Екологічна культура і зміст та умови формування

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………2-3

Розділ  І. Екологічна культура і зміст та умови формування…..4-8

1.1.Особливості формування екологічної  культури в молодшому 

шкільному віці……………………………………………………….4-6

1.2. Педагогічні вимоги до екологічного  виховання школярів…7-8

Розділ ІІ. Методи формування екологічної культури………….9-17

2.1.Основні методи екологічного  виховання засобами народних

 Традицій……………………………………………………………9-12

2.2. Ігри як засіб екологічного  виховання………………………..13-15

2.3. Застосування екологічних дослідів для формування екологічної

 Культури……………………………………………………………16-17

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення……………18-25

3.1.Застосування екологічного експеременту  на уроках природозна-

Вства…………………………………………………………………..18-20

3.2.Застосування екологічних ігор в позакласній роботі…………21-23

3.3. Анкетування як критерій засвоєння  учнями екологічних знань…………………………………………………………………………..24-25

Висновки………………………………………………………………26

Список використаних літературних джерел…………………….27- 28  

Додатки………………………………………………………………..29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність роботи. Протягом останнього часу в періодичних виданнях та методичних посібниках з¢являються досить багато публікацій пов¢язаних з проблемами екологічного виховання людей різних вікових груп. Це свідчення того, що названа проблема продовжує хвилювати багатьох науковців, педагогів, представників широкої громадськості, незважаючи на скрутне економічне  становище, в якому сьогодні опинилась переважна більшість навчальних наукових закладів України.

Розглядаються питання екологічного виховання, формування екологічної

культури як дорослої частини населення, студентів, так і старшокласників

та учнів початкових класів.

Існує багато аспектів екологічного виховання молодших школярів та пошуку шляхів підвищення рівня їхньої екологічної грамотності.Значний

інтерес становить вивчення можливості опанування навичок елементарного екологічного аналізу і прогнозування, з перспективою подальшого розширення її ускладнення в старших класах та післяшкільній

освіті.

З цього приводу можуть виникнути деякі питання. Одне з них: навіщо ці навички кожному учневі, а в перспективі – кожній дорослій людині?

Відповідь дає саме життя. Нині вже нікого не доводиться переконувати  в тому, що людство впритул зіткнулося з глобальною екологічною кризою, і проблема ця потребує негайного вирішення.

Допомогти в цьому покликана наука екологія.

На сьогодні екологія є багатогранною комплексною наукою, коло завдань якої охоплює практично всі питання, пов¢язані зі взаєминами людського суспільства та біосферою планети, а також із гармонізацією цих відносин.Адже людство досягло такого рівня розвитку, що нажаль, не може існувати далі, не змінюючи природних умов.Тому надалі люди будуть змушені робити це обдумано, передбачаючи далеку перспективу і використовувати знання основних екологічних законів, адже інших шляхів

виходу з екологічної кризи суспільство не має.

У високо розвинутих країнах світу екологічним вихованням нині  

 охоплюються всі верстви  населення. На жаль, Україна значно  відстає в

 цьому. Ось чому так гостро постало питання про пошук шляхів удосконалення екологічного виховання та підвищення рівня екологічної культури кожної людини.

Мета і завдання. Мета даної роботи полягала у дослідженні можливостей використання екологічного експерименту на уроках природознавства в 3 класах .

Для досягнення цієї мети було використано наступні завдання:

1.Виділити два класи для експериментальних  досліджень.

2.В одному з цих класів  протягом викладання курсу природознавства  застосовувати екологічні ігри, а в другому – екологічний  експеримент.

3.Наприкінці викладання курсу  провести анкетування для виявлення  ефективності застосованих методик.

Практичне і теоретичне значення. Застосовані в роботі методи можуть бути використані в роботі  інших вчителів молодших класів на уроках природознавства та у позакласній роботі.

Структура та обсяг курсової. Робота складається з вступу, 3 розділів, висновки, списку літературних джерел. Робота викладена на   сторінок машинного тексту, містить в собі таблиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Екологічна культура: зміст та умови формування

1. Особливості формування екологічної культури в молодшому шкільному віці

Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в їх повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода…

Екологічна культура – культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше  пов¢язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні.

Екологічна культура – складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства.Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дитинства, одночасно з засвоєння положень загальної культури.

Школа покликана виховувати школярів у дусі  любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища.

Початкова  школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань [7].

Дитина приходить до 1 класу.У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Тому завдання  вчителя – сформувати мислення та екологічну культуру кожного учня, навчити молоде покоління жити за законами природи, домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної людини.

Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти.

В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко морально, непримиренною до зла [7]. 

Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.

Екологічна культура молодшого школяра охоплює:

• знання про взаємозв¢язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
• розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
• уміння і навички позитивного впливу на природу;
• розуміння естетичної цінності природи ;
• негативне ставлення до дітей, що завдають шкоди природному середовищу.

Свідоме і бережливе ставлення  кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

Метою екологічної культури, виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи  відповідального ставлення до навколишнього природного середовища.

Зміст навчально - виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи [12].

Успіх екологічного виховання значною мірою залежить від урахування ряду педагогічних вимог. При реалізації вимог екологічного виховання необхідний комплекс таких методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало в пам ¢яті дітей глибокий слід, обов¢язково впливало б на  почуття і свідомість.

Саме такий вплив справляють ігри, вікторини, екскурсії, народні прикмети, екологічні досліди, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної культури в учнів молодших класів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Педагогічні вимоги до екологічного  виховання школярів

Успіх екологічного виховання великою мірою залежить від врахування ряду педагогічних вимог.

У вчених – педагогів поки що не склалося єдиної думки в питанні, які саме умови сприяють ефективному засвоєнню учнями екологічних знань та вихованню їх на основі  екологічної культури. На думку педагогів,

головною умовою успішного формування в учнів екологічної культури є вміння поєднання навчального матеріалу екологічного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі.

У психологічній та педагогічній літературі обгрунтовані загальні положення щодо процесів сприймання і засвоєння учнями знань, виховання дітей певного віку. Психологи відзначають, на різних етапах свого життя школярі по різному усвідомлюють і сприймають навколишнє. До того ж кожен учень володіє йому одному притаманними особливостями пізнавальної діяльності, емоційного життя, волі характеру, поведінки. Кожен школяр потребує індивідуального підходу на основі вивчення і врахування психологічних особливостей формування його особистості.

Тому для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті і вихованні учнів важливо брати до уваги як і вікові, так і індивідуальні особливості, риси характеру, ставлення до навчання, потреби і здібності кожного школяра. Лише за цієї умови вчитель зможе забезпечити свідоме і повноцінне сприйняття дитиною навчального матеріалу, вибрати у неї правильне відношення до навколишнього середовища, сформувати екологічну культуру [10].

Початкова школа відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут закладаються  підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання.

Вивчення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи

 

це зокрема, такі вимоги:

-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних зв¢язків;

-врахування вікових, індивідуально-психолгічних  особливостей школярів;

-організація безпосередньої діяльності  учнів по охороні та поліпшенню  природного середовища своєї  місцевості під час навчальної  та суспільнокорисної праці;

-вибір оптимальних норм, методів  і прийомів екологічного виховання;

-вплив вчителів на вихованців  власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього  середовища;

-єдність дій усього педагогічного  колективу школи в екологічному вихованню учнів [12].

Таким чином, екологічне виховання учнів молодших класів має ряд специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу педагогічних вимог.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Методи формування екологічної культури

2.1.Основні методи екологічного виховання засобами природних

традицій

Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод екологічного виховання особливо серед учнів молодших класів.

Основними методами екологічного виховання засобами народних традицій є наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи [16].

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література),наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об¢єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо).При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні об¢єкти з раніше засвоєної і запам¢ятовують. Користуючись цим методом, доводимо до свідомості учні зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.