Проблеми правового регулювання здійснення податкового контролю

За результатами фактичної  перевірки аналогічно до документальних перевірок складається акт або  довідка.

Строки проведення перевірок  за новим ПК можна відобразити  в таблиці: 

Насамкінець варто звернути увагу платників податків на одне із найбільш хвилюючих питань взаємин  із податківцями під час перевірок, а саме: право з’являтися на порозі підприємства податковим міліціонерам. З цього питання ПК у п. 78.3 ст. 78 встановлює, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, якщо вони не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться у їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, за загальним  правилом, у здійсненні виїзних документальних перевірок податкові міліціонери  не мають права брати участь. Проте  такого чіткого правила не встановлено  щодо фактичних перевірок. Насправді, участь податкових міліціонерів у фактичних  перевірках є не більш логічною, ніж у виїзних планових чи позапланових. Залишається сподіватися, що в податкових органів буде така ж позиція.

Отже, для підприємців  насамперед дошкульними можуть бути виїзні позапланові перевірки, а  також фактичні. При цьому з  коментарів представників влади  можна дійти висновку, що особлива увага звертатиметься на належне  оформлення трудових відносин, тобто  боротьбу із зарплатою «у конвертах».

2. . Проблеми податкового контроль за новим положенням Про Міністерство доходів і зборів України

Але все це за Податковим кодексом України, оскільки як зазначалось  вище, Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 затверджено Положення про Міністерство доходів і зборів України.

Підрозділи податкової міліції  працюватимуть у складі Міндоходів та його територіальних представництв, але тимчасово – до консолідації правоохоронних функцій із контролю за держфінансами в одній структурі. Серед основних завдань – отримання інформації про кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митної та бюджетної політики і реагування на них за допомогою оперативно-розшукової діяльності та досудових розслідувань. Для виявлення порушників чиновники міністерства встановлюватимуть місце перебування платників, опитуватимуть їх засновників і посадових осіб. У первинному проекті положення цього пункту не було.

Міністерство сконцентрує всі  функції, які були у податківців  і митників. У міністерстві також  хотіли отримати право формування та реалізації політики в сфері держзакупівель. Вони також хотіли самостійно, без взаємодії з іншими правоохоронними органами, проводити заходи щодо виявлення контрабанди наркотиків, психотропних речовин і прекурсорів, а в межах міжнародної співпраці – направляти представників Міндоходов у дипломатичні служби. Податківці також хотіли отримати право координувати роботу сільських, селищних і міських рад щодо встановлення місцевих податків і зборів. Однак президент виключив ці пункти, але вписав новий: здійснення попереднього документального санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного контролю при проходженні через кордон. Нагадаємо, Держмитниця раніше не мала права пропускати вантаж без дозволів даних служб, що ускладнювало оформлення товарів.

Отримати право адмініструвати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) буде складніше, оскільки, за твердженням джерела видання в ДПС, Пенсійний фонд саботує передачу інформації. Раніше планували передачу всіх даних про застрахованих системою пенсійного забезпечення до 1 квітня. Згідно з указом президента, фонд замість збору та ведення обліку ЄСВ залишить за собою лише право персоніфікованого обліку.

Заступник голови правління Пенсійного фонду Валентина Никитенко пояснює, що без затвердженого порядку передачі інформації фонд нічого не може зробити, а, крім того, право адміністрування ЄСВ повинен законодавчо закріпити за Міндоходов парламент. "Нам неважливо, скільки зберуть ЄСВ, нам необхідно знати, з якої суми сплачено страхові внески, щоб ми могли призначати пенсії", – каже пані Никитенко. До квітня врегулювати питання передачі інформації навряд вдасться, зазначають у податковій службі.

3. Збори чи побори? Деякі роздуми щодо створення Міністерства доходів і зборів України

Потреба в реформуванні системи  центральних органів виконавчої влади існує в Україні досить давно. Вона обумовлена низкою факторів, серед яких: занадто велика кількість  органів, які координуються безпосередньо  Кабінетом Міністрів України; нераціональне  поєднання функцій у центральних  органах виконавчої влади, які конфліктують одна з одною; дублювання одних функцій  різними органами, які відповідають за суміжні сфери публічного управління тощо. Такий стан речей відповідно обумовив потребу визначення нових  принципів, засад і механізмів упорядкування  системи та структури центральних  органів виконавчої влади в Україні.

Тому, починаючи з 2010 року Президентом  України було прийнято низку указів, що спрямованих на, оптимізацію чисельності  апаратів центральних органів виконавчої влади або їх регіональних відділень, усунення міжвідомчих конфліктів і, як результат - підвищення якості публічного управління та надання адміністративних послуг. Одним із ключових серед  них є Указ "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних  органів виконавчої влади" від 24 грудня 2012 року № 726/2012, яким було утворено Міністерство доходів і зборів України  шляхом реорганізації Державної  митної служби України та Державної  податкової служби України.

Утворення вказаного відомства  викликало жваве обговорення, зокрема  в середовищі фахівців. При тому погляди та думки не є одностайними, - представники державної влади, політичні  сили й громадськість визначають дану подію по-різному. Відтак на сьогодні існують як позитивні так і  вкрай негативні відгуки щодо вказаної новації.

До позитивних здобутків слід віднести те, що об’єднання податкових та митних органів у єдине міністерство дасть змогу скоротити витрати й бюрократичні процедури, усунути дублювання діяльності, а це, відповідно, сприятиме підвищенню ефективності роботи. Наприклад, на даний час як у податкової, так і в митної служби є власна розгалужена система територіальних органів. Створення єдиного відомства надасть змогу їх реорганізації в територіальні органи єдиного підпорядкування. Таким чином в подальшому можливо здійснити об’єднання місцевих податкових адміністрацій з митницями (зокрема обласних податкових адміністрацій з митницями, які розташовані у тих же областях), що дозволить оптимізувати управлінський апарат та зменшити кількість працівників.

Крім того, за рахунок об"єднання  податкових та митних органів можливо  досягти зниження загальної кількості  видатків на їх утримання зменшення  адміністративний тиск у сфері підприємницької  діяльності, тощо.

Разом з тим поява Міністерства доходів і зборів створює низку  правових колізій та суперечностей. Згідно чинного законодавства Державна митна служба України є центральним  органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується  і координується Кабінетом Міністрів  України через міністра фінансів України (Указ Президента України "Про Положення про Державну митну службу України" від 12 травня 2011 року №582/2011). ДПСУ також є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через також міністра фінансів (Указ Президента України "Про Положення про Державну податкову службу України" від 12 травня 2011 року №584/2011). А це означає, що вказаний керівник має низку суттєвих повноважень щодо: затверджує планів, отримання звітів, кадрових призначень, створення та ліквідації підрозділів тощо. Крім того, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації податкової та митної політики (Указ Президента України "Про Положення про Міністерство фінансів України" від 8 квітня 2011 року N 446/2011), що також відображено у низці положень зазначеного указу та інших нормативних актах.

Тому вже на сьогодні, існує нагальна потреба внесення змін до чинного  законодавства щодо визначення правового  статусу новоствореного Міністерства доходів і зборів, а також розмежування його компетенції та компетенції  Мінфіну.

У той же час, відкритим залишається  й питання формування податкової та митної політики в Україні. Досить важливою є проблема потенційного конфлікту  інтересів між збором податків і  мит, а також розробленням політики в даній сфері. Відповідно Закону "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI в Україні міністерства мають  право розробляти політику у профільній сфері. Тобто Міністерство доходів  та зборів займатиметься не лише збором податків та мит, а також і формуватиме  політику держави у цьому питанні. Якщо фіскальним органам буде необхідно  збільшити надходження до державного бюджету, вони зможуть збільшити  розміри зборів, оскільки саме ними ж розроблятимуться та впроваджуватимуться  відповідні нормативно-правові акти. Це викликає цілком зрозумілі побоювання суб’єктів підприємництва, оскільки, новостворене міністерство отримує  можливість фіскального тиску.

Одночасно Мінфін буде позбавлений  права формувати податкову та митну політику, а тому фактично не матиме можливості впливати на доходи державного бюджету та належним чином  контролювати його виконання (до 75% надходжень державного бюджету відбуваються за рахунок сплати податків та мит). Відтак Міністерство фінансів, зі створенням Міндоходів і зборів, фактично перетворюється на технічну службу. (у плані доходів виконуватиме бухгалтерську функцію, тобто займатиметься лише обліком, а тому не впливатиме на фінансову політику держави). Якщо ж новостворене міністерство лише забезпечуватиме адміністрування податкової та митної політики, а не формуватиме її, конфлікту інтересів не виникне, проте одразу виникає питання про доцільність його створення.

Окрім цього, на виконання Указу  Президента України "Про оптимізацію  системи центральних органів  виконавчої влади" від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 було реорганізовано низку  органів виконавчої влади, в тому числі, це торкнулось податкової та митної служб. Також прийнято нові Податковий та Митний кодекси, що, зрозуміло, вплинули на організаційно-правові засади діяльності фіскальних органів. Тобто можливо стверджувати, що протягом 2010-2013 років відбувається майже безперервний процес реформування цих органів, що призводить до низки негативних наслідків: загального зниження ефективності діяльності митних та податкових органів (через правову невизначеність чи відсутність в деяких випадках налагодженої системи взаємодії); низької мотивації службовців (оскільки через реорганізацію вони повинні виводитись поза штат та попереджатись про можливість звільнення); додаткових витрати, пов’язаних з необхідністю здійснення організаційних змін тощо. Ситуація ускладнюється й тим, що утворення Міндоходів і зборів призводить до продовження такого режиму роботи для фіскальних органів на ще більш триваліший період.

Також постає проблема забезпечення кадрового потенціалу та належної кваліфікації службовців. За умови об"єднання  податкових і митних органів на багатьох посадових осіб покладатиметься  виконання двох основних функцій  різного виду, що потребуватиме наявності  різних знань та навичок. Недосконале  знання податкового чи митного законодавства  такого роду посадовими особами, наприклад, може призвести до виникнення необґрунтованих  претензій до підприємців, які будуть зобов’язані сплачувати штрафи чи донарахування.

Неможливо оминути увагою і той  факт, що при розробці положення  та структури новоствореного міністерства, розробниками пропонується включення  до нього підрозділів податкової міліції, що здійснюватимуть оперативно-розшукові  та слідчі функції. Такий підхід вбачається принаймні спірним через низку  причин. Зокрема, саме перебування податкової міліції у складі ДПСУ суперечить Концепції реформування кримінальної юстиції України. Згідно цього документу  для виконання завдань щодо проведення досудового розслідування податкових, фінансових та митних злочинів і кримінальних проступків податкова міліція має  бути відокремлена від Державної  податкової служби й реорганізована в самостійний орган кримінальної юстиції в системі Мінфіну  України - фінансову поліцію. Разом  із цим це суперечить іншому положенню  зазначеної Концепції про те, що реалізацію державної політики у  сфері правопорядку та боротьби зі злочинністю має забезпечувати  Міністерство внутрішніх справ України.