Проблеми правового регулювання здійснення податкового контролю

Проблеми правового  регулювання  здійснення податкового  контролю (аналіз судової практики)

1. Податковий контроль за Податковим кодексом України……………….3
2. . Проблеми податкового контроль за новим положенням Про Міністерство доходів і зборів України…………………………………………………………9
3. Збори чи побори? Деякі роздуми щодо створення Міністерства доходів і зборів України…………………………………………………………………..10
4. Аналіз судової практики в податкових справах…………………………..14

Список використаних джерел…………………………………………………17

 

1. Податковий контроль за Податковим кодексом України

Податковий кодекс прийнято, підписано та опубліковано. При введенні його в дію держава порушила норми  законодавства, надавши нам для  вивчення документа не більше місяця, а не понад півроку, як того вимагають  закон (ст. 1 Закону України «Про систему  оподаткування») і ст. 27 Бюджетного кодексу України. Попри це, рахувати «кесарю кесареве» ми вимушені по-новому. Та й перевірки щодо правильності обчислення і сплати податків можуть відбуватися теж за іншою схемою.

Розділ ІІ Податкового  кодексу «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» був  одним із найбільш дискусійних при  підготовці нового кодексу і поступався лише спрощеній системі оподаткування. Саме в ньому передбачаються заходи контролю за платниками податків, їх відповідальність тощо. Спротив підприємницької спільноти  усунув із цього розділу, а також  із прав податкової служби відверто гестапівські повноваження, але і при введених у дію правилах підприємцям дрімати  не доведеться.

Отож, перевірити, чи правильно  суб’єкт господарювання обчислив та сплатив податки, податкова служба може шляхом проведення:

• камеральної перевірки;
• документальної перевірки;
• фактичної перевірки.

Не слід забувати, що наведені перевірки є власне «податковими», і в разі проведення оперативно-розшукових заходів або розслідування кримінальної справи до платника податків можуть бути вжиті також інші заходи, зокрема, обшуки, виїмки тощо, проте регламентується  вони вже не податковим законодавством.

Камеральна перевірка (ст.ст. 20,75,76, 86 ПК)

Камеральна перевірка  проводиться у приміщенні органу державної податкової служби, при  цьому ПК визначає, що присутність  під час проведення перевірки  платника податків не обов'язкова. Однак  Кодекс чітко не визначає, чи вправі податковий орган вимагати присутності  платника податків (його представника). Оскільки пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК місить загальне правило, яким податківцям надано право  запрошувати платників податків або їх представників для перевірки  правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, не виключено, що і при проведенні камеральної  перевірки платника податків можуть запросити до податкової служби. Кількість  та періодичність таких викликів не обмежується.

Слід звернути увагу, що таке «запрошення» платнику податків повинно  бути надіслано не пізніше, ніж за 10 днів. Камеральним перевіркам підлягає вся без виключення звітність  платників податків суцільним порядком. На сьогодні абсолютна більшість  камеральних перевірок проводиться  без виклику платників податків і є для них «безболісними».

Оскільки ПК передбачає, що камеральна перевірка проводиться  виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), то вимагати під час її проведення надання додаткових документів податківці не мають права.

У разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки  складається акт. За відсутності  порушень жодних дій не проводять, зокрема, не оформляється довідка.

Документальна перевірка.

Документальні перевірки  є плановими або позаплановими, виїзними або невиїзними.

Предметом документальної перевірки  може бути:

- своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПК податків та зборів,

- дотримання валютного законодавства,

- дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи,

- дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

У самому визначенні документальної перевірки платникам податків «підкладено  свиню». Так, предметом перевірки  може бути «дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено наконтролюючі органи». Оскільки контролюючими органами є і державна пожежна охорона, і санітарно-епідеміологічна служба, і державна інспекція з контролю за цінами тощо, формально податківці можуть перевірити, керуючись пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, практично будь-який аспект діяльності підприємства, до якого вони щонайменшого відношення не мають і в якому не є фахівцями.

Документальна планова  перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Орган податкової служби не зобов’язаний погоджувати або попередньо оприлюднювати (хоча б на веб-сайті) план-графік перевірок. Можливо, такі положення будуть передбачені в спеціальному підзаконному акті, який повинна прийняти Державна податкова адміністрація України, але важко віриться у таке самообмежування.  

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня  ризику. Платники податків із:

• незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки,
• середнім - не частіше, ніж раз на два календарних роки,
• високим - не частіше, ніж один раз на календарний рік.

ДПА України повинна затвердити критерії зарахування діяльності платників  податків до одного із трьох ступенів ризику. Залишається сподіватися, що вони не будуть такими, коли більшість  платників податків опиниться у  кошику високоризикових.

Про проведення документальної планової перевірки платник податків попереджається врученим під розписку або надісланим рекомендованим листом повідомленням не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня її проведення.

У разі планування різними  контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків така перевірка проводиться ними одночасно. Таким чином, підприємство може очікувати  цілий десант перевіряючих. Але цьому  положенню бракує визначеності, Кодекс не вказує, про який звітний період іде мова: місяць, квартал, рік? Знову  доводиться сподіватися, що Кабмін, який має затвердити порядок координації  дій контролюючих органів, внесе  ясність.

Документальна позапланова  перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені в п. 78.1 ст. 78 ПК (наприклад, платником податків не подано декларації; подано уточнюючий розрахунок за перевірений період; подано скаргу, в якій містяться нові дані; відбувається припинення платника податків (окрім перетворення, що важливо для акціонерних товариств, які нині масово перетворюються на товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю), органом податкової служби отримано інформацію про виплату «зарплати в конвертах» тощо). Платникам податків слід не лінуватися відповідати на запити податкових органів, оскільки проведення позапланових перевірок з окремих підстав можливе лише, якщо платник податків протягом 10 днів не відповідає на запит податкової служби.

Податковий кодекс не скасував Закону України «Про державну податкову  службу в Україні», ст. 11-1 якого містить  дещо інший перелік підстав для  позапланових перевірок, а ч. 8 цієї статті взагалі зазначає, що позапланова  виїзна перевірка може здійснюватися  лише на підставі рішення суду. Таким  чином, ясності ПК не додає. Доводиться сподіватися, що вона забезпечиться  хоча б старим неписаним правилом, що наступний закон припиняє дію  попереднього закону, який по-іншому регулює  ті ж самі відносини. Тому платникам  податків радимо орієнтуватися насамперед на норми ПК, відповідно до яких позапланова  перевірка призначається за рішенням керівника податкового органу. 

Але  Указом Президента України  Віктора Януковича від 18 березня 2013 року № 141/2013 затверджено Положення  про Міністерство доходів і зборів України.

Як визначається в Указі, Міністерство доходів і зборів України є  правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Крім того встановлено, що до прийняття  законодавчих та інших нормативно-правових актів у складі Міністерства доходів  і зборів України та його територіальних органів утворюються та діють  підрозділи податкової міліції.

Як уже повідомлялося, новостворене Міністерство поєднає функції податкової, митної служб, а також займатиметься  питаннями адміністрування єдиного  соціального збору.

Очікується, що об’єднання цих функцій  має суттєво зменшити бюрократичні процедури, усунути дублювання діяльності відомств, а головне – знизити  рівень ухилення від сплати податків і зборів та організувати ефективну  боротьбу з корупцією.

Право на проведення документальної позапланової перевірки надається  податківцям у випадку, коли платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про її проведення. Буквальне тлумачення закону означає, що це може бути зроблено безпосередньо  перед перевіркою. 

Невиїзні перевірки (планова та позапланова) відбуваються за наявності тих же обставин, що і виїзні, але в приміщенні органу державної податкової служби. Присутність платників податків на них - не обов’язкова. Але, як було вказано щодо камеральних перевірок, ніщо не завадить податківцям викликати платника податків для участі в документальній невиїзній перевірці.

За результатами документальних перевірок, як і раніше, складається  акт - у разі встановлення порушень, і довідка - за їх відсутності.

Фактична перевірка (ст.ст. 20,75,80,83 – 86 ПК)

Фактичні перевірки є  новелою ПК. Хоча раніше вони проводилися, наприклад, у сфері контролю за РРО.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських  або інших об'єктів права власності  такого платника. Така перевірка проводиться  органом державної податкової служби щодо:

• дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій,
• ведення касових операцій,
• наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію,
• виробництва та обігу підакцизних товарів,
• дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки. Така перевірка  проводиться двома і більше податківцями у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. 

 

Під час проведення перевірки  податківцями може проводитися хронометраж  господарських операцій, а до її початку - також контрольна закупівля.  

Обставини, за яких можливе  проведення фактичної перевірки, наведені в п. 80.2 ст. 80 ПК. Такими, наприклад, може бути скарга споживача про порушення  законодавства про РРО, ліцензування тощо, отримання податковим органом  інформації про виплату платником  податків зарплати «у конвертах» тощо. Тут особливу увагу слід звернути на те, що під час проведення фактичної  перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення  трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими  особами), в тому числі тим, яким установлено  випробування, перевіряється наявність  належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення  обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості  про оплату праці працівника. Для  з'ясування факту належного оформлення трудових відносин із працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують  особу, або інші документи, які дають  змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).