Класифікація та особливості періодичних видань

Оскільки електронні ресурси різноманітні та знаходяться в постійному розвитку, переліки термінів, які позначають їх види, завжди будуть приблизними, незакінченими.

На сьогодні не існує єдиного термінологічного стандарту щодо різновидів електронних ресурсів. Термінологія наводиться в ІSBD(ЕR) [37], в міждержавних стандартах ГОСТ 7.82-2001 [7], ГОСТ 7.83-2001 [6]; ряд термінів наводиться у форматі бібліографічного опису UNIMARS.

Деякі терміни також подані в низці довідників і словників з інформаційних та комп'ютерних технологій та у наукових публікаціях відповідної тематики. На сьогодні продовжуються дослідження еволюції електронних ресурсів, ведеться узагальнення інформації про специфічні ознаки для розвитку їх типології.

Тип ресурсу визначається типом вмісту, тобто типом інформації, яка призначена для сприймання людиною, також типом даних, що характеризуються певними властивостями та операціями, які виконуються над ними, або типами знакової природи інформації (певна форма знаків, якими фіксується та передається інформація в ресурсі).

Характеристика основних типів вмісту електронних ресурсів зведена в таблицю 5.15. Вказані в таблиці електронні програми можна поділити на системні, прикладні та сервісні.

Комбіновані ресурси, у свою чергу, поділяються на інтерактивні мультимедіа (системи, що дозволяють одночасне використання різноманітних засобів відображення та передачі інформації) та онлайнові служби, системно орієнтована діяльність яких забезпечує доступ до інформації та її використання в мережі Інтернет.

Кожна з наведених категорій ресурсів має кілька рівнів поділу, що надає гнучкості в підходах до каталогізації їх різних типів.

Таблиця 5.15. Характеристика основних типів вмісту електронних ресурсів

№	Тип вмісту	Характеристика типів
1.	Електронні дані	Інформація у вигляді текстів, числових даних, зображень (статичних або динамічних), звуків
2.	Електронні програми	Набір операторів або підпрограм, які забезпечують виконання певних завдань, включаючи обробку даних
3.	Комбіновані	Комбінація вищезазначених видів у одному ресурсі (у тому числі мультимедіа, відеоігри)
4.	Числові дані	Інформація, подана головним чином числами у вигляді цифр (статистичні дані, електронні таблиці тощо), над якими можна здійснювати математичні операції
5.	Текстові дані	Інформація, яка надається головним чином у вигляді текстової інформації (абеткові та числові символи), тобто у формі, яка припускає по символьну обробку
6.	Зображення	Інформація, яка надається у формі, що припускає перегляд, але не допускає посимвольної обробки, уключає графічну інформацію (нерухомі зображення, такі як рисунки, фотографії, креслення тощо), відеодані (рухомі зображення, такі як кіно- та відео матеріали, анімація тощо)
7.	Звукові дані	Цифрове відтворення звукової інформації

 

3.2. Класифікація електронних  видань

Дослідники виділяють наступні типології електронних видань:

- за типом носіїв або характером  доступу;

- за технологією розповсюдження;

- за характером взаємодії з  користувачем;

- за видами видань (типологією);

- за статусом;

- за наявністю друкованого еквіваленту.

Характеристика електронних ресурсів за типом носіїв або характером доступу подана в таблиці 5.16.

Таблиця 5.16. Характеристика електронних видань за типом носіїв або характером доступу

№	Тип носія	Характеристика типів
1	Локального доступу	Інформація, зафіксована на окремому фізичному носії, який має бути поміщеним користувачем до комп'ютерного пристрою для зчитування
2	Віддаленого доступу	Інформація, розміщена на вінчестері чи інших пристроях для запам'ятовування або надана в інформаційних мережах (зокрема, ресурси, розміщені на Інтернет-серверах)

Міждержавний стандарт ГОСТ 7.83-2007 "Электронные издания: Основные виды и выходные сведения" [6] за технологією розповсюдження визначає види електронних документів, подані в таблиці 5.17.

Таблиця 5.17. Характеристика електронних видань за технологією розповсюдження

№	Вид	Характеристика виду
1.	Локальні електронні видання	Призначені для локального використання, видаються у вигляді певної кількості ідентичних екземплярів (тиражу) на носіях, що переносяться (окремо фізичних носіях)
2.	Мережеві електронні документи	Доступні потенційно необмеженій кількості користувачів через телекомунікаційні мережі
3.	Електронні ресурси комбінованого розповсюдження	Можуть використовуватися як локально, так і через мережі

Електронні ресурси можуть опрацьовуватися двома шляхами, залежно від доступу (локальний або віддалений).

Для локальних ресурсів мають бути наведені дані щодо фізичного носія (диск, дискета, картридж).

Віддалений доступ передбачає, що об'єкт доступу міститься на жорсткому диску або іншому пристрої в комп'ютерній мережі. У цьому випадку потребує опису система доступу (відомості про операційні системи, протоколи зв'язку, програмне забезпечення, сервери тощо).

За характером взаємодії з користувачем розрізняють:

- детерміновані електронні видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії  з якими визначені виробником і не можуть змінюватися користувачем;

- недетерміновані (інтерактивні) видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії  з якими прямо або побічно  встановлює користувач відповідно  до його мети, інтересів, рівня  підготовки тощо, на основі інформації  та алгоритмів, визначених виробником.

За видами видань. Типи та види видань - це групи їх, які мають спільні характеристики інформації, що в них міститься, зокрема, такі ознаки, як цільове призначення, структура багаточастинних документів, періодичність тощо. За цими ознаками типологія електронних видань практично відповідає типологічній структурі традиційних видань, про що зазначалось в попередньому модулі.

Видова ієрархія відповідає видам електронних видань у ІSBD(ЕЯ), де надається визначення монографії, серії, підсерії та інших видів ресурсів.

У процесі каталогізації необхідно визначити статус, тобто положення електронного видання в загальній системі видань, яке визначається певними ознаками й установлює співвідношення з іншими виданнями.

За призначенням електронне видання може бути:

- самостійним (продуктом);

- складовою іншого електронного  ресурсу;

- додатком до паперових видань  тощо.

Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" за правовим статусом розрізняє: електронні документи-оригінали; електронні документи-копії друкованих документів [2]. Серед електронних копій можна виділити: електронні версії традиційних видань; електронні аналоги традиційних видань; електронні відтворення, зокрема копії друкованих документів, тривимірних об'єктів тощо.

Оригінал - самостійне електронне видання - тобто кожний екземпляр самостійного електронного видання на окремих фізичних носіях, також самостійний мережевий (або віддалений) ресурс (наприклад, онлайновий ресурс, Інтернет-публікація тощо).

Копія електронного документа (паперова) - це візуальне представлення на папері, перевірене на відповідність структурі та вмісту його візуального представлення електронними засобами [2]. Аналогічно може бути визначена електронна копія паперового документа. Електронні відтворення (копії друкованих елементів, тривимірних об'єктів тощо) - це об'єкт каталогізації означеного статусу [38].

Електронна версія - аналог друкованого видання, який має рівний з оригіналом правовий статус і який створювався практично одночасно із самостійним друкованим або електронним виданням (на окремому носії) у відповідному форматі з метою надання в мережевому доступі або на окремому носії.

За наявністю друкованого еквівалента розрізняють [8]:

- самостійне електронне видання, тобто те, яке не має друкованого аналогу;

- електронний аналог друкованого  документа, який в основному відтворює  відповідний друкований (традиційний) документ (зберігаючи розташування  тексту на сторінці, ілюстрації, посилання, примітки тощо).

Зведена характеристика типологій електронних видань подана в таблиці 5.18.

Таблиця 5.18. Зведена характеристика типологій електронних видань

№	Типології видань	Характеристики типологій видань
1	За типом носіїв	Локального ті віддаленого доступу
2	За технологією розповсюджування	Локальні, мережеві та комбіновані
3	За характером взаємодії з користувачем	Детерміновані ті інтерактивні
4	За видами видань	Відповідає технологічній структурі традиційних зібрань
5	За статусом	Оригінал, верстка, аналог, відтворення
6	За наявністю друкованого елементу	Самостійне видання та аналог друкованого документа

 

РОЗДІЛ 4.

ПЕРІОДИЧНІ ТА ПРОДОВЖУВАНІ ВИДАННЯ

 

4.1. Класифікація та особливості  періодичних видань

Класифікацію видань за періодичністю показано на схемі 5.7.

Схема 5.7. Види видань за періодичністю

Кожен із зазначених видів видань має відповідне читацьке спрямування виходить з визначеною метою. Наприклад, допомагає у вивченні конкретного питання, інформує про результати проведених наукових досліджень, пояснює у доступній формі основи наукових знань тощо.

Цільове призначення - головна ознака, що визначає відмінні особливості конкретного видання. Від цільового призначення залежить обсяг, характер викладу матеріалу, структура та оформлення того чи іншого видання.

Особливості періодичних видань

"Періодика" - грецьке слово, що означає "той, що знову приходить, наступає або повертається".

Періодичне видання виходить через визначені проміжки часу постійним для кожного року числом випусків (номерів), що не повторюються змістом, типово (однотипно) оформлені, нумерованими та/або датованими випусками, які мають загальну назву.

Характерні риси періодичних видань наведено на схемі 5.8.

Схема 5.8. Характерні риси періодичних видань

Періодичне видання є одним із основних засобів системі масової комунікації. Класифікацію періодичних видань за регулярністю виходу у світ, місцем випуску та сферою розповсюдження показано на схемі 5.9.

Схема 5.9. Класифікація періодичних видань

Газета як джерело оперативної інформації.

Газета - основний вид періодичного видання, що виходить через невеликі проміжки часу, яке містить офіційні матеріали, оперативну інформацію та статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори та рекламу [4].

Замовником першої газети був французький лікар і філантроп Гефраст Ренодо (1586-1653 рр.)

Традиційно газетне видання випускається у вигляді одного або декількох аркушів друкованого матеріалу визначеного формату, видавничо пристосоване до певної специфіки.

Обсяг газети може складати від 2 до 100 і більше сторінок.

Класифікацію газетних періодичних видань показано в таблиці 5.25.

Таблиця 5.25 Класифікація газетних періодичних видань

№	Ознака	Вид	Різновид
1	За функціональністю	Загальнополітичні Спеціалізовані Спеціальні випуски	Професіональна, профспілкова, партійна тощо. З питань культури, літератури, мистецтва, релігійна. Рекламна, для відпочинку, для дітей та юнацтва
2	За видавцем (засновником)	Державні, партійні, профспілкові, кооперативні, комерційні, творчої спілки, товариства та ін.
3.	За часом випуску	Ранішні, вечірні
4.	За періодичністю	Щоденні, щотижневі, щомісячні
5.	За місцем видання	Загальнонаціональні, регіональні, місцеві, корпоративні
6	За матеріальною конструкцією	Окремі одиничні номери (випуски), комплекти