Економічні потреби суспільства: їх класифікація і розвиток

Тобто потреби  пов'язані з об'єктивною сутністю організму, сформованої в процесі еволюції, і висловлюють внутрішню необхідність зміни таких станів організму, задоволення яких об'єктивно неминуче для нормальної життєдіяльності останнього. Біологічні потреби є, отже, результатом безперервно йдуть в організмі природних процесів самооновлення і самовідтворення, а тому вони і розглядаються як об'єктивний детермінують фактор біологічної активності. Людина відрізняється від тварини тим, що він обдумано виробляє, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у нього закладаються способи виробництва, і формуються його вищі потреби.

2.3 Закон взаємозв'язку виробництваі потреб суспільства.

 

Проаналізувавши діяльність і потреби як соціологічну категорію, слід проаналізувати закон і механізм взаємозв'язку цих двох понять. Загальновідомо, що при дослідженні процесу суспільного розвитку К. Маркс і Ф. Енгельс виходили з того що вихідними передумовами людської історії є реальні люди з їх потребами та їх діяльністю, що вже з самого початку виявляється матеріальна зв'язок людей між собою, яка обумовлена ​​способом виробництва і потребами і так само стара, як самі люди, зв'язок яка приймає всі нові форми і являє собою історію¹.

Думка про  те, що вся система людської діяльності, заснована, на певному способі виробництва, виникає і розвивається як засіб задоволення потреб людини (суспільства), багаторазово підкреслювалася класиками марксистської думки слідом за Домарксистська економістами і соціологами. Але якщо буржуазні економісти та соціологи все справа зводив до біологічно або суб'єктивно витлумаченим потребам, то К. Маркс і Ф Енгельс показали, що самі людськи потреби і їх розвиток визначаються в кінцевому рахунку основою життєдіяльності суспільства - матеріальною діяльністю, а це докорінно змінило розуміння суті, ролі і характеру розвитку потреб людського суспільства. Потреби не як щось одвіку дане, а як історично виникає і об'єктивно зумовлені природою соціального організму явища , які розвиваються «разом зі засобами їх задоволення і в безпосередній залежності від розвитку останніх »¹.

До Маркс  сказав, що виробнича діяльність в системі «виробництво - потреби » грає визначальну роль, оскільки людське суспільство, як діючий суб'єкт для відтворення себе в якості матеріального об'єкта має пристосувати матеріальні предмети природи до своїх потреб, тобто в даному випадку матеріальна діяльність і потреби як суперечливі моменти цілісного життєвого процесу людини відіграють у його відтворенні неоднакову роль. Матеріальна діяльність виступає провідною стороною в цьому суперечливому взаємодії , так як вона вихідний пункт реалізації потреб, а тому і є панівним моментом².

Підкреслюючи  визначальну роль виробничої , матеріальної діяльності у формуванні та розвитку потреб людини, К. Маркс і Ф. Енгельс одночасно відзначали фундаментальної значення людських потреб у русі історичного процесу. Вони показали, що задовольняються і що розвиваються посредствам виробництва , як і знову формовані в процесі праці , потреби людей знову ведуть до діяльності, здатної їх задовольнити. Діалектичний взаємозв'язок діяльності та потреб суспільства - корінний джерело як їх обопільного розвитку так і всього суспільного прогресу, вона є абсолютним і вічним умовою існування і розвитку суспільства. Тобто їх взаємозв'язок носить характер загальноекономічного закону. Людське суспільство , поряд з іншими законами, у своєму функціонуванні та розвитку регулюється таким найважливішим законом, як законом підпорядкованості всієї системи діяльності системі потреб суспільства , що вимагає підпорядкування всієї сукупної діяльності суспільства задоволенню його суспільно необхідних, об'єктивно назрілих, дійсних потреб суспільства, що виникли в ході діяльнісного буття суспільства. Тому абсолютна мета діяльності того чи іншого суспільства - це задоволення його потреб.

 

2.4. Положення споживчих  цін, тарифів та доходів громадян в Україні

 

   Індекс споживчих цін у жовтні 2013р. становив 100,4%, з початку року – 99,8%.

 

Малюнок 1. Індекси  споживчих цін у 2013 році

(жовтень  до грудня попереднього року, %)

 

На споживчому ринку в жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої  зросли на 0,6%. Найсуттєвіше (на 11,5% та 7,2%) подорожчали яйця та овочі. На (2,2–0,5%) зросли ціни на молоко, масло, сало,кисломолочну продукцію, сири, сметану, цукор. Водночас на 2,3–0,2% по-дешевшали фрукти, соняшникова олія, продукти переробки зернових, рис,макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, риба та продукти з риби.Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,5%.

Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та іншівиди палива на 0,1% насамперед зумовлено підвищенням цін на скрапле-ний газ (на 2,4%).

У сфері охорони  здоров’я відбулося зростання цін  на 0,4%, у т.ч. послуги лікарень подорожчали  на 0,5%, фармацевтична продукція –  на 0,4%, амбулаторні послуги – на 0,2%.

Підвищення  цін на транспорт у цілому на 0,2% в основному пов’язано з подорожчанням автомобілів, перевезень пасажирським заліз- ничним і автодорожнім транспортом (на 1,1–0,4%). За січень–жовтень п.р. продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали на 1,7%. На 14,7–8,1% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових і сало; на 4,7–1,8% – овочі, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, м’ясо та м’ясопродукти, молоко. Разом з цим на 7,4–1,2% подорожчали яйця, масло, кисломолочна продукція, цукор, сири, рис, хліб, макаронні вироби. Алкогольні напої та тютюнові вироби стали дорожчими на 8,0%, ут.ч. тютюнові вироби – на 10,9%, алкогольні напої – на 4,3%. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 0,3%. При цьому плата за квартиру збільшилася на 2,9%, гарячу воду, опалення – на 0,3%, водопостачання та каналізацію – на 0,2%. Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 2,7% зумовлено подорож- чанням фармацевтичної продукції (на 3,0%) і амбулаторних послуг (на 2,6%). Ціни на транспорт у цілому зросли на 1,9%, що в основному пов’язано з підвищенням вартості перевезень залізничним і автодорожнім пасажирським транспортом на 13,1% та 4,5% відповідно. У той же час на 1,8% знизилися ціни на паливо та мастила. Послуги освіти подорожчали на 2,3%, при цьому плата за навчання в середніх закладах освіти зросла на 3,5%, за утримання дітей у дошкільних закладах – на 3,4%, за навчання у вищих закладах – на 2,0%.

Індекси споживчих цін у 2013р. наведено в  таблиці (див. додаток 1).

Базовий індекс споживчих  цін (БІСЦ) у жовтні 2013р. становив 100,1%, з початку року – 99,9%.

 

Малюнок 2. ІСЦ та БІСЦ у 2013 році

(у  % до грудня попереднього року)

 

Індекс цін виробників промислової продукції у жовтні 2013р. становив 100,2%, з початку року – 102,3%. У добувній промисловості і розробленні кар’єрів у жовтні відбулося подорожчання продукції на 0,4%. При цьому в добуванні залізних руд, ка- меню, піску та глини ціни зросли на 0,6%, кам’яного вугілля – на 0,5%. Продукція підприємств переробної промисловості у цілому подешевшала на 0,1%. Зокрема, у металургійному виробництві відбулося зниження цін на 0,4%, виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 0,3%, хімічних речовин і хімічної продукції – на 0,2%, продуктів нафтоперероблення – на 0,1%. Водночас на 0,8–0,2% зросли ціни у виробництві коксу та коксопродуктів, основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, електричного устатковання, машин і устатковання, не віднесених до інших угруповань. У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів зафіксовано зниження цін на 0,2%, у т.ч. у виробництві готових кормів для тварин – на 8,9%, олії та тваринних жирів – на 5,7%, м’яса та м’ясних про- дуктів – на 0,5%. Разом з цим у виробництві тютюнових виробів, молочних продуктів, чаю та кави, цукру, напоїв, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів ціни зросли на 3,1–0,2%. У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря відбулося підвищення тарифів на 0,8% за рахунок подорожчання електроенергії на 0,9%.

За січень–жовтень п.р. у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря  ціни зросли на 8,4%, добувній промисловості  і розробленні кар’єрів – на 3,9%, у переробній промисловості відбулося  зниження цін на 0,2%. Індекси цін  виробників промислової продукції у 2013р. наведено в таблиці (див.додаток 2).

 

Малюнок 3. Індекси споживчих цін і цін виробників промислової продукції у 2012–2013 роках.

 

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій1 (далі – підприємства) зросла за січень–вересень 2013р. порівняно з відповідним періодом минулого року на 8,5% і становила 3227 грн. Середня номінальна заробітна плата штатного працівника у вересні п.р. зменшилася на 1,3% і дорівнювала 3261 грн., що у 2,8 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (1147грн.). Нарахування за одну оплачену годину у вересні п.р. становили 21,15 грн. За останні 12 місяців (відносно вересня 2012р.) розмір заробітної плати збільшився в середньому на 6,5%.

 

 

Малюнок 4. Динаміка середньої заробітної плати

 

Тенденції зміни  рівня заробітної плати за видами діяльності були неоднозначними. Зменшення  нарахувань у вересні п.р. порівняно  із серпнем відбулося в державному управлінні й обороні; обов’язковому соціальному страхуванні (на 14,2%), охороні здоров’я (на 4,2%), фінансовій та страховій діяльності (на 4,0%) й у поштовій та кур’єрській діяльності (на 4,0%). Водночас приріст показника спостерігався в діяльності у сфері творчості, мистецтва та розваг (на 7,6%), освіті (на 7,4%) та водному транспорті (на 6,6%).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Отже, у цій курсовій роботі було розглянуто та досоіджено все те що ставилося головною метою.  Було розглянуто:

- загальна характеристика потреб: стан почуття недостачі характерно для будь-якої людини. Спочатку цей стан носить розпливчастий характер, точно неясна причина такого стану, але на наступному етапі воно конкретизується, і стає ясно які саме товари чи послуги необхідні;

- закон зростаючих потреб та механізм дії закону: закон зростаючих потреб-економічний закон руху потреб. Виявляється в зростанні рівня і якісному вдосконаленні потреб;

- види потреб та їх класифікація;

- теорія граничної корисності;

Були вивченні потреби суспільства та як їх задовольнити. Формування і розвиток суспільних  потреб. Виробництво і потреби суспільства. Закон взаємозв'язку виробництваі потреб суспільства. Положення споживчих цін, тарифів та доходів громадян в Україні. Із цьго можна зробити такі висновки:

Суттєвість системи потреб в тому, що людина чи суспільство в цілому має набір потреб , кожна з яких вимагає свого задоволення . Цей здавалося б проста теза набувають серйозну забарвлення якщо проаналізувати сучасний час і історію. Те чого ми досягли в будь-якій області , нехай ціною світових війн , світових криз у кінцевому рахунку є наслідком із простого бажання чи почуття недостачі, чи зрушеннями внутрішнього хімізму. Паралельно лежить закон зростаючих потреб. В основі даного закону лежать потреби конкретної людини, а вони характеризують потреби всього суспільства. І в той же час цей закон є рушійною силою економічного зростання, в силу того , що людині потрібно завжди більше ніж він досяг. Будь особиста потреба має суспільний характер , тому особисті потреби по- іншому називаються потреби населення.Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі . Тому що пропозиція залежить від попиту, а попит це одна з граней потреб населення.Існують безліч методів і факторів формування потреб. Діловим людям початківцям діяльність , спрямовану на роботу із суспільством , необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування потреб цього товариства , інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.Людина відрізняється від тварини тим , що він обдумано виробляє , а не збирає . У процесі соціалізації людини суспільством у нього закладаються способи виробництва , і формуються його вищі потреби .Діалектичний взаємозв'язок діяльності та потреб суспільства - корінний джерело як їх обопільного розвитку так і всього суспільного прогресу , вона є абсолютним і вічним умовою існування і розвитку суспільства . Тобто їх взаємозв'язок носить характер загальноекономічного закону. Людське суспільство , поряд з іншими законами , у своєму функціонуванні та розвитку регулюється таким найважливішим законом , як законом підпорядкованості всієї системи діяльності системі потреб суспільства , що вимагає підпорядкування всієї сукупної діяльності суспільства задоволенню його суспільно необхідних, об'єктивно назрілих, дійсних потреб суспільства, що виникли в ході діяльнісного буття суспільства. Тому абсолютна мета діяльності того чи іншого суспільства - це задоволення його потреб.

Потреби суспільства  генетично і історично - першопричина людської діяльності , але разом  з тим вони є і результатом  цієї діяльності.Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух це спосіб існування матерії наприклад . Кожен з нас підкоряється закону потреб сам і не розуміючи цього , тому що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Потреби створили й історію . Це звучить занадто різко , але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій , я вже не кажу про первинних потребах , я маю на увазі вищі потреби , тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні , він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність , першопричиною якої є потреби , які в даному випадку вступають на ще більш високий рівень - азарт , гонка , як у спорті. Створюється враження, що абсолютно усе залежить від наших потреб. Це так. Людина еволюціонував і стае «господарем світу» завдяки своїм потребам.

 

Література

 

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С., Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002

2. Бункина М. К., Семенова В. А. Основы экономической политики – М.: АО “ДИС”, 1996.
3. Дзюбик С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак.

4. Державна служба статистики України "Про соціально-економічне становище України за січень–жовтень 2013 року"

5. Ермишин П. Г. «Основы экономической теории». Курс лекций. http://www.referat.ru/up/08/.
6. Економічна теорія: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. – Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2008
7. Економічна теорія - Білецька Л.В. 2009.
8. Економічна теорія - Чепінога В.Г. 2011.
9. Крупка М. Основи економічної теорії : Підручник/ Михайло Крупка, Петро Островерх, Сергій Реверчук,; Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. -К.: Атіка, 2009.
10. Маркс К. и Энгельс Ф. Собрание сочинений.
11. Марченко Т. А. «Потребность как социальное явление». Москва, 1990.
12. Менгер К. Основания политической экономии. Одесса 1903.
13. Основи економічної теорії : Підручник/ В. Г. Федоренко, Ю. М. Ніколенко, О. М. Діденко и др.; За наук. ред. В. Г. Федоренка; М-во освіти і науки України. -К.: Алерта, 2005.
14. Основи економічної теорії : Підручник/ О. О. Мамалуй, О. А. Гриценко, Л. В. Гриценко та ін., За заг. ред. О. О. Мамалуя; М-во освіти і науки України. -К.: Юрінком Інтер, 2003.
15. Політична економія: Навчальний посібник/ Костянтин Кривенко, Володимир Савчук, Олександр Бєляєв та ін.; За ред. Костянтина Кривенка,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005.
16. Політична економія А. І. Щетинін, 2011.
17. Руткевич М.Н., «Общественные потребности, система образования». Москва, 1981.
18. Соловьев Б. А. «Потребности. Рынок. Спрос». Москва, 1982.
19. Інтернет інциклопедія wikipedia.org
20. Чепурин «Основы экономической теории». Изд-е 4-е. Москва, 1999.