Класифікація та особливості періодичних видань

Види газет за функціональними ознаками наведено в таблиці 5.26.

Таблиця 5.26 Види газет за функціональними ознаками

№	Вид	Характерні ознаки
1	Громадсько-політична	Систематично висвітлює питання внутрішньої та зовнішньої політики країни, міжнародне життя ("Голос України", "Демократична Україна")
2	Спеціалізована	Систематично висвітлює окремі проблеми суспільного життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності та направлена визначеним категоріям читачів ("Освіта України", "Директор школи", "Спортивна газета" тощо). За читацьким призначенням спеціалізовані газети поділяють на професіональні; профспілкові; партійні тощо. За тематикою цільовим призначенням спеціалізовані газети розрізняють: з питань культури, літератури, мистецтва; релігійні; рекламні; для дозвілля; для дітей та юнацтва, для жінок
3	Спеціальний газетний випуск	Газетне видання, підготовлене виїзною редакцією на суспільних засадах від основної газети з метою оперативного доведення необхідної інформації до читача. Має поточний та валовий номер, рік та дату видання; виходить протягом обмеженого терміну

Газета може мати додаток чи додатки у вигляді окремих газетних випусків і у вигляді газетно-журнальних видань, які мають самостійну назву, а також платівок, дискет, магнітофонних плівок або інших матеріальних носіїв аудіовізуальної інформації.

 

 

4.2. Журнал як вид періодичного  видання

Журнал - періодичне журнальне видання, що містить статті або реферати з різноманітних суспільно-політичних, наукових, виробничих та ін. питань, а також літературно-художні твори, що мають постійну рубрикацію, яка офіційно затверджена в даному виданні [4].

Перші журнальні видання (від французького слова "jornal" - щоденник) з'явилися в Західній Європі (у Відні та у Франкфурті на-Майні) в 1615р.

Ідея створення першого літературного журналу належала знову ж таки французу Теофрасту Ренодо, який опублікував у своєму "Bureau d'Adresse" реферати з літературних і наукових тем. Хронологічно першою організувала видання журналу родина паризького парламенту Дені де Салло (1626-1669 p.p.)) який випустив у світ "Journal des Savants" (1672 p.), першим юридичним часописом був "Journal du Polais", медичним - "Nouveless Deconvertes dans toutes les perties de la Medecine" (1679 p.)" історико-літературний - "La Clet du Cabinet des Princes de J Europe" (1704-1706 pp.).

За майже 400 років свого існування періодичний журнальний друк значно виріс. Від ізольованих поодиноких органів він виріс до тисяч видань, що стали невід'ємною частиною сучасної культури. Навколо журнальних видань почали концентруватися політичні, літературні та наукові сили, посилювався їх вплив на громадське життя.

Традиційно журнальне видання виходить у вигляді блоку скріплених палітуркою аркушів друкованого матеріалу визначеного формату в обкладинці та з палітуркою. Специфічні риси журналу як періодичного видання наведено нижче (схема 5.10).

Схема 5.10 Специфічні риси журналу як періодичного видання

 

Класифікація журнальних видань

Видова класифікація журналів базується на двох принципах:

1) читацькій адресі;

2) функціональному призначенні  видань (таблиця 5.28).

За читацькою адресою розрізняють журнали, призначені читачам-спеціалістам та читачам-неспеціалістам, дорослим та дітям. Наприклад, журнал "Секретар-референт" відноситься до розряду професійних журналів, призначений працівникам офісів, помічникам керівника, референтам.

За функціональним призначенням розрізняють сім видів журналів, які детально розглянуті в таблиці 5.29.

Таблиця 5.29. Класифікація журналів за функціональним призначенням

№	Вид	Характерні ознаки
1	2	3
1.	Суспільно-політичний	Журнал, що містить статті та матеріали з актуальної суспільно-політичної тематики, призначений для широкого кола читачів
2.	Науковий	Журнал, призначений науковим працівникам, містить статті та матеріали про теоретичні дослідження прикладного характеру. Залежно від цільового призначення наукові журнали поділяють на науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні. Такий вид журналів видається переважно академіями наук, університетами, окремими міністерствами. Ілюстрацій мало або у вигляді схем, графіків, таблиць
3.	Науково-популярний	Журнал, що містить статті та матеріали про теоретичні, експериментальні дослідження в галузі науки, культури та практичній діяльності з метою дати знання та самоосвіту. До цього виду відносяться й журнали для дітей. Функціональне призначення: формування наукового світобачення читача, його світогляду, популяризація досягнень науки та техніки. Ілюстровані фотографіями та малюнками
4.	Виробничо-практичний	Журнал, що містить статті та матеріали з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності, методичні розробки тощо. Призначений фахівцям окремо визначеної галузі діяльності. Відрізняється невеликим обсягом публікацій та їх вільним викладом, незалежно від типу, стилю, теми
5.	Популярний	Журнал, що містить статті та матеріали з питань культури, спорту, побуту тощо. Призначений широкому колу читачів. Структура й специфіка публікацій визначаються конкретною тематикою журналу. Матеріал подається у формі, яка легко сприймається та запам'ятовується читачами
6.	Літературно-художній	Журнал, що містить твори художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті та матеріали
7.	Реферативний	Періодичне реферативне видання, офіційно затверджене у якості журналу, основний текст якого складається з переліку бібліографічних записів, що супроводжуються рефератами

За матеріальною конструкцією (структурою) журнал - тип видання, для якого є типовим великий формат, невеликі береги (поля), набір шрифтом одного кегля, малюнки, рухомі колонтитули, двошпальтові смуги (полоси). Титульний аркуш не є обов'язковим елементом журналу. У деяких видах він взагалі відсутній. Усі журнали скріплюються обкладинкою, на якій обов'язково зазначаються вихідні дані видання.

Структура та основні реквізити журналу розглянуто в таблиці 5.30.

Таблиця 5.30 Структура та основні реквізити журналу

Визначені постійні елементи журналу	Основні реквізити журналу
- заголовок журналу;	- зображення нагород (якщо є);
заголовки рубрик;	назва організації вищого рівня
нумерація сторінок;	(якщо є);
текстові матеріали, їх	назва виду документа (журнал);
заголовки;	- довідкові дані про організацію;
ілюстрації, рекламні	- реєстраційний індекс;
матеріали;	- місце складення або видання;
зміст;	заголовки;
бібліографічні відомості;	дата та номер;
реферат;	- тексти публікацій
- обкладинка;

 

 

ВИСНОВОК

В даний час видання не має аналогів за своєю функціональністю, простоті та доступності. Тривалий час - аж до XX ст. - Видання залишалися практично єдиним засобом збереження і передачі інформації, виконували відразу всі функції документа. Зараз видання придбали специфіку, поступилися частину функцій інших видів документів, які виконують ці функції краще, ніж вони.

У сучасних умовах тільки книжкового навчання вже недостатньо. З появою нових засобів інформації (радіо, телебачення й т.д.) книга до деякої міри втратила колишню провідну роль у розвитку культури, духовності людини. Але поступово вона знову стала якщо не повністю, але хоча б частково повертати втрачені нею позиції. Цей процес швидше протікає в тих суспільствах, де провідна в області культури державна політика робить її незалежною від комерційних цілей і де існує ефективний контроль за змістом культури. Це повною мірою відноситься й до навчальної книги, як засобу навчання й виховання, як засобу підвищення культури що навчаються. Саме цим обумовлюється популярність наукових праць в дослідженні місця, ролі в процесі навчання навчальних видань.

Про те, питання, що стосуються навчального видання саме як виду документу є малодослідженим, що зумовлює потребу вивчення даної проблеми в теоретичному плані, а тому і свідчить про актуальність теми курсової роботи.

 

 

 

 

Книги

Один автор

1. Блощинська В. А. Сучасне діловодство: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 319 с.3.   
2. Кушнаренко Н.В. Діловодство: Навчальний посібник. - М.: ЗАТ «Бізнес-школа« Інтел-Синтез », 2000. - 368 с. 
3. Марков В.М. Довідник з діловодства. Санкт - Петербург: "Альфа", 2002. - 187 с.  
4. Санкіна Л.В. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань / / Діловод. - 2001 - № 3. 

Два автори 

1. Борсук А.І., Баренбаум І.Є., Гречихин А.А. та ін Типологія видань - М.: Наукова книга, 1990. - 253 с. 

П'ять і більше авторів

1. Документи і діловодство: Довідковий посібник / Т.В. Кузнєцова, М.Т. Лихачов, А.Л. Райхцаум, А.В. Соколов: Сост. М.Т. Лихачов. - М.: Економіка, 1991 - 271с