Екологія і людина. Взаємозв'язок

 

в) Природні умови визначають також і первинні умови виробничої діяльності людей, визначають характер, способи, ритм виробничої діяльності, взагалі загальний характер рухів, психодинаміку, ритм всієї поведінки  і реагування. Так, степовий житель звик оглядати простір одним поглядом, інша справа житель гір, у нього орієнтування будується вже по-іншому.

 

Таким чином, психіка та її стани імітують зовнішні умови в  процесі пристосування до них, і  через відтворення таких імітацій вони утримуються в самій психіці  і стають її моментом.

 

4. Природні ритми також  впливають на психіку людини. Наприклад, зміна пір року відображається  у психічних станах людини ("весняний  настрій" і "осінній настрій"). Так само і часу доби відповідають  певні схильності. Ранку більш  відповідає неуважність, дню зосередженість, активність, вечору відповідає вихід  з діяльності, схильність до роздумів, рефлексії, а ночі спокій, сон,  вхід вглиб себе, у власне самопочуття  і одночасно відпочинок. Сюди  можна додати ще метеорологічні  зміни та їх ритміку; у людей  в таких станах болять рани, загострюються захворювання (так  що вони можуть грати роль  барометра). Гегель каже з цього  приводу, що душа відчуває стани  природи, бо вона сама природа.

 

Таким чином, мова йде про  природну психіку, яка знаходиться  в гармонії з природними станами. Розвиток психіки в цьому сенсі  не має йти врозріз з природними процесами, не повинно суперечити закономірностям  природи. Необхідне систематичне дослідження  природних умов і їх впливу на психіку, а потім, з опорою на систему таких  знань, організація оптимального функціонування і розвитку психіки, використання максимально  можливої кількості психічних ресурсів.

 

2 Вплив різних факторів  навколишнього середовища на  емоційний стан людини

 

Одним з основних факторів навколишнього середовища, які впливають  на емоційний стан людини, є природний  ландшафт. Людина завжди прагне в ліс, в гори, на берег моря, річки або  озера. Тут вона відчуває прилив сил, бадьорості. Недарма кажуть, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинки відпочинку будуються в  найгарніших куточках. Це не випадковість. Виявляється, що навколишній ландшафт може по-різному впливати на психоемоційний стан.

 

Споглядання красот природи  стимулює життєвий тонус і заспокоює  нервову систему, позитивно впливає  на фізичний і емоційний стан людини. Після перебування в місті, людина, опинившись на лузі, у лісі, в парку, завжди відчуває полегшення. Той, хто  був схвильований, заспокоюється, хто  відчував занепад сил, відчуває бадьорість і свіжість. Виявилося, що такий вплив  на людину робить не тільки блакитне небо, свіже повітря, але і рельєф місцевості, різноманітність рослинності, тобто  ландшафт в цілому.

 

Природне оточення несе певну  інформацію про його стан - через  форму, колір, звук. Інформація, засвоюючись, суттєво впливає на організм і  поведінку людини. Так, естетично  приваблива форма природного оточення збуджує певне відношення до нього, що супроводжується сильними позитивними  ефектами: радістю, задоволенням, любов'ю, насолодою. Ці переживання включаються в життєві процеси особистості, створюючи відчуття бадьорості, бажання і потребу діяти.

 

Тяжіння до природних ландшафтів особливо сильне у жителів міста. Ще в середні віки було відмічено, що тривалість життя городян менше, ніж у сільських жителів. Відсутність  зелені, вузькі вулички, маленькі двори-колодязі, куди практично не проникає сонячне  світло, створювали несприятливі умови  для життя людини. З розвитком  промислового виробництва в місті  і його околицях з'явилась величезна  кількість відходів, що забруднюють  навколишнє середовище.

 

Різноманітні фактори, пов'язані  зі зростанням міст, в тій чи іншій  мірі позначаються на формуванні людини, на її психіці та здоров'ї. Це змушує вчених все серйозніше вивчати вплив  середовища проживання на жителів міст. Виявляється, від того, в яких умовах живе людина, яка висота стель в  її квартирі і яка звукопроникність її стін, як людина добирається до місця  роботи, з ким вона повсякденно  спілкується, як оточуючі люди ставляться один до одного, залежить психологічний  стан людини, її працездатність, активність, настрій - все її життя.

 

В містах людина придумує тисячі хитрощів для зручності свого  життя - гарячу воду, телефон, різні  види транспорту, автодороги, сферу  обслуговування та розваг. Однак у  великих містах особливо сильно проявляються й недоліки життя - житлова та транспортна  проблеми, підвищення рівня захворюваності. Певною мірою це пояснюється одночасним впливом на організм двох, трьох  і більше шкідливих факторів, кожен  з яких чинить незначну дію, але в  сукупності призводить до серйозних  бід людей.

 

Сучасне місто варто розглядати як екосистему, в якій створені найбільш сприятливі умови для життя людини. Отже, це не тільки зручні житла, транспорт, різноманітна сфера послуг. Це сприятливе для життя і здоров'я середовище перебування; чисте повітря і  зелений міський ландшафт.

 

Кілька десятків років  тому практично нікому і в голову не приходило пов'язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття  з активністю Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурями та іншими космічними явищами. Проте в даний час  вплив біологічних ритмів, а так  само кліматичних і погодних умов на емоційний стан і самопочуття  людини визнається незаперечним.

 

В будь-якому явищі оточуючої  нас природи існує сувора повторюваність процесів: день і ніч, приплив і  відлив, зима і літо. Ритмічність  спостерігається не тільки в русі Землі, Сонця, Місяця і зірок, але  і є невід'ємною і універсальною властивістю живої матерії, властивістю, що проникає в усі життєві явища - від молекулярного рівня до рівня цілого організму.

 

В ході історичного розвитку людина пристосувалась до певного ритму  життя, зумовленого ритмічними змінами  в природному середовищі та енергетичною динамікою обмінних процесів.

 

В даний час відомо безліч ритмічних процесів в організмі, званих біоритмами. До них відносяться  ритми роботи серця, дихання, біоелектричної активності мозку. Все наше життя  являє собою постійну зміну спокою та активної діяльності, сну і неспання, стомлення від напруженої праці  і відпочинку.

 

В організмі кожної людини, подібно морським припливам і  відпливам, вічно панує великий  ритм, що випливає із зв'язку життєвих явищ з ритмом Всесвіту і символізує єдність світу. Центральне місце  серед всіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше  значення для організму. Реакція  організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від  часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині - хронодіагностика, хронотерапія, хронофармакологія. Основу їх складає положення про те, що один засіб у різні години доби чинить на організм різний, іноді прямо  протилежний вплив. Тому для отримання  більшого ефекту важливо вказувати  не тільки дозу, а й точний час  прийому ліків.

 

Виявилося, що вивчення змін в добових ритмах дозволяє виявити  виникнення деяких захворювань на ранніх стадіях.

 

Клімат також чинить серйозний  вплив на самопочуття людини, впливаючи  на нього через погодні чинники. Погодні умови включають в  себе комплекс фізичних умов: атмосферний  тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь збурення магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

 

Виявляється погодні умови  дуже сильно впливають на психічний  стан людини і особливо на психіку  неврівноважених людей. Наприклад  вже за 2-3 дні у людей, що знаходяться  в депресії починається загострення. Виявляється воно в появі сліз, надмірної образи на все і всіх. Інша група людей – це ті, які  в буквальному сенсі засинають  на ходу в літній час. Такі люди, зазвичай, роблять практично всі можливі  справи в похмуру погоду. Вони в  буквальному сенсі сповнені енергії  та бажання працювати саме в ці погодні умови.

 

До цих пір ще не вдалося  до кінця встановити механізми реакцій  організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дає про себе знати порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами, емоційним  дискомфортом. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, погіршується настрій, збільшується число помилок  і нещасних випадків.

 

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії  з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну  природу.

 

Добре відомо, що біля швидкої  проточної води повітря освіжає  й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. З цієї ж причини нам  уявляється чистим і освіжаючим повітря  після грози.

 

І навпаки, повітря в тісних приміщеннях з великою кількістю  різного роду електромагнітних приладів насичене позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале перебування  в такому приміщенні призводить до загальмованості, сонливості, запаморочень і головних болів. Аналогічна картина  спостерігається у вітряну погоду, при великій кількості пилу і  в вологі дні. Фахівці в області  екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають  на здоров'я, а позитивні - негативно.

 

Зміни погоди не однаково позначаються на стані різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне налаштування фізіологічних  і психологічних процесів в організмі  до змінених умов зовнішнього середовища. В результаті посилюється захисна  реакція й здорові люди практично  не відчувають негативного впливу погоди.

 

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає  здатність швидко налаштовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття  людини пов'язано також з віком  і індивідуальною сприйнятливістю  організму.

 

Очевидний також вплив  шуму та звуку на емоційний стан людини. Людина завжди жила у світі  звуку. Ще в давні часи рев звіра  попереджав нашого прабатька про  небезпеку, шелест листя, дзюрчання  струмка наповнювали його душу спокоєм, войовничий бойовий клич допомагав  настрашити ворога. З усіх живих  істот тільки людина повною мірою  використала властивості навколишнього  середовища як провідника, носія звуків. Вона внесла у світ звуків мову і  музику, зробила звук своїм помічником. Природні звуки ми схильні сприймати  як тишу. Але на жаль, сучасна людина вносить у звуковий ландшафт багато шумів.

 

Шум чинить особливий, негативний вплив на розумову діяльність і легко  може порушити природний плин життя. Сучасний шумовий дискомфорт викликає у живих організмів больові реакції. Звук від пролітаючого реактивного  літака, наприклад, пригнічуюче діє  на бджолу, вона втрачає здатність  орієнтуватися. Цей же шум вбиває личинки бджіл, розбиває яйця птахів у гнізді. Транспортний або виробничий шум діє пригнічуюче на людину - стомлює, дратує, заважає зосередитися.

 

Як тільки він замовкає, людина відчуває полегшення і спокій. Рівень шуму в 20-30 децибел практично  нешкідливий для людини. Це природний  шумовий фон, без якого неможливе  людське життя. Для "гучних звуків" допустима межа становить приблизно 80 децибел. Звук у 130 децибел вже викликає у людини больове відчуття, а в 150 - стає для неї нестерпним. Звук у 180 децибел викликає втому металу, а при 190 - заклепки вириваються з  конструкцій. Недарма в середні  віки існувала страта "під дзвін". Дзвін повільно вбивав людину. Шум  заважає нормальному відпочинку і відновленню сил, порушує сон. Систематичне недосипання і безсоння ведуть до важких нервових розладів. Тому захисту сну від шумових подразників  повинна приділятися велика увага.

 

Не варто забувати, що наш організм, цілком природно, реагує на звук не тільки в залежності від  його сили, але і від висоти. І  тут небезпеку несуть не звуки, які  сприймаються нами як найвищі, а звуки  нечутні - ті, що лежать поза межами людського  сприйняття: ультра- та інфразвуки. З  легкої руки медиків з ультразвуком ми знайомі і навіть вважаємо його корисним (що не безперечно). А ось  категоріями інфразвуку мислити  ми не звикли, хоча його дію на собі кожен відчував неодноразово. Сильний  вітер, шторм, гроза, спалахи на сонці  відчутно змінюють наш емоційний  стан, а в багатьох навіть фізичний. Просто цю зміну важко пов'язати  з тим, чого не чуєш.

 

Інфразвук супроводжує вибухи, обвали, землетруси. І жах в душі людини під час цих катаклізмів  виникає не тільки від думки про  загрозу життю - жах, минаючи другу  сигнальну систему, викликає інфразвук. Така його властивість. Є частоти  інфразвуку, здатні викликати не просто жах, а психічні розлади і навіть справжнє безумство.

 

Найчастіше, звичайно, городяни страждають від інфразвуку, створеного руками людини. Джерелом його можуть бути, наприклад, промислові підприємства, трансформатори вуличного освітлення. І немає  такої стіни, такого матеріалу, який був би здатний людину від нього  захистити.

 

 

 

 

Висновки

 

Розкривши тему, ми розуміємо, що людина — це біологічна істота, тому всі природні фактори та умови, у яких вона живе, впливають на її здоров'я.

 

Активна трудова діяльність упродовж багатьох тисяч років розвинула  й ускладнила взаємозв'язок людини і природи. Лише шляхом пристосування  до навколишнього середовища людина залишається жити на Землі. Сьогодні природне середовище, в якому діє  людина, змінюється швидше порівняно  з адаптивністю людини, що негативно відбивається на її здоров'ї.