Економічні потреби суспільства: їх класифікація і розвиток

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей принцип розроблявся для аналізу індивідуального споживання в натуральному господарстві. Однак Менгер використовував його і для дослідження товарного виробництва, так як, за його ж словами, він в аналізі всіх економічних процесів дотримувався чисто атомістичного підходу, який виявляє визначальну роль суб'єктивних факторів. При вирішенні проблеми вартості він трактував капіталістичне виробництво лише як сукупність індивідів, волі яких стикаються в боротьбі за вигоду на громадській арені. Але як підтверджує Селигмен, « судження Менгера з цього важливого питання часом носили туманний характер... Менгер не зміг з'ясувати і того, як індивідуум стане розпоряджатися належними йому благами, для того щоб досягти максимального задоволення своїх потреб». Вартість будь-якого товару на ринку залежить нашої потреби в цьому товарі. Тому що пропозиція залежить від попиту, а попит це одна з граней потреб населення.

Так як корисність поняття  абстрактне і суб’єктивне, і не піддається точному виміру, то в інтересах наочності припускають, що степінь задоволення потреб можна вимірювати в умовних одиницях або балах корисності (U – ютіліті).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.

 

Ілюстрація співвідношення граничної і сукупної корисності на умовному прикладі зі споживанням газованої води.

Кількість спожитого товару, Q	MU (в умовних одиницях корисності)	TU (в умовних одиницях корисності)
0	0	0
1	4	4
2	3	7
3	2	9
4	1	10
5	0	10
6	-1	9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сукупна корисність (TU) визначається шляхом складання граничної корисності всіх спожитих стаканів води.

TU = å MU

Взаємозв’язок між граничною і сукупною корисністю можна показати графічно. З наведеного прикладу видно, що кожна наступна одиниця спожитого товару має все меншу корисність порівняно з тим як потреба людини в чомусь наближується до насиченості, тобто коли вона найбільш повно задовольняється.  
II. Потреби суспільства та їх задоволення

 

2.1. Формування і розвиток суспільних  потреб

 

   Поняття «формування потреб» населення в теорії і практиці розглядається у двох аспектах: по-перше, як об'єктивний процес їх розвитку, по-друге, як певний вид діяльності суспільства і держави. У першому значенні воно характеризує об'єктивний процес руху потреб, що визначається законом їх вивищення, у другому - виступає як вид цілеспрямованого впливу суспільства і держави на виховання гармонійно розвиненої особистості. При аналізі формування потреб як об'єктивного процесу важливо правильно виявити визначають його чинники. Чинники формування потреб - умови та обставини, під впливом яких складаються і розвиваються потреби населення.  

Ці чинники  поділяють на об'єктивні і суб'єктивні. До об'єктивних факторів належать ті, які діють незалежно від волі і свідомості людей і є зовнішніми по відношенню до самого людині як носію чи суб'єкту потреб. До них відносяться соціально-економічні та культурно-побутові умови життя населення в даній країні, від яких безпосередньо залежать ступінь розвиненості потреби і можливості їх задоволення; рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, що визначає умови життя населення; рівень суспільного виробництва і науково-технічного прогресу; інтенсивність його проникнення в сфері особистого споживання; природно-кліматичні умови; статево-віковою склад населення, чисельність сімей, їх склад і т. п. Суб'єктивні чинники залежать від самого індивіда , психофізіологічних особливостей особистості. Це думки, уподобання і смаки людини, його схильності, звички і т. п.

Однак, як відомо з соціології, і вони формуються в певному соціальному середовищі, яка суттєво на них впливає. Процес формування та розвитку особистих потреб характеризуються певними закономірностями. Розрізняють загальні закономірності формування та розвитку потреб і специфічні.

Загальні  закономірності формування потреб притаманні будь-якому суспільному ладу і  виявляються на всіх етапах розвитку людського суспільства, наприклад  зростання загальних розмірів потреб, якісне їх піднесення і вдосконалення.

Специфічні  характеризують окремі сторони розвитку особистих потреб, у тому числі ті, які притаманні певним суспільно-економічним формаціям. Засоби формування потреб важелі за допомогою яких держава і суспільство цілеспрямовано впливає на процеси розвитку потреб. До них відносяться: виховно- пропагандистська діяльність, рекламні заходи, що мають мету порушити і сформувати потребу в конкретному товарі і послузі. Використання різних методів впливу на споживача передбачає знання мотивів його поведінки, смаків уподобань. Специфіка сучасного попиту така, що економічно не вигідно випускати товар, розрахований на універсальний рівень вимог. Доцільно створення таких виробів, які відповідали б специфічним вимогам певного контингенту споживачів залежно від демографічних характеристик , умов проживання, кліматичних і побутових особливостей. Наприклад немає сенсу будувати салон модного одягу в міських нетрях, або продавати кондиціонери на Колимі або на Алясці. Можна досить ефективно використовувати диференційований підхід до вивчення, задоволенню і формуванню попиту різних категорій споживачів на основі так званої сегментації ринку , яка розглядає ринок не як однорідну масу, а як суму сегментів (секторів), в кожному з яких проявляється особливий характер попиту.

Сегментація ринку передбачає проведення робіт з типології споживачів, т. е. виявленню найважливіших типів споживачів та їх специфічних вимог залежно від демографічних, соціальноекономічних, психологічних та інших відмінностей.  

Наприклад, дослідження в області формування попиту населення на одяг свідчить про наявність двох основних вікових груп, що пред'являють різні вимоги до сучасному одязі.

Так перша  група- молодіжна - висуває підвищені вимоги до естетичними параметрами, зовнішнім виглядом предметів одягу, її відповідності моді і т. п. Друга група люди старших вікових груп - перевагу віддає зручності одягу, застосовуваним матеріалам. У даному випадку варто подбати і про дизайн магазина, віці, полі і зовнішніми даними продавця.

Тобто необхідно прорахувати всі виходячи з потреб тієї частини суспільства з якою має справу магазин, салон або галузь. Деякі види потреб в якому або суспільстві формуються роками. Вони передаються з покоління в покоління і вкорінюються у підсвідомості членів суспільства.

На це впливає  безліч факторів, у тому числі і суспільний устрій, якісь природні ресурси, ідеологія. Мають місце традиції і звичаї. Все це відноситься до нецінових факторів зміни попиту. Вже не раз я застосовував слово «попит» замість слова «потреби». Близькість цих понять очевидна: припустимо потреба пройшла стадії зародження і терпить стадію розквіту, тоді попит на об'єкт цієї потреби , т. е. благо, буде зростати. Але поняття «потреба» набагато ширше і різноманітніше. Методи формування потреб - конкретні способи використання окремих засобів для активного цілеспрямованого впливу на потреби населення. Розрізняють економічні, соціально- психологічні та організаційні засоби і методи формування потреб.До економічних засобів формування потреб відносяться ті, які пов'язані з господарською діяльністю товариства, окремих підприємств і галузей, а так само індивідів як носіїв потреб.

Основним  з цих коштів є: виробництво товарів, особливо нових, яке викликає до життя і формує потреби в них; прогресивні зміни так званої інфраструктури споживання (наприклад газифікація та електрифікація побуту, розвиток автомобільних доріг, комп'ютерних мереж, і інших шляхів сполучення які зв'язують жителів різних районів, і спрощують передачу інформації. Це впливає як на самих споживачів, так і на їх спосіб життя в цілому. До соціально-психологічних засобів формування потреб відносяться ті, за допомогою яких здійснюється вплив на свідомість споживачів. За допомогою цих засобів можна стимулювати розвиток одних потреб, обмежувати соціально-безперспективні, нераціональні потреби. Це в основному реклама, засоби пропаганди та агітації, застосовувані печаткою, радіо, телебаченням, засобами інтернету, а також промисловістю, торгівлею, установами культури, охорони здоров'я освіти і т. д.Організаційні засоби пов'язані з самою організацією процесу. До них відносяться виставки-продажу, різного роду перегляди товарів, виставки товарів - новинок , демонстрація моделей одягу.

Організаційні засоби використовуються в тісній взаємодії  з соціально-психологічними. Існують безліч методів і факторів формування потреб.

Діловим людям  початківцям діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно  докладно вивчити об'єктивні фактори  формування потреб цього товариства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.

 

2.2 Виробництво і потреби суспільства

 

Категорія діяльності виражає собою якісно специфічний тип активності живих систем, що характеризується насамперед такою ознакою, як продуктивність, вона носить продуктивний характер. У цьому її специфіка і корінна відмінність від живих систем біологічного рівня. « Істотна відмінність людського суспільства від суспільства тварин полягає в тому, - писав Ф. Енгельс, - що тварина в кращому випадку збирають, тоді як люди виробляють. Вже одне це - єдине, але фундаментальне - розходження унеможливлює перенесення, без відповідних застережень, законів тварин товариств на людське суспільство»².

Діяльність  людини, як і активність живої істоти, предметна, т. е. і активність і діяльність спрямовані на оволодіння предметом потреби. Але якщо в першому випадку предмет потреби - природна річ в її , так би мовити, природно- готовому , природному вигляді, то в другому випадку предмет потреби - продукт, вироблений людиною з речовини природи і за законами природи. Для задоволення своїх потреб людина трудиться і тим самим, зазначав К. Маркс, він опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою, т. е. приводячи в рух свої природні сили (руки, ноги , голову , пальці ), людина виявляється здатним привласнити речовина природи у формі, придатній для його власного життя. Така зміна характеру людської активності веде до того, що задоволення потреб відбувається безпосередньо, т. е. діяльність людини спрямована не на безпосереднє оволодіння предметом потреби (як це має місце у тварин), а ан оволодіння засобом праці, за допомогою якого у подальшій діяльності природний предмет (предмет праці ) перетвориться, пристосовується до потреб, стаючи продуктом праці. Ця зміна характеру сполучної ланки - заміна біологічної активності перетворювальної діяльністю - і визначає якісно нове співвідношення між істотно важливими чинниками відтворення людини - його діяльністю, її результатами і потребами.

Задоволення потреб залежить не просто від наявності  в природному середовищі тих чи інших предметів, здатних стати предметом потреб, а головним чином - від характеру і рівня розвитку праці, тобто практичної перетворювальної діяльності здатної перетворити предмет в продукт праці для задоволення потреб. При аналізі категорії діяльності ми відзначали, що людська діяльність спрямована на задоволення потреб людей, що система діяльності товариства зрештою служить задоволенню системи соціальних потреб. Насамперед ще раз відзначимо, що природа людських потреб, характер їх формування та роль в життєдіяльності людини завжди були об'єктом пильної уваги як суспільствознавців - філософів, соціологів, економістів, психологів - усіх, хто досліджує різноманітні суспільні явища, так і ряду представників природничих наук - тих з них, які вивчають об'єкти живої природи, джерела та особливості їх активності, функціонування та самовідтворення. Сучасний стан ряду наук і практичної діяльності в країнах обумовлює можливість і необхідність все більш глибокого і всебічного дослідження цих детермінант людської діяльностіПо-перше, завдання аналізу суті і закономірностей формування потреб суспільства обумовлюється його специфічної сутністю , вироджується в основному законі функціонування суспільства, що вимагає безпосередньої підпорядкованості всієї системи діяльності товариства його дійсним, суспільно - необхідним потребам. По-друге , накопичений великий емпіричний і теоретичний матеріал в ряді наук - біології, психології , економіці, етиці, естетиці, соціології - дозволяє зробити певний крок вперед в теоретичній розробці проблеми потреб людини, яка і здійснюється в трьох основних напрямках. це :А ) дослідження методологічних і соціологічних аспектів взаємозв'язку системи потреб та системи діяльності товариства; Б ) аналіз понятійної боку проблеми потреб людини, розгляд взаємозв'язку категорії потреби з іншими категоріями тієї чи іншої науки; В) конкретно-соціологічний аналіз усього реального багатства взаємозв'язків між різного роду та виду потребами людини і відповідними видами діяльності, зокрема, робляться енергійні дослідження етичних і естетичних потреб соціальних суб'єктів.

Багатоплановий  характер досліджень потреб людини пред'являє  «підвищений попит» на розробку методологічного  аспекту цієї проблеми, на аналіз її а рамках общесоциологической теорії, як категорії історичного матеріалізму, понятійний зміст якої і могло б слугувати методологічною основою конкретних або приватно-наукових досліджень.

Ми і зупинимося насамперед на цьому аспекті проблеми потреби, розглянувши попередньо у найзагальнішому сутнісному плані стан досліджень цієї проблеми в деяких фундаментальних науках, оскільки, з одного боку вони дають певний матеріал для узагальнення, а з іншого - в них «просвічує» в тій чи іншій мірі методологічна позиція. У сучасних біологічних і фізіологічних дослідженнях потреби живого організму розглядаються як об'єктивне явище, як нужда, як недолік тих чи інших елементів, життєво необхідних для відтворення та розвитку живого організму.

Останній  розглядається як саморегулююча система, яка зберігається у своїй якості лише при безперервного надходження в нього, засвоєння їм певних елементів матерії і при забезпеченні об'єктивно необхідних вимог організму, щоб, кажучи словами професора Н. А. Бернштейна, організм, як певна стійка організація зберегла «свою системну тотожність сама з собою». Дефіцит тих чи інших елементів і умов, котрий простежується на стійкості, стабільності функціонування даної біологічної системи, обумовлює виникнення і характер вимог запитів даної системи і способів їх задоволення, т. е. виникнення специфічних потреб. Необхідно визначити сутність потреб на « фізіологічному рівні», інакше розуміння цього складного питання буде лише поверхневим. П. В. Симонов - один з активних дослідників у цій галузі - пише: «Виникнення фундаментальних потреб живих істот пов'язано з первісними зрушеннями внутрішнього хімізму. Вважають, що зрушення в інтромедіарном обміні ( циклі трикарбонових кислот) представляє початкова ланка голодного стану вищих ссавців. Порушення водно -сольового балансу збуджує спеціалізовані клітини подбугорной ( гипоталамической ) області мозку. Збудження цього центру веде до скорочення м'язів верхньої частини глотки і стравоходу. Скорочуючи, м'язи дратують чутливі закінчення, що призводить до відчуття спраги. Гормональні зрушення в організмі ведуть до порушення статевих органів, до підвищення чутливості спеціалізованих ( ерогенних ) рецепторних зон. Так потреба в їжі, воді, задоволенні статевого інстинкту, почавшись із хімічних перебудов, отримує відображення в збудженому стані певних відділів центральної нервової системи». Отже, виникнення потреб при індивідуальному та видовому розвитку живого організму зв'язується з його функціонуванням, з усім комплексом процесів його життєдіяльності.