Екологія і людина. Взаємозв'язок

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Октября 2013 в 14:41, контрольная работа

Краткое описание

Це може увінчатись успіхом лише за умови найширшої екологічної системи виховання та освіти з новими підходами, що потребує активного долучення до соціально-екологічних знань. Тому вивчення даної теми є актуальним і необхідним для студентів будь-якої спеціальності.

Мета роботи :

 висвітлити предмет і задачі екології людини;
 пояснити зв’язки між цими двома поняттями;
 встановити, які є санітарно-гігієнічні і естетичні норми навколишнього середовища;
 дати зрозуміти, яким чином екологія впливає на фізичне та психічне здоров’я людини.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Об’єкт дослідження:………………………………………………….4
Екологія людини, її предмет і задачі ……………………………………………4
Санітарно-гігієнічні і естетичні норми навколишнього середовища………….6
Розділ 2. Вплив об’єкту дослідження на здоров’я людини: ……………….9
Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від якості природного середовища
Розділ 3. Вплив об’єкту дослідження на психічний стан людини:………13
Вплив факторів навколишнього середовища на розвиток психіки
Висновки………………………………………………………………………....20
Використана література та джерела……………………………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word.docx

— 140.60 Кб (Скачать документ)

 

Перелічені завдання потребують свого найскорішого вирішення особливо зараз в Україні. Відбудова самостійної  держави потребує високої продуктивності праці, яку може забезпечити лише здорове населення. А високий  рівень здоров'я населення безпосередньо  залежить від якості навколишнього  середовища. Отже, лише невідкладне  вирішення соціоекологічної проблеми в Україні забезпечить майбутнє нашій молодій державі.

 

 

Розділ 2.  Вплив об’єкту дослідження

на здоров’я людини


 

Зв'язок  людини і природи.

Залежність здоров'я  людини від якості природного середовища


Існування людства завжди базувалось на безперервній взаємодії, постійному обміні речовин та енергії  з навколишнім середовищем. 3 самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі, а здоров'я формувалось залежно від впливу природних факторів на організм. Внутрішнє середовище людини, в якому функціонують елементарні частини організму, що беруть участь в обміні речовин та енергії, і яке забезпечує нервові, гуморальні механізми регуляції та гомеостаз організму, тісно пов'язане з навколишнім середовищем.

 

До навколишнього середовища людина пристосувалась у процесі  еволюції і без нього жити не може з огляду на те, що воно є одним  цілим з її внутрішнім середовищем. Навколишнє середовище забезпечує нормальну  життєдіяльність організму людини, яка з початку періоду ембріонального розвитку до кінця життя контактує  з компонентами цього середовища. До цих компонентів належать повітря, вода, ґрунт, харчові продукти тощо. Життєдіяльність організму перебуває  у безперервному динамічному  взаємозв'язку з дією цих факторів навколишнього середовища. При цьому  згадана взаємодія не може перевищувати адаптаційних механізмів людини.

 

На мозок людини безперервно  діють різноманітні за кількістю  і якістю численні подразники з внутрішнього і навколишнього середовища. Вони викликають утворення безумовних і  умовних рефлексів в організмі  людини, і все це зустрічається, стикається, взаємодіє і, зрештою, систематизується, урівноважується і закінчується утворенням динамічної рівноваги. Вироблення умовних рефлексів є біологічним  актом, який створює основу для правильного  обміну речовин та енергії між  організмом і навколишнім середовищем.

 

Розвиваючи вчення про  взаємозв'язок організму з навколишнім  середовищем, яке його підтримує, І. П. Павлов твердив, що умовні і безумовні  рефлекси є органом для постійного здійснення все досконалішої рівноваги  між організмом і навколишнім  середовищем. Організм людини може існувати лише при постійній взаємодії  з природою і самовідновлюватись у результаті такої взаємодії.

 

Навколишнє середовище, в  якому живе людина, характеризується умовами, які сприяють нормальним фізіологічним  функціям. Фактори навколишнього  природного середовища ефективно впливають  на здоров'я при їхній комплексній  дії. Комплекс оздоровчих факторів природного середовища забезпечує нормальний ріст і розвиток людини.

 

Людина не може жити без  повітря, яке є одним з найважливіших  елементів навколишнього середовища. Атмосферне повітря є постійним  джерелом кисню, необхідного для  оксидаційних процесів і збереження життя. Важливі й інші компоненти атмосферного повітря, зокрема вуглекислота.

 

3 другого боку, в атмосферне  повітря поступають газоподібні  продукти обміну речовин людини. Отже, в процесі еволюції між  організмом людини і повітряним  середовищем склалася певна рівновага.  Таке значення мають температура  повітря, його вологість, барометричний  тиск, рух повітря, сонячна радіація, процеси теплообміну організму  з навколишнім середовищем, кліматотворчі  фактори тощо.

 

Вода і харчові продукти також є компонентами навколишнього  природного середовища, без яких неможливе  життя людини. Ці компоненти входять  до складу організму, вони є джерелом мінеральних речовин, вітамінів, білків, жирів, вуглеводів, що постійно беруть участь в обміні між організмом і  навколишнім середовищем.

 

Не менш важливим є значення ґрунту для організму людини. Він  є джерелом мінеральних, органічних і органо-мінеральних речовин  і унікальною лабораторією, в якій відбуваються процеси розкладу та синтезу  органічних речовин, а також фотохімічні процеси. Ґрунт впливає на формування здоров'я людини, є основним фактором, що формує геохімічні провінції, від яких залежить хімічний комплекс організму. Ґрунт є також джерелом мінеральних речовин, необхідних для циклу обміну речовин, для росту рослин, які вживає людина і тварини.

 

Отже, можна образно сказати, що людина - дитя природи і не може існувати поза нею. За словами М. Рильського, природа є вічним джерелом нашого життя і творчості. Як показують  численні незаперечні факти, тривала  ізоляція від природного середовища викликає не лише фізичні, а й психічні захворювання людей, не кажучи вже про  падіння їхньої моральності. Тому можна  вважати абсолютно нереальними  і навіть шкідливими уявлення деяких футурологів про те, що в майбутньому, коли біосфера Землі буде остаточно  зруйнована, людство створить якийсь штучний світ, у якому зможе  безбідно існувати. Треба твердо уяснити, що єдиний шлях до виживання людства - це збереження природи нашої планети.

 

Комплексним показником, що характеризує стан будь-якої людської популяції, є рівень здоров'я її представників. За сучасними уявленнями здоров'я - це природний стан організму, що характеризується його повною рівновагою з біосферою  і відсутністю будь-яких хворобливих  змін. Офіційне визначення здоров'я  Всесвітньою організацією охорони  здоров'я звучить так:,, здоров'я - це стан повного фізичного, духовного  і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або  фізичних дефектів".

 

На сьогодні абсолютно  точно доведено безпосередню залежність здоров'я населення тієї чи іншої  території від якості навколишнього  середовища. Здоров'я віддзеркалює динамічну рівновагу між організмом і середовищем його існування. В  організмі людини утворюється динамічний стереотип зі збереженням гомеостазу здорової людини, який виробився в  процесі її еволюційного розвитку в  умовах навколишнього середовища і  підтримується завдяки нейрогуморальній і ендокринній регуляції.

 

Закони, що управляють здоров'ям людини, є основою для розуміння  процесів формування здоров'я. Вченими  доведено, що до факторів, які впливають  на рівень здоров'я людини, відносяться  спосіб життя, генетичний фактор, фактори  забруднення навколишнього середовища і медичні екологічні фактори. Гомеостазом  вважають відносну динамічну постійність  внутрішнього середовища і деяких фізіологічних  функцій організму людини і тварин, що підтримується механізмами саморегуляції  в умовах коливань внутрішніх і зовнішніх  подразників.

 

Здоров'я людини, забезпечене  її гомеостазом, може зберігатись і  при деякій зміні параметрів факторів навколишнього середовища. Такий  вплив викликає в організмі людини відповідні біологічні зміни, але завдяки процесам адаптації (пристосування) у здорової людини фактори навколишнього середовища до певних меж у кожного індивідуума дозволяють зберігати здоров'я.

 

Людина при взаємодії  з навколишнім середовищем реагує індивідуально за допомогою фізіологічних  реакцій. Система саморегуляції  внутрішнього середовища забезпечує швидку реакцію людини, підвищуючи стійкість  організму. Саморегуляція здійснюється за допомогою нервової системи і  біохімічних процесів, що є детекторною  системою, яка ловить різкі зміни  у навколишньому середовищі і  подає сигнал про небезпеку.

 

Коригуючі пристрої викликають відповідну реакцію організму, яка  необхідна для подолання цієї небезпеки. Завдяки координаційній функції нервової системи організм реагує не лише на позитивні, але й  на несприятливі фактори. Цей шкідливий  вплив у переважній більшості  випадків є наслідком перетворення природного середовища на штучне.

 

У силу загальних соматичних властивостей фізіологічного пристосування  організм може адаптуватись, акліматизуватись або виробити імунітет до найрізноманітніших зовнішніх факторів. Усі люди здатні проявляти необхідну пластичність реакцій у відповідь на зміни  зовнішніх умов. Це комплекс механізмів, які виробились у процесі еволюційного розвитку живих організмів і дозволяють їм зберегтись у природі, пристосовуючись  до зміни умов навколишнього середовища. Адаптація допомагає підтримувати стійким внутрішнє середовище організму, коли параметри деяких факторів навколишнього  середовища виходять за межі оптимальних.

 

Адаптація залежить від сили дії факторів навколишнього середовища і від індивідуальної реактивності організму. Критерієм ступеня адаптації  є збереження гомеостазу незалежно  від тривалості дії фактора, до якого  сформувалась адаптація.

 

В умовах захворювання наступає компенсація, під якою слід розуміти боротьбу організму за гомеостаз, коли включаються додаткові захисні  механізми, які протидіють виникненню і прогресуванню патологічного  процесу. Якщо поступають сигнали про  велику небезпеку і включених  механізмів не вистачає, виникає картина  стресових захворювань, характерних  для нашої цивілізації. На фоні дії  небезпечних факторів виникають  такі захворювання, як коронарна хвороба, цукровий діабет, гормональні дисфункції тощо.

 

 

 

Розділ 3. Вплив  об’єкту дослідження

на психічний  стан людини



Вплив факторів навколишнього  середовища

на розвиток психіки

 

Організм це таке ціле, яке  включено в більш широке ціле, з  якого воно походить; наш людський організм є дитям природи і  обов'язково утримує в собі й інтенсивно використовує фізичні закономірності природи, тобто організм існує тільки в природному середовищі, в процесі  систематичного обміну продуктами з  природним середовищем і існує  глибинний, фундаментальний зв'язок нашого органічного існування з  природою. А функція психіки й  полягає, власне, у відображенні, утриманні, відтворенні та розвитку цієї єдності  всіх істотних сил природи.

 

Той факт, що наше тіло і його психіка включені в загальну сукупність світових процесів і якось утримують  у собі природу як ціле взагалі, припускає  істотний безпосередній вплив цього  цілого на нашу психіку, вплив природних  пульсацій і ритмів на наш організм і наші психічні стани.

 

Всі ці впливи природи на нашу психіку можна представити  у вигляді деяких кіл впливу:

 

1. Найбільш фундаментальним  колом, що описує такий вплив,  є коло космічного життя. В  давнину в цьому сенсі говорили  про народження під певною  зіркою, тобто про деякий стан  світу і космічних процесів, які  надають первинний (а потім  і подальший) вплив на нашу  психіку і, відповідно, на життя,  його спосіб. Тут мова йде про  якийсь ізоморфізм (наявність загальних  властивостей) станів світу, космосу  і наших психічних станів, космічних  процесів і динаміки нашого  життя. Загальне життя природи,  цілісність космічного життя  якось відтворюється в нашій  психіці і є, мабуть, її найбільш  глибинним пластом.

 

2. Друге, більш вузьке, коло складає ціле життя Сонячної  системи, в яке ми включені. Звернемо увагу, що друге коло  утримує в собі попереднє коло, перше коло, так само як і кожне наступне коло впливів утримує в собі попереднє коло, частиною якого воно є.

 

Сонячна система вже більш  безпосередньо задає умови нашого життя, визначає її характер і структуру. І немає нічого дивного, що ми чутливо  реагуємо на ритміку сонячної системи. Вже давно з'явилися і відповідні наукові дисципліни, які досліджують  ці впливи (космобіологія, геліобіологія, геліопсихологія). Давно було відмічено, що, наприклад, сонячні спалахи, підвищення його радіоактивності безпосередньо  впливають на класові психічні стани. Такі впливи являють собою саме загальні впливи, а психіку, яка це сприймає, слід розглядати як надіндивідуальну складову психіки.

 

3. І третім, ще більш  безпосереднім, колом впливів  є життя Землі. За своєю природою, біологією, влаштуванням нашої  психіки (а потім і свідомості) ми є дітьми Землі, земних  природних умов. І наше історичне  буття, історія зумовлені специфічним  земним буттям, яке визначають  особливі природні умови нашої  планети і її планетарне життя.

 

а) Безсумнівним є вплив  на психобіологічну організацію  клімату в сукупності з цілісністю природних умов. В умовах теплого  клімату існує якийсь специфічний  психічний комплекс, психічна структура, які можна позначити "душевною легкістю", люди в умовах теплого  клімату більш експресивні, рухливі, "вільні", динамічні. І навпаки, в умовах холодного клімату переважає  строгість, організованість, ритмічність  життя і відповідні такому життю  властивості психіки. А помірний клімат визначає щось на кшталт середньої  психічної організації (врівноваженість, стриманість тощо).

 

б) Частинам світу, географічним умовам середовища проживання відповідають расові біопсихічні особливості, які  формуються в процесі пристосування  організму до середовища. І оскільки тут середовище загальне для всіх індивідів, що проживають в даній  частині світу, то й психобіологічні  особливості, що утворюються в процесі  пристосування до середовища, є загальними для всіх індивідів даної групи.

Информация о работе Екологія і людина. Взаємозв'язок