Фінансовий стан

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу - довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта [26].

Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану підприємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників - коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

 

3.1 Фінансовий аналіз діяльності підприємства

 

Інформаційною базою для розрахунку показників є Баланс за 2008 рік - Форма №1 (додаток А) та Звіт про фінансові результати за 2008 рік - форма №2 (додаток Б).

Розрахуємо показники ліквідності згідно з формулами 2.1, 2.2 та 2.3 При цьому дані будемо записувати у вигляді таблиці

 

Таблиця 3.1 - Результати розрахунків показників ліквідності

	Початок 2008 року	Кінець 2008 року
Коеф. загальної ліквідності
Коеф. швидкої ліквідності
Коеф. абсолютної ліквідності

 

Перевищення коефіцієнтом загальної ліквідності нормативного значення у 2008 році свідчить про нераціональне вкладення своїх засобів і неефективному їхньому використанні. На основі коефіцієнта швидкої ліквідності можна зробити висновок, що підприємство покращило свою роботу: забезпечує можливість обігу найбільш ліквідної частини оборотних коштів у грошову форму для розрахунків. Але все ж таки платоспроможність підприємства дуже низька, про це свідчить коефіцієнт абсолютної ліквідності, який у 2 рази менший, ніж мінімальне нормативне значення даного показника.

Зробимо аналіз ліквідності балансу (таблиця 3.2)

 

Таблиця 3.2 - Схема порівняння ліквідності активів та пасивів

Початок 2008 року			Кінець 2008 року
А (тис. грн)	Знак (‹ або ›)	П (тис. грн)	А (тис. грн)	Знак (‹ або ›)	П (тис. грн)
14	‹	2049	90	‹	1735
485	›	605	1083	›	485
3648	›	286	3550	›	33
9532	‹	11466	9145	‹	11519

 

Баланс підприємства не є абсолютно ліквіднім, оскільки не виконуються рівності. Необхідною умовою абсолютної ліквідності балансу є виконання перших нерівностей, а вони не виконуються. Зіставлення А1 - П1 і А2 - П2 виявляє поточну ліквідність підприємства, і свідчить в даному випадку про неплатоспроможність найближчим часом.

Розрахуємо фінансову стійкість ВАТ "Парадіз". Але спочатку визначимо тип фінансової стійкості.

1) абсолютна фінансова стійкість. На початок 2008 року: Чок=ОбА-ПЗ=2831 тис. грн. ‹ Запаси=3648 тис. грн.

На кінець 2008 року: Чок=3653 тис. грн. › Запаси=3550 тис. грн. .

2) Нормальна стійкість. Чок=Запаси, але що на початок 2008 рок, що на кінець 2008 року Чок≠Запаси.

3) Нестійкий або передкризовий стан. На початок 2008 року: Запаси = 3648 тис. грн. › ПЗ = 1327 тис. грн. ‹ (ПЗ + ДЗ) = 1613 тис. грн. .

На кінець 2008 року: Запаси = 3550 тис. грн. › ПЗ = 1110 тис. грн. ‹ (ПЗ + ДЗ) =1143 тис. грн.

4) Кризовий стан. На початок 2008 року: Запаси = 3648 тис. грн. › (ПЗ + ДЗ) = 1613 тис. грн.

На кінець 2008 року: Запаси = 3550 тис. грн. › (ПЗ + ДЗ) =1143 тис. грн.

Отже підприємство має кризовий фінансовий стан, коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Розрахуємо показники фінансової стійкості та подамо їх у вигляді таблиці 3.3

 

Таблиця 3.3 - Розрахунок показників фінансової стійкості.

	На початок 2008 року	На кінець 2008 року
Коеф. автономії
Коеф. фінансування
Коеф. фінансової залежності
Коеф. маневреності власного капіталу

 

Коефіцієнт незалежності за 2 роки входить в нормативне значення, отже підприємство може виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел, але все ж таки порівняно з початком 2008 року на кінець 2008 року відбулися незначні погіршення - коефіцієнт знизився. Коефіцієнт маневреності капіталу досить малий, а це значить, що невелика частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами.

За формулою 2.4 розрахуємо рентабельність власного капіталу:

За 2008 рік: За 2007 рік: .

Розглянемо вплив факторів на рентабельність власного капіталу

 

Таблиця 3.4 - Вихідні дані для аналізу впливу факторів

Показники	Позначення	2007	2008	Відхилення
1. Чистий прибуток, тис. грн.	ЧП	10	53	+43
2. Обсяг реалізації, тис. грн.	Vp	4197	7237	+3040
3. Середня вартість активів, тис. грн.	Аcep	13690	13799	+109
4. Середня величина власних коштів, тис. грн.	ВК	11466	11492,5	+26,5
5. Рентабельність реалізації, % (стр.1: стр.2 * 100)	Рр	0,24	0,73	+0,49
6. Фондовіддача (стр.2: стр.3)	Ф	0,306	0,524	+0,218
7. Коефіцієнт фінансової залежності (стр.3: стр.4)	Кфз	1, 194	1,2	+0,006
8. Рентабельність власного капіталу, % (стр.1: ст.4 * 100)	Рвк	0,09	0,46	+0,37

 

Загальна зміна рентабельності власного капіталу:

 

 

Рентабельність власного капіталу зросла у звітному році на 0,37% і склала 0,46%. Таке зростання рентабельності власного капіталу відбулося в результаті впливу таких вказаних вище факторів. Визначимо вплив кожного фактору на рентабельність власного капіталу.

1) збільшення чистого прибутку на одну гривню реалізації продукції визначимо за формулою 2.7:

 

РВК = +0,49.0,306.1, 194 = +0,18%

 

Збільшення чистого прибутку на 1 гривню реалізації продукції призвело до зростання рентабельності власного капіталу на0,18%

2) визначимо вплив на рентабельність власного капіталу фондовіддачі за допомогою формули 2.8

 

РВК = +0,218.0,73.1, 194 = +0,19%

 

Збільшення фондовіддачі призвело до збільшення рівня рентабельності власного капіталу на 0,19%.

3) вплив змін коефіцієнта фінансової залежності на рентабельність власного капіталу можна розрахувати за формулою 2.9

 

РВК = +0,006.0,73.0,524 = +0,002

 

Збільшення коефіцієнта фінансової залежності призвело до збільшення рентабельності власного капіталу на 0,002%

Загальний вплив 3-х факторів складає: + 0,49 + 0,218 + 0,006 = + 0,37%.

Отже всі чинники на РВК вплинули позитивно.

Оцінка ділової активність підприємства

Коефіцієнт оборотності активів вказує на рівень оборотності всього капіталу, інвестованого в підприємство. Це показник капіталовіддачі, оскільки відображає обсяги виручки на гривню інвестованих коштів. Аналізуючи цей показник в динаміці, необхідно враховувати такі фактори, як зміна методів нарахування амортизації, обсяги інвестицій у розвиток виробничого потенціалу та строк їх освоєння. Користуючись даними табл.2.13 і 2.14, розрахуємо показники оборотності:

 

Ко. а. = 3000/ (2071+2227): 2 = 1,4

 

Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу відображає швидкість його обороту. Інтенсивність використання оборотного капіталу впливає на ліквідність підприємства, прибутковість діяльності, фінансову стійкість в цілому. На основі цього показника розраховується тривалість одного обороту (Т^) за формулою Тоб = 360/Ко. о. к.

У нашому прикладі коефіцієнт оборотності оборотного капіталу становить:

 

3000/ (665+772): 2 = 4,2

 

Коефіцієнт оборотності власного капіталу:

 

3000/ (1701+2058): 2 = 1,6

 

Цей показник уточнює коефіцієнт оборотності активів і акцентує увагу на віддачі грошових коштів акціонерів підприємства. Аналіз показника в динаміці дає можливість оцінити активність акціонерного капіталу. Якщо Ковк значно перевищує Коа, можна зробити висновок про збільшення обсягів позикових ресурсів в обороті, про необхідність обґрунтування безпечного рівня цього обсягу для запобігання фінансових ускладнень та зниження дохідності в майбутньому [25].

Низьке значення К0 в к, наближення його до К0 а є свідченням падіння ефективності використання капіталу в цілому та власного капіталу зокрема. Підприємству необхідно проаналізувати напрями вкладення коштів і визначитися з джерелами доходів у перспективі.

Коефіцієнт оборотності запасів по підприємству становить:

 

3000/ (305+339): 2 = 9,3

 

За рік запаси роблять 9,3 обороту. Тривалість одного обороту - 39 днів. Аналіз цього показника дає змогу виявити резерви скорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу, раціоналізації складського господарства, прискорення розрахункових операцій тощо. У результаті за того самого рівня запасів підприємство зможе збільшити обсяги виробництва.

В умовах економічної кризи й, особливо, кризи неплатежів важливе значення має аналіз оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості.

 

Код. а. = 3000: (244+262): 2= 11,9

Ко. к. а. = 3000 (270: 130): 2=15,

 

Термін надання товарного кредиту для підприємства "Парадіз" становить у середньому ЗО днів (360: 11,9). Тобто в середньому через кожні ЗО днів підприємство отримує кошти за розрахунками зі споживачами продукції. Але для уточнення цих розрахунків необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість та виявити сумнівні борги, які не враховуються.

Середній термін погашення кредиторської заборгованості становить 20 днів (360: 15). Стійкість фінансового становища залежить від співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. За умов стабільної економіки, якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це може розцінюватись як прояв потужного нарощення обсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явище призводить до збитків [16].

У нашому прикладі підприємство "Парадіз" розраховується на 10 днів швидше, ніж саме отримує кошти, тобто Колз < Кока. Необхідно реалізувати комплекс заходів з прискорення оборотності дебіторської заборгованості за рахунок впровадження знижок при достроковій оплаті, посилення контролю за станом розрахунків зі споживачами та ін.

Рентабельність активів є важливим індикатором для інвесторів у вирішенні питання щодо вкладання коштів у підприємство. Цей показник регулює перерозподіл капіталів між галузями, видами продукції, виходячи з їх прибутковості.

Рентабельність, розрахована як відношення чистого прибутку до власного капіталу, відіграє важливу роль під час оцінювання рівня котирування акцій, оскільки відображає можливості отримання дивідендів.

Для підприємства "Парадіз", використовуючи дані табл.1.2 і 1.05, розрахуємо рентабельність капіталу та рентабельність власного капіталу за чистим прибутком:

 

Рк = 320/ (2071+2227): 2 * 100 = 15,9%

Рв. к = 320/ (1701+2058): 2 * 100 = 17,0%

 

Невелика різниця між цими показниками свідчить про те, що обсяг позикових коштів, залучених в оборот підприємства, незначний. Якщо позиковий капітал забезпечує вищу рентабельність, ніж виплачені відсотки, це зміцнює фінансовий стан підприємства, а якщо навпаки, то знижується загальна дохідність підприємства [17].

 

3.2 Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства

 

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об‘єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічним можливостям підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визнання довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Фінансова стратегія підприємства забезпечує:

формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;

визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

Завданнями фінансової стратегії є:

визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;

визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб‘єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;

фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;

вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх рсурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємств.