Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Апреля 2014 в 15:36, курсовая работа
Актуальність роботи. Зростаючий рівень забруднення довкілля, ріст стихійних лих і техногенних катастроф, виснаження природних ресурсів є факторами ризику для життя і здоров`я людини та, як наслідок, дестабілізації соціальних структур і зв`язків. Фактори доступу до природних ресурсів та можливість експлуатації навколишнього середовища зумовлюють відмінності в умовах життєдіяльності різних соціальних груп, опосередковано впливають, таким чином, на соціальну діяльність і соціальні відносини у суспільстві.
ВСТУП……………………………………………………………………….……....3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ…………………………………………………………..….7
1.1 Соціологічні підходи до вивчення екологічної політики...………….............7
1.2 Соціологічне осмислення поняття,пов`язаних з проблемами екологічної політики…………………………………. ……...…………………………....…….19
РОЗДІЛ 2. СОЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: ІДЕЇ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ……………….………….......22
2.1 Соціальні причини розгортання екологічної кризи в Україні та шляхи покращення ситуації…………………………………………………………...…..22
2.2 Особливості екологічної політики в сучасному українському суспільстві………………………………….……………………………………….26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….......…29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..…….31
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..……33
Частка тих, хто готовий брати участь у будь-яких екологічних акціях, складає 59% і значно перевищує частку тих, які вважають, що вони своїми діями можуть вплинути на вирішення проблем в екології (31%). Можливо, респонденти просто не розцінюють участь у заходах з посадки дерев, прибирання парків та інше як дії, які можуть істотно вплинути на екологічну ситуацію в цілому.
Готовність платити гроші у вигляді податків або добровільних внесків на поліпшення екологічної ситуації респонденти проявляють рідше, ніж готовність брати участь в екологічних акціях: більше половини (57%) не готові на це витрачати, а 29% - готові
Загалом, 70% населення України займалися різними екологічними видами діяльності. Найчастіше респонденти намагалися зменшити споживання енергії (42%) та води (40%), вибирали екологічно дружній транспорт (32%), рідше використовували одноразові речі (21%), сортували сміття (17%), купляли екологічно дружні продукти (12%).
Окрім зменшення побутового використання енергії та води, такі, мало поширені на сьогодні, екологічні ініціативи матимуть широку підтримку в населення:
• сортування сміття 17% ;
• зменшення використання одноразових речей 21%
• купівля продуктів з екологічною етикеткою 12% .
Попри те, що 62% опитаних дали ствердну відповідь на питання: «Чи здійснюєте Ви заходи з охорони довкілля та екологічної безпеки?», а 84% зазначили, що вони використовують енергоефективні засоби (у системах освітлення, опалення та кондиціювання), слід зазначити, що українці не завжди усвідомлюють, що заходи, які вони здійснюють у процесі господарської діяльності, спрямовані й на охорону довкілля.
При відповіді на питання про готовність до активних дій спостерігалась невпевненість у 25% населення, значна частина респондентів (30%) не готова до активних дій і 45% відповіли «так». Це свідчить про те, що люди, особливо мешканці невеликих міст і сіл, не впевнені у власній спроможності вплинути на стан навколишнього середовища, або не знають, як це зробити.
У цій роботі було висвітлино соціальні умови екологічної політики України та її особливості.
Екологічні проблеми відображають особливості суспільно-економічного розвитку, зумовлені предметною діяльністю людини. У зв'язку з цим постає необхідність у науковій дисципліні, зосередженій на вивченні особливостей взаємодії між суспільством і природою. Таку систему знань репрезентує соціальна екологія - відносно молода галузь наукових знань. її методологічні та гносеологічні труднощі пов'язані з процесом становлення і розвитку - уточнення предметної сфери, вдосконаленням методичного та методологічного аппарату, відбором теоретичних доктрин та концепцій.
Головними соціальні чинники, які впливають на екологічну політику України є:
- застаріла технологія виробництва та обладнання,
Оскільки виробнича діяльність викликає порушення природного середовища, суспільству випадає взяти на себе турботу щодо відновлення її властивостей та охорони від подальшої деградації.
Цілі охорони природи мають ставитись рівнозначно з іншими цілями використання (виробництвом продуктів харчування, промисловим виробництвом та створенням інфрастуктури).
В Україні охорона навколишнього середовища розглядається як самостійно політичне завдання.
Політика щодо навколишнього середовища - це сукупність усіх дій, спрямованих на уникнення втручання в навколишнє середовище, на його зменшення та на усунення пошкоджень довкілля, що вже стались.
Конкретні цілі та програми стосуються насамперед:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток 1
Мал.1 Передбачення Римського клубу щодо розвитку людства у разі збереження його сучасних дій і поведінки.
Додаток 2
Мал.2 Варіант розвитку людства у разі використання обмежень та об`єднання зусиль для подолання екологічних проблем.
Информация о работе Соціологічні аспекти екологічної політики України