Стохастичне моделювання та аналіз факторних систем господарської діяльності

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНІЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

 

 

Кафедра

обліку  та аналізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрахункова РОБОТА

з дисципліни

„Теорія економічного аналізу”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Перевірила:

 

 

 

 

Львів – 2011

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ

2. Теоретична частина на тему: «Стохастичне моделювання та  аналіз факторних систем господарської  діяльності»:

2.1 Стохастичний аналіз і передумови  стохастичного моделювання

2.2 Математико-статистичні методи  стохастичного моделювання

2.3 Прийоми кореляційного аналізу

2.4 Факторні моделі стохастичного  моделювання

3. Розрахункова частина:

3.1 Частина І Комплексний аналіз  господарської діяльності  підприємства

3.2 Частина ІІ.  Факторний  аналіз 

3.3 Частина ІІІ.  Порівняльна комплексна  оцінка

4. Висновки

5. Список використаної літератури

6. Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань з дослідження організації, структури і стану господарського життя або окремої сфери економічної діяльності для узагальнення передового досвіду та виявлення невикористаних резервів підвищення їх ефективності.

Основні напрями економічного аналізу:

• теорія економічного аналізу;
• аналіз господарської діяльності: фінансовий та управлінський аналіз;
• аналіз за видам  економічної діяльності;
• стратегічний аналіз.

Теорія  економічного аналізу – неодмінна складова економічного аналізу як науки, що становить сукупність узагальнених наукових положень (системи принципів, ідей), що узагальнюють практичний досвід і відображають закономірності економічних явищ і процесів в аналітичному аспекті.

Аналіз  господарської діяльності – це економічний аналіз результатів діяльності підприємства, при якому комплексно оцінюється її відповідність поставленим меті і завданням. Такий аналіз є необхідним елементом управління. Він спрямований на виявлення величини і зміни у часі економічних показників, які характеризують виробництво, обіг, споживання продукції, товарів, послуг, ефективність використання ресурсів, якість вироблюваного продукту. В ході аналізу виявляються причини і можливі наслідки дії факторів, які спостерігаються і вивчаються.

Метою розрахункової роботи є проаналізувати господарську діяльність підприємства, визначити вплив факторів та дати комплексну оцінку 4-ом підприємствам (з однаковим видом діяльності).

Завдання розрахункової роботи:

1. реалізацієя ґрунтовного ретроспективного аналізу господарської діяльності;
2. об’єктивне і всестороннє дослідження дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);
3. визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів (окремо і в сукупності );
4. оцінка кінцевих фінансових результатів;

Розрахункова робота поділяється на теоретичну і розрахункову частини.

Для виконання розрахункової частини  необхідно обрати підприємство і отримати його фінансову звітність.

Фінансова звітність є основним джерелом інформації при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. У фінансових звітах відображуються як фінансовий стан підприємства, так і результати його фінансово-господарської діяльності.

Рух грошових коштів, у результаті якого поліпшуються або погіршуються фінансові показники  підприємства, також знаходить відображення у фінансових звітах.

Фінансові звіти  дають змогу не тільки оцінити  ефективність фінансово-господарської  діяльності підприємства, а й вивчити  і проаналізувати механізми управління власним капіталом і прибутком, що завжди важливо для акціонерів підприємства, його потенційних інвесторів і партнерів по бізнесу.

Фінансові звіти  відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої  діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів. Однак за їх допомогою  можна не тільки зробити висновки про діяльність підприємства в минулому, а и оцінити перспективи розвитку та розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності в майбутньому.

Це свідчить про те, що фінансова звітність  є необхідною і важливою складовою  інформаційного забезпечення як фінансового  менеджменту в цілому, так і  окремих його розділів, зокрема фінансового  аналізу, фінансового планування та прогнозування.

Достатніми  є наявність Балансу (Ф.№1), Звіту  про фінансові результати (Ф.№2) та Приміток до фінансової звітності (Ф.№5).

Баланс бухгалтерський – форма бухгалтерської звітності, яка показує у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Має форму таблиці, яка складається з двох частин активу і пасиву. Оскільки актив і пасив балансу відображають ті самі кошти, підсумки їх мають дорівнювати одне одному.

В Україні це звіт П(С)БО 1 про фінансовий стан підприємства, який відібражає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Звіт  про фінансові результати (П(С)БО 3) — звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стохастичне моделювання та аналіз факторних систем господарської  діяльності

Економічний аналіз - система спеціальних знань, що забезпечує вивчення господарських процесів і явищ у їх взаємозв'язку і взаємозалежності. Тільки за допомогою аналізу можна науково обгрунтувати техніко-економічні показники роботи підприємства і визначити їх взаємозв'язок і роль у господарській діяльності підприємства, виявити вплив факторів, виміряти їх дію і оцінити.

Широке використання математичних методів є важливим напрямом вдосконалення  економічного аналізу, підвищує ефективність аналізу діяльності підприємств  та їх підрозділів

Стохастичний аналіз спрямовано на вивчення непрямих зв'язків (опосередкованих факторів) у випадку неможливості визначення неперервного ланцюга прямого зв'язку. З цього випливає важливий висновок про співвідношення детермінованого і стохастичного аналізу: прямі зв'язки необхідно вивчати в першу чергу, а стохастичний аналіз носить допоміжний характер.

Стохастичне моделювання факторних  систем взаємозв'язків окремих сторін господарської діяльності спирається на узагальнення закономірностей варіювання значень економічних показників – кількісних характеристик факторів і результатів господарської  діяльності. Таким чином, першою передумовою  стохастичного моделювання є  наявність сукупності спостережень, тобто можливість повторно вимірити параметри того самого явища в  різних умовах.

При необхідності порівняння результатів  діяльності окремих господарств  чи одного господарства у часі може виникати лише питання про порівнянність  виявлених кількісних аналітичних  результатів. Це означає, . Отже, другою передумовою застосування стохастичного  підходу моделювання зв'язків  є якісна однорідність сукупності (щодо досліджуваних зв'язків).

Закон великих чисел говорить, що тільки у великій сукупності закономірний зв'язок виступає стійкіше за випадковий збіг напрямку варіювання. Тому третьою  передумовою стохастичного аналізу  є достатня розмірність (чисельність) сукупності спостережень, що дозволяє з достатньою надійністю і точністю виявити закономірності та зв'язки. Рівень надійності і точності моделі визначається практичними цілями використання моделі в управлінні виробничо-господарською  діяльністю.

Четверта передумова стохастичного  підходу – наявність методів, що дозволяють виявити кількісні  параметри зв'язків економічних  показників на основі масових даних  вимірювань.

Математичний апарат методів в  цьому випадку висуває специфічні вимоги до фактичного даних. Виконання  даних вимог є важливою передумовою  застосування методів і достовірності  отриманих результатів.

Основна особливість стохастичного  факторного аналізу полягає в  тому, що не можна складати модель шляхом якісного (теоретичного) аналізу, а  необхідно застосовувати кількісний аналіз емпіричних даних.

В економічних дослідженнях знайшли  застосування такі математико-статистичні  методи стохастичного моделювання  як оцінка зв'язку і кореляції між  показниками; оцінка статистичної значущості зв'язків; регресійний аналіз; виявлення  параметрів періодичних коливань економічних  показників; групування багатомірних спостережень, дисперсійний аналіз.

Необхідність включення математико-статистичних методів у методику аналізу господарської  діяльності підприємств залежить від  значущості кількісних (статистичних) задач, які розв'язуються за допомогою  даних методів.

В аналітичних дослідженнях часто  зустрічаються стохастичні залежності, що відрізняються невизначеністю, тобто  залежність між показниками виявляється  тільки в середньому при значній  кількості об'єктів дослідження. При цих залежностях кожна  зміна факторного показника може відповідати декільком значенням  результативного показника. На етапі попередньої оцінки таких економічних явищ або процесів застосовують традиційні способи економічного аналізу:

• порівняння;
• динамічні ряди;
• аналітичні групування;
• графіки.

Для проведення факторного аналізу  показників необхідно провести дослідження наявності, направленості та інтенсивності зв’язків між показниками, відібрати якісні фактори, які найбільш суттю вилітають па досліджуваний процес, та побудувати стохастичну факторну модель. Для цього застосовують спеціальні економіко-математичні методи:

• кореляція;
• регресія;
• дисперсійний аналіз,
• компонентний аналіз,
• трансформаційний аналіз та ін.

Комплексна оцінка господарської  діяльності являє собою її характеристику, отриману в результаті комплексного дослідження, тобто одночасного  і погодженого вивчення сукупності показників, що відбивають усі аспекти  господарських процесів. При цьому  отримують узагальнюючі висновки про результати діяльності виробничого об'єкта на основі виявлення якісних і кількісних відмінностей від бази порівняння (плану, нормативів, попередніх періодів, досягнень на інших аналогічних об'єктах, інших можливих варіантів розвитку). При малій кількості оцінюваних параметрів і відносно невеликій кількості об'єктів задача виявлення комплексної оцінки діяльності об'єктів досить легко розв'язується.

При збільшенні кількості об'єктів  і особливо показників критеріїв  оцінки рішення ця задача значно ускладнюється. Теоретично проблема в тому, що треба  оцінити досягнення підприємств  або їхніх підрозділів за одним  показником, який синтезує всі сторони  діяльності цього об'єкта. Однак  складність виробничо-господарської  діяльності не дозволяє виділити з числа узагальнюючих результативних показників будь-який один як основний. Задача зводиться до визначення комплексної оцінки господарської діяльності на основі системи показників з агрегуванням різних прийомів якісного і кількісного аналізу. При цьому ефективність виробничо-господарської діяльності одного господарського об'єкта може порівнюватися з ефективністю діяльності інших об'єктів.

Можна виділити такі найбільш типові класи задач в економічному аналізі:

• вивчення наявності, напрямку та інтенсивності  зв'язку економічних показників;

• ранжування і класифікація факторів економічних явищ;

• виявлення аналітичної форми  зв'язку між показниками;

• згладжування (побудова тренда) динаміки показників;

• виявлення параметрів періодичних  коливань показників;

• ранжування і класифікація господарств (підприємств та їхніх підрозділів);

• вивчення розмірності (складності, багатогранності) економічних явищ;

• виявлення найбільш інформативних (узагальнюючих) синтетичних показників;

• вивчення внутрішньої структури  зв'язків у системі економічних  показників;

• порівняння структури зв'язків  у різних сукупностях.

Найзагальнішою і найтиповішою статистичною задачею в економічному аналізі є вивчення наявності, напрямку та інтенсивності зв'язків між  показниками. Припущення про наявність  і тісноту зв'язку робиться у випадку  виявлення загальних закономірностей  у варіації значень показників, що досліджуються. Задача економічного аналізу  – розкрити якісну основу взаємозв'язку між кількісними характеристиками економічних процесів. Вивчення зв'язку відбувається за допомогою методів  кореляційного аналізу – коефіцієнтів і відношень кореляції.