Основи екологічної безпеки акваторій і територій Львівської області

Ареал шкідливої дії підприємства - територія на якій окремі репіцієнти можуть підлягати шкідливій техногенній  дії, яка пов’язана з функціонуванням  підприємства. Ареал шкідливої дії  визначається експериментальним методом, при цьому обов’язково враховують вплив сусідніх підприємств і структуру репіцієнтів території. Ареал шкідливої дії майже завжди значно ширший за зону дії та зону забруднення.

Система показників екологічної небезпеки  промислового об’єкта.

Оцінку екологічної безпеки  промислового об’єкту здійснюють за основними чотирма напрямками.

 

5.1 Оцінка екологічної  безпеки промислового об’єкта  в умовах нормальної експлуатації

Для характеристики цього напрямку використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки (Кн),який характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації, при дотриманні всіх екологічних нормативів. Цей коефіцієнт є безрозмірною величиною, вимірюється в балах і величина його залежить від класу небезпечності підприємств. Для підприємства першого класу небезпеки він рівний 400, другого – 100, третього – 36, четвертого – 4, п’ятого – 1.

 

5.2 Оцінка ступені перевищення  рівня шкідливої дії підприємства  над нормативними показниками

Для характеристики цього напрямку використовують наступні показники:

Показник перевищення нормативної  зони забруднення (S)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення  нормативного забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери.

S=(П(rСЗЗ +V Sп/П) + Sз)/П(rСЗЗ +V Sп/П)2,

де rСЗЗ – радіус СЗЗ, V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, Sп – площа підприємства, Sз- площа зони забруднення підприємства, П- число П.

Показник перевищення нормативного об’єму викидів шкідливих речовин  в атмосферу.( Vа)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення  реальних викидів шкідливих речовин  в атмосферу наднормативними  рівнями глибини:

Vа= Мсум/МГДК; Мсум =  (Мі/СіГДК) ьі; МГДК=  (МіГДВ/СіГДК)ьі;

де Мі – кількість і-тої шкідливої речовини, фактичну викинутих в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства (т/рік); МіГДВ – гранично допустимий об’єм викиду і-тої шкідливої речовини (т/рік); СіГДК – значення максимально разової ГДК і-тої забруднюючої речовини (мг/м3); ьі – коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини залежить від небезпечності речовини – для І – 1.7; ІІ – 1.2; ІІІ – 1.0; ІV – 0.9.

Показник перевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин  у водойми (Vв ) - безрозмірний коефіцієнт , який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче іт.п.)

Показник нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми  не перевищує реальних скидів і тому Vв = 1

Показник перевищення нормативного обяєму відходів (Vвід) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь неревищення  реального об"єну вивезення і складування відходів над нормативними.

Цей показник не перевищує , тому Vвід = 1

Показник перевищення  нормативних рівнів фізичних впливів (Vф.в.) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук, електромагнітне випромінювання) над нормативними величинами. Цей показник не перевищує , тому Vф.в=1

5.3 Оцінка реципієнтів  шкідливої дії в межах прилеглих  територій

Коефіцієнт озеленення зони дії (Коз) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі коли зона забруднення перевищує зону дії , цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зона забруднення.

Коз = Sд / ( Тоз + Sд ) ,

де Sд = (П ( гСЗЗ +V S / П ) 2 , якщо Sз ≤ П ( гСЗЗ +V S / П ) 2

Sд = Sз , якщо S > П ( гСЗЗ +V S / П ) 2

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої  дії (Клюд) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселеності  ареалу шкідливої дії підприємства. Його можна визначити за допомогою  формули:

Клюд = (Нр + Рп ) / Нр

де Нр - нормативна щільність населення приймається 1люд /га ;

Рп - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (визначається експериментальним шляхом).

Клюд

Коефіцієнт цінності території  в межах ареалу шкідливої дії  підприємства (Ктер ) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує природню, суспільну, культурно-історичну, рекреаційну та інші цінності території з межах ареалу дії підприємства. Визначається експертними методом. Ктер = 1

5.4 Комплексна інтегральна  оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту

Інтегральний показник екологічної  небезпеки підприємства ( Rінт ) -безрозмірний показник, який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуваннях зовнішніх та внутрішніх факторів.

Rінт =Коз *Клюд*Ктер* S *Vа * Vв * Vвід* Vф.в.* Кн

Оцінка ресурсоспоживання та вартісна оцінка екологічної небезпеки підприємства.

Окремими блоками при оцінці екологічної безпеки на локальному рівні можна виділити показники  ресурсоспоживання та еколого-економічні

показники.

Ресурси, які використовує підприємство, можна розділити на дві основні  групи : екологічні та енергетичні. Для  кожного із ресурсів визначають три  показники:

1. Кількість використаного за  визначений проміжок часу (рік,  півріччя, квартал, місяць) ресурсу;

2. Кількість виробленого за цей  же період часу ресурсу;

3. Баланс за конкретним ресурсом.

В якості критеріїв вартісної оцінки екологічної безпеки підприємства використовують наступні показники:

1. Сумарні річні платежі за  забруднення навколишнього природного середовища в межах встановлених для підприємства лімітів;

2. Сумарні річні понадлімітні  екологічні платежі (за понадлімітне  забруднення, за аварійні і  залпові викиди, екологічні штрафи);

3. Сумарні річні платежі за  нормативне використання відповідних ресурсів;

4. Сумарні річні платежі за  понад нормативне використання  ресурсів.

Порівнюючи перші два показники  між собою та два останні - можемо одержати додаткові поправочні коефіцієнти, які характеризують перевищення  нормативних показників екологічної безпеки і ресурсоспоживання підприємства уже на основі вартісних еколого-економічних показників.

 

Висновок

При виконанні курсової роботи була проведена оцінка екологічної безпеки  території Харківської області, тобто досліджені небезпечні природні явища, техногенна небезпека, виявлені антропогенні екологічні фактори, які призвели до порушення екологічної безпеки. Рельєф Харківської області різноманітний, з характерною сильною ерозією грунтів. Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів грунтів. На ліосовидних породах утворились тучні чорноземи. У заплавах річок та балок утворились лугові чорноземи та лугово-болотні, переважно з засоленими ґрунтами. Усього на карті області виділено 60 видів грунтів. Якщо в загальному про ґрунтовий покрив області, то для неї характерні чорноземи, у північних районах трапляються дернові слабопідзолені грунти.

Географічне положення району створило передумови для формування економічних  зв’язків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування. Машинобудування району представлено як металомісткими, так і працемісткими галузями: енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне, будівельно-шляхове, підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичне машинобудування зосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін – один з найбільших в Європі – і завод важких електромашин. Електротехнічне машинобудування розміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машини випускаються в Кременчуці.

На території Харківської області  відбуваються більше аварії техногенного характеру, що характерні для її території.

У 4-му розділі було проведено прогнозування  наслідків викидів небезпечних  хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах. Провівши розрахунки ми можемо сказати, що аварія яка відбулася на ХНО – має незначні масштаби розповсюдження. Так як Кінт = 47136,8, що є більше за коефіцієнт нормальної екологічної небезпеки (Кн=4), тому завод по виробництву алюмінію є небезпечним на локальному рівні. Екосистема не збережуться. Оцінку екологічної безпеки виробництва на основі аналізу балансу кисню було розраховано в 6-му розділі. Так як баланс кисню вийшов від’ємним то це означає що дане підприємство не використовує велику кількість кисню з навколишнього середовища для своїх потреб.

Отож, проаналізувавши всі фактори, що впливають на екологічну безпеку  регіону можна зробити висновок: на території Харківської області  стаються надзвичайні ситуації як техногенного так і природного характеру, що створюють певну екологічну небезпеку для населення, також розміщені промислові об’єкти, які створюють загрозу для оточуючого середовища.

Для забезпечення екологічної безпеки  даної області необхідно:

-утвердження механізмів, які мають забезпечити надійні гарантії не лише остаточної стабілізації економіки, а й утворення не 
обхідних передумов її прискореного зростання;

-впровадження науково-технологічних  інновацій та опанування інноваційного  шляху розвитку як головного чинника сталого 
економічного розвитку;

-здійснення активної аграрної  політики;

-   будівництво нових і реконструкція діючих потужностей 
комунальних очисних каналізаційних споруд, розв'язання проблеми відходів на місцевих і державному рівнях;

- всебічний розвиток екологічної  освіти.

Список використаної літератури

1. С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю.  Сухарева „Основи екології та  охорони довкілля” Київ.:-2006р.

2. Географічна енциклопедія України: 2-й т./Г35 Редкол.: ... О. Маринич та  ін. – К.: “Українська Радянська Енциклопедія” ім.. М.П. Бажана, 1989. – Т.:1 А – Ж. – 416 с.

3. Коротун І. М., Коротун Л.К.  Природні умови і ресурси України.  Рівне, 1997 р.

4. Екологічний паспорт Харківської  області за 2006 р.

5. Класифікатор Надзвичайних ситуацій  в Україні. – К., 1999, 178 с.

6. Методичні вказівки для виконання  практичних робіт з курсу “Основи  екологічної безпеки територій  та акваторій”, 065-82/А. М. Прищепа,  Н.М. Вознюк – Рівне: РДТУ, 2000. – 32 с.

7. Фізико-географічне районування  України/ Маринич О.М., Пархоменко Г.О. – Український географічний журнал, 2003, №1 - с. 129

8. Качинський А.Б. Екологічна  безпека України: системний аналіз  перспектив покращення. – К.: НІС, 2001. – 312 с.

9. Кондратьев К.Я. Глобальная  безопасность и ее екологический  компонент // Язв. ВГО. – Т. 122. – Вып. 3. – 1990 – С. 212-220.

11. www.harkiv.ua

12. Екологічне  право : Особлива частина / За  ред. В.І.Андрейцева.-К.: Вид-во ,,Істина’’,2001.-543с