраховує держава, дозволяючи використовувати прискорену амортизацію. Діючи за цими «правилами», підприємства самостійно прийматимуть рішення про використання тих чи інших ставок, виходячи з рівня рентабельності, установлення цін з урахуванням ринкової кон'юнктури, необхідності відновлення конкретних видів активів і т. п. А для того, щоб завищення норм амортизації не стало лише засобом ухилення від податку на прибуток, необхідно забезпечити цільове використання амортизаційних відрахувань - тільки на відновлення активів.
Информация о работе Аналіз амортизаційної політики підприємства