Організація праці на підприємстві

- громадська активність  у процесі виробництва — характеризує  діяльність працівника, що спрямована  на формування гарного клімату у колективі, розвиток взаємодопомоги, розширення участі працівників в управлінні виробництвом.

Важливим елементом  організації праці є матеріальне  та моральне стимулювання праці, яке  формує мотив участі працівника у  процесі виробництва. Сутність, зміст, форми здійснення стимулювання праці розглядаються у окремих главах розділу.

  Організувати виробничий та трудовий процеси не можливо без установлення відповідної системи норм. Тому нормування праці є передумовою її організації. Питання нормування винесено на розгляд у наступних главах [4, с. 88].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Напрямки по вдосконалення  організації праці

Напрями вдосконалення  організації праці персоналу  управління повинні враховувати  особливості управлінської праці. Вони визначаються використанням технічних засобів та інформаційних технологій, що веде до таких змін в управлінській праці та методах її організації:

- інформація як предмет  і продукт управлінської праці  перехо¬дить до категорії товару  і набуває споживчої вартості;

- звільняється частина  робочого часу керівників за рахунок ви¬користання інформаційних систем управління, що спрямоване на розширення особистих зв'язків з працівниками, а також на вдосконалення структури і механізму управління;

- зростає вартість  результатів прийнятого рішення;

- зменшується подвійний  характер праці керівників, оскільки  сьогодні вони поєднують функції висококваліфікованих спеціалістів (інженерів, економістів та ін.);

- використання інформаційних систем управління дає можливість розширити набір форм та методів реалізації управлінської праці.

 У процесі вдосконалення  організації управлінської праці  слід враховувати той факт, що  напрями роботи з раціональної організації праці персоналу управління тісно пов'язані між собою, а також з іншими напрямами підвищення ефективності управління підприємством.

Однак щодо підприємства в цілому управління умовами, охоро¬ною  та безпекою праці всього колективу  є більш складною систе¬мою, що потребує серйозних рішень [3, с. 108].

 

 

 

 

 

 

                                                  Висновки

У першому розділі  роботи ми визначили сутність, принципи та завдання організації праці.

Сутність організації  праці полягає в поєднанні  безпосередніх виробників із засобами виробництва, приведення трудової діяльності людей у певну систему, яка характеризується сукупністю елементів та їх стійкими взаємозв'язками, змістом функціонування цих елементів, напрямками та динамікою їх розвитку.

Принципи організації  праці поділяються на загальні організаційні  принципи і принципи, що визначають організаційно-технічний аспект системи організації праці. Вони були докладно описані в роботі.

 Загальні задачі  організації праці можна поділити  на економічні, психофізіологічні  та соціальні.

  Основні елементи організації праці персоналу розглянуті в 2-му розділі, до них належать такі основні елементи:

1. Розподіл праці у  організації - це відокремлення  окремих часткових трудових процесів, що здійснюються з метою скорочення  виробничого циклу за рахунок  одночасного виконання різних  робіт.

2. Організація робочого  місця - це система заходів з його оснащення засобами праці та їх розміщення у певному порядку.

3. Трудовий процес  — це сукупність дій, що  здійснюються виконавцем при  створенні якого-небудь виробу  або його частини, або при  виконанні якої-небудь іншої функції у процесі виробництва. Основними елементами трудового процесу є операція, трудова дія, трудовий рух,

4. Умови праці - це  та виробнича обстановка, що оточує  працівника на виробництві.

5. Трудова дисципліна  відбиває ступінь додержання  працівниками встановлених режимів у праці та відпочинку, правил внутрішнього розпорядку.

6. Важливим елементом  організації праці є матеріальне  та моральне стимулювання праці,  яке формує мотив участі працівника  у процесі виробництва.

 Ці елементи організації  праці і формують вимоги до організації праці на підприємстві.

  В третьому розділі ми розглянули напрямки по вдосконаленню організації праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Література

1. Єсінова Н.І. Економіка  праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб для студ. вузів/ Н.І. Єсінова. — К.: Кондор, 2004. — 432 с.

2. Завіновська Г.Т.  Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.

3. Калина А. В. Економіка праці:  Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2004. — 272 с.: іл.

4. Лукашевич В.М. Економіка праці  та соціально-трудові відносини:  Навчальний посібник. — Львів:  „Новий світ-2000”, 2008. — 248 с.

5. Матюха М.М. Економіка праці  та соціально-трудові відносини:  Навч. посібник для дистанційного  навчання. — К.: Університет „Україна”, 2007. — 306 с.